Урок з біології 9 клас "Віруси. Будова і хімічний склад вірусів"

Біологія 9 клас Тема. Віруси, їх хімічний склад і будова.

Мета: сформувати в учнів уявлення про віруси, показати особливості їх хімічного складу та будови; розвивати логічне мислення на основі загально розумових дій та операцій, стимулювати розвиток умінь учнів арґументувати свою відповідь; сприяти формуванню основних світоглядних ідей; виховувати прагнення до активної життєвої позиції, повагу до думки й переконань опонента.

Обладнання: таблиця «Елементарний склад живих організмів», схеми, роздатковий дидактичний матеріал, презентація Віруси»..

Базові поняття і терміни: неклітинні форми життя, віруси, вірусологія, віроїди, вірусоїди, мобільні елементи геному, інсерційні елементи, транспозони, плазміди, віріон, капсид, бактеріофаг.

Тип уроку: засвоєння нових знань на основі методики розвитку критичного мислення.

План-структура уроку

Хід уроку

І.  Організація початку уроку

Привітання, побажання гарного настрою, позитивного спілкування, активної роботи. Повідомлення про організацію роботи на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Фронтальне опитування:

• Що таке клітина?

• Яка будова властива клітинам еукаріот?

• Яка будова властива клітинам прокаріот?

• Чим представлений генетичний матеріал еукаріот, де він міститься в клітині?

• Чим представлений генетичний матеріал прокаріот, де він міститься в клітині?

• Чи може багатоклітинний організм містити у своєму складі як еукаріотичні, так і прокаріотичні клітини? Якщо так, то наведіть відповідні приклади.

• У які надцарства та царства об’єднують все живе на нашій планеті? Поясніть чим зумовлений такий поділ. Наведіть приклади організмів, що належать до того чи іншого царства.

2. Метод «Мікрофон»: в уявний мікрофон учні висловлюють свої думки стосовно заданого вчителем запитання.

Учитель. Як ви вважаєте, чи існує в природі така форма життя, яка б істотно відрізнялася від прокаріот та еукаріот? Якщо так, то якими ознаками живого вона володіє?

3. Вправа «Відстрочена загадка»: вчитель на основі поданої інформації формулює запитання, відповіді на які можна отримати, лише опанувавши новий матеріал.

Учитель. На сьогоднішній день існують дуже негативні прогнози щодо долі людства в майбутньому через поширення вірусних хвороб. Які особливості хімічної та структурної організації вірусів дають підставу для таких прогнозів? Саме до вивчення цього та ряду інших запитань ми й приступимо на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку.

Запис на дошці

ІV. Усвідомлення.

1. Метод «Два – чотири – всі разом» на основі  інтерактивної системи нотаток «Поміч»:

Завдання для учнів*: уважно прочитайте матеріал підручника § 32. На полях простим олівцем поставте позначки:

«V» –  якщо прочитане підтверджує те, що ви знаєте чи думаєте, що знаєте;

«+» –  якщо прочитане несе нову для вас інформацію;

«–» – якщо прочитане відрізняється від того, що ви знаєте, чи думаєте, що знаєте, суперечить вашим уявленням;

«?» –  якщо ви натрапляєте на інформацію, про яку ви хотіли б дізнатися більше.

Складіть власну таблицю позначок для впорядкування інформації.

* Картки із завданням роздаю кожному учневі для економії часу на уроці.

Далі учні працюють в парах, обговорюючи виставлені позначення, порівнюють інформацію, доповнюють її за потреби. На наступному етапі діти об’єднуються в четвірки з тією ж метою. Завершальний етап роботи з текстом передбачає заповнення таблиць «Історія відкриття вірусів», «Гіпотези походження вірусів» та схем «Неклітинні форми життя», «Мобільні елементи геному», «Будова вірусів», «Будова бактеріофага». Для заповнення таблиць та складання схем вчитель ділить клас на 6 груп, кожна з яких отримує одне завдання на картці.

Завдання для груп:

1) Складіть схему «Неклітинні форми життя».

Схема «Неклітинні форми життя»

2) Заповніть таблицю «Історія відкриття вірусів».

Таблиця «Історія відкриття вірусів»

3) Заповніть таблицю «Гіпотези походження вірусів».

Таблиця «Гіпотези походження вірусів»

4) Складіть схему «Мобільні елементи геному».

Схема «Мобільні елементи геному»

5) Складіть схему «Будова вірусів».

Схема «Будова вірусів»

6) Складіть схему «Будова бактеріофага».

Схема «Будова бактеріофага»

2. Перегляд відеоматеріалів до уроку з конструктора уроків «Віртуальна лабораторія. Біологія 6 – 11 класи»

V. Рефлексія

1. Розв’язання «Відстроченої загадки».

2. Термінологічна естафета: один учень називає термін, вивчений на уроці, ін­ший — пояснює його і пропонує новий термін наступному учневі, одночасно всі учні класу працюють з термінологічними словниками.

3. Виконання тестових завдань: виберіть правильну відповідь

1) Неклітинними формами життя є:

а) прокаріоти; б) еукаріоти; в) віруси*.

2. Вперше віруси були відкриті:

а) у ХVІІІ ст.; б) у ХІХ ст.*; в) у ХХ ст..

3. Розмноження вірусів відбувається:

а) у клітині хазяїна*; б) незалежно від клітини хазяїна; в) на поверхні клітини хазяїна.

4) Оболонка вірусів складається:

а) з білків*; б) з вуглеводів; в) з ліпідів.

5) Віруси містять:

а) тільки ДНК; б) тільки РНК; в) ДНК або РНК*.

6) Вірус тютюнової мозаїки відкрив:

а) Д. Івановський*; б) Ф. Лефлер; в) У. Рід.

7) Бактеріофаг – це:

а) пріон; б) вірусоїд; в) вірус, що вражає бактерії*.

8) Віроїди спричиняють захворювання:

а) тварин; б) рослин*; в) мікроорганізмів.

4. Вправа «Вставте пропущене слово»: бактеріофаги – __________ , які вражають _________ . У вірусів є лише ___________  вид нуклеїнової кислоти ДНК або ______ . Віруси – це форми життя, які складають окреме ___________ органічного світу. Віруси проникають в організм з їжею, через шкіру, __________ або _________ шляхами. Прикладом вірусних хвороб є ________ , _________ та інші.

5. Вправа «Так, чи ні?»: вкажіть правильним чи ні є твердження

1) Віруси мають власну систему синтезу білка (ні).

2) Існування вірусів довів І. І. Мечников (ні).

3) Віруси здатні уражати лише певні типи клітин (так).

4) Складні віруси мають однотипну білкову оболонку (ні).

5) У разі потрапляння вірусів у клітини останні неодмінно гинуть (так).

6. Вправа «Кольорова феєрія»: учні за допомогою листків червоного, жовтого, зеленого кольору формують «дерево пізнання» (на гілки дерева, намальованого на дошці, учні чіпляють кольорові листки: зелений – добре засвоїв матеріал уроку, жовтий – частково, червоний - погано). Це дає змогу вчителеві зробити практичні висновки щодо проведеного уроку,  проаналізувавши отримані результати.

VІ. Підсумки уроку

Оцінювання роботи учнів на уроці, аналіз досягнення мети та завдань уроку.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.  Опрацювати § 32 підручника.
2.  Вивчити терміни і поняття.
3.  Відповісти на запитання піс­ля параграфа.