Урок з елементами «Веселкової технології». Знайомство з жовтим кольором. Інтегрований урок (природознавство, літературне читання, трудове навчання, українська мова).

Урок з елементами «Веселкової технології». Знайомство з жовтим кольором. Інтегрований урок (природознавство, літературне читання, трудове навчання, українська мова).

Теми інтегрованого уроку:

Природознавство: У чому переваги енергії Сонця.

Літературне читання: Творчість Володимира Коломійця. Шануємо свою бабусю. В. Коломієць «Сиве сонечко».

Українська мова: Урок розвитку зв’язного мовлення «Цікавий світ навколо тебе».

Трудове навчання: Орігамі: виготовлення об’ємних виробів технікою орігамі.

Мета:

- ознайомити учнів з новим твором В. Коломійця «Сиве сонечко»;

- навчити учнів характеризувати Сонце як невичерпне джерело енергії;

- ознайомити учнів із виготовленням об’ємних виробів технікою орігамі;

- формувати уявлення про перетворення енергії Сонця в інші види енергії;

- розвивати творчу активність, уважність,  зв’язне мовлення учнів;

- виховувати пізнавальний інтерес, шанобливе ставлення до рідних бабусь.

Обладнання: кольорові запрошення, маски Сонця, Місяця, Весни, фішки для поділу на групи, картки-завдання для груп, набір жовтих кругів,картки з текстами-ікавинками про Сонце, таблиця «Читання з позначками», система карток очок «Сонячні зайчики», дзеркальця, індивідуальні картки з текстами для читання, відеоролик «Сонечко», відео подарунок, фото картин відомих художників, таблиця-узагальнення «Завдяки Сонцю», підручники з природознавства, літературного читання, технологічні картки биробу, фотоцікавинки, Т-схема, плакати «Сонце», ілюстрації «Сиве Сонечко», «Крісло автора», стрічки-побажання, смайлики емоцій, розмальовки-подарунки.

І. Організаційна частина уроку

Вчитель:

Пролунав шкільний дзвінок,

Нас він кличе на урок.

Вхід до нього закривають

Кольорові запрошення.

Тож і ми часу не гаймо –

Гру « Я – колір» розпочинаймо.

Метод емпатії. Гра «Я – Колір».

Вчитель:

Колір називаєм, його родичів скликаєм.

Зразок:

Я – коричневий. Я – земля, стовбур дерева, черевик…

ІІ. Створення проблемної ситуації

1). Вчитель:

- Діти, уважно розгляньте кольори запрошень.

Країна кольорів вас радо зустрічає,

Та одного братика тут не вистачає.

Діти:

- Жовтого

2). Гра «Добавлянка»

Завдання: закінчіть речення словами жовтого кольору.

Він теплий, мов … (сонечко)

Пахучий, як … (квіточки кульбабки)

Солодкий, як … (груша, медок)

3). Робота в групах

а). Інсценізація казки «Як у Сонечка з’явилися друзі?»

Вчитель:

Кожного дня сходить на небі Сонечко, щоночі – Місяць. Так і живуть вони, змінюючи один одного. І ось Місяць каже Сонечку:

- Ти таке гарне, але мені шкода тебе, бо ти самотнє. А в мене багато подружок.

Заплакало Сонечко, засумувало. Помітила це Весна й питає:

- Чому ти похмуре й ховаєшся за сині хмари?

- Нема в мене друзів,- дужче плакало Сонечко.

- Я тобі допоможу…

б). поділ учнів на групи за темами:

«Рослини», «Тварини», «Предмети».

в). Виконання завдань на картках-таблицях.

г) Підсумок роботи в групах.

Вчитель:

- З того часу Сонечко більше не звертало уваги на глузливі слова Місяця, бо воно знало, що на землі в нього безліч гарних друзів.

ІІІ. Хвилинка фантазування

Вчитель:

- Діти, перед вами жовтий круг.             На що він схожий?

(колобок, м’ячик, печиво, сонечко, курча, чупа-чупс, повітряна кулька).

Робота на дошці. Фантазування учнів.

Вчитель:

- А зараз я домалюю промінчики і у нас з’явиться … (Сонечко).

ІV. Читання з позначками

Самостійна робота учнів над текстами-цікавинками про Сонце.

1. Запитай своїх друзів, якого кольору Сонце. Відповіді будуть приблизно такими: жовтого, оранжевого. Насправді ж воно біле.

2. От дивишся на Сонечко — і, здається, що немає нічого яскравішого у цілому Всесвіті. І помиляємось ми! Приблизно15 відсотків зірок у галактиці яскравіші, аніж наше Сонце.

3. Більшість із нас говорять, що Сонце нерухомо стоїть на місці, а планети обертаються навколо нього. Це правда, але не зовсім. Сонце обертається навколо центра галактики. Повний оберт воно робить кожні 225-250 мільйонів років.

4. Цікавий факт, пояснення якому вчені шукають і досі:  зовнішній шар Сонця має температуру 1 млн градусів за шкалою Кельвіна, а сама поверхня — лише 6 тисяч градусів.

5. Сонце, а точніше його ультрафіолетове проміння — антисептик. Воно вбиває мікроорганізми, які викликають різноманітні інфекції.

6. Скільки годин має доба? Правильно 24. А чому?..  Треба подякувати древнім єгиптянам. Вони вірили у бога сонця Ра і  були переконані, що 12 годин він проводив у підземному царстві, а інші 12 — у небесному.

7. Мабуть, таке явище, як затемнення сонця, Тобі відоме. А чи знаєш Ти, що протягом року їх може бути щонайменше два. Вони ледь помітні, але 1 раз у 200-300 років ми можемо спостерігати повне затемнення Сонця.

8. Щорічно з 1994 року 3 травня у всьому світі відзначають День Сонця. Ініціатором та організатором цієї події стало Міжнародне товариство сонячної енергії.

Вчитель:

- Озвучте текст із позначкою «+». Що нового ви дізналися?

V. Релаксаційний комплекс «Сонячні зайчики»

1). Фокуси із дзеркальцем.

Завдання: дістаньте із портфелика дзеркальце і попробуйте ним спіймати сонячного зайчика.

2). Робота із системою карточок «Сонячні зайчики»

Вчитель:

- На спійманих зайчиках я розмістила загадки. Повернемо сонечку тільки ті, на яких загадки про нього.

1. Влітку першим прокидається,

Із землицею вітається.

Ну а взимку – не спішить,

Треба ж і йому спочить.

3. В спеку котику і киці

Гриць приніс води з криниці.

Ті прибігли: ну й біда!

З миски зникла вся вода!

Хто це воду випив? Хто це?

Здогадались, дітки?..

5. Голуба хустина,

Червоний клубок

По хустині качається,

Людям усміхається.

2. Все від нього навкруги

Набирається снаги.

Тільки ранок настає,

Виглянь у віконце!

Всім воно життя дає,

Променисте…

4. Ой котилось коло,

Коло – покотьоло,

Всіх ласкаво гріло,

Цілий день світило,

А під вечір коло

Дуже натомилось –

Спати покотилось

Ген за видноколо.

6. Із-за лісу, з-за пралісу

7. Небо підняло завісу.

Звідти вийшла красна пава,

Пишна, гарна, величава,

День по небу походила,

Свої ніжки натрудила,

А тоді пішла до хати,

Свого брата пошукати.

9. Що горить без полум’я?

11. Вдень у небі гуляє,

А ввечері на землю сідає.

13. За горами, за лісами

Золота діжа встає.

15. На небі я труджуся, -

Знає мене кожний.

Я на всіх дивлюся,-

На мене ж – не можна.

17. Золотий бубон на воді плаває.

19. Хто однаково всіх любить,

Всіх однаково голубить?

Кожний скоса тільки гляне,

А обняти не дістане.

21. Гріє, гріє, припікає,

Влітку в воду заганяє.

Стоїть дуб-стародуб,

На тім дубі птиця-вертиниця –

Ніхто її не дістане, ні цар, ні цариця.

8. Гарне, добре, на всіх дивиться,

А людям на себе дивитися не дозволяє.

10. Із вікна у вікно золоте веретено.

12. За лісом-лісом золотий вогонь горить.

14. Серед моря-моря стоїть червона комора.

16. За лісом, за пралісом червона плахта.

18. Теплий млинець небом котиться.

20. Я на вигляд круглолице,

Наче баня на дзвіниці;

Щирим золотом горю,

Глянь на мене – засліплю.

22. Без дров, без вогню,

А світить і гріє щодня.

24. Усі його люблять,

Усі його чекають,

23. На дерев’яній межі у скляному полі

Пасеться тарілочка ясна. 

А хто подивиться –

Кожен скривиться.

(Робота у двох групах).

VІ. Енергоджайзер «Подаруй тепло».

Вчитель:

- Уявіть себе сонячним промінчиком. Кого б ви зігріли? Чому?

(Відповіді-міркування учнів).

VІІ. Читання мовчки. Індивідуальна робота над текстами про Сонечко.

1. Завдання: Прочитайте текст.

                                            1. Турботи Сонечка

Починався чудовий літній день. На листі переливалися всіма барвами райдуги крапельки роси, співали птахи, тягнулися до Сонця квіти, а над ними голосно гудів Джміль:

•                   Ж- Ж –ЖАРКО…ж- Ж – ЖАРКО…ж- Ж – ЖОРСТОКЕ Сонце, ж- ж- жорстоке.

Почуло Сонце та й каже:

•                   Кожен день я проміння на землю посилаю, щоб пташки співали,
•                   Щоб люди засмагали, а він мене жорстоким називає.

Образилося Сонце та й сховалося за хмару. Похмуро на світі стало.

Квіти пелюстки згорнули, птахи замовкли, мурахи замурувалися в своїх домівках.

Обурилися дерева, квіти, птахи і почали дорікати Джмелю. Вони так розхвилювалися, так розгойдалися, що й вітер піднявся.

Розігнав вітер хмари, виглянуло Сонце і посміхнулося привітно.

Зраділи дерева, пташки защебетали, квіточки розкрили свої пелюстки, і Джміль над ними загудів:

•                   Ж- ж- жарко, але не дуже, але не дуже.

                                                                                  (Сергій Святодух)

                                               2. Сонце і Земля

Жила на світі дівчинка- планета Земля. В неї було багато братів і сестер, які так, як і вона, оберталися навколо своєї матінки – Сонця і навколо самих себе.

Та одного разу Земля втомилася і зупинилася. Зупинилося все: і час, і пори року, і доба… Ніч не приходила на зміну дню, весна не змінювала зиму. У людей закінчувалися продукти харчування, звірі і птахи повністю виснажились не тільки від голоду, а й від морозів.

3. Розмова Землі із Сонцем

Жила собі стара Земля. Довгі ліси служили їй косами, прозорі голубі моря – очима, струмки мов кров’яні жилки, а дерева допомагали їй слухати навколишній світ. І ось одного разу на Землю напав дядько Сон. Закутавшись у густі хмари, вона спала й спала, не відриваючи голови від своєї улюбленої повітряної подушки. Що було б з нами, якби не друзі? Ось і Сонце, яке товаришувало із Землею, стало переживати. Чого це його подруга не показується з-під ковдри? Воно попросило дядька Дощика побризкати на Землю. А вона, позіхаючи, спитала:

•                   Що це за холодні краплі?
•                   Прокидайся, Соню, - сказало Сонце. Так можна все життя проспати.

Але Земля повернулася на другий бік і знов засопіла. Тоді Сонце попросило дядька Вітра розігнати хмари. Земля знову невдоволено пробурчала:

•                   Ну, відчепись. Дай поспати.

Дощ не витримав і линув на Землю з свого чарівного відра прохолодну воду, якої дуже боявся дядько Сон. Земля розплющила очі і промовила:

•                   Привіт, приятелю! Як справи?

Сонце всміхнулося лагідно, від чого на Землі з’явилися прекрасні квіти:

•                   Це тобі, соню, - сказало Сонце і почало купатися у чистому озері, граючись сріблястими хвильками.
•                   Дякую, Сонечку, що ти мене розбудило.

З того часу Сонце кожного ранку будило Землю, а дядько Сон приходив тільки вночі, коли Сонце лягало спати.

                                                                                        (Римма Заїка)

4. Одного разу Сонце запитало у Землі:

•                   Чи добре я тебе зігріваю ?
•                   Добре, але тільки один бік, а як буду повертатися, зігрій і другий. А ти зігріваєш інші планети Всесвіту?
•                   Зігріваю лише ті, які ближче до мене.

                                                                          (Олександр Шабловський)

5. Зустрілись якось Земля і Сонце. Земля сказала:

•                   А відгадай загадку, Сонцю: за лісом, за пралісом золота діжа сходить.
•                   Та це ж про мене, - відповіло Сонце.
•                   Так, ти величезна розжарена куля. Твої промені дарують нам світло і тепло. Без тебе не було б всієї цієї краси. Я дуже рада нашій зустрічі.

                                                                                (Михайло Жовтоштан)

6. Жили собі Сонечко і Земля. Одного разу Сонечко сказало:

•                   Земле! Кожного року ти мандруєш навколо мене.Я бачу чарівну весну,  зелене літо, золоту осінь, білосніжну зиму. Яка ти гарна!

Давай будем дружити.

                                                                                    (Олег Андрійченко)

7. Земля зупинилась

   Тисячі років пройшло, а на Землі день змінювався ніччю. І так було завжди. Та якось Ніч не захотіла поступитися місцем дневі. Бо, бачте, їй дуже хотілося бути володаркою Землі. І сталось так, що Сонце не    з явилося вранці. Все живе спало.

    Місяць дивився на нашу планету і дуже сумував. Він хотів допомогти всьому довкіллю, але як?

   І потім Місяць згадав, що Сонце керує всіма планетами, і розповів йому про пригоду на Землі. Сонце дуже розгнівалося:

•                   Ніхто не може не підкорятися вічним законам природи, - мовило

Сонце.

   Настав ранок, а після – день. Все живе раділо сонцю. А ніч з того часу влітку дуже коротка стала.

8. Сонечко і ліс

   Сонечко послало до лісу свої золоті промінчики:

•                   Прокидайся! Настав ранок, - будили промінчики…

   Квіточки почали розкривати свої ніжні пелюсточки,попиваючи росу.

Промінчики під ялинкою побачили зайчика і лагідно почали його будити. Зайчик прокинувся і побіг шукати сніданок. З першими променями у лісі все ожило: молоденьке безтурботне козенятко почало бавитися з метеликом, а пташки виспівували на гіллі дерев.

Не забуло Сонечко і про мурашок. Лише торкнулося воно своїми промінчиками, так мурашки і почали свою роботу.

   Так і розпочався новий день.

9. Працьовите Сонечко

   Сонечко прокинулося рано-вранці, прочинило двері своєї хати і викотилося в небо.

   Глянуло вниз – а там у покосах трави лежать, роса на них виблискує.

Почало Сонце сушити сінце. Прийшли косарі, зібрали сіно і поскладали в копни. Ось і допомогло Сонечко добру справу зробити.

   Покотилося Сонечко далі. Бачить у садку на гілочках вишеньки, яблучка висять. Заходилося воно їх з усіх боків вигрівати. Вишеньки, як жаринки, вмить почервоніли. Яблучка позолотилися, точно як саме Сонечко.

   Трішечки притомилося Сонечко, набрало з річки води і сійнуло на Землю рясним дощем. А потім взяло і через усе небо доріжку зіткало.

Та таку гарну, що всіх радує, веселить. А назва їй – веселка.

   Одного разу Сонце запитало у Землі:

•                   Чи добре я тебе зігріваю?
•                   Добре, але тільки один бік, а як буду повертатися, зігрій і другий. А ти зігріваєш інші планети Всесвіту?
•                   Зігріваю лише ті, які ближчі до мене.

                                                                 (Олександр Шабловський)

10. Як у Сонечка з’явилися друзі?

Кожного дня сходить на небі Сонечко, щоночі – Місяць. Так і живуть вони, змінюючи один одного. І ось Місяць каже Сонечку:

•                   Ти таке гарне, але мені шкода тебе, бо ти самотнє. А в мене багато подружок.

Заплакало Сонечко, засумувало. Помітила це Весна й питає:

•                   Чому ти похмуре й ховаєшся за сині хмари?
•                   Нема в мене друзів,- дужче плакало Сонечко.
•                   Я тобі допоможу.

Наступного дня, тільки з’явилося на небі Сонечко, як на землі роз-

Крилося безліч жовтих квіточок- кульбабок. Вони усміхнено похитували голівками.

•                   Дякую, люба Веснонько! – радо гукнуло Сонечко. – Тепер я не самотнє!

Так тривало, доки панувала Весна. Літо подарувало нових друзів – соняшників, які постійно спостерігали за Сонцем.

З того часу Сонечко більше не звертало уваги на глузливі слова Місяця, бо воно знало, що на землі в нього безліч гарних друзів.

                                                                                       (Вікторія Кривко)

2. Вчитель:

- Що нового ви дізналися про Сонечко?

3. Руханка «Сонечко»

VІІІ. Відкриття Картинної Галереї Сонця.

- Вчитель:

Люди з давніх-давен звикали шанувати Сонце і ставитися  до нього з повагою і любов’ю. І недарма, бо без його енергії завмерло б життя на Землі.

(Перегляд картин відомих художників)

        ІХ. Таблиця-узагальнення «Завдяки Сонцю …»

Х. Словникова робота

1. Енергія – це здатність тіл виконувати роботу і рухатися.

Вчитель:

- Для кожного руху потрібна енергія. Її ми отримуємо від сонця, вітру, води, корисних копалин…

2. Робота з підручником. ст. 63. Природознавство.

Завдання: У природі існують різні види енергії. Розкажи, з якими видами енергії ти стикаєшся щодня.

3. Вчитель:

- Сторінками книги важливих знань про природу. ст. 67. Підручник.

• Енергія сонця безкоштовно попадає на Землю у величезній кількості.
• Людям варто більше використовувати сонячну енергію.

4. Фотоцікавинка

Вчитель:

- До складу сонячних батарей входять дзеркала, які здатні вловлювати сонячні промені. На сонячних електростанціях енергія сонця перетворюється на електричну.

5. Дискусія з використанням Т-схеми.

ХІ. Асоціативний кущ

Сонечко (яке ж воно?)

(яскраве, тепле, ласкаве,

весняне, веселе, гаряче,

життєдайне, променисте).

ХІІ. Робота над твором Володимира Коломійця «Сиве сонечко».

1. Створення проблемної ситуації.

Вчитель:

- Погляньте на моє сонечко. Воно – сиве. Можливо хтось здогадався чому?

2. Самостійна робота учнів над твором.

Завдання: Прочитайте твір на ст. 121 у підручнику «Літературне читання». Про кого в ньому йдеться?

3. Виразне читання вірша вголос.

4. Робота над змістом твору.

• Чому так названо вірш?
• Як ти гадаєш, чи зміниться щось наступного дня у поведінці дітей і бабусі? Що саме?
• Чи звертається поет до кожного з нас? Доведи свою відповідь.

5. Метод «Крісло автора».

Вчитель:

- Давайте ближче познайомимося із автором цього твору Володимиром Коломійцем.

Учень:

- Я народився в учительській родині. Моя мама знала безліч народних пісень, казок, прислів’їв. Свій перший вірш я склав у третьому класі. Видав кілька поетичних збірок для дітей: «Зозулині черевички», «Дід Глід і глоденятко», «Ярмарок див», «Весела оселя», «Лесикова сопілка»… багато моїх творів перекладено іншими мовами: вірменською, російською, білоруською, англійською…

ХІІІ. Поетична хвилинка-вітання для бабусь.

Вчитель:

- Бабуся! Чи є на світі краща людина? Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира! Скільки вона не доспала ночей, голублячи онучат! Сьогодні у нас на уроці присутні ваші любі бабусі. Підійдіть до своїх бабусь. Подивіться у бабусині очі, діти. Які вони щирі! У них не побачиш ні лукавства, ні хитрощів. Це погляд добра і любові. Нехай ці щирі слова від ваших онучат принесуть вам радість.

1. Моя бабуся гарна, добра й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас, дітей.

2. Свою бабусю знаю я з давніх-давніх пір,

Її обличчя любе, її ласкавий зір.

Замислиться бабуся, зажуриться на мить,

І знов, дивись, сміється, ласкаво гомонить.

Та над усе найбільше сподобались мені

Її ласкаві руки, умілі та міцні.

3. Коли б достати дві зорі

І райдугу сплести у перевесло

Тоді б, напевно,чари ті,

В дарунок я бабусеньці принесла.

Та лиш по немочі людській

Я не здійсню свого бажання.

Отож бажаю від душі

Здоров’я, щастя, процвітання.

4. Бажаєм вам сто років жити

Без сліз, без горя, без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На многі літа, назавжди.

5. Хай в житті вам радість буде.

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим бабцям

Многих, добрих, щасних літ.

6. Сміється сонце – я сміюсь,

Всміхається бабуся,

Я в добрі очі їй дивлюсь –

Ніяк не надивлюся.

7. Хай вам сонце сміється,

Хай добро вам ведеться,

Хай годинник вам повільно лічить вік,

А Бог дарує многих, благих літ.

   Вчитель:

- Дорогі бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу подякувати вам за добро, яке ви зробили для дітей, онуків, правнуків. Ніжні і щирі слова говорили вам ваші онуки. Тож послухайте молитву до Богородиці.

Богородице-мати,

О, Пречистая Діво.

Тобі дяку складати

Я беруся несміло.

Я молюся до тебе

За татуся і неньку –

Зачинательку роду,

І бабусю рідненьку.

Даруй, Матінко Божа,

Їм життя довге й миле,

Кожна днина пригожа

Додає їм хай сили.

Хай ніколи бабуся

Наша горя не знає,

Поможи їм, молюся,

Преподобна,благаю.

ХІV. Виготовлення листівки-подарунку в техніці орігамі «Курчатко із сюрпризом».

1. Вчитель:

- Курчатко із паперу виготовляєм,

Бабусям у подарунок вручаєм.

2. Робота з технологічною картою.

3. Практична робота учнів.

4. Вручення подарунків.

ХV. Підсумок уроку:

1. Вчитель:

- То у якого братика-кольора ми були в гостях?

- Який колір зігрів нас сьогодні?

2. Стрічки-побажання (жовтого кольору).

(Щастя, здоров’я, благополуччя, успіхів у навчанні, миру, злагоди, чесності, щирості, ввічливості, людяності, сміливості, любові).

3. Розмальовки-подарунки від жовтого кольору.

4. Оцінювання роботи за допомогою смайликів емоцій.

Вчитель:

- За допомогою смайликів оцініть свою роботу на уроці.

5. Вчитель:

- Хай у вас і у нас

Колір жовтий буде.

Щоб і ми, і ви,

Колір цей любили,

Здоровими зростали,

Усмішки усім дарували.

6. Відеоподарунок «Сонечко».