Урок з елементами використання інтерактивних технологій та компаративістики "Творчість Анни Ахматової – яскраве явище жіночої поезії ХХ століття"

Про матеріал

Розробка уроку має на меті висвітлити особливості творчої манери поетеси як яскравого явища жіночої поезії ХХ століття, поглибити розуміння про акмеїзм, виховувати почуття естетичної насолоди від читання і осмислення поезії, розкрити узагальнений портрет епохи, роль митця за часів народної трагедії, зробити спробу провести паралель із творчістю Ліни Костенко як яскравою зіркою української поезії ХХ століття, виховувати почуття опори злу, несправедливості, а також відчуття прекрасного в поезії.

Перегляд файлу

Урок зарубіжної літератури в 11 класі з елементами використання інтерактивних технологій та компаративістики

ТЕМА: Творчість Анни Ахматової – яскраве явище жіночої поезії ХХ століття

МЕТА: висвітлити особливості творчої манери поетеси як яскравого явища жіночої поезії ХХ ст., поглибити розуміння про акмеїзм, виховувати почуття естетичної насолоди від читання і осмислення поезії, розкрити узагальнений портрет епохи, роль митця за часів народної трагедії, зробити спробу провести паралель із творчістю Ліни Костенко як яскравою зіркою української поезії ХХ ст., виховувати почуття опори злу, несправедливості, а також відчуття прекрасного в поезії.

ОБЛАДНАННЯ: портрети А. Ахматової та Л.Костенко, книжкова виставка: збірки Анни Ахматової „Вечір”, „Чотки”, „Біла зграя”, „Подорожник”, „Аппо Доміні”, „Реквієм” та Ліни Костенко „Вибране”, „Сад нетанучих скульптур” та ін., виставка ілюстрацій до поезій ХХ ст., опорні схеми, аудіозаписи класичної музики.

ТИП УРОКУ: узагальнення матеріалу, інтегрований.

Епіграф уроку

Крізь час і простір, стилі, визнання,

До тебе, як до друга, світла повне,

Його величність Слово промовля!

Т. Мурзо

Хід роботи

1.Мотивація навчальної діяльності учнів

Читець ( на фоні музики Шуберта „Ave Maria” )

Вона так віддано писала

І залишила нам скарби.

Просила нас і заклинала:

„Життя понад усе люби”.

І вірші ті дарують щастя,

Вчать нас любити кожну мить,

Розпалюють в душі багаття,

Що і під зливою горить.

2.Оголошення теми й мети уроку

Вчитель

Поезію Анни Ахматової називають „ щоденником жіночої душі”. І це справді так , тому що вона показала епоху глибоких криз і катаклізмів через чутливе сприйняття жінки, яка сподівалася і втрачала віру, помирала і воскресала, билася у безвиході, але все ж шукала шляхи відродження світу. Душа ахматівської героїні – це душа, що кохає і ненавидить, мучиться і жертвує собою, переживає драматичний розрив і прагне возз’єднання. Це душа, у якій може все вигоріти з горя, але вона житиме всупереч смерті.

3. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Читець ( на фоні музики В.А. Моцарта „ Симфонія № 40”)

Другие уводят любимых –

Я с завистью вслед не гляжу.

Одна на скамье подсудимых

Я скоро полвека сижу.

Вокруг пререканья и давка

И приторный запах чернил.

Такое придумывал Кафка

И Чарли изобразил.

И в тех пререканиях важных,

Как в цепких обьятиях сна,

Все три поколенья присяжных

Решили: виновна она.

Меняются лица конвоя,

В инфаркте шестой прокурор…

А где-то темнеет от зноя

Огромный небесный простор,

И полное прелести лето

Гуляет на том берегу…

Я это блаженное „ где-то”

Представить себе не могу.

Я глохну от зычных проклятий,

Я ватник сносила дотла.

Неужто я всех виноватей

На этой планете была?

Інтерв’ю з Анною Ахматовою

1. Коли ви народилися?

( „Я народилася в один рік з Чарлі Чапліним, „Крейцеровою сонатою”, Ейфелевою вежею…” )

2.Найяскравіші спомини дитинства.

(„Мої перші спогади – царськосільські : зелена , сира велич парків , вигін , куди мене водила няня , іподром , де скакали маленькі строкаті лошата…”)

3.Що сталося з вами в житті?

(„В 1910-ому я вийшла заміж за Миколу Гумільова . В 1912-ому вийшла моя перша збірка поезій – „Вечір”. 1вересня 1912 року народився мій єдиний син Лев…”)

4. Чи була у вашому житті радість?

(„Так. Але більше горя. В страшні роки єжовщини я провела сімнадцять місяців в тюремних чергах , щоб передати теплі речі і продукти синові . Якась жінка з синіми губами запитала мене : „ Кажуть , що ви вірші пишете? А от про це ви би могли написати ?”- „Так, я зможу про це написати ,”- відповіла я . Отак народився «Реквієм».)

Читець ( на фоні музики Моцарта „Реквієм”)

Семнадцать месяцев кричу ,

Зову тебя домой.

Кидалась в ноги палачу,

Ты сын и ужас мой.

Все перепуталось навек,

И мне не разобрать

Теперь , кто зверь, кто человек ,

И долго ль казни ждать .

И только пышные цветы

И звон кандальный , и следы

Куда-то в никуда.

И прямо мне в глаза глядит

И скорой гибелью грозит

Огромная звезда.

5.Окресліть епоху , в яку Ви жили ?

(„Того , що пережили ми …- так , так , ми всі , тому що застінки грозили кожному !- не зафіксувала ні одна література . Шекспірівські драми – всі ці ефектні злодійства, пристрасті, дуелі – дрібниці , дитячі ігри в порівнянні з життям кожного із нас …”)

6.Ким ви були в житті?

(„Я була поетом …”)

Вчитель

Інтерактивний прийом „Мікрофон”

Якою постала перед вами Анна Ахматова ?
Назвіть ключові слова , що стосуються її життя та творчості.

Інтерактивний прийом „Асоціативний кущ”

Після сказаного його складають учні в робочих зошитах .

біль

Україна

смерть

Росія

Анна Ахматова

поетеса

Москва , Ленінград

акмеїзм

життя

Вчитель

Анну Ахматову любили і люблять. За істинну поезію , за мужність , за благородство та інтелігентність душі . Свідченням – одним із багатьох – цього є ця присвята їй Марини Цвєтаєвої .

Читець (учениця підходить помалу до портрета А. Ахматової і кладе біля нього червону троянду ):

О муза плача , прекраснейшая из муз !

О ты, шальное исчадие ночи белой !

Ты черную насылаешь метель на Русь.

И вопли твои вознаются в нас , как стрелы.

А мы шарахаемся , и глухое : ох !-

Стотысячное – тебе присягают , - Анна

Ахматова !- Ето имя – огромный вздох ,

И в глубь он падает , которая безымянна.

Мы коронованы тем , что одну с тобой

Землю топчем , что небо над нами – то же!

И тот , кто ранен смертельной твоей судьбой ,

Уже бессмертым на смертное сходит ложе .

В певучем граде моем купола горят ,

И спаса светлого славит слепец бродячий…

- И я дарю тебе свой колокольный град.

Ахматова! – и сердце свое в придачу .

(На фоні музики М . Глінки „Ноктюрн” Розлука”)

Вчитель

Якщо говорити про геніальну жіночу поезію ХХ ст. , то не можна обминути , не можна не оцінити , не можна не зачаруватися поезією ще однієї нескореної і мужньої поетеси , української Сапфо Ліни Костенко. В її долі теж були радісні і сумні смуги , було і багаторічне мовчання, як в Анни Ахматової, була і невпокореність владі, але одночасно з цим живе джерело її поезій, хоч і замулене вітрами епохи, все-таки тихо било і не вмирало . Пропоную Вашій увазі віночок, сплетений із поезій Ліни Костенко, із тематичної групи „Творчість”.

Читці (на фоні музики Й.С.Баха )

1.Наснився мені чудернацький базар:

під небом, у чистому полі,

для різних людей ,

для щедрих і скнар,

продавалися різні долі.

Одні були царівен не гірш,

а другі – як бідні міньйони.

Хто купляв собі долю за гріш.

А хто – і за мільйони…

- То хто ж ти така?

Як твоє ім’я?

Чи варта такої плати?

- Поезія – рідна сестра моя .

Правда людська – наша мати.

І я її прийняла, як закон.

І диво велике сталось:

минула ніч. І скінчився сон.

А Доля мені зосталась.

2. Поезія – це свято, як любов.

О, то не є розмова побутова!

І то не є дзвінкий асортимент

метафор, слів , - на користь чи в догоду.

А що, не знаю. Я лиш інструмент,

в якому плачуть сни мого народу.

3. І тільки злість буває геніальна.

Господь, спаси мене від доброти!

Така тепер на світі коновальня,

що треба мати нерви , як дроти…

Ну, що ж, епохо, їж мене, висотуй!

Лиш вісь земну з орбіти не згвинти.

Лежить під небом, чистим і високим,

холодний степ моєї самоти ...

І щось в мені таке велить

збіліти в гнів до сотого коліна!

І щось в мені таке болить,

що це і є, напевно, Україна.

4. Блюстителі, халтура – ваше хобі.

Ви, фабриканти вір і недовір ,

зробити вам би по духовній пробі –

вас забракує кожен ювелір…

Нелегко нам. Криваві краплі глоду

крізь наші вірші виступлять колись…

Не говоріть від імені народу , -

розперетричі ви йому впеклись!

5. Є вірші – квіти.

Вірші – дуби.

Є іграшки вірші.

Є рани.

Є повелителі і раби.

І вірші є – каторжани.

Крізь мури в’язниць ,

по тернах лихоліть –

ідуть , ідуть

по етапу століть.

6. Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.

Сьоме небо своє пригинає собі суєта .

При майстрах якось легше. Вони – як Атланти.

Держать небо на плечах. Тому і є висота.

4. Етап рефлексії

Вчитель

Сьогодні на уроці ми доторкнулися серцем до її величності Поезії. Справжньої, непідробної, неповторної. Поезії справжніх майстрів слова - Анни Ахматової та Ліни Костенко.

Компаративний зріз

- Чи помітили ви щось спільне у творчості та життєвій долі цих поетес?

- Що вас найбільше вразило сьогодні ?

Складання сенканів

Анна Ахматова

Мужня , лірична

Хвилюється , творить , кохає

Зразок елітарної витонченої поезії

Російська Сапфо

Ліна Костенко

Сильна , мужня

Бореться , експериментує , живе

Совість письменників -„шістдесятників”

Посестра Лесі Українки

Вчитель

Мелодики стрілки – мов хвильок гойдання ,

Униз чи угору – круті віражі …

І автора геній талантом читання

Знов збуджує словом пориви душі.

Робота з епіграфом уроку . Малювання під музику на аркушах вражень від уроку ( ескізи ).

Висновок

„ Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі …” Якщо сьогодні на уроці Ваші душі відчули цей дотик , Ви справді стали щасливішими і багатшими . Тому давайте підсумуємо свої думки методом «незакінчених речень».