Урок з хімії за темою " Розчин і його компоненти. Виготовлення розчинів. Значення розчинів".

Учитель   Джос Людмила Григорівна

Навчальна дисципліна  хімія

Клас  9

Тривалість уроку   45 хвилин

Тема уроку.   Розчин і його компоненти. Виготовлення розчинів. Значення розчинів.  

Цілі уроку (очікувані результати)

Освітня:   поглибити знання учнів  про розчин та його компоненти; сформувати уявлення про розчин як систему, що складається з двох і більше компонентів, а саме, з розчинника та однієї  чи декілька розчинених речовин; зрозуміти як виготовляють розчини та яке їх  значення; продовжити формувати вміння планувати відповідь, працювати з книгою, читати і писати в швидкому темпі, витягувати інформацію при слуханні і читанні тексту.

Розвивальна:   розвивати вміння узагальнювати і систематизувати , порівнювати і аналізувати, уміння самостійно знаходити інформацію, розвивати логічне мислення, творчий підхід до поставленних завдань; розвивати вміння спостерігати явища навколишнього середовища, висловлювати про ці явища власні судження, розвивати вміння слухати вчителя  і водночас вести короткий запис змісту розмови і складати конспект; розвивати практичні навички за певними ознаками визначати воду серед інших рідин, готувати розчини; удосконалювати навички роботи з хімічними речовинами й лабораторним обладнанням; розвивати міжпредметні зв’ язки; розвивати морально – етичні норми поведінки при роботі в групі.

Виховна:     виховувати вміння не лише оволодівати інформацією, а й осмислювати її і застосовувати на практиці; виховувати вміння висловлювати свою думку і аргументовано її відстоювати; виховувати відповідальність у виконанні завдання, уважність, працьовитість;  виховувати в учнів здатність працювати в команді, допомагати один одному, брати активну участь у пошуку нового знання, формувати відчуття радості, співпереживання успіхам однокласників.

Компетенції: міжпредметні, ключові предметні ( ціннісно – смислові, інформаційні, особистісного самовдосконалення, автономізаційних

( здатність до самовираження, самоосвіти), комунікативні, загально – культурні.

Тип уроку:   набуття й поглиблення знань і навичок.

1.

Форми навчання: технології традиційні, інтерактивні, інформаційно – комунікативні, використання ІКТ, програмованого навчання ( використання ППЗ), трансформування знань, умінь, навичок, формування навичок

самостійної роботи і самоосвіти, проблемна, розвитку критичного мислення, метод співпраці, робота у групах.

Методи навчання: стимулювання й мотивації навчання ( мозговий штурм), наочні, експеримент, пояснювально – ілюстративні, частково – пошукові, самостійної роботи, розвитку критичного мислення, репродуктивні, інтерактивні.

Засоби навчання: підручник, набори для експерименту з лабораторним обладнанням та певними речовинами, картинки етикеток  з – під  пляшок газованої мінеральної води та різних солодких напоїв, проектор,  ноутбук, презентація, ППЗ ( версія 2.0. контур плюс), таблиця розчинності кислот, основ, солей у воді, приготовлені бланки для письмових відповідей учнів (робочі листи учнів), плакати та інструкції з правилами БЖД.

Оцінювання: фронтальні роботи: за проблемні питання, за вправи, за тести з ППЗ, за виконання хімічного експеримента у групах, за пошукову діяльність з текстом підручника; оцінювання текуще, індивідуальне, з використанням при оцінюванні балів – бонусів, власне самооцінювання учнями.

Хід роботи

Структура  уроку.

I    Організаційний етап. Розподіл по групам, визначення доручень у групах

 ( координатор, експерт, секретар, консультант).

II   Мотивація навчальної діяльності. Робота у групах.

III   Актуалізація опорних знань. Робота у групах.

IV Озвучення теми, мети, завдань уроку. Використання фрагмента ППЗ.

V  Вивчення нового матеріалу ( первинні знання). Використання фрагмента  ППЗ.

1. Виконання експерименту. Робота у групах. Завдання «Що бачили?»

2. Робота у групах. Аналіз складу етикеток до харчових напоїв.

3. Поняття розчину, його компоненти. Фронтальна робота з підручником, пошукова діяльність, опрацювання фрагмента текста параграфа підручника.

4. Підсумок роботи у групах. Висновки.

VI Осмисленя знань, умінь. 

Робота у групах за проблемними питаннями. Висновки.

 Використання фрагмента ППЗ. Тести з ППЗ.

VII  Закріплення знань.

Використання фрагмента ППЗ. Тести з ППЗ.

VIII   Контрольно – коригувальний етап.

 Використання фрагмента  з ППЗ. Тести з ППЗ.

IX  Підбиття підсумку уроку. Продовжити «Незавершене речення.»

( самооцінки, рефлексія, цінування).

X   Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

2.

Сценарій уроку

I  Організаційний етап. Учні займають місця в кабінеті хімії відповідно до своїх робочих груп.

Привітання, побажання успіхів, « рапортичка про відсутніх», створення позитивного емоційного настрою. Ознайомлення учнів з документацією до уроку, з умовами проведення власного самоооцінювання.

Учням пропонується зробити записи у хімічних колбах з різнокольорової  бумаги про те, що вони сьогодні очікують від уроку. В учнівських групах визначаються за дорученнями координатор, експерт, секретар, консультант.

II  Мотивація пізнавальної діяльності.

Демонстрація презентації «Про що ці фото?» з фотографіями різних видів розчинів. Запитання до учнів:

1)  що поєднує ці фото ?

2) про що з точки зору хімії ці фото?

3) яким чином ці фото стосуються теми нашого уроку? Яка  тема уроку?

Проведення обговорення відповідно до запитань.

Учні в устній формі висловлюють думки, кращі відповіді фіксуються секретарями у групах, після цього повідомляється тема уроку.

 « Розчин і його компоненти. Виготовлення розчинів. Значення розчинів.»

Учні знаходять формулювання теми урока у робочих листах учнів.

Використання фрагмента з  ППЗ.

III  Актуалізація опорних знань.

Вчитель пропонує учням  записати у заготовлених заздалегідь бланках схем – кластерів, що вони пам’ ятають про розчини.

Проводиться групова « мозкова атака» з використанням стратегії технології розвитку критичного мислення  « Асоціативний кущ»

Учням треба згадати все, що вони знають про розчини ( зробити записи у заготовлених раніше бланках  у вигляді кластерів. Форма аркуша А 4.

Схема:

       Що ми пам ятаємо про розчини   \

                                                \         \       /         /

                                       -                Розчини                -    

                                                /         /        \         \

     Які ми знаємо приклади розчинів /

Зробити  обговорення питання. Самооцінка учнів.

Вчитель пропонує учням навести приклади розчинів, з якими вони зустрічаються у повсякденному житті.  Записи  робити як подальше розгалуження  асоціативного куща. Зробити обговорення, оцінити  відповіді.     

IV Озвучення теми, мети, завдань уроку.

 Учитель називає цілі уроку ( вони записані на бланках і лежать на столах учнів), просить учнів порівняти з власними записами у різнокольорових паперових колбах. Використання фрагмента з ППЗ.

 V Вивчення нового матеріалу.

 1. Учні проводять експерименти по групам. Використання  інструкцій та

3.                                                                            

плакатів по правилам з БЖД. Виконання письмового творчого завдання « Що бачили?» на паперах формату А2.

Завдання до експерименту:

1 група.

 Приготувати суміш з дистильованої води та піску. На аркуші формату А2 оформити спостереження, стисле описання ознак виготовленої суміші.

2 група.

 Приготувати суміш з дистильованої води та подрібненої до стану порошку крейди. На аркуші А2 оформити спостереження, стисле описання ознак виготовленої суміші.

3 група.

Приготувати суміш з дистильованої води та цукру. На аркуші формату А2 оформити спостереження, стисле описання ознак отриманої суміші.

4 група.

Приготувати суміш з дистильованої води та кристалів мідного купоросу. На аркуші формату А2 оформити спостереження, стисле описання ознак виготовленої суміші.

5 група.

Приготувати суміш з дистильованої води та порошку калій біхромату. На аркуші формату А2 оформити спостереження, стисле описання отриманої суміші.

Виконуя завдання експеримента, учні готують у кожній групі різні види розчинів, спостерігають їх зовнішні ознаки, оформляють записи спостережень у форматі А2. По завершенню завдання експеримента, учні презентують записи своїх спостережень (завдання  « Що бачили?»).

Вчитель пропонує проаналізувати склад етикеток до харчових напоїв, визначити, які там компоненти, обов’ язково звернути увагу, що компонентів може бути більше двох. Учні розповідають результати аналізу.

Далі вчитель пропонує провести  пошукову роботу з текстом підручника, знайти в тексті інформацію про такі поняття як розчин, розчинник, розчинена речовина, про роль води, про те, що таке компоненти розчину.

Як підсумок результату пошукової діяльності за текстом підручника   - 

схема    -                                 Компоненти розчину

                                   /                                                          \

                        Розчинник                                   розчинена речовина

             Вода          -       універсальний розчинник для багатьох речовин.

Вчитель пропонує пригадати експеримент і дати відповіді на такі запитання.

1.Виконуя завдання експерименту, всі групи готували суміші. Вони однакові за зовнішнім виглядом чи відмінні?

2. Скільки компонентів в кожній суміші експеримента? А на етикетках?

3. В яких сумішах можна побачити без збільшуваних приладів їх компоненти?

4. Який компонент присутній в кожній суміші експеримента і на етикетках?

4.

Вчитель пропонує учням зробити узагальнення проведенних досліджень, спробувати сформувати поняття розчину.

Висновок.    Розчини   –  це суміші речовин. Розчини не мають постійного складу. Кількість розчинених речовин може бути різною. В розчинах властивості речовин зберігаються. Розчини треба розглядати як багатокомпонентні системи.

VI Осмислення знань, умінь.

Робота у групах по розв’ язанню проблемних питань.

Під час розчинення у воді може розчинитися будь – яка кількість солі, навіть дуже велика?

Чи постійний склад у розчинів? Як можна збільшити зміст солі, або зменшити у розчині?

Чи можна воду з - під крану використовувати для приготування розчинів? Яку воду використовують хіміки?

Як можна розпізнати у якій з двох колб дистильована вода а де розчин кухонної солі? ( У лабораторії нічого не можна куштувати. Можна робити випаровування, або перевірити густину приладом ареометром, у розчині солі густина більше ніж у воді , більше 1 г/см3.

Використання фрагменту з ППЗ, відповіді по тестам з ППЗ. Самооцінювання.

VII Закріплення знань. Використання фрагмента з ППЗ, відповіді по тестам.

VIII Контрольно – коригувальний етап. Використання фрагменту з ППЗ, відповіді по тестам з ППЗ. Самооцінювання учнів.

IX Підбиття підсумку уроку.

Учні повинні відповісти, випадково чи ні вони використовували різнокольорові колби з паперу? Що треба робити  щоб виготовити будь- який розчин?

Повертаючись до записів, які учні робили у бумажних колбах на початку урока, вчитель просить учнів визначитись, які нові знання були отримані, які запитання остались без відповідей.

Також учням треба продовжити речення. Вправа « незавершене речення».

« На уроці я працював ( працювала) .......»

« На уроці я дізнався ( дізналась) .....»

« Своєю роботою на уроці я  .....»

« Матеріал уроку для мене був........»

«Тепер я знаю   .........»

«На наступному уроці я хочу........» Самооцінювання відповідей.

Учні підсумовують результати самоооцінювання, здають свої робочи листи. 

X Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Вивчити відповідний текст параграфа  з підручника. Знайти в тексті параграфа інформацію, яка не розповідалась на уроці. Знайти відповіді на  проблемні запитання.

Чому річкова, кринична, потала вода мають різний смак? Яка з них найбільш чиста з хімічної точки зору?

Підготувати міні - твір про значення розчинів.

5.