Тема. Пам'ятки історії як джерело історико-культурної інформації. Пам'ятник як витвір мистецтва для увічнення пам'яті про подію та особу.
Мета: дати учням поняття про пам'ятки історії як джерело історико-культурної інформації; ознайомити з пам'ятниками рідного краю, які увічнюють пам'ять про певну подію чи особу; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння працювати з історичними джерелами, висловлювати власні судження; виховувати інтерес до вивчення теми.
Конспект інтегрованого уроку
з історії України та мистецтва
для 5-го класу
на тему
«Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації. Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію та особу»
Підготувала
учитель історії та правознавства
Першотравневої ЗОШ І-ІІІ ступенів
Зміївської районної ради
Харківської області
Вистороп Тетяна Василівна
2017
Тема. Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації. Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію та особу.
Мета: дати учням поняття про пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації; ознайомити з пам’ятниками рідного краю, які увічнюють пам'ять про певну подію чи особу; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння працювати з історичними джерелами, висловлювати власні судження; виховувати інтерес до вивчення теми.
Обладнання: підручник, мультимедійна презентація, проектор, сімейні світлини, підготовлені учнями родинні дерева.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Хід уроку
Ніхто не вічний у світі, все піде
Але вічне ім’я довго живе.
Сааде
Скульптура – це
Клас ділиться на три групи. Кожна група отримує завдання.
1-ша група.
Іван Сірко
«Навесні 1668 р. зміїв чани знову повстають проти колоніальної політики Московського уряду. Тепер уже зміївський козацький полк, на чолі якого стоїть полковник Іван Дмитрович Сірко, який «...после свого возвращения из похода на Крым и получения за то похвальной грамоты от царя, оставил по неизвестной причине Сичь и очутился на Слободской Украине в звании полковника города Змиева и заведуючего козачьими слободами Мерефа и Печенеги». 11 березня Іван Сірко повів зміївський полк та мерефянську сотню на Харків, розраховуючи на обіцяну підтримку гетьмана Брюховецького. Але обіцяної допомоги не надійшло. Московський уряд кинув проти повсталих війська з Чугуєва. Харкова. Царські війська, набагато краще озброєні і вимуштрувані, примусили загони Івана Сірка відступити на Правобережну Україну. Повстання було нещадно придушене, повсталих покарано.»
2-га група.
Легенди
3-тя група.
Додаткова інформація.
17 жовтня 1888 р. Росію облетіла звістка: «Царский поезд, в котором вся семья Александра ІІІ возвращалась из Ливадии в Санкт-Петербург, потерпел крушение недалеко от станции Борки под Харьковом». Царська сімя залишилася неушкодженою, а з царського оточення було травмовано 68, з них загинуло 21 людина. Від неминучої загибелі сімю монарха вберегло неймовірне: колісні секції, на яких був закріплений каркас вагона, після удару, налітаючи одна на одну, утворили піраміду. Дах вагона одним кінцем упав саме на цю випадкову опору і «…не дойдя до земли 2 аршина, образовала с полом треугольное отверстие из которого и вышли все, обреченные на смерть, изорванные, испачканные, но целые…». 1889 року настоятелем Святогорського монастиря на цьому місці засновується монастир Спасів скит.
Розгляньте пам’ятки. Скажіть, яким подіям чи особистостям вони присвячені.