Тема. Імперський наступ на автономію Гетьманщини.
Мета: охарактеризувати політику імператора Петра І щодо України; визначити значення для українського народу створення Першої Малоросійської колегії; схарактеризувати Івана Скоропадського як історичного діяча; розвивати увагу, пам'ять, мислення, уміння працювати з історичними джерелами, висловлювати власні судження, аналізувати та робити висновки; виховувати зацікавленість до вивчення історії свого народу.
Обладнання: підручник «Історія України для 8 класу» (В. С. Власов), роздатковий матеріал.
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
Конспект уроку
з історії України
для 8-го класу
на тему
«Імперський наступ на автономію Гетьманщини»
Підготувала
учитель історії та правознавства
Першотравневої ЗОШ І-ІІІ ступенів
Зміївської районної ради
Харківської області
Вистороп Т. В.
2017
Тема. Імперський наступ на автономію Гетьманщини.
Мета: охарактеризувати політику імператора Петра І щодо України; визначити значення для українського народу створення Першої Малоросійської колегії; схарактеризувати Івана Скоропадського як історичного діяча; розвивати увагу, пам'ять, мислення, уміння працювати з історичними джерелами, висловлювати власні судження, аналізувати та робити висновки; виховувати зацікавленість до вивчення історії свого народу.
Обладнання: підручник «Історія України для 8 класу» (В. С. Власов), роздатковий матеріал.
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
Хід уроку
До дошки викликається 1 учень. Він стає до класу спиною. До спини учня кріпиться портрет відомого історичного діяча з попередньої теми. Учень повинен задати до решти класу 5 запитань. Решта може відповідати тільки «Так» або «Ні». Після цього учень має назвати історичного діяча.
«Я не можу приховати від пана, що ми тільки-но отримали з України радісну вість, згідно з якою ___________ кілька разів ущент розгромив московітів, причому захопив добру здобич і взяв у полон багато значних князів. Був він при цьому у великій небезпеці, бо під ним було гарматним ядром вбито коня. Як тільки дійшла достовірна звістка про ці події, вона викликала тут велику радість і в усіх церквах співали «Тебе, Боже, хвалимо…» (Гетьмана І. Виговського)
А Б. Хмельницький (3)
Б Ю. Хмельницький (4)
В І. Виговський
Г І. Брюховецький (1)
Д І. Сірко (2)
4116 7567661270534 (Іван Скоропадський)
Цар Петро ще у 1708 призначив гетьманом Івана Скоропадського. Від традиційного підписання статей цар відновився, пояснивши таке рішення воєнними обставинами. Перебуваючи з військом у таборі під Решетилівкою , гетьман звернувся до царя з 14 пунктами статей, у яких просив підтвердити права й вольності гетьманщини. У відповідь 1709 р. Петро І надіслав іменний указ, у якому права і вольності козаків підтверджувалися у вигляді, вигідному Росії. У ньому ж говорилося, що під час походів під командування російських генералів мають переходити як прості козаки так і гетьман.
Гетьманові дуже боліло те, що цар чимраз більше обмежував права України й козацтва. За наказом царя він мусив висилати козаків на тяжкі роботи в Московщину. Цар почав насилати в Україну багато московського війська, наділяв українськими землями чужинців, призначав їх козацькими полковниками. Він обмежив права козацького суду та прислав своїх московських урядників, що мали наглядати за судами та військовою канцелярією. Навіть коло самого гетьмана настановив свого резидента П. Ізмайлова, який мав здійснювати контроль над діяльністю гетьмана.
Додатком до указу були явні й таємні статті Ізмайлову, у яких землі Війська Запорозького називалися «Малоросійським краєм».
Малоросія – назва Гетьманщини в законодавчих актах і розпорядженнях царського уряду після українсько-московського договору 1654 р.
Весною 1722 р. уже старенький гетьман Скоропадський вибрався з кількома старшинами до Петербурга просити царя про послаблення Україні та дотримував ті умови, які підписав ще цар Олексій з гетьманом Хмельницьким у 1654 році. Та це прохання лише розлютило царя і він заявив, що не дасть жодних вольностей а ще й установлює окрему раду, так звану малоросійську колегію., яка буде управляти Україною спільно з гетьманом, бо не довіряє йому.
Так 29 квітня 1722 р. було видано указ про створення Першої Малоросійської колегії на чолі зі Степаном Вельяміновим.
Указ Петра І про створення Малоросійської колегії (16 травня 1722 р.)
«Цього 1722 р., квітня 27 дня всепресвітліший, державні ший Петро Великий, імператор і самодержець всеросійський і інше, і інше, жалуючи підданих своїх – малоросійський народ, видав указ: при гетьманові пану Скоропадському в Глухові для управління судами і для іншого, що в прохальних пунктах гетьмана Хмельницького і в ухвалах на нього написано, замість однієї воєводської персони для кращої вірності й управління бути колегії, в якій бути бригадирові панові Вельямінову з шістьма чоловіками штаб-офіцерами, та при цій же колегії бути прокурором з гвардії капітаном або капітаном-поручикам з щорічною зміною…»
Запитання:
Гетьман Скоропадський, і без того не міцний здоровям, був настільки приголомшений «подарунком» імператора, що сил його вистачило тільки на те, щоб доїхати до Глухова, де він і помер 3 липня 1722 р. Поховано його у Глухові, в Гамаліївському монастирі. Вмираючи, гетьман знав, що Петро І не скоро дозволить вибрати нового гетьмана і тому назвав наказним гетьманом чернігівського полковника Павла Полуботка.