Урок з літературного читання "В. Скомаровський «Чому в морі вода солона?"

Тема. В. Скомаровський «Чому в морі вода солона?»

Мета. Удосконалювати навички виразного читання; розвивати мовлення учнів, збагачувати словниковий запас школярів новими словами та образними висловами; учити характеризувати й порівнювати дійових осіб; розвивати уяву, спостережливість; викликати негативне ставлення до проявів жадібності і заздрощів; виховувати почуття дружби, порядності, чесності, доброти, любові до своїх рідних.

Обладнання: картки для читання; посібники для розчитування; картки-завдання

 

ХІД УРОКУ

І. Етап організації класу

1. Привітання

 - Діти, до нас на урок завітали гості. Тож давайте їх привітаємо.

Ми вам раді, люди добрі,

І вітаєм щиро вас.

І запрошуєм ласкаво

На урок у третій клас.

2. Психологічно-емоційна настанова

 - Подаруйте один одному ясну, ласкаву посмішку і подумки побажайте добра.

  - А яким ба ви хотіли, щоб був наш урок?

(Цікавим, казковим, повчальним, продуктивним).

 - А щоб так і було, якими ви повинні бути?

(Дисциплінованими, уважними, активними, зібраними)

ІІ. Розчитування

1. Вправи на розвиток роботи легень

 - Жодна людина не може гарно читати, якщо в неї слабкі легені та очі. Тому ми почнемо наш урок з розчитування.

1) На вдих набрали повітря, на видих сказали голосні звуки: а, о, у, и, і, е

2) У кого найбільша кулька? (Імітують надування кульки)

3) Робота над скоромовкою

На столі стоїть сільниця,

У сільниці сіль.

(Повільно, швидше, ще швидше, скоромовкою)

2. Читання на прискорення

Девіз уроку:

Хто багато читає, той багато знає, хто швидко читає, той багато зробити встигає.

3. Робота в парах

Читання слів один одному  за 30 с. (Зошит, с.56, завд. 2)

 

ІІІ. Етап підготовки до вивчення нового матеріалу

1. Гра «Доповни швидко і точно»

• Дерево високе, а кущ … (низький).
• Цукор солодкий, а сіль … (солона).
• Озеро мілке, а океан … (глибокий).
• Річка прісна, а море … (солоне).

2. Розповідь вчителя з елементами бесіди

 - Чи задумувались ви коли-небудь, чому в морі солона вода, хоча річки, що в нього впадають – прісні? Послухайте текст, чому в морі солона вода і визначте, який він – науковий чи художній.

 «Жили два брати: один – багатий, а другий – бідний. Одного разу пішов бідний брат до багатого взяти м’яса в борг на святкову вечерю. Багатий дав йому ратицю корови. Взяв бідний брат і пішов додому. Йшов лісом. Назустріч йому – сивий дід. Віддав брат ратицю діду, а він йому за те невеликий камінь. «Це – не простий камінь, це – жорно, яке перемеле тобі все, що хочеш і скільки хочеш».

 Прийшов бідний брат додому. Жорновок меле все, що той захоче. І став його дім – повна чаша. Дізнався про це багатий брат. Приходить до нього і просить: «Дай, братчику цей камінь на рибалку. Буде в морі молоти нам сіль».

 Віддав бідний брат камінь, бо всього у нього було вдосталь.

 Відпливши в море рибалки сказали: «Намели, жорновок нам солі та побільше». Камінь почав молоти. Рибалки поїли, полягали спати, а камінь забули зупинити. А він молов і молов і намолов стільки солі, що човен з вантажем потонув. Так і до цього часу меле жорновок сіль в морі».

 - Який це твір? (Художній)

 - Визначте жанр твору і доведіть свою думку.

 - Це старовинна карельська казка. «Чому у морі вода солона?», «Чому світить сонце?», «Чому гримить грім?», «Чому птахи літають?» _ казки з такими назвами можна знайти в творчості багатьох народів. Адже древня людина не могла пояснити того, що відбувалося навколо неї, і тому створювали казки, в яких все діялося за допомогою чар. Пройшов час, людина пізнала природу, і те, що було колись таємним, для нас стало відомим, тому казкові пояснення видаються зараз просто смішними. Але казка все ж залишилась цікавою і повчальною.

IV. Етап мотивації навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

 - Сьогодні ми прочитаємо віршовану казку Вадима Скомаровського «Чому у морі вола солона», дізнаємось про взаємини двох братів, навчимося виразно читати твір, характеризувати дійових осіб, висловлювати свої думки щодо прочитаного.

 

V. Етап засвоєння нових знань

1. Лексична робота

За тридев’ять – у віддаленій країні, дуже далеко;

гожі – приємні, красиві;

 вдача – характер;

ятрили – терзали, роздирали;

сваволя – вчинки, дії зі своєї примхи, (капризу)

2. Читання  слів на картках-блискавках. Тлумачення незрозумілих слів

Гарні, вродливі –

Водоплавний птах, з чорним оперенням –

Невелике парусне судно –

Велике судно з веслами –

Дерев’яний будинок для тимчасового житла –

Слова на картках: гожі, баклан, фелюга, баркас, барак

2. Комбіноване читання казки вчителем та підготовленими учнями

3. Перевірка первинного сприймання прочитаного.

Тести

1) Де жив колись рибалка?

а) на хуторі;

б) в місті;

в) на морі.

2) Скільки синів було в рибалки?

а) один;

б) два;

в) три

3) Що вчинив старший брат, по відношенню до молодшого?

а) допоміг йому;

б) вигнав з дому;

в) дав гроші.

4) Як жив молодший брат?

а) добре;

б) був жебраком;

в) задовільно.

5) Яким у казці змальовано старшого брата?

а) турботливим;

б) жадібним та жорстоким;

в) добрим.

6) Що є в казці чарівним?

а) жорна працювали самі;

б) чудова знахідка;

в) завалилася оселя.

Хвилинка відпочинку

1. Вправи на увагу

2. Вправи для очей

 1) Око-тренінг

• Вгору – вниз;
• Зі сторони в сторону
• Обвести очима сторони прямокутника
• Роздивляємось велику арку чи веселку
• Покліпати віями

2) Зробити «китайські»  оченята і посміхніться один одному

6. Самостійне читання тексту (мовчки)

 - Прочитайте мовчки текст, помітьте олівцем ті рядки, які характеризують братів. Читайте вдумливо, уявляючи картини того, що відбувається, щоб опісля ми могли легко відтворити прочитане через вибіркове читання, виділити головну думку твору, жати характеристику головним героям.

7. Аналіз змісту прочитаного. Вибіркове читання

 - Прочитайте, якими брати були в дитинстві. Чим вони відрізнялися?

 - Яке горе спіткало сім’ю? Як молодший брат сприйняв біду? А старший? Прочитайте.

 - Прочитайте рядки, де сказано, яким став старший брат. Які почуття у вас викликали поведінка і характер старшого брата? (Гнів, осуд)

 - Як жив молодший брат ? Прочитайте. Які почуття у вас з’являються до молодшого брата? (Почуття жалю і суму)

  - Що знайшов молодший брат?

 - Яким стало його життя?

 - Чи щедро він поділився своєю знахідкою зі старшим братом?

 - У чому виявилась жадібність старшого брата?

 - Чому він не спинив жорна? Де зараз ці жорна? Прочитайте.

 - А ви теж так думаєте?

8. «Цікавинка»

 - У давні часи люди не вміли добувати сіль. Тому вона була дуже дорогою. Навіть розплачувались за будь-яку покупку грудочку солі. І нагороду видавали сіллю. У наш час існує чимало родовищ солі, і добувають її багато.

9. Аналіз твору за малюнками (сю 99, 101)

 - З яким уривком казки можна зіставити першу ілюстрацію?

 - З якою інтонацією треба його прочитати? (З інтонацією здивування, розгубленості)

 - Чи зрадів юнак знахідці? (Не дуже). Чому?

 - Чи думав юнак, що жорна змінять його життя? (Ні, все трапилося випадково)

 - Кого зображено на другій ілюстрації?

 - Як виглядає старший брат?

VI. Етап закріплення нового матеріалу та узагальнення знань

1. Гра «Добре і погано». Робота в групах

(Учні о’бєднуються в групи)

Завдання: скласти порівняльну характеристику братів, заповнити таблицю.

Добре	Погано

 

І група

 - Яким був старший брат? Що він зробив доброго для молодшого брата?

ІІ група

 - Яким був молодший брат? Чи  зробив він щось хороше для старшого?

2. Метод «Прес»

(Учні дають повну характеристику-висновок)

Я думаю, що старший (молодший) брат був …;

тому що;

наприклад …;

 отже, тому я вважаю …

 - То яких рис більше у молодшого брата? А які риси характеру були спільні в обох братів?

 - Діти, а кого вам в цій казочці шкода більше – старшого брата чи молодшого? Чому?

3. Визначення головної думки казки. Робота над прислів’ями

 - Прочитайте прислів’я і виберіть те, що відображає головну думку казки:

• Дружбу дружбою шукають.
• Доля карає тих, у кого очі завидющі, а руки – загребущі.
• Яке частування, таке й дякування

VII. Етап підбиття підсумків уроку

 - Що в цій казці є чарівним?

 - Які риси людського характеру засуджуються?

 - Чого вчить ця казка?

 

 

 

 

 - Отже:

Зло нічого не дає, крім зла,

Вмій прощати, як прощає мати.

За добро добром спіши воздати,

Мудрість завше доброю була.

                                           (М. Луків)

VIII. Домашнє завдання

1) Прочитати виразно  казку батькам, чи іншим членам родини (с. 97 – 101)

2) Виконати завдання в зошиті (с. 55 – 57)