Урок з музичного мистецтва у 5 класі "Народна музика".

 

 

Розробки уроків з музичного мистецтва

в 5 класі з теми «Народна музика»

(за підручником Л. Масол)

 

Урок 1.

Тема. Пісня – душа народу. У віночку народних пісень.

Мета. Формувати компетенції:

ключові: навчальні – уміння виділяти головне, аналізувати, застосовувати на практиці набуті знання; загальнокультурні – здатність аналізувати та оцінювати досягнення національної культури;

предметні: розвивати вокально-хорові навички, емоційно-чуттєву сферу, уміння учнів розрізняти характер народних українських пісень; формувати естетичні смаки, ініціативність учнів; виховувати кращі моральні якості особистості, інтерес до української народної творчості, любов до народної музики, культури українського народу.

Тип уроку: комбінований, урок введення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, музичний центр; диск для слухання музики; збірки українських народних пісень (міні-виставка); картки.

Музичний матеріал: у.н.п. «Гей, там на горі Січ іде…», «Вийди, вийди, Іванку», «Котику сіренький…», «Ой, на горі та й женці жнуть…», «Ой, сивая тая зозуленька…», «Ой, у вишневому садку…» – слухання; українська народна пісня «Чи не той то Омелько» — розучування.

Перебіг уроку

І.Організаційний момент

Вхід до класу під звучання української пісні «Зеленеє жито».

Музичне вітання.

Учитель: Погляньте на нотки 3 кольорів, які знаходяться на ваших столах. Виберіть ту, яка відповідає вашому настрою сьогодні:

 

     - сумний, незадоволений;      - спокійний, врівноважений;       - радісний, піднесений!

Учитель:Підніміть, будь ласка, свої нотки, щоб я змогла побачити з яким настроєм ви прийшли на заняття.

ІІ. Мотивація діяльності

Учитель: Сподіваюся, що протягом уроку ваш настрій поліпшиться.

Учитель: Зверніть увагу на екран.

Які асоціації у вас виникають при перегляді цих фотографій? Що об’єднує ці всі фотографії? (Люди співають.)

Учитель: А що на вашу думку є душею народу? (Пісня)

Учитель: Так, і тема, яку ми сьогодні розглянемо «Пісня – душа народу».

Учитель: А без яких пісень, на вашу думку, неможливо зрозуміти той чи інший народ? (Без народних)

Учитель: Сьогодні ми розпочинаємо вивчати нову тему  «Народна музика». І перший урок цієї теми буде присвячений українській народній пісні. 

 Учитель.

Душа України – у пісні,

Бо лине вона крізь століття,

Збирає думки і молитви,

Несе до нових поколінь їх.

                                                                               О.Свидюк

Бесіда.

– Чому пісню називають душею народу ми спробуємо відповісти на це питання протягом уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Прийом «Вірю – не вірю».

•              Зараз дізнаємось що ви знаєте про народну пісню. На ваших партах є різнокольорові ноти, візьміть в одну руку нотку зеленого кольору а в другу – червоного, я буду ставити питання, а ви будете піднімати ноту того чи іншого кольору, якщо ви вірите в те твердження яке я озвучую ви піднімаєте зелену нотку, якщо ні – червону. (Питання поступово з’являються на слайді, вчитель їх зачитує.) (слайд 3)

А) чи вірите ви, що народну пісню склав професійний композитор?

Б) чи вірите ви, що народну пісню можна виконувати a capella?

В) чи вірите Ви, що мелодії народних пісень у своїх творах використовували багато композиторів? (М.Лисенко, М. Леонтович, Л.Бетховен, П.Чайковський)

Г) чи вірите ви, що народні пісні поділяються на різновиди?

ІV. Викладення нового матеріалу.

•              А на які ж різновиди поділяються народні пісні, ми дізнаємось працюючи в групах «Дослідниками».

Клас об’єднується в три групи, кожна група отримує конверт з назвою різновиду (родинні пісні, календарно-обрядові пісні, історичні пісні) народної пісні.

      

 У конверті знаходяться усі види народних пісень (колискові, весільні, ліричні, жартівливі, веснянки, русальні, козацькі і т.д.) Ваше завдання обрати види пісень які відносяться саме до вашої назви групи та дати характеристику-визначення різновиду пісень. (на фоні музики протягом 2-3 хв. виконують завдання).

 

Після закінчення представник групи дає повну відповідь.

V. Слухання музики (прийом активного слухання).
– Зараз я пропоную вам в групах обговорити, якими б рухами ви передали характер різновиду своєї пісні. Після чого будуть звучати народні пісні різних видів і та група яка вважає що ця пісня відноситься саме до її різновиду показує це рухами і пояснює чому саме такі рухи характерні для цього різновиду пісень. (Вчитель допомагає дітям у виборі рухів, якщо учні відчувають в цьому труднощі.)

Звучать пісні: у.н.п. «Гей, там на горі Січ іде…», «Вийди, вийди, Іванку», «Котику сіренький…», «Ой, на горі та й женці жнуть…», «Ой, сивая тая зозуленька…», «Ой, у вишневому садку…»

6.    Вокально-хорова робота. 

Вчитель читає уривок вірша «Українська пісня..»:

Століттями складалися пісні - 

Пісні народні - жартівливі і серйозні, 

Вони єднали в мирі й на війні, 

Звучали на весіллі і в поході… 

Згадаємо ж давайте у цю мить, 

Що українці - це народ співучий -  

Ніщо не може нашу пісню зупинить, 

Наповнимо ж і ми наш край квітучий! 

 

Вивчення української народної пісні «Чи не той то Омелько»:

•             слухання пісні;
•             бесіда за змістом (до якого виду народних пісень можна віднести цю пісню? Які негативні риси висміює народ у цій пісні?
  ознайомлення з текстом пісні;
•             розспівка;
•             вивчення пісні по фразах;
•             виконання пісні хором;
•             виконання пісні

VII. Підсумок уроку (у формі тестування).

Оберіть правильні відповіді:

1.          Народну пісню називають:

а) серцем народу;

б) візитівкою народу;

в) душею народу;

г) оком народу.

2. Народну пісню склав:

а) склав композитор;

б) склав народ.

3.  Народні пісні поділяються на:

а) два різновиди;

б) чотири різновиди;

в) три різновиди.

4. У.н.п. «Чи не той то Омелько» відноситься до:

а) історичних пісень;

б) календарно-побутових пісень;

в) родинних пісень.

VIIІ. Актуалізація набутих знань Рефлексія (прийом «Чарівний інструмент»).
На картках у вигляді інструментів запишіть свої враження, починаючи думку будь-якою фразою, яку ви бачите на екрані (я навчився…, мене здивувало…, для мене стало новим… і т.д.), за бажанням озвучте та наклейте інструменти-картки на наше «Мистецьке дерево».

Чи змінився ваш настрій протягом уроку? Підніміть нотку того кольору, яка відповідає тепер вашому настрою.
ІХ. Оцінювання роботи учнів на уроці з коментарем.
Х. Домашнє завдання.
Вчитель об’єднує учнів за інтересами для пошукової діяльності:
1 група – відшукати й записати прислів’я та приказки про народну пісню;
2 група – дібрати казки та легенди про народні пісні;








Тема. Народні музичні інструменти
Мета: формувати компетенції:
ключові: навчальні – уміння виділяти головне, аналізувати, застосовувати на практиці набуті знання; загальнокультурні – здатність аналізувати та оцінювати досягнення національної культури;
предметні: ознайомити учнів з українськими народними інструментами та особливостями їхнього звучання, розглянути різновиди струнних, духових та ударних інструментів та особливість їх звучання; розвивати творчу уяву, фантазію, слухацькі та вокально-хорові навички; вміння учнів розрізняти на слух звучання окремих народних інструментів; закріпити поняття «троїсті музики»; виховувати кращі моральні якості особистості, ціннісне ставлення до літератури, музики, народної творчості, почуття прекрасного.
Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання: музичний інструмент; музичний центр, комп’ютер, проектор.диск для слухання музики у 5 класі; набір ілюстрацій «Музичні інструменти»; набір карток для творчого завдання; ілюстрації до української народної казки «Чарівна скрипка».
Музичний матеріал:  українська народна пісня «Як ішов я з Дебречина додому»; шотландські награвання «Грай, волинко» – слухання; норвезька народна пісня «Чарівний смичок» – виконання.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
Музичне вітання.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
(Кожне запитання (картка у формі музичного інструмента) один із учнів отримує із скрині, зачитує його)
Мозковий штурм:
- яку нову тему ми почали вивчати на минулому уроці? («Народна музика»);
які різновиди народних пісень існують?
охарактеризуй різновид родинні пісні;
охарактеризуй різновид календарно-обрядові пісні;
охарактеризуй різновид історичні пісні;
об’єднавшись у групи за інтересами для пошукової діяльності, ви , я надіюсь, сьогодні поділитесь цікавою інформацію. Отже, зачитайте прислів’я та приказки про народну пісню (1 група);
- які казки та легенди про народні пісні ви дібрали? (2 група);
- яку українську народну пісню ми з вами вивчали на попередньому уроці?
- до яких із видів народних пісень вона належить? Чому? (Жартівлива. Народ висміює таку негативну рису людини, як лінь)
Виконання української народної пісні «Чи не той то Омелько» у формі інсценізації з шумовими інструментами.

– розспівування;
– виконання пісні хором;
– виконання пісні у ролях.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
– Давай те поглянемо на наше «мистецьке дерево», яке ми прикрашали на попередньому уроці. Що на ньому за плоди зявились? (Музичні інструменти.)
Як ви гадаєте про що піде мова на сьогоднішньому уроці?
- Сьогодні на уроці ми будемо говорити про народні інструменти, зокрема, українські Ви дізнаєтесь про історію їх виникнення, навчитесь розпізнавати їх звучання.
- Які українські народні інструменти ви знаєте? (Учні відповідають за допомогою «Мистецьокого дерева».)
ІV. Виклад нового матеріалу.
Вступне слово вчителя. Музичні інструменти з’явилися у процесі трудової діяльності людини. Найдавнішими вважають ударні інструменти, звуки яких задавали певний ритм і допомагали організувати групову роботу. Перші духові музичні інструменти слугували для передачі звукових сигналів на досить велику відстань. Наші предки виготовляли їх
із рогів та трубчастих кісток тварин, раковин молюсків, стебел очерету та інших рослин. Струнні інструменти з’явилися значно пізніше — їх
прообразом був лук із туго натягненою тятивою. Струнні інструменти люди не використовували у практичній діяльності як ударні та духові, а створювали їх для власного задоволення. У процесі економічного і культурного розвитку суспільства музичні інструменти вдосконалювали та створювали нові. У часи Київської Русі на теренах України були поширені гуслі, дерев’яні труби, роги, бубни й різні свирілі, пищалі та сопілки. На Запорозькій Січі популярними інструментами стали литаври, барабани, козацькі сурми і труби. У сучасній Україні народні інструменти входять до складу найрізноманітніших ансамблів та оркестрів.
– Виконання творчого завдання: розгляньте малюнки на картках
та встановіть відповідність між зображеними музичними
інструментами, розподіліть їх на групи та охарактеризуйте за якими ознаками були розподілені інструменти.
Для виконання завдання необхідні пари карток:
— із зображенням інструментів: сопілка, бубон, басоля, бандура, цимбали, волинка і т.д.
— із надписами назв груп інструментів:
        а) духові інструмент;
б) ударні інструменти;
в) струнно-смичкові інструменти;

V. Слухання музики.
- А зараз послухайте музичний твір та спробуйте з’ясувати скільки інструментів звучало та яких.
Звучить українська народна пісня «Як ішов я з Дебречина додому» увиконанні троїстих музик.
Про що розповідається у пісні? Який її характер?
Які музичні інструменти звучать? Оберіть з поданих (на картках) музичних інструментів ті, які використовують троїсті музики. Охарактеризуйте тембр кожного інструмента та розкажіть про особливості його звучання. У чому незвичність виконання цієї пісні? Які засоби музичної виразності допомогли композиторам створити яскраві музичні образи?
Учні доходять висновку, що звучало три музичні інструменти.
Вчитель розповідає легенду про виникнення троїстих музик.
Дослідження.
– Учні з’ясовують з допомогою музичних словників та ілюстрацій у підручнику (ст.55) значення поняття «троїсті музики».
До вашої уваги шотландські награвання «Грай, волинко».
- Які інструменти ви впізнали, слухаючи другий твір? Який музичний інструмент виконує соло? Порівняйте з музикою троїстих музик.
VI. Фізкультхвилинка (на екрані відео на якому поступово зявляються різні музичні інструменти у супроводі музики, учні повинні зімітувати гру на тому чи іншому інструменти, який вони бачать на екрані.)

Музична скарбничка казок і легенд.
 Вступне слово вчителя (мотивація):
– Ще з давніх-давен наші предки розуміли, як впливає музика на людину. Тому з любов’ю та захопленням розповідали про народних умільців, які майстерно володіли мовою звуків. Це є свідченням того, що народ завжди цінував і з великою повагою та любов’ю ставився до музикантів-аматорів, які силою свого мистецтва допомагали творити добро, несли людям радість. Так народжувались музичні образи в казках, легендах та оповіданнях. Яскравим прикладом цього є українська народна казка «Чарівна скрипка».
Слухання української народної казки «Чарівна скрипка» (літературне читання; диск для слухання музики у 5 класі). Демонстрація ілюстрацій до казки.
Обговорення казки:
– Яку чудодійну силу мала скрипка Петрика?
– Як Петрик зі своєю чарівною скрипкою допомагав селянам?
– Як і чому графа було покарано?
– Чи виникла б ця казка, якби не було музики?
Вокально-хорова робота.
А чи можливо, на вашу думку, зміст цієї казки передати у пісні?
Вчитель виконує норвезьку народну пісню «Чарівний смичок».
ознайомлення з текстом пісні; 
бесіда за змістом (демонстрація ілюстрації до пісні);
розспівування;
вивчення пісні по фразах;
виконання пісні хором; у дуетах (по одному куплету).
Підсумок уроку.
Прийом «Крок за кроком».
Учень крокуючи від парти до дошки на кожен крок називає поняття, слово пов’язане з темою даного уроку.
Оцінювання роботи учнів на уроці з коментарем.
Домашнє завдання.
– Знайти і записати загадки про українські народні інструменти. Створити ілюстрацію до української народної казки «Чарівна скрипка», або до пісні «Чарівний смичок».

Тема уроку: Народні танці.
Мета: формувати компетенції:
ключові: навчальні – уміння виділяти головне, аналізувати, застосовувати на практиці набуті знання; загальнокультурні – здатність аналізувати та оцінювати досягнення національної культури; розширити знання учнів про мистецтво народного танцю;ознайомити із поняттями «гопак»,«козачок»,«аркан», вчити розрізняти їх характерні особливості; показати роль народних танців у житті українського народу.
предметні: сприяти розвитку ритмічних здібностей та навичок виразного й  осмисленого виконання учнями народних пісень; розвивати уяву та вміння інтерпретувати специфіку змісту творів музичного мистецтва, виховувати патріотичні почуття, інтерес до народної музики, естетичний смак учнів.
Тип уроку: комбінований
Форма проведення: (відвідування концерту).
Візуальний  матеріал: слайд-презентація (фотоілюстрації у.н.т. Аркан, Козачок, Гопак, Бойовий гопак, І.Рєпін «Гопак», М.Демцю «Аркан»), відеофрагмент  у.н.т. Гопак у виконанні Національного заслуженого академічного ансамблю ім.П.Вірського (керівник  народний  артист України М.Вантух )
Обладнання: музичний інструмент, CD-програвач, комп’ютер, проектор.
Музичний матеріал: у.н.т. гопак,козачок,аркан, норвезька народна пісня «Чарівний смичок».
Візуальний ряд: репродукція картини І.Рєпіна «Гопак»; репродукція картини М.Демцю «Аркан».
                                                Хід уроку.
І. Організаційний момент.
Музичне привітання:
Добрий день, всі ми раді вас вітати
Добрий день, щастя, радості бажати
Добрий день, і пісень нових співати
Всім вам добрий день!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Прийом-гра «Впізнай звучання інструмента».
Проводиться у формі музичної вікторини: учні слухають поступово звучання українських народних інструментів та піднімають картку з малюнком того інструмента, який прозвучав та обґрунтовують свою відповідь..

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Гей! Зіграй, музико, так,
Аж щоб світ увесь тремтів!
Бо козак пішов в гопак,
Трохи чуба не згубив!
Нам вже досить воювати
Най сьогодні розважаймось!
Нумо, браття, танцювати
І до скону не спиняймось!
Про що йде мова у цьому вірші?
Проблемне питання:
Чи можна рухами передати традиції, історію того чи іншого народу?
Саме на це питання ми знайдемо відповідь сьогодні на уроці, завітавши на концерт хореографічних колективів.
IV. Мотивація навчальної діяльності
Вчитель. Українська пісня - це душа народу, але й у танцях українці завжди були завзятими.
- Які ж танці бувають? Чи можете ви виконувати народні танці?
Вчитель. Запрошую вас зустрітися з найпопулярнішими українськими танцями. Для того щоб дізнатися їх, вам потрібно  скласти назви народних танців з перших літер слів, які ви бачите на екрані:
1)  Гра «Мозаїка»
а) гриб, озеро, подарунок, айстра, кіт;
б) комп’ютер, оркестр, зарядка, аркуш, чистота, однокласник, квітка;
в) арфа, риба, композитор, альбом, небо.
( слайд 2)
2)  Робота над епіграфом
«Якщо  мистецтво народного танцю
знаходить дорогу до серця кожної
людини, значить воно цікаве й потрібне…»
                                                            Мирослав Вантух 
                                                            (нар. артист України ,                
                                                             художній керівник Національного  
                                                             заслуженого академічного ансамблю
                                                             танцю України  ім. П.Вірського ) :
Вчитель. Для того щоб зрозуміти  слова відомого українського хореографа, нам потрібно заглибитись у мистецтво народного танцю нашого народу, відчути його красу й переконатись, що висока культура України робить українців самобутніми та прославляє нашу державу  далеко за її межами.
V. Вивчення нового навчального матеріалу
1) Розповідь учителя
       Історія виникнення народних танців дуже давня. Розпочалася вона з магічних обрядів, рухів та заклинань, які наші предки виконували перед полюванням, збиранням врожаю, битвою з ворогом тощо. Наші пращури свої емоції та почуття намагалися передати рухами, імітуючи поведінку тварин і птахів. Танці були пов’язані з різними подіями в житті людей. Згодом вони стали складовою ритуалів, обрядів.  Виконання танців потребувало інструментального супроводу. Танці, що створював народ, називають народними. Кожен народ здавна має свою мову, територію, одяг, звичаї, а також танці.
- І я вас запрошую переглянути перший виступ!
Перегляд відео: український танець «Гопак». Учням не повідомляти назву танцю.
                           
Чи сподобався вам цей танок?
Що ви відчули при перегляді цього танцю?
Які особливості виконання танцю ви помітили? (Учні повідомляють, що почули вигуки «гоп» під час виконання цього танцю, що танцюристи ніби змагались.)
-Що намагались продемонструвати у танці козаки?
(свою силу та спритність)
2) Музичний словник
Гопак - традиційний український народний танець,який виконують соло або групами в швидкому темпі з використанням стрибків. Виконання танцю допускає  імпровізацію (стрибки,присідання,обертання).
(слайд 4)
3) У.н.т. Гопак  (у виконанні народних інструментів)  - сприймання
-Який характер танцю?
-Які музичні інструменти виконували музику цього танцю?
-Під час слухання проплескайте ритм гопака.
Учень 1. Це є національний танець українського народу - гопак, що являє собою своєрідне змагання між танцюристами. Назва танцю походить від вигуку «гоп!». Щоб танцювати цей веселий і запальний танок треба бути спритним і міцним. Адже гопак – танець, для виконання якого потрібна неабияка сила.
Учень 2. У минулому гопак виконували лише чоловіки. Вважається, що елементи гопака використовуються у бою. У рухах гопака козаки повторювали рухи вершника, підскакували та крутились у повітрі, відпрацьовували володіння шаблею. (Перегляд танцю «Бойовий гопак».)
Порівняйте класичний «гопак» та сучасний танець гопак.
А зараз ми переглянемо наступний виступ хореографічного ансамблю, який виконає народний танець «Козачок». Як ви гадаєте, що це за танець та що може бути його особливістю виконання? (учня висловлюють свої припущення.)
Перегляд відео танцю «Козачок».
                                     
- Чи підтвердились ваші припущення стосовно виконання цтого танцю?
Учень 3. Козачок – веселий рухливий танець, що виник у середовищі воїнів-козаків. Зазвичай це парний танець, де виконавці змагаються між собою у танцювальній майстерності.
Ну а зараз ми побачимо ще один виступ після якого ви дасте його характеристику за допомогою карток, які знаходяться перед вами (запальний, бурхливий, мрійливий, рішучий, повільний, швидкий.)
Перегляд відео танцю «Аркан».
                            
Які ж особливості виконання характерні для цього народного танцю ми побачили? (Учні доходять висновку, що танець виконується лише чоловіками у колі, яке вони не розривають, а лише перебудовуються в різні фігури, танець  починається з повільного темпу та постійно прискорюється до швидкого.)
Учень 4. Ритуальний танець аркан виконували чоловіки у колі перед військовими виступами. Танець повинен був перевірити воїна на міцність і витривалість, а хто не витримував і розривав руки під час танцю, того проганяли з кола.
Порівняльний аналіз творів мистецтва:
Вчитель демонструє на екрані репродукцію картини І.Рєпіна «Гопак»

-Який танок виконують козаки? Опишіть рухи козаків.
-Що надихнуло видатного художника  створити картину «Гопак»?
Вчитель демонструє на екрані репродукцію картини М.Демцю «Аркан»

-Як художник Михайло Демцю передав рух танцю у своїй картині «Аркан»? (художник намагається поєднати у магічному колі силу й хоробрість, відродити традиції, відчути могутню енергію предків )
Робота в групах:
- А зараз я пропоную вам об’єднатись у три групи за допомогою кольорових нот: жовта нота - «Журналісти», зелена нота - «Хореографи», блакитна нота - «Музикознавці».
Завдання для групи «Журналісти»: уявіть ситуацію зустрічі з професійним артистом народної хореографії, придумайте три цікавих запитання стосовно його професії.
Завдання для групи «Хореографи»: придумати до кожного з танців-гопака, козачка, аркана - оригінальні танцювальні рухи у народному стилі (присядка, вірьовочка, бігунець та ін.).

Завдання для групи «Музикознавці» - «Збери листа»: ваша група отримує три листи з назвами «Гопак»,«Козачок»,«Аркан» у різнокольорових конвертах. Записи з них випали й перемішалися (на аркушах написано слова, що означають особливості танців гопак,козачок,аркан). Розкладіть їх до відповідних конвертів.

5.        Вокально-хорова робота.

- Згадайте, як називається пісня, в якій один інструмент допоміг людям зібратися до гурту і для танцю, і для співу. (Пісня «Чарівний смичок».)

- В якому характері виконується ця пісня?

розспівування;

спів по групам по одному куплету;

концертне виконання.

6.    Підсумок уроку. Оцінювання учнів.

 Бесіда:

•              Які танці України ви сьогодні побачили на концерті?
•              Які характерні особливості вони мають?

-Що є спільним для всіх українських народних танців?

- Тепер ми з вами зможемо зрозуміти вислів Мирослав Вантуха чому «Мистецтво народного танцю знаходить дорогу до серця кожної людини…»

(висловлювання учнів)

- Український народ трепетно зберігає й розвиває кращі зразки танцювального мистецтва, передаючи від покоління до покоління форму танців,їхній характер та манеру виконання. Українські народні танці – невід’ємна складова музичного мистецтва нашого народу!

7. Рефлексія.

Прийом «Коло очікувань».

•              Мені сподобався урок, тому що…
•              Я дізнався…
•              Я навчився…
•              Мені не все вдалося, а саме…
•              Я б хотів ще…

VІІІ. Домашнє завдання.

Дослідити, які з українських народних танців популярні на даний час.

VIII. Домашнє завдання

а) слухати або переглянути в мережі Інтернет українські народні танці, розповідати про їх ритми та виконавські склади;

б) намалювати ілюстрацію до диска «Українські народні танці».

Учні виходять із класу під музичний супровід (у.н.т. Козачок).

 

 

 

 

 

 

Урок 2.

Тема: Народна музика у творчості композиторів.

Мета: формувати компетенції:

ключові: навчальні – уміння виявляти особливості використання композитором автентичних зразків українсько­го фольклору, показати втілення образів україн­ського народу в  музиці; загальнокультурні – здатність аналізувати та оцінювати досягнення національної культури.

предметні: розвивати естетичні смаки дітей прививати любов до слухання музики, вміння аналізувати прослухані твори; розвивати уяву та вміння інтерпретувати специфіку змісту творів музичного мистецтва, естетичний смак учнів;

виховувати шанувальників української музичної класики, почуття любові до рідної домівки, Батьківщини.

Тип уроку: комбінований

Форма проведення: (уявна подорож)

Обладнання: музичний інструмент; музичний центр, комп’ютер, проектор, диск для слухання музики у 5 класі; набір карток для творчого завдання.

Музичний матеріал: М. Мусоргський гопак із опери «Сорочинський ярмарок»; українська народна пісня «Щедрик» в обробці М.Леонтовича – слухання; українська щедрівка «Добрий вечір тобі, пане господарю!» - виконання.

Літературний матеріал: уривок із повісті М.Гоголя «Сорочинський ярмарок».

 

Хід уроку

І. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу під гопак із опери «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргський.

Музичне привітання.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Прийом «Згоден - Не згоден». Універсальний прийом, що сприяє актуалізації знань учнів та активізації розумової діяльності. Даний прийом дає можливість швидко включити дітей в розумову діяльність і логічно перейти до вивчення теми уроку.

•              Чи згодні ви, що музика яка звучала на початку уроку мала маршовий характер?
•              Чи згодні ви, що це був танець гопак?
•              Чи згодні ви, що танець гопак композитори використовували в своїй творчості?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

•              За багато років свого існування українські танці набули великої популярності. Ми можемо зустріти мелодії гопака в творчості багатьох композиторів, в оперній та симфонічній музиці. І сьогодні ми будемо подорожувати різними країнами та дізнаємось, хто ж з композиторів використовував народну музики у своїй творчості. Саме так і звучить тема нашого уроку «Народна музика у творчості композиторів.»

ІV. Виклад нового матеріалу.

•              У вас на партах знаходяться картки у формі сердечок на яких напишіть будь-ласка питання про щоб ви хотіли дізнатися на уроці з даної теми озвучте та прикріпіть їх на наше мистецьке дерево. (Питання дітей: Хто з композиторів використовував народну музику? Чи є серед цих композиторів українські? Як називаються твори в яких є народна музика?...і т.д.)

                        

•              Послухайте уривок з повісті (сприймання літературного твору): (вчитель попередньо не повідомляє назву повісті)

…Років з тридцять буде тому,коли шлях,верст за десять до містечка Сорочинців, кипів народом,що поспішав з усіх околишніх і далеких хуторів на ярмарок.

   Що боже, ти мій господи! Чого нема на тому ярмарку! Колеса, скло, дьоготь, тютюн, ремінь, цибуля, крамарі всякі…так що хоч би в кишені було рублів із тридцять, то й тоді б не закупив усього ярмарку. Вам, мабуть, траплялося чути, як десь рине далекий водоспад,коли все навколо сповнене стривоженого гуркоту,і хаос дивних,неясних звуків вихором носиться перед вами. Справді, чи не ті самі почуття вмить охоплять вас у вихорі сільського ярмарку, коли весь народ зростається в одне величезне страховище й ворушиться всім своїм тулубом на майдані та в тісних вулицях, кричить, гогоче, гримить? Галас, сварка, мукання, мекання, ревіння – все зливається в один безладний гомін. Воли, мішки, сіно, цигани, горшки, баби, пряники, шапки – все яскраве, строкате, безладне метушиться купами і снується перед очима. Різноголоса мова потопляє одна одну,і жодне слово не вихопиться,не врятується від цього потопу;жоден крик не вимовиться ясно…

Гоголь. Повість «Сорочинський ярмарок»

-Про що розповідає цей уривок?

-Яка музика звучить на ярмарках?  Які пісні й танці змогли б привернути увагу усіх учасників ярмарку?

Вчитель. Цей літературний твір М.Гоголя дуже захопив композитора М.Мусоргського й він створив за її сюжетом оперу. В опері «Сорочинський ярмарок», сповненій народним гумором, інтересом до народного життя і побуту, життєрадісно та завзято звучить гопак.

V. Слухання музики.

Гопак з опери «Сорочинський ярмарок» М.Мусоргського

-Як звучить гопак в опері М.Мусоргського? Яких якостей він набув у симфонічному виконанні?

- Які музичні інструменти ви почули? Чим саме це виконання відрізняється від народного?

- Хто має виконувати цей танок?

- Запропонуйте свій варіант українських музичних інструментів, на яких виконувалась би ця музика.

Виступ учня з повідомленням (творчість російського композитора М.П.Мусоргського )

•              Музична мова Модеста Мусоргського дуже оригінальна та наближена до живих інтонацій розмовної мови. Твори композитора наповнені яскравими та самобутніми образами-картинами, в чому ми й переконалися почувши його твір.

Створення проблемної ситуації.

Перегляд відео-виконання українська народна пісня «Щедрик» в обробці М.Леонтовича (попередньо не повідомляти про назву твору.)

•              Чи знайомий вам цей твір?
•              Про що в ньому йде мова?
•                                 Протягом свого історичного розвитку український народ створив неповторну унікальну культуру, велику роль  в якій відіграє пісенна творчість  - нев‘януча краса української душі. Багато талановитих композиторів, створюючи власні твори, зверталися до джерела народної музики, пісні. Серед них особливе місце посідає творчість видатного українського композитора Миколи Леонтовича.

На нашому уроці є музикознавці, які підготували повідомлення.

Повідомлення учнів (група «Музикознавці»).

Музикознавець 1:Микола Дмитрович Леонтович (1877-1921) – український композитор, хоровий диригент і педагог. Народився в селі Монастирок на Поділлі в родині священика. В дитинстві навчався музики під керівництвом батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі, керував хором. Професійну освіту здобув у Кам’янець-Подільській семінарії. Завдяки гарному голосу і прекрасним музичним здібностям юний Микола став диригентом хору семінаристів. Після закінчення навчання вчителював у сільських школах Поділля, Донбасу, викладав у Музично-драматичному інституті ім. Лисенка в Києві, організовував хори, самодіяльний симфонічний оркестр. У Петербурзькій придворній капелі навчався на регента (диригента хору).

Музикознавець 2:  Основу спадщини митця складають неперевершені обробки українських народних пісень для хору. Найвідоміші з них – «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть».

     Леонтович є одним із найчастіше виконуваних українських композиторів завдяки «Щедрику», різдвяній мелодії, відомій в усьому світі під назвою «Колядка дзвонів» («CarolsoftheBells»).

     Коли вперше американські космонавти вирушили в міжзоряний простір, то з-поміж музичних творів узяли «Щедрика» Миколи Леонтовича. Цей твір співають повсюдно у Франції, Англії, Голландії, Польщі, країнах Латинської Америки. Особливою популярністю він користується в Канаді та США.

Музикознавець 4:  Відомі різні варіанти обробок української народної пісні «Щедрик»: українською й англійською мовами, у виконанні дитячого ансамблю й у формі варіацій у сучасному інструментальному звучанні. Назва «Щедрик» походить від старовинного українського обряду щедрування – побажання щедрого вечора на Новий рік. Вони виникли ще в первісному суспільстві і до цього часу зберігаються в усній народній творчості. Щедрик - одна з обрядових народних пісень. Мелодія пісні складається лише з одного чотиризвучного мотиву, який багаторазово повторюється.

Музикознавець 5:  Назва «Щедрик» походить від старовинного українського обряду щедрування – побажання щедрого вечора на Новий рік. Це одна з обрядових народних пісень – щедрівок.

- А чи почули ви в розповіді музикознавців незрозуміл чи невідоми до сьогоднішнього уроку поняття? (Обробка, варіація)           

     Обробка – це видозмінення музичного твору шляхом використання різноманітних засобів музичної виразності.

     Окрім простих вокально-хорових обробок, поширений ще один спосіб використання народної музики у творчості композиторів – створення варіацій на тему пісень чи танців. У цьому випадку народні мелодії збагачуються ще й тембровим звучанням певного інструмента або оркестру.

Варіації  (з латинської – зміна, різноманітність) – музичний твір, у якому основна мелодія звучить кілька разів, набуваючи різноманітних змін: мелодичних, ритмічних, ладових, гармонічних тощо.евуцький

Слухання та перегляд відео української  народної  пісні   «Щедрик» у виконанні різних країн.

•              Яке трактування вам подобається більше? Чому?
•              Як ви гадаєте, чи може давня мелодія отримати «нове» життя завдяки сучасній обробці?

 VІ. Вокально-хорова робота. 

- На Різдво, як відомо, українці співають колядки, а на Новий рік – щедрівки з величанням господаря, господині, з привітанням усім членам родини. За давньою традицією, святкування Щедрого вечора супроводжувалось обходом хат із побажанням людям щастя, доброго здоров’я, достатку і добробуту в Новому році. Тому сьогодні ми почнемо вивчати щедрівку «Добрий вечір тобі, пане господарю».

•             слухання пісні;
•             бесіда за змістом (до якого виду народних пісень можна віднести цю пісню?); ознайомлення з текстом пісні;

•             розспівка;
•             вивчення пісні по фразах;
•             виконання пісні хором; у дуетах (по одному куплету).

«Добрий вечір тобі, пане господарю»

Українська щедрівка

1.    Добрий вечір тобі, пане господарю!

Приспів:

Радуйся!

Ой радуйся, земле, -

Син Божий народився!

(Приспів виконується після  кожного рядка)

2. Застеляйте столи та все килимами.

3. Та кладіть калачі з ярої пшениці.

4. Бо прийдуть до тебе три празники в гості                                                           

 5. А що перший празник –Рождество Христове.

6. А що другий празник – святого Василя.

7. А що третій празник – свято Водохреща.

VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

     Отже, народна музика – це невід’ємна частина нашого з вами життя. Вона супроводжує нас повсякденно, допомагає пережити всі негаразди та щасливі моменти. Народні мотиви ми сприймаємо з раннього дитинства з першою маминою колисковою і проносимо через все життя.

Рефлексія.

•              А зараз ви будете підходити до нашого мистецького дерева, прочитувати по одному питанню, яке ви писали на початку уроку і відповідати на нього.

VII. Домашнє завдання.

    Знайдіть відомості про українських та зарубіжних композиторів, використовували у своїй творчості народні мотиви, дарували їм «друге» життя.

Слухати українські щедрівки.

VIIІ. Вихід учнів із класу під звучання української щедрівки «Щедрик».                                             

 

Урок 3.

Тема. Народна музика — духовне обличчя нації.

Мета: формувати компетенції:

ключові: навчальні – уміння виділяти головне, аналізувати, застосовувати на практиці здобуті знання; загальнокультурні – здатність аналізувати та оцінювати досягнення національної культури.

предметні: створити умови для збагачення індивідуального досвіду учнів про народну музику України; розвивати аналітичне мислення, пізнавальну активність, допитливість, комунікативні, творчі здібності, формувати естетичні смаки,  виховувати  любов до народної  музики, бажання вивчати історію минулого, берегти та примножувати традиції українського народу.

Обладнання: музичний інструмент; музичний центр, комп’ютер, проектор, диск для слухання музики у 5 класі; набір карток для творчого завдання.

Тип уроку: узагальнення.

Форма проведення: урок-ярмарок.

Музичний матеріал:

• у.н.п. «Гей, там на горі Січ іде…», «Вийди, вийди, Іванку», «Котику сіренький…», «Ой, на горі та й женці жнуть…», «Ой, сивая тая зозуленька…», «Ой, у вишневому садку…» українська народна пісня «Як ішов я з Дебречина додому»; шотландські награвання «Грай, волинко» у.н.т. гопак,козачок,аркан; М. Мусоргський гопак із опери «Сорочинський ярмарок»; українська народна пісня «Щедрик» в обробці М.Леонтовича – слухання;

• українська народна пісня «Чи не той то Омелько»; норвезька народна пісня «Чарівний смичок» українська щедрівка «Добрий вечір тобі, пане господарю!» – виконання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

 Музичне привітання.

•              Діти, урок у нас сьогодні незвичайний, тож для того, щоб він був цікавим, вам потрібно побути синоптиком. Спробуйте спрогнозувати свої відповіді на уроці.

 Рефлексія.

Прогнозовані відповіді учнів:

-         На уроці я буду – веселкою – мої  відповіді будуть яскравими та різноманітними.

-         На уроці я буду – хмаркою  – мої  відповіді будуть швидкими.

-         На уроці я буду – сонечком – я буду креативним.

•              І зараз з  вами знову згадаємо все про народну музику. Перед нами поставлені такі завдання: 

Поглибити (знання про народну музику).

Формувати (уміння розпізнавати  народну музику від композиторської).

Розвивати (творчі здібності, спостережливість, увагу, пам’ять).

Інтерактивна вправа «Очікування»:

•               Чого кожен з вас очікує від уроку? ( На тому ж слайді внизу випливають речення: « Я очікую, що …  Цей урок навчить мене …») ( Я очікую, що на уроці буде цікаво; дізнаюсь про щось корисне, важливе;   будемо працювати в групах, парах; … Цей урок навчить мене робити висновки, складати розповіді, висловлювати своє ставлення до почутого… )
•               Я теж хочу висловити свої очікування щодо уроку:

•             ви повинні узагальнити вивчене про народну музику;
•             удосконалювати вміння визначати народну музику;
•             точно і красиво висловлювати свої думки;
•             злагоджено працювати в парах та групах;
•             зумієте переконати, що любите і знаєте народні пісні та шануєте традиції.

Учень виходить та читає  вірш:

 

Увага! Увага!  Спішіть-поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

Чекають на всіх там чудові гостинці!

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати.

Тут щедрі дарунки і саду, й городу,

Тут пісня і жарти — усім в нагороду.

Тут речі умільців ні з чим незрівнянні,

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Полив'яний посуд — тарелі, горнятка,

Сопілки — хлоп'яткам, намисто — дівчаткам.

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Отож, ви вже зрозуміли, що ми з вами йдемо на ярмарок! Тільки наша  подорож на ярмарок -  віртуальна.

•              На ярмарку цінувалося все найкраще, тому  мені хотілося б, щоб девіз нашого уроку звучав так: «Не намагайся бути першим, а намагайся бути кращим!» На нашому ярмарку все можна купити тільки за знання.

ІV. Актуалізація опорних знань , умінь і навичок учнів.

•              Ось і підійшли ми до ярмаркових воріт. А своєрідною перепусткою  на ярмарок буде те, що ви об’єднаєтесь у гурти за допомогою «Музичного лото»( з мішечка діти по одному виймають картку з малюнком (інструмент, танець, співак) і об’єднуються у три гурти «Співаки», «Інструменталісти», «Хореографи») та складете у формі синквейну представлення-привітання свого гурту.

Гурт «Співаки»:

Пісня –

Народна, душевна,

Обіймає, голубить, пестить,

Бере на руки як дитину

Мати…

Гурт «Інструменталісти»:

Інструмент

Дерев’яний, металевий,

Видуває, вибиває, виграє

Коштовні переливи звуків милозвучних

Музикант…

Гурт «Хореографи»:

Танець

Веселий, ритмічний,

Полонить, захоплює, не відпускає,

Струмом пульсує від нервів до м’язів

 Життя…

•              Ви добре справилися із завданнями, тож ворота ярмарку для вас відкриті. Протягом уроку ми відвідаємо декілька лавок, де ви виконаєте певні завдання.  У вас на партах лежать картки самооцінки. Виконуючи завдання, ви свої знання оціните об’єктивно. Ось видніється перша лавка «Смаколики». Ну ж бо, підійдемо ближче!
•              Кожному гурту пропонують у цій лавці купити смачні солодощі, але для цього потрібно виконати завдання, обравши «цінник»: (на «цінниках» написані 2 тестових завдання і одне завдання назвати поняття до поданого визначення.)

Цінник 1.

1)Доповніть:  

колядки виконують під час_________________ обрядових свят;

купальські пісні  виконують під час_________________ обрядових свят;

веснянки виконують під час_________________ обрядових свят;

жниварські  пісні виконують під час_________________ обрядових свят.

2)Видозмінення музичного твору шляхом використання різноманітних засобів музичної виразності.

а) варіації

б) обробка

в) темп.

3.          Назвіть музичний твір, у якому основна мелодія звучить кілька разів, набуваючи різноманітних змін: мелодичних, ритмічних, ладових, гармонічних тощо.

 Цінник 2.

1) З’єднайте  стрілкою назву пісні з відповідним їй жанром:

 «Вийшли в поле косарі»                                 веснянка

«Щедрик, щедрик»                                          купальська

«Подоляночка»                                                жниварська

«Ой, на Івана, ой, на Купала»                        щедрівка

2)Які інструменти відносяться до народних?

а) волинка

б) рояль

в) бандура

г) тромбон

д) контрабас

ж) гуслі

3) Назвіть музичний твір, у якому основна мелодія звучить кілька разів, набуваючи різноманітних змін: мелодичних, ритмічних, ладових, гармонічних тощо.

Цінник 3.

1) До якої пори року належать русальні пісні?

а) зима

б) весна

в) літо

г) осінь

2.          Пісні, що розповідають про важливі події або відомих народних героїв, називаються…

а) родинно-побутовими

б) календарно-обрядовими

в) історичними

3.          Назвіть музичний твір, у якому основна мелодія звучить кілька разів, набуваючи різноманітних змін: мелодичних, ритмічних, ладових, гармонічних тощо.

•              Ну час вирушати до наступної лавки «Декоративно-ужиткове мистецтво». І щоб придбати товар, який вам сподобався вам потрібно заспівати, заграти чи затанцювати (кожний гурт обирає вид музичної діяльності згідно назви команди і виконує композицію. Гурт «Співаки» виконують пісню «Чарівний смичок», гурт «Хореографи» виконують елементи гопака під музику, гурт «Інструменталісти» виконують ритмічний супровід пісні «Чи не той то Омелько», яку виконують співаки та хореографи).

   - А ось нас зустрічає остання лавка «Контрольна вага» у якій ми придбаємо інформацію, яка містить помилки, і нам потрібно їх виправити щоб перевірити , які ж знаннями ви отримали під час вивчення теми «Народна музика» (представники команд називають число від 1 до 3 і отримують картку з відповідним номером.)

Прийом "Лови помилку" активізує увагу учнів та формує:

- вміння аналізувати та критично оцінювати отриману інформацію;

- вміння застосовувати знання у нестандартній ситуації;

Учитель пропонує учням інформацію, що містить невідому кількість помилок. Учні шукають помилку групою або індивідуально, сперечаються, радяться. Прийшовши до певного думку, група вибирає спікера. Спікер передає результати вчителю або оголошує завдання і результат його рішення перед усім класом.

Картка 1. Микола Мусоргський – відомий польський художник Батько навчав хлопчика на скрипці. Художник навчався у медичній школі. У своїй творчості приділяв значну увагу симфонічній музиці. Він написав такі балети, як «Борис Годунов», «Полтавський ярмарок», скрипковий цикл «Картинки з виставки». Балет «Полтавський ярмарок» написаний за повістю Михайла Коцюбинського.

Картка 2. Дмитро Леонтович – український педагог. Він дуже гарно танцював. Працював лікарем у сільських школах. Спадщину складають композиторські народні пісні для солістів. Леонтович є найпопулярнішим українським лікарем завдяки своїм відкриттям.

Картка 3. “Щедрик” став популярним завдяки відомому польському композиторові Йоганну Штраусу. Ця композиція - обробка сучасної української веснянки – на сьогоднішній день найвідоміша русальна пісня в усьому світі в перекладі на німецьку мову що має назву «Зірка» (“Carol of the Bells”). Часто пісня звучить у популярних кінофільмах “Гаррі Поттер”, “Сам вдома” та мультиплікаційному серіалі “Південний парк”.

ІV. Підсумки уроку. Оцінювання.

•               Ось і закінчилася наша подорож українським ярмарком. Бажаю всім, щоб завжди був достаток, щоб було що продавати і було за що купувати. 

Діти, чи сподобався вам урок? Чи справдились ваші очікування? Висловіть будь-ласка  свої думки.

 Метод «Мікрофон»

-        Я зрозумів...

-        Мене здивувало...

-        Я збагатився інформацією про...

-        Мене зацікавило повідомлення про...

-        Я ніколи раніше не чув про...

-        Я  зумів …

-        Я  знав …

-        Найбільші  труднощі  я  відчув …

-        Мені  б  хотілося  ще …

- Усе, що ми придбали на ярмарку, -  ваші знання - такий товар, який завжди знадобиться в житті. І як наш мудрий народ говорить : „ Учити - за плечима не носити ".