Урок з основ безпеки життєдіяльності. "Пожежна небезпека"

 

Новомиколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробка уроку

 

з основ безпеки життєдіяльності

на тему:

 

Пожежна небезпека

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: дидактична дати уявлення про пожежонебезпечні речовини та матеріали; про причини виникнення пожежі, формувати в учнів навички правильного користування газовими приладами й відключення їх від мережі у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.

розвивальна:  розвити кругозір учнів, логічне мислення, спостережливість і увагу

виховна: виховувати безпечне користування природним і скрапленим газами в побуті; вміти правильно себе поводити у разі пожежі.

Методично-дидактичне забезпечення: виставка літератури, плакати.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форми і методи проведення: евристична бесіда, фронтальна робота

Хід уроку

I. Організація класу

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку, створення мотивації

Вчитель. Назвіть причини виникнення пожежі?

                          (Відповіді учнів)

Вчитель. Що таке природний газ?

                          (Відповіді учнів)

Вчитель. Користь і шкода природного газу.

                           (Відповіді учнів)

III. Виклад нового матеріалу

Вчитель. Горючі матеріали — матеріали, що загоряються за температури, вищої від 61 °С: лаки, фарби, емалі тощо.

Легкозаймисті — ті матеріали, які загоряються за температури
до + 61 °С: ацетон, бензин, бензол, сірководень, гас, білий фосфор,
вата, папір, торф тощо. '

Суміші парів горючих речовин із температурою загоряння, вищою за + 45 °С, відносять до пожежонебезпечних. Не можна зберігати разом сірчану кислоту й калій, а також сірчану кислоту й натрій — це може викликати загоряння.

До вибухонебезпечних належать суміші з повітрям горючих газів і парів легкозаймистих речовин із температурою загоряння + 45 °С і нижчою (суміші з повітрям метану, пропану, ефіру, природного газу, парів бензину, ацетону, бензолу, гасу).

Слід пам'ятати, що спільне зберігання деяких хімічних речовин і матеріалів є вибухонебезпечним. Наприклад, сусідство натрію та брому може спричинити вибух від удару. Якщо разом зберігаються такі речовини, як перекис калію, алюмінію, сірки, фосфору,— ви­буху не уникнути.

Про правила поводження з легкозаймистими, пожежонебезпечними й вибухонебезпечними речовинами потрібно пам'ятати почи­наючи від моменту їх придбання. Необхідно уважно прочитати, вивчити й суворо дотримуватися правил зберігання та користуван­ня матеріалами й речовинами, зазначених на упаковці або в ін­струкції. У разі відсутності правил, а також неможливості прочитати інструкцію зі зберігання і застосування матеріалів, їх придбання категорично забороняється.

Загальне правило роботи з будь-якими хімічними продуктами:  

•       перевірити цілісність упакування (особливо уважними необхідно бути під час купівлі матеріалів у скляних і пластмасових : упаковках);
•                                                                                                                                                                                                                     перевірити щільність закоркування (бувають випадки, коли

під час транспортування кришка відкривається і речовина виливається, утворюючи легкозаймисті пари);             

•       не допускати зберігання горючих, легкозаймистих, пожежо- і вибухонебезпечних матеріалів у домашніх умовах у великих кількостях, особливо на балконах, куди випадково може по­трапити джерело вогню;
•       не допускати зберігання зазначених матеріалів поблизу відкри­того вогню, джерел опалення і ввімкнених електропобутових приладів;
•       зберігати зазначені матеріали необхідно за температури, не вищої від + 26 °С;
•       усі хімічні речовини, що зберігаються вдома, повинні мати ети­кетки з чітким, розбірливим написом;
•                                                                                                                                                                                              по можливості, скорочувати терміни зберігання в домашніх умовах горючих, легкозаймистих, пожежонебезпечних і вибу­хонебезпечних речовин;
•       усі зазначені речовини рекомендується зберігати в шафах або шухлядах, які щільно зачиняються, у цьому разі вони станов­лять меншу небезпеку щодо пожеж. Лакофарбові матеріали варто охороняти від потрапляння вологи й прямих сонячних променів;
•       при тривалій перерві в користуванні лакофарбовими речови­нами рекомендується кришку додатково герметизувати, змо­чивши лакофарбовим матеріалом. Після висихання матеріалу кришка буде щільно закритою;

Працюючи з горючими, легкозаймистими, пожежонебезпечними й вибухонебезпечними речовинами, необхідно дотримуватись таких заходів пожежної безпеки:

— категорично забороняється палити;

• не залишати матеріали без нагляду, щоб уникнути випадково­го потрапляння джерела вогню;
• працюючи фарборозпилювачем, не розпилювати фарби та інші пожежонебезпечні речовини поблизу вогню або ввімкнених

електроприладів;

•       користуючись фарбою в аерозольній упаковці, дотримуватись правил роботи з фарборозпилювачем;
•       категорично забороняється використання розчинників невідо­мого вмісту для розведення лакофарбових матеріалів, а також для очищення поверхні, що фарбується;
•       після завершення робіт, щоб уникнути самозапалювання, ви­кинути обтиральні, промащені та забруднені фарбою матеріа­ли, а також упаковку.

Дії у випадку загоряння під час проведення лакофарбових робіт, а також у випадку загоряння легкозаймистих, пожежонебезпечних і вибухонебезпечних речовин та матеріалів:

•     застосовувати для гасіння аерозольний хладоновий вогнегас­ник ОАХ разової дії, починаючи гасити вогнище загоряння від його країв до середини;
•     використовуючи підручні засоби, найкраще користуватися щіль­ним мокрим простирадлом або ковдрою, швидко накинувши її на вогнище загоряння і перекривши в такий спосіб доступ повітря;
•     для гасіння горючих рідин застосовують пісок і землю, причо­му гасити необхідно починаючи від країв до центру, щоб вог­нище загоряння не розширювалося.

Щоб уникнути пожеж на складах зберігання горючих і легкозай­мистих матеріалів, не дозволяється:

нагрітим піском;

•    застосування транспорту, не обладнаного спеціальними іскро­гасниками, а також засобами пожежогасіння і пристроями для зняття статичної електрики;
•    експлуатація резервуарів, що мають перекоси, тріщини, а та­кож використання несправних контрольних приладів, підвідних продуктопроводів та іншого устаткування;

•      використання для вигвинчування пробок інструментів, які да­ють іскру;
•      зберігання пакувального матеріалу та порожньої тари безпосе­редньо в сховищах;
•      проведення ремонтних робіт на трубопроводах, заповнених ріди­ною;
•      зливання й наливання нафтопродуктів під час грози.

Щоб уникнути пожеж на складах горючих газів (балонів із горю­чими газами), необхідно:

•      зберігати балони, які мають башмаки, у вертикальному стані; якщо башмаки відсутні, балони слід зберігати в горизонталь­ному стані, усі вентилі при цьому мають бути закриті запобіж­ними ковпаками й повернуті в один бік;
•      під час транспортування і зберігання балонів необхідно уника­ти їх падіння, забруднення, пошкодження;
•      балони, у яких виявлено витікання газу, мають бути негайно прибрані зі складу в безпечне місце;
•      балони з горючими газами потрібно зберігати окремо від ба­лонів із киснем;
•      на складах із горючими газами не допускається зберігання інших матеріалів.

Під час роботи з балонами не дозволяється:

•      транспортування та зберігання балонів із газами без запобіж­них ковпачків і нагвинчених на штуцери заглушок;
•      зберігання балонів з ушкодженими корпусами (прим'ятина­ми, тріщинами, корозією тощо);
•      зберігання балонів у приміщеннях, що не є спеціальними скла­дами балонів.

Правила пожежної безпеки в гаражах:

•      гараж повинен мати буксирні троси й засоби пожежогасіння (вогнегасник, пісок, лопата, відро);
•      забороняється тримати транспортні засоби з відкритими гор­ловинами баків пального;
•      забороняється зберігати в гаражах бензин, дизельне паливо, балони з газом, за винятком пального в баках і газу в балонах, поміщених на автомобілі;

•         заправляти баки в гаражі;
•         зберігати тару з-під пального;
•         захаращувати виїзні ворота;

• проводити в гаражі ковальські, термічні, зварювальні, малярні роботи, а також роботи з використанням горючих і легкозай­мистих матеріалів і речовин;
• підзаряджати акумулятори безпосередньо на транспортних за­собах;
• підігрівати двигуни відкритим вогнем, а також користуватися відкритими джерелами вогню для освітлення;
• після закінчення роботи залишати в гаражі промащені обти­ральні матеріали;
• залишати під напругою автомобіль з увімкненим запалю­ванням;
• допускати накопичення на двигуні та його картері бруду й ма­стила.

 

Основні причини виникнення пожеж:

•    несправність печей, камінів, димоходів, порушення правил ко­ристування ними;
•    несправність електроустаткування й електропроводки;
•    несправність електропобутових приладів та електротехніки;
•    залишені без догляду електропобутові прилади й оргтехніка (горять усі телевізори всіх країн і всіх марок, під час роботи електропобутових приладів може статися коротке замикання і зайнятися електропроводка);             
•    користування саморобними електропобутовими приладами, ялинковими гірляндами тощо; вмикання в розетку кількох побутових приладів великої потужності (від перевантаження може статися коротке замикання і зайнятися розетка, електропроводка та ін.);             
•    несправність газового устаткування і, як наслідок цього, витікання газу; 
•    сушіння речей над газовою плитою; 
•    залишені без догляду газові плити й інші газові прилади (колонки, автономні газові опалювальні системи);
•    ігри дітей із вогнем; 
•    необережне поводження з відкритим вогнем; 
•    паління в ліжку й викидання непогашених недокурків із бал­кона, вікна тощо;
•    необережне користування хлопавками, бенгальськими вогня­ми, петардами та іншими святковими атрибутами;
•    купівля петард, хлопавок, бенгальських вогнів тощо на рин­ках без перевірки сертифіката якості;
•    використання легкозаймистих маскарадних костюмів із папе­ру, пластику, вати;             
•    захаращеність горищ, балконів, сходових майданчиків, сходів;
•    зберігання на балконах, у гаражах та в інших не пристосова­них для цього місцях пально-мастильних матеріалів, легко­займистих і вибухонебезпечних речовин;
•    запиленість горищ, сходів, балконів;

• захаращеність сміттєпроводів; —удари блискавок;
• підпали.

•   до початку опалювального сезону необхідно полагодити печі й димоходи;

• кожні три місяці димоходи необхідно прочищати й білити;
• розпалювати дрова в грубках за допомогою горючих рідин ка­тегорично забороняється. Горючі рідини під час запалювання спалахують, полум'я спрямовується не в димохід, а в кімнату, воно може обпекти обличчя або запалити легкозаймисті речо­вини, що є поблизу грубки. Особливо небезпечно лити горючі рідини на вже палаючі дрова;
• необхідно щільно зачиняти дверцята топок, щоб уникнути ви­падання палаючих вуглинок, каміни повинні мати ґратки, топка має перебувати на досить великій відстані від краю каміна, край каміна має бути захищений досить високим виступом;
• не пускати до розтоплювання грубок і камінів дітей молодшо­го віку;
• не сушити речей над грубкою або на камінових ґратках;
• не зберігати поблизу печей і камінів легкозаймистих і вибухо­небезпечних матеріалів та предметів;
• не залишати без догляду палаючих печей і камінів.

Правила пожежної безпеки в приміщенні:

- не користуватися саморобними газовими й електроприладами;

- дотримуватись правил експлуатації печей, камінів, газових і електроприладів, оргтехніки;

•                   не вмикати до однієї розетки два чи більше електропобутових приладів великої потужності;
•                   у разі виявлення запаху газу не вмикати світла, не запалювати сірників, не користуватися відкритим вогнем;
•                   не сушити над плитою, газовою грубкою, на електронагріваль­них приладах речі, що можуть загорітися;
•                   не палити в ліжку, не викидати непогашених недокурків із вікон;
•                                 не користуватися саморобними електрогірляндами на ялинках;
  хлопавки, бенгальські вогні тощо запалювати вдалині від ялин­ки, купувати їх у магазинах, а в разі купівлі на ринку пере­віряти сертифікат якості;
•                   електропобутових приладів може статися коротке замикання і зайнятися електропроводка);             

•    користування саморобними електропобутовими приладами, ялинковими гірляндами тощо;             
•    вмикання в розетку кількох побутових приладів великої потужності (від перевантаження може статися коротке замикання і зайнятися розетка, електропроводка та ін.);             
•    несправність газового устаткування і, як наслідок цього, витікання газу; 
•    сушіння речей над газовою плитою; 
•    залишені без догляду газові плити й інші газові прилади (колонки, автономні газові опалювальні системи);
•    ігри дітей із вогнем; 
•    необережне поводження з відкритим вогнем; 
•    паління в ліжку й викидання непогашених недокурків із бал­кона, вікна тощо;
•    необережне користування хлопавками, бенгальськими вогня­ми, петардами та іншими святковими атрибутами;
•    купівля петард, хлопавок, бенгальських вогнів тощо на рин­ках без перевірки сертифіката якості;
•    використання легкозаймистих маскарадних костюмів із папе­ру, пластику, вати;             
•    захаращеність горищ, балконів, сходових майданчиків, сходів;
•    зберігання на балконах, у гаражах та в інших не пристосова­них для цього місцях пально-мастильних матеріалів, легко­займистих і вибухонебезпечних речовин;
•    запиленість горищ, сходів, балконів;

• захаращеність сміттєпроводів; —удари блискавок;
• підпали.

— не зберігати на горищах і балконах, а також на сходах і сходових майданчиках легкозаймистих і вибухонебезпечних матеріалів, не захаращувати цих місць, не допускати великого скупчення пилу;             

— дотримуватись правил поведінки під час грози (встановити громовідвід, відключити всі електроприлади, зачинити вікна, двері, кватирки);

• стежити за пожежною безпекою не тільки своєї квартири, але й будинку, двору: горища мають бути зачинені від випадкових людей;
• будь-які господарські або виробничі приміщення в житловому будинку становлять пожежну небезпеку, у разі порушень правил слід звертатися до пожежної інспекції за місцем проживання.             

Правила поведінки на пожежі 

1. Зателефонувати до пожежної служби за телефоном 01. Викликаючи пожежних, необхідно точно й чітко назвати повну адресу приміщення, де сталася пожежа, що горить, своє прізвище й ім'я, телефон, скільки поверхів у будинку, як до нього під'їхати. Не дивуйтеся безлічі запитань, які вам поставлять по телефону; це не затримає виїзду по­жежної команди — вона вже виїздить, а диспетчер потім по рації повідомляє їй додаткові дані, необхідні для правильного і якнайшвидшого  гасіння пожежі. Докладні відомості про те, хто повідомляє про поже­жу, необхідні, щоб уникнути телефонних «жартів».

2. Вивести дітей і старих із приміщення, покликати на допомогу , дорослих і тільки після цього почати гасити вогонь самотужки, "\ використовуючи вогнегасники й підручні засоби. Підручними засобами можуть бути мокра тканина, пісок, вода тощо.

Увага! Перш ніж почати гасити пожежу, що виникла в електроустаткуванні й електропроводці, необхідно відключити живлення. Не можна використовувати для гасіння електропроводки й електро­приладів воду.

Вікон і дверей не відчиняти, щоб уникнути припливу кисню (го­ріння — це процес окислювання).

Фіранки, що зайнялися, зірвати, затоптати, кинути у ванну, так само гасити ковдри й подушки. Телевізор, який загорівся, накрити щільною тканиною, ковдрою або подушкою для запобігання потрап­лянню повітря.

3. Намагатися якнайшвидше залишити приміщення, якщо по­жежу не вдається загасити.

Увага! Маленькі діти можуть сховатися в шафі, під ліжком, під столом, у туалеті, у ванній, під ковдрою і найчастіше не відгуку­ються.

Перед виходом, якщо це можливо, відімкнути світло й газ, пога­сити вогонь у печі, взяти документи і все найнеобхідніше.

4. Пробиратися до виходу через задимлене приміщення потрібно обережно, поповзом або накарячки, тому що внизу менше диму. По змозі йти всім разом, орієнтуючись за стінами, органи дихання за­хищати мокрою тканиною, щоб уникнути отруєння чадним газом (більшість людей гине на пожежі не від полум'я, а від отруєння чадним газом або продуктами горіння синтетичних матеріалів).
5. Двері відчиняти обережно — вогонь може вирватися назовні. По дорозі зачиняти за собою всі двері — кожні зачинені двері зат­римують пожежу на 15 хвилин.
6. При загорянні одягу, волосся та ін. ні в якому разі не можна бігти. Необхідно спробувати збити полум'я якою-небудь великою річчю, або катаючись по землі, або облившись водою, можна також накрити палаючий одяг або волосся щільною тканиною, ковдрою тощо.
7. На початковій стадії пожежу можна гасити хімічними пінними (ВП) або вуглекислотними вогнегасниками (ВВ), у яких речовиною, що власне гасить, є піна, яка виходить із взаємодії сірчанокислого окису заліза і вільної сірчаної кислоти з лугами (вогнегасник ВП), або розріджена під тиском вуглекислота (ВВ).

Перед користуванням вогнегасником необхідно прочитати інструк­цію, яка є на кожному вогнегаснику.

Правила гасіння пожеж в початковій стадії загоряння:

•      під час гасіння твердих предметів струмінь із вогнегасника по­трібно спрямовувати в місце найбільш інтенсивного полум'я, поступово покриваючи піною (вуглекислотою) всю поверхню горіння. Збивати полум'я потрібно згори донизу;
•      під час гасіння горючих рідин, що перебувають у посудинах із низькими бортами, не можна спрямовувати струмінь піни в рідину, тому що вона буде розбризкуватися і горіння поси­литься. Струмінь потрібно спрямовувати в борт ємкості — тоді піна плавно розійдеться поверхнею рідини й швидко згасить полум'я;
•      розлиту по підлозі або по будь-якій поверхні рідину потрібно гасити, починаючи з країв, локалізуючи вогнище пожежі, і по­ступово переходити до центру;

8. У разі виявлення диму в під'їзді спробуйте з'ясувати, і що відбувається і звідки йде дим. Однак робити це треба обережно:: вийшовши з квартири, обов'язково зачиніть за собою двері, інакше: квартира стане величезним димоходом і потім у ній не можна буде; жити, зробивши ремонту. Якщо дим явно загрожує диханню —   не на гайтеся спуститися нижче, а телефонуйте 01. Це саме той : випадок коли природна реакція — вибігти з будинку — згубна для  людини.

Якщо вийти з під'їзду неможливо — зачиніть двері, забийте щілини мокрими ганчірками, заткніть вентиляційні отвори й: чека пожежних. Ні в якому разі не намагайтеся вибігти з будинку (якщо ви тільки не мешкаєте на нижньому поверсі), а тим більше — спуститися ліфтом. Отруїтися продуктами горіння можна, пройшовши 2—3 сходові прольоти, а ліфт під час пожежі в будь-яку хвилину може вимкнутися.

Телефонувати до пожежної служби потрібно й у тому разі, які хтось уже викликав допомогу. Потрібно повідомити, у якійсь квартирі ви перебуваєте. Ця інформація передається по рації на місце пожежі, і в разі потреби пожежні нададуть вам допомогу.

Але сумний досвід показує, що в екстремальних ситуаціях більшість людей намагаються залишити будинок звичайним шляхом і тому часто йдуть у вогонь у буквальному значенні. Треба тільки переконатися, що іншого шляху немає, але й уявляти фронт поширення вогню і весь шлях, який доведеться пройти. Якщо тверезо все розрахували — одягніть шапку, пальто, вкрийтеся ковдрою, намочіть усе це, візьміть мокру тканину для захисту разі і органів дихання, пройдіть шлях подумки, а потім — накарячки або поповзом — рухайтесь до виходу. Місце, охоплене вогнем, треба пробігти (на вдиху й під час бігу затримайте дихання).

Якщо ваша квартира розташована на верхніх поверхах будинку ви можете скористатися пожежними сходами, які є на балкона або переходами між балконами. На жаль, переходи між балконам! мешканці наглухо закривають перегородками, а на сходах часто влаштовують склади непотрібних речей.

Якщо ви виносите непритомну людину, накиньте на неї мокру тканину, ковдру.

Якщо до квартири проникає жар, можна вийти на балкон і подавати знаки рятувальникам. У кожному загоні пожежних є спостерігач, який відразу ж вас помітить.

9. Підтримуйте в себе, та в інших цілковите самовладання. Часто
під час пожежі люди стрибають зі смертельної висоти, хоч можливості порятунку далеко не вичерпані. їх штовхає страх.

10. Пам'ятайте: головний спосіб захисту від пожежі — самому
не стати її причиною. Проста акуратність і побутова культура меш­канців можуть захистити від пожежі будь-яке місто краще, ніж вогню пожежних команд.

Подання допомоги потерпілому під час пожежі:

•      якщо на людині горить одяг або волосся і вона біжить — зу­пиніть її;
•      поваліть її на землю;
•      облийте водою;
•      якщо під руками немає води, накиньте на потерпілого щільну тканину (мокру), пальто або ковдру;
•      як тільки вогонь згасне, зніміть одяг, який горів, щоб гаряча тканина не була довго притиснута до обгорілої шкіри;
•      не вкутуйте палаючу людину з головою — гази, які виділя­ються під час горіння, можуть викликати серйозні ушкоджен­ня дихальних шляхів;
•      не зривайте одяг з обпаленого тіла;
•      акуратно розріжте ножицями і зніміть те, що знімається;
•      на опік до приїзду «швидкої допомоги» накладіть суху стериль­ну пов'язку;
•      якщо людина притомна, дайте їй знеболювальний засіб — анальгін, баралгін тощо.

 

 

У нашій країні як паливо широко використовується природний (метан) і скраплений (пропан, бутан, етан і їх суміші) гази. Майже в кожному будинку є газові плити, водонагрівальні колонки, авто­номні газові обігрівальні системи. Система центрального опалення та гарячого водопостачання діє в основному на природному газі.

Фізичні властивості природного газу — безбарвний горючий газ із болотним запахом через домішку сірководню, майже вдвічі легший за повітря, при витіканні з газових приладів і газопроводу піднімається вгору, не розчиняється у воді, суміш із киснем є вибухонебезпечною.

Фізичні властивості скрапленого газу (пропан, бутан, етан і їх суміші) — безбарвний горючий газ без запаху (при використанні в побуті додають речовини з сильним запахом для швидкого вияв­лення витікання), важчий за повітря, при витіканні збирається

в нижніх зонах приміщень, у підвалах, не розчиняється у воді, суміш із киснем є вибухонебезпечною.

Продукти повного згоряння обох газів — вуглекислий газ (С0₂) і вода. За підвищеної концентрації в повітрі вуглекислого газу в лю­дини з'являються симптоми отруєння: головний біль, млявість, за­гальна слабкість, за надмірної концентрації або тривалого впливу можлива непритомність і порушення дихальної функції.

Продукти неповного згоряння природного і скрапленого газів (чад­ний газ, карбонільні сполуки та ін.) значно небезпечніше.

Чадний газ (СО) — дуже токсична речовина, за кімнатної темпе­ратури активно реагує з киснем і тому здатний зменшувати кон­центрацію кисню в крові, але найбільш небезпечна дія його в тому, що він утворює дуже стійкі комплекси з ферумом, який є основою гемоглобіну — переносника кисню в крові, у результаті чого кров частково або повністю втрачає здатність переносити кисень. Люди­на, яка отруїлася чадним газом, відчуває головний біль, запаморо­чення, загальну слабкість, сонливість, нудоту; починається блювота, людина швидко непритомніє, настає зупинка дихання, і якщо вчас­но не буде надана медична допомога, може настати смерть. Тому навіть невелика концентрація чадного газу в повітрі становить сер­йозну небезпеку для життя.

Крім чадного газу, можуть утворюватися карбонільні сполуки в невеликих кількостях (формальдегід, ацетон та ін.), які також небезпечні для життя.

Тому необхідно суворо дотримуватись правил безпечного корис­тування природним і скрапленим газами в побуті.

Вчитель. Діти, які правила безпечного користування газом ви знаєте?

                           (Відповіді учнів)

• Категорично забороняється користуватися несправними газо­вими приладами й газовим устаткуванням. Для ремонту газового устаткування необхідно викликати фахівця газової районної служ­би за місцем проживання.
• Категорично забороняється самостійне приєднання газових при­ладів і газового устаткування до газової мережі. Для встановлення газового устаткування необхідно викликати фахівця районної газо­вої служби.
• Категорично забороняється користування саморобними бало­нами для зберігання і транспортування скрапленого газу, а також для використання в побуті.
• Забороняється користуватися газовими плитами, газовими ко­лонками, казанами для місцевого обігріву, гарячого водопостачання за відсутності вентиляції. Перевірити наявність тяги у вентиля­ційному отворі можна за допомогою запаленої свічі, піднісши її до вентиляційного отвору. У разі відсутності тяги полум'я буде горіти рівно, не відхиляючись; у разі наявності тяги полум'я свічі відхи­литься в бік вентиляційного отвору.

• Забороняється розміщувати посуд із широким дном на звичай­них конфорках газової плити; його необхідно розміщувати на кон­форках із високими ребрами.
• Забороняється відкривати крани газової плити, не маючи в руці запаленого сірника або спеціальної електричної запальнички (п'єзо-запальнички).
• Не допускати заливання рідиною пальників, що горять. Якщо це випадково станеться, необхідно загасити вогонь, видалити ріди­ну, прочистити пальник.
• Забороняється знімати конфорку й ставити посуд безпосеред­ньо на пальник.
• Не дозволяється користуватися газовими приладами дітям мо­лодшого віку. Перш ніж дозволити дитині самостійно користувати­ся газовими приладами, необхідно ретельно її проінструктувати та перевірити правильність вмикання приладу, запалювання газу, ви­микання газового приладу.
• Категорично забороняється залишати ввімкнені газові прилади без догляду навіть на короткий час, тому що в разі загасання одного з пальників до приміщення починає надходити газ. Він накопичується і, змішуючись із повітрям, утворює вибухонебезпечну суміш, яка за наявності відкритого вогню або іскри може вибухнути. Необхідно також стежити, щоб протяг не загасив полум'я пальника.
• У випадку, якщо газ потрапив у повітря (навіть якщо ви не відчуваєте його запаху), необхідно негайно закрити вентиль подачі газу й ретельно провітрити приміщення.
• Під час експлуатації газового устаткування не дозволяється підігрівати балони зі скрапленим газом, установлювати їх поблизу опалювальних приладів, виявляти витікання газу за допомогою за­паленого сірника чи свічі, використовувати їх не за призначенням.
• Установлювати газові прилади, устаткування й балони зі скрап­леним газом у приміщеннях, де розташовані підвали.

Вчитель. Діти, чиї родини користуються природним і скрапленим газом у балонах?

                           (Відповіді учнів)

 Вчитель. Чи знаєте ви, як правильно зберігати балони з газом?

                           (Відповіді учнів)

Вчитель. Давайте запишемо правила зберігання балонів зі скрапленим газом

Правила зберігання балонів зі скрапленим газом:

•      під час транспортування і зберігання балонів необхідно уника­ти їх падіння, забруднення, пошкодження;
•      балони, у яких виявлено витікання газу, слід негайно прибра­ти зі складу в безпечне місце;
•      балони з горючими газами мають зберігатися окремо від ба­лонів із киснем;
•      на складах балонів із горючим газом не допускається зберіган­ня інших матеріалів.

Під час роботи з балонами не дозволяється:

•      перевищувати встановлені норми заповнення балонів стисну­тим, скрапленим чи розчиненим газом (норми заповнення і методи контролю вказуються в інструкції);
•      транспортувати й зберігати балони з газом без запобіжних ков­пачків і нагвинчених на штуцери заглушок;
•      зберігати балони з пошкодженими корпусами (прим'ятинами, тріщинами, корозією тощо);
•      зберігати балони в приміщеннях, які не є спеціальними скла­дами балонів.

Вчитель. Вам всім відомо про нещасний випадок, який відбувся у місті Дніпропетровську. Що повинні були робити люди, щоб уникнути цього лиха?

                           (Відповіді учнів)

Вчитель. Запишемо і запам’ятаємо способи виявлення витікання газу

Способи виявлення витікання газу

На око. Обробити трубу мильною піною. У місці витікання газ буде вириватися зі свистом.

На запах. Характерний запах газу сильнішає поблизу місця ви­тікання.

Ніколи не шукайте місце витікання газу за допомогою відкри­того полум'я — це вибухонебезпечно.

У разі виявлення витікання газу:

• Уникайте будь-яких дій, що можуть викликати іскру.
• Закрийте крани газових приладів, вентиль на балоні, крани на плиті.
• Відчиніть вікна і двері, утворивши протяг, і ретельно провітріть приміщення.
• Забороняється вмикати електрику. Іскра, що може виникну­ти при вмиканні, здатна викликати вибух. Тому не можна користу­ватися вимикачем, електричним дзвінком, розетками.
• Не користуйтеся для освітлення відкритим вогнем, це також може викликати вибух.
• Не паліть, вогонь сигарети може стати причиною вибуху.
• Повідомте про витікання газу до аварійно-диспетчерської служ­би газового господарства за телефоном 04 і залиште приміщення.
• У разі виникнення надзвичайних ситуацій (пожежа в квар­тирі, у будинку тощо) необхідно закрити газові крани, перекрити доступ газу до квартири й залишити приміщення.
• При користуванні газовими приладами необхідно пам'ятати про продукти повного і неповного згоряння газу й про можливість отруєння продуктами згоряння. Для запобігання отруєнню продук­тами згоряння газу необхідно підтримувати вентиляцію в робочому стані, періодично ретельно її чистити, не допускаючи засмічення і скупчення пилу.
• Приміщення після роботи газових приладів необхідно про­вітрити.
• Не допускати обігріву квартири газом.
• Під час роботи газових приладів двері до житлових приміщень квартири мають бути зачинені.
• Для зменшення концентрації продуктів згоряння газу в при­міщеннях рекомендується застосовувати витяжні установки.

Вчитель. Діти, яку необхідно надати допомогу потерпілому?

                           (Відповіді учнів)

Вчитель. Зробимо висновок і запишемо головне.

     У разі отруєння чадним газом для подання допомоги потерпіло­му необхідно:

• Винести потерпілого на свіже повітря.
• Викликати лікаря.
• Звільнити дихальні шляхи потерпілого від блювотних мас за допомогою пальців і рушника чи носової хустки.
• У разі непритомності піднести до носа потерпілого ватку, змо­чену нашатирним спиртом, не торкаючись нею слизових оболонок носа. Стежити за тим, щоб язик потерпілого не западав у горло.
• У разі зупинки дихання необхідно зробити штучне дихання методом «рот у рот» або «рот у ніс».
• Допускається змочувати губи й обличчя потерпілого водою. Давати пити воду забороняється до приїзду лікаря. Забороняється також давати ліки й робити промивання шлунка.

 

IV. Закріплення матеріалу

Питання до учнів:

1.                Назвіть причини виникнення пожеж.
2.                Назвіть групи пожежонебезпечних речовин і матеріалів (класи­фікація за ступенем загоряння).
3.                Назвіть основні правила зберігання пожежонебезпечних речовин і матеріалів.
4.                Назвіть основні способи й методи гасіння пожежонебезпечних речовин і матеріалів.
5.                Назвіть причини виникнення пожеж.
6.                Назвіть основні правила користування грубним опаленням. Назвіть основні правила пожежної безпеки в будинку, у квар­тирі.
7.                Ваші дії у випадку виникнення пожежі в будинку, у квартирі. Ваші дії у випадку виникнення пожежі в сусідній квартирі. Основні правила евакуації з приміщення, де виникла пожежа. Яким є найбільш небезпечний чинник виникнення цожеж? Назвіть спосіб захисту від цього чинника. Що робити, якщо на вас загорівся одяг? Що робити, якщо одяг загорівся на комусь?
8.                Назвіть фізичні властивості природного і скрапленого газів.
9.                Якими є основні вимоги безпечного користування природним газом?
10.            Назвіть умови зберігання балонів зі скрапленим газом.
11.            Що потрібно робити в разі виявлення запаху газу?
12.            Ознаки отруєння природним і скрапленим газами.
13.            Ознаки отруєння чадним газом.
14.            Основні прийоми долікарської допомоги при отруєнні природ­ним і скрапленим газами та продуктами їх згоряння.

V.  Домашнє завдання

1. Виробити вдома на підставі матеріалів уроку правила пожежної безпеки в приміщенні
2. Намалювати малюнок, що відображає правила пожежної безпеки, випадок не дотримання пожежної безпеки тощо.
3. Обстежити вдома систему подачі газу до квартири, знайти вен­тиль, який перекриває подачу газу до квартири.
4. Підготуватися до тематичної атестації.