"Урок з правил дорожньго руху"

Маріупольська

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №64

Маріупольської міської ради Донецької області

 

 

 

 

                                                        Крамар Надія Петрівна,

                                                  учитель початкових класів

 

 

 

Маріуполь – 2019р.

 

Вивчи Правила, знай і завжди їх пам’ятай

Урок з ПДР

Мета: закріпити вивчені Правила дорожнього руху. Розвивати вміння застосовувати набуті знання на практиці. Виховувати увагу, бажання знати і виконувати Правила дорожнього руху.

Учитель: Дорогі діти, сьогодні ми прийшли на свято. Ми завітаємо в гості до казки, де зустрінемося з Дідусем Правила Руху, Казкою, живими Дорожніми знаками, Бабою-Ягою і навіть зі славнозвісним Світлофором Івановичем.

Ми живемо в суспільстві людському.

Так багато є правил у ньому.

Знати правила ці треба, друже,

Та виконувать добре їх дуже.

Правила – це є вимога єдина,

Ну, а ти у суспільстві – людина!

А тепер тобі стало вже ясно –

Всі вимоги виконувать вчасно.

Хай засвоїть твоя голова

В нашій мові чарівні слова.

І знання запасай на майбутнє –

Для людини це сила могутня.

Для здоров’я і сили, і духу,

Треба знати ще й Правила руху.

Хоч питання це дуже складне,

Але знай, що життя в нас одне,

Неповторне – як втратиш – не буде,

Будуть інші сміятися люди,

Будуть інші співати пісні,

Зорі будуть стрічать росяні.

А щоб цього не сталось ніколи,

Ми підемо до нашої школи.

Набирайся і сили, і духу –

Йдемо в гості до Правила Руху!

(Кличе до себе хлопчика, він підходить.)

Учитель. Стукай, друже, у двері до Казки!

Казка.  Хто там? Заходьте, будь ласка!

            А! Тут я вас бачу багато,

           Що це, збори дитячі чи свято?

Діти. Свято! Свято!

Казка. Що ж, я рада усіх пропустити,

Тільки прошу тихенько сидіти.

Бо наш Правила Руху за мить

Всіх жене, хто не вміє сидіть.

Сам він дуже старенький, малята,

Та й робити у нього багато.

Стільки є тих доріг в Україні,

А вимоги високі, єдині.

Знаки треба розставити вчасно

І розмітку накреслити ясно,

Світлофори усі засвітити,

А у горах тунелі пробити…

Все встигає Дідусь, безперечно,

Щоб було на дорогах безпечно.

Є у нього ще, любі мої,

Друзі вірні – це служба ДАІ.

Що робив би без них, я не знаю,

Мабуть, дуже б втомився, гадаю.

(На сцену вибігає Баба-Яга, завертається до присутніх у залі.)

Баба-Яга. Тільки я от у кривді на нього,

Все розмітив, а що мені з того?

Все позначив. Мені який толк?

Я із лісу тепер – ні на крок!

Нову ступу недавно купила,

Скільки грошей за неї вгатила,

А у місто не можу летіти.

Що ж, з зайцями до смерті сидіти?

Ані знака мені, ні доріжки,

Може, скажете рухатись пішки?

А колись же було, як згадаю…

Де захочу, то там і літаю!

А тепер полетіти хотіла –

Ледь ракета Бабусю не збила,

Так я, бідна, уся задрижала,

І куди я подітися мала?

А ракета мітлу перебила,

Опустилися в Баби вітрила.

Вже й не знаю, що далі робити,

Мушу низько над лісом летіти.

Та й лише в темну ніч, у негоду.

Де нема ні доріг, ні народу.

Казка.    Може, в тебе, Бабусю, мітла

Дуже-дуже старенька була?

Баба-Яга. Не пройшло і чотириста їй,

Як її змайстрував сам Кощій!

Казка.    Повертайся, бабусю, додому,

Ми зарадимо лиху такому.

Щоб твої не томилися ніжки,

Намалюєм для ступи доріжки.

І поставимо знаки чудові,

Чарівні, і веселі, й казкові.

Баба-Яга. Що ж, я дякую вам за турботу.

Тож продовжуйте вашу роботу.

Ну, а я повернуся додому,

У веселу хатинку знайому,

До зайців і до духів лісних,

Затужила я зовсім без них.

(Баба-Яга прощається і йде зі сцени. Казка оголошує перше завдання і вивішує на видному місці.)

Казка. Діти, поміркуйте, як ви являєте розмітку доріжки для Баби-Яги?

Друге завдання. Яким має бути знак для ступи?

А зараз ми підемо з вами

Незнаними іще стежками.

Тож наберіться, діти, духу,

Бо йдемо ми до Правил Руху!

Дорожня грамота, двері відчиняй

Чи виглянь у віконце.

А хто до нас прийшов, відгадай?

Як поводитися в транспорті?

З якого віку дозволяється їздити на велосипеді?

Де можна переходити дорогу?

Грамота. Молодці, впоралися із завданням, правила знаєте чудово! Тепер я хочу у вас запитати, кого ще немає на нашому святі?

Він гарний, кольоровий,

Має зір такий чудовий,

Перехрестя регулює,

Ще й права свої диктує.

Хто це, діти?

Діти. Світлофор!

Грамота. Любий наш Світлофоре Івановичу, прийди до нас на свято!

Світлофор. Підморгну червоним оком –

Стій! Не рухайся, чекай!

Не послухаєш, жорстоко

Ти заплатиш, так і знай!

Жовтим гляну – ти постій,

Жовтий колір теж не твій.

Приготуйся, будь уважний,

Коли навіть ти відважний.

А зеленим засвітився –

Це для тебе він горить.

Перехід тобі відкрився,

Можна йти і не спішить.

Мені так приємно сьогодні зустрітися з вами. Я дружу з усіма дітьми, а тих, хто виконує Правила дорожнього руху, дуже люблю. А от чи любите ви мене, зараз побачимо!

1. Як переходити вулицю на другий бік, коли перехрестя не регульоване?
2. А коли загорівся жовтий вогник?
3. Чому не можна гратися на дорозі чи поблизу неї?
4. Чому не можна перебігати дорогу перед транспортом?
5. Що таке гальмівний шлях?

Молодці, діти! Бачу, правила ви знаєте, а мене поважаєте. А тепер діти мені хочуть показати своє мистецтво танцю та пісні. (В цей час Світлофор роздає дітям на згадку календ арики, значки, книжечки та ін.)

(На сцену виходить хлопчик у формі міліціонера. Хлопчик бере «знаки» за руки і виводить зі сцени, а сам звертається до зали.)

Хлопчик. Круглі знаки, наче очі,

У червонім обідку.

Видно вдень і серед ночі

Через строгість ось таку.

Що вони забороняють,

Те й позначено на них.

Серединку білу мають і стосуються усіх.

А один – увесь червоний,

Прямокутник білий лиш!

Знак цей дуже заборонний,

Ти в’їжджать туди облиш!

Знаки ці усім відомі:

Пішоходам, водіям.

Діти, з ними ви знайомі?

Відповідь давайте нам!

Знаки хай зайдуть до зали –

Вирушайте! В добру путь!

Діти ж на найвищі бали

Зразу відповідь дадуть!

 

 

(До зали заходять діти із заборонними знаками: 3.1, 3.6, 3.8, 3.9, 3.21. Хлопчик запитує у дітей значення знаків.) 

 

 

 

 

 

Знак 3.1. Всякий рух забороняю –

Це відразу в толк візьміть.

Всіх про це повідомляю –

І, будь ласка, не шуміть.

Знак 3.6. Хоч малий – спинити в змозі!

Зрозумійте, діти, суть.

Якщо я є на дорозі –

Мотоцикли не пройдуть!

Знак 3.8. Недалеко і до лиха,

Ця дорога смерть несе.

На велосипеді їхати

Заборонено! І все!

Якщо й вік вам дозволяє,

Чотирнадцять повних є.

Їхать він забороняє,

Бо для вас доріжки є.

А під знак оцей на трасу

Не проїхать вам ніяк!

Не забудьте мене часом,

Я ж вам заборонний знак.

Знак 3.9. Я кричу, я заявляю

Всім, хто хоче довго жить.

Строго я забороняю

Пішоходам тут ходить.

Знак 3.21.Знак оцей пересторога,

Дуже добре треба знать.

Тут кінчається дорога –

Заборонено в’їжджать! 

(Знаки йдуть зі сцени.)

Хлопчик. Кожен хай запам’ятає,

Знаків значно більше є.

Кожен щось забороняє

Й має значення своє.

            

А тепер нехай до нас прийдуть веселі знаки, які забороняють на нашому святі сумувати, плакати і кричати.

Виходьте, знаки, ми вам дуже раді.

Тут весело всім буде нам.

Бо сльози, крик і сум нам на заваді –

Дорогу віршам і пісням!

(Виходять діти зі знаками, на яких зображені театральні маски, що плачуть, кричать, сумують. Діти виконують пісні про дорожні знаки, про світлофор та ін.)

Хлопчик. Що ж, настав час перевірити, як ви запам’ятали заборонні знаки.

(Сценка 1. З одного боку виходить і стає заборонний знак 3.8., а з другого боку два хлопчики їдуть на дитячих велосипедах і розмовляють між собою.)

Хлопчик 1. Поглянь на знак!

Він їхати нам забороняє.

Велосипедів аж ніяк

На ту дорогу не пускає.

Хлопчик 2. Подумаєш, якийсь там знак!

Не треба так на них зважати!

Хлопчик 1. Ні, не можна так,

Ці знаки треба поважати.

І щоб не трапилось біди,

Ми не поїдемо під нього.

Хлопчик 2. Ну, то скажи тепер куди,

На іншу їдемо дорогу?

Хлопчик 1. Давай поїдемо туди,

Де нам кататися є змога.

І там не трапиться біди,

Бо спеціальна є дорога.

(Розвертаються і їдуть.)

Знак 3.8.    Ну, що й казати, молодці,

Хоч, правда, другий гоноровий.

Та все ж слухняні хлопці ці,

А перший взагалі чудовий!

(Знак виходить, а хлопчики виїжджають на сцену і кружляють, їм назустріч виходить наказовий знак 4.12 і зупиняється.)

Хлопчик 1. Глянь-но, друже, ти на знак!

З ним знайомий здавна.

Тут кататись нам ось так,

Тут доріжка славна.

Тож давай щодуху мчи!

Тут кататись можна.

Ну, а знаки підівчи –

Буде менш тривожно!

(Хлопці їдуть під знак і виїжджають зі сцени, а на сцену піднімаються наказові знаки 4.12, 4.13, 4.14.)

Знак 4.13. Хто мене впізнав, скажіть!

Я такий чудовий!

Тут спокійно всі ходіть,

Знак я – наказовий!

Я існую лиш для тих,

Хто ногами ходить.

І спиню проїжджих всіх,

Щоб вам не зашкодить.

Знак 4.14. Транспорт стане, не пройде,

Коли я на місці.

Я для тих, хто пішки йде,

І велосипедистів.

(Знаки беруться за руки і виходять зі сцени під веселу пісню. Хлопчик хоче йти, але назустріч вибігає гурт зайців. Вони збилися докупи і тремтять.)

Хлопчик.  Що іще тут за бійці

В зал до нас прибились?

Зайці.       Не бійці ми, а зайці,

Ми тут заблудились.

Зайчик 1. Заблудились ми, ага,

Де наш ліс, не знаєм.

І Бабусенька-Яга

Також десь літає.

Хлопчик. Ну, тоді ходіть до нас,

В нас сьогодні свято!

Зайчик 2. Ми не можемо й не час,

Справ у нас багато.

3. Ми не хочем, боїмось,

Хочемо додому.

Все одно не навчимось

Ми у вас нічому.

Хлопчик. Не завадили знання

Ще в житті нікому.

Зайчик 4. Ми підемо навмання,

Відпустіть додому!

Хлопчик. Ми тут правила вчимо,

Знаки розбираєм.

Зайці.      Ми ж у лісі живемо,

Там усе ми знаєм!

Зайчик 1. У лісі ми – у себе вдома,

Тут кожна стежечка знайома.

І знаки всі чудово знаєм,

Усі так добре розбираєм.

Зайчик 2. Ось вовча в лісі йде дорога,

Там небезпека, там тривога!

Зайчик 3. Ось лисчина дорога в’ється,

Руда за кущиком, здається.

Бо чути заборонний знак –

Лисичка пахне страшно так!

Зайчик 4. Ми в лісі знаєм всі порядки,

Де бігать, де робить зарядку,

Де їсти йти, де можна пити,

А де спокійно посидіти.

Зайчик 1. І ясно бачимо щоночі –

Червоні хижі світять очі.

Оце тривога, так і знай,

Тоді швиденько утікай!

Тікай, біжи, не оглядайся,

Сигналь усім і сам спасайся.

Зайчик 2. Ну, а в місті нам не жити,

Бо не вміємо тут ходити,

В лісі бігаєм щосили,

Щоб нас вороги не з’їли.

Зайчик 3. А місто? Місто не для нас!

Всі прощавайте, нам вже час!

Й дорога добра, безперечно,

Але на ній нам небезпечно!

Зайчик 4. Ось їжачок сюди прийшов –

А тут біду свою знайшов.

Зайчик 1. А зайчик теж в біду потрапив,

Машина віддавила лапу…

Зайці.      Ні, не підемо ми туди,

Бо там багато є біди.

Ми всі додому хочем дуже,

Ну, проведи нас, любий друже! 

Хлопчик. Стривайте, зайчики, стривайте!

Ось це Бабусі передайте.

(Подає папір, на якому зображена доріжка для Баби-Яги.)

Щоб не втомились в Баби ніжки,

Зробили ми проект доріжки.

Вона ж просила діток так,

Щоб вказівний зробили знак.

Його зробили наші діти,

Бабуся буде вже радіти.

 

 

 

 

(Хлопчик дає знак, де зображена ступа і мітла. Знак вказівний. Хлопчик проводить зайчиків зі сцени. Продовжує свято концерт художньої самодіяльності учнів.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слово надається працівникам ДАІ.