Урок з предмету "Людина і світ" на тему "Демократія" для 10 класу

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Чернівецький транспортний коледж»

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

заняття

з предмета «Людина і світ»

Викладач Т.В.Глевич

 

Тема заняття: Демократія

Мета заняття:

навчальна: сприя­ти глибокому засвоєнню відомостей з історії правових ідей і правових відносин у людському суспільстві, розумінню студентами необхід­ності побудови правової демокра­тичної держави;

розвивальна: розвивати політичні компетенції че­рез закріплення знань старшоклас­ників про політичні права людини та розуміння цінності своєї особис­тості; розвивати комуні­кативні компетентності методом ро­боти в  малих групах.

виховна: виховувати якості успішного громадянина через формування активної життєвої позиції.

Міжпредметні зв’язки:

• історія;
• правознавство;
• громадянська освіта;
• соціологія.

Забезпечення заняття:

Наочність: слайди, відеофільм,стінгазети.

Роздавальний матеріал: міні-словник, брошурки, уривки документів.

ТЗН: комп’ютер, мультимедійний проектор.

Тип заняття: засвоєння нових знань.

Форма проведення заняття: урок-подорож.

Основні терміни та поняття: «демократія», «безпосередня демократія», «представ­ницька демократія», «принципи демократії», «політичний режим», «цінності», «референдум», «плебісцит», «вибори», «виборча система», «абсентеїзм».

Методичні прийоми: робота в групах, «Мозковий штурм», «Скарбничка ідей», « Асоціації», бесіда.

Література:

1. Бакка Т.Людина і світ: Підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч.закл.: (рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень) / Т.В. Бакка, Л.В. Марголіна, Т.В. Мелещенко.- К. : Видавничий дім «Освіта», 2012.
2. Погорілко В.Ф., Шпиталенко Г.А. Правознавство: Підручник 2-ге вид., випр.. і доп. – К.: Каравела, 2011.
3. Бізбіз Т. 0.,Авраменко В. О., Чабан Л. Г. Людина і світ. 11 клас. Розроб­ки уроків. — X. : Вид. група «Основа», 2010.
4. Вілков В. Ю„ Ніколаєвський В. М., Омельченко В. В., Салтовський О. І. Людина і світ: Навч. посібник. — X., 2001.
5. Волков Ю. Г., Поликарпов В. С. Человек: Энциклопед. словарь. — М.: Гардарики, 1999.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура заняття:

1. Організаційний момент.     1-2 хв.
   1.        Перевірка присутності студентів.
   2.        Створення психологічної атмосфери заняття.
   3.        Формування мети й завдань заняття, очікуваних результатів.

 

2. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми і мети заняття.    2хв                                                                                                    

1.        Підготовка до свідомого сприйняття матеріалу. (слайд 1)
2.        Стимулювання пізнавального інтересу, перетворення змісту навчання на особистісно значущий ( студенти в «Скарбничку ідей» вносять питання на які б вони хотіли почути відповіді під час заняття).

3.Актуалізація опорних знань.     5хв

1.        Відтворення знань, умінь,життєвого досвіду необхідного для опанування нового матеріалу. Включення студентів у діловий ритм заняття. Опитування студентів по темі «Політичні процеси та інститути»

1. Дайте визначення, що таке політична система.
2. Дайте визначення, що таке політичний режим.
3. Назвіть основні види політичних режимів, дайте їхню порівняльну характеристику.
4. Наведіть приклади з історії про країни з різними типами політичних систем. Якій системі Ви надаєте перевагу? Відповідь обґрунтуйте.

3.2.Оцінка викладачем відповідей студентів.

4. Вивчення нового матеріалу.                                                                                                                                                    60 хв.

Вивчення нового матеріалу проводиться у формі уроку-подорожі, де присутні повинні уявити, що їдуть на машині дорогою, яка веде їх в країну, де побудоване ідеальне демократичне суспільство. На їхньому  шляху зустрінеться безліч розвилок, вибої та  інших небезпек, що можуть перешкодити досягненню мети.. Однак по дорозі їм будуть зустрічатися покажчики, які  розкриватимуть основні принципи демократичного суспільства і приведуть їх у справді демократичну країну.

 

1.        Інтерактивна гра «Знайомство»

(учасники швидко, по черзі, називають своє ім'я, а потім на запит викладача додають щось особисте, наприклад:

розповідають про свою мрію, про те яку країну світу вони хотіли б відвідати й чому…)

2.        Опанування студентами нових знань і способів дій за наступним планом:

1. Поняття демократії.  Форми та  принципи демократії. (слайд 2)
   1.        Вступне слово викладача.
   2.        Виступи студентів із випереджуальним завданнями:

1.2.1.Ознаки демократії в афінському мегаполісі. (слайд 3)

1.2.2. Ознаки демократії в англійському парламенті. (слайд 4)

1.2.3. Ознаки демократії в період французької

 революції. (слайд 5)

1.2.4. Ознаки демократії за американською

Конституцією. (слайд 6)

1.2.5. Ознаки демократії в козацькій республіці. (слайд 7)

3.        Робота з підручником (с.163).

1.3.1.Ознайомлення з документом.

1.3.2. Визначення ознак демократії в сучасних країнах.

4.        Перегляд відеофільму.
5.        Використання методичного прийому «Асоціації» для з’ясування відповіді на питання: «За що ви цінуєте демократію?»
6.        Інформація викладача. (слайд 8,9,10)
7.        Перегляд відеосюжету.
8.        Обговорення переваг і недоліків демократії. (слайд 11)

 

2. Ідеали та цінності демократії. Демократія як політичний режим та народовладдя. (слайд 12)
   1.        Вступне слово викладача.
   2.        Робота над текстом підручника.
      1. Ознайомлення з текстом с. 165.
      2. Завдання: визначити  та дати характеристику основним цінностям демократії.
   3.        Заслуховування доповідей студентів.
      1. Доповідь на тему : « Тоталітарний режим».
      2. Доповідь на тему : «Авторитарний режим».
   4.        Робота із схемою « Політичні режими». (слайд 13)

 

3. Політична діяльність та участь громадян в управлінні суспільством. Яка держава потрібна громадянину. (слайд 14)
   1.        Вступне слово викладача.
   2.        Робота зі словником (референдум, плебісцит). (слайд 15)
   3.        Робота з підручником.
      1.  Ознайомлення з текстом документа с.169.
      2. Завдання: визначте що таке референдум відповідно до українського законодавства.

 

4. Вибори як інструмент демократії. Види виборчих систем. Типи виборів. Виборча система в Україні. (слайд 16)
   1.        Вступне слово викладача. (слайд 17,18,19)
   2.        Робота з підручником
      1. Ознайомлення з текстом с.171
      2. Завдання: визначте основні цензи, що обмежують виборче право.
   3.        Інформація викладача.
   4.        Заслуховування доповідей студентів.

4.4.1.Мажоритарна виборча система.

4.4.2. Пропорційна виборча система.

5.        Робота з підручником
   1.  Ознайомлення з текстом документа с.174.
   2. Завдання: яка виборча система діє в Україні відповідно до правових норм.
6.        Робота в малих групах.

4.6.1.Розгляд ситуацій.

4.6.2.Які порушення прав ви спостерігали в запропонованій ситуації?

 

5. Абсентеїзм. Відповідальність за порушення виборчого законодавства. (слайд 20)
   1.        Вступне слово викладача.
   2.        Робота зі словником (абсентеїзм). (слайд 21)
   3.        Використання методичного прийому «Мозковий штурм» для з’ясування відповіді на питання: «Як Ви вважаєте, що є причиною такого явища як абсентеїзм?
   4.        Робота з підручником.
      1.   Ознайомлення з текстом с.176
      2.   Завдання: як ви вважаєте чому деякі держави впроваджують санкції за ухиляння у виборах.
      3.   Ознайомлення з текстом с.177.
      4.   Завдання:які заходи та процедури для проведення виборів ви знаєте?
   5.        Ділова гра «Вибори президента». (слайд 22)
      1. Виступ претендентів на пост президента з передвиборчою програмою. (слайд 23,24,25)
      2. Процес голосування. (слайд 26,27)

 

6. Поняття громади. Територіальне громадське та місцеве самоврядування. Студентське самоврядування. (слайд 28)
   1.        Вступне слово викладача.
   2.        Доповідь студента на тему: «Місцеве самоврядування в Україні».
   3.        Виступ  Голови студентського самоврядування.

 

5.Закріплення нового матеріалу.     10хв.

5.1. Первинна перевірка рівня знань засвоєнності й розуміння матеріалу студентами.

5.1.1.Інтерактивна гра «Оформлення карти для подорожі до країни «ДЕМОКРАТІЯ». (слайд 29)

5.1.2. Тест « Чи притаманні вам демократичні риси характеру».

 

6.Підведення підсумків заняття.      10хв.

 6.1. Рефлексія(слайд 30)

6.2. Встановленнявідповідності між поставленими завданнями заняття та результатами.

6.2.1. Зясувати чи справдились сподівання студентів, чи отримали  відповіді на питання які вони вносили в «Скарбничку ідей».

6.3. Оцінювання студентів.

.

7. Домашнє завдання:         2хв.

7.1. Опрацювати підручник : Бакка Т.Людина і світ: Підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч.закл.: (рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень) / Т.В. Бакка, Л.В. Марголіна, Т.В. Мелещенко.- К. : Видавничий дім «Освіта», 2012. с.162-180.

7.2. Робота з робочим зошитом. Тема «Демократія».

 

Хід заняття:

1. Організаційний момент.

Доброго дня всім присутнім ! Шановні студенти, як ви розумієте у нас сьогодні незвичний урок. Справа в тому що крім вас і викладача присутні гості , що завітали до нас з метою познайомитись із вами, адже всі знають що 23 група – це талановиті, освідченні молоді люди. 

(перевірка присутніх, доповідає староста).

 

2.Мотивація навчальної діяльності.

 Оголошення теми і мети заняття.

Сьогодні ми з вами здійснимо цікаву подорож на машині дорогою, що веде в країну, де побудоване ідеальне демократичне суспільство «Демократію». На вашому шляху зустрінеться безліч розвилок, вибоїв і інших небезпек, що можуть перешкодити досягти ідеальної демократії. Однак по дорозі вам будуть зустрічатися покажчики. Вони назвуть основні принципи демократичного суспільства і приведуть вас у до мрії.

Тема нашого заняття: ДЕМОКРАТІЯ.

Слайд 1

Мабуть, у сучасному політичному житті немає більш популярного поняття, ніж демократія. Без нього не обходиться жодна політична промова чи програма, бесіда чи стаття. Хто тільки не називав і не називає себе демократом! Більшість політичних партій нашої країни у своїй назві містять слово «демо­кратична». Виникає питання: що ж таке демократія? Може, це лише прекрасний ідеал, щось на кшталт «золотого яблука» на розкішному дереві людської цивілізації?

Обговоривши це питання, ми не тільки визначимо роль демократії в геополітичному значенні, а й спро­буємо розглянути перспективи демократії в сучасній Україні.

Запишімо очікування від сучасного уроку.( студенти в «Скарбничку ідей» вносять приблизно наступні питання:

1)   Яку   роль   відіграє   демократія у розвитку людської цивілізації?

2)   Яка  роль  конкретної людини у демократичному суспільстві?

3)    Чи  є  Україна демократичною державою?)

3. Актуалізація опорних знань.

2.1.Перевірка знань студентів з теми «Політичні процеси та інститути»

1.Дайте визначення політична система.

2.Дайте визначення політичний режим.

3.Наведіть приклади з історії про країни з різними типами політичних систем. Якій системі Ви надаєте перевагу? Відповідь обґрунтуйте.

 

4.Вивчення нового матеріалу.

(гра «Знайомство»)

Для створення невимушеної атмосфери необхідно почати заняття із вправи «Знайомство». Вона дозволяє ближче познайомити присутніх між собою.

Учасники швидко, по черзі, називають своє ім'я, а потім на запит викладача додають щось особисте, наприклад:

розповідають про свою мрію, про те  яку країну світу вони хотіли б відвідати й чому…

План:

1. Поняття демократії.  Форми та  принципи демократії.
2. Ідеали та цінності демократії. Демократія як політичний режим та народовладдя.
3. Політична діяльність та участь громадян в управлінні суспільством. Яка держава потрібна громадянину.
4. Вибори як інструмент демократії. Види виборчих систем. Типи виборів. Виборча система в Україні.
5. Абсентеїзм. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.
6. Поняття громади. Територіальне громадське та місцеве самоврядування. Студентське самоврядування.

1.Поняття демократії.  Форми та  принципи демократії.

Слайд 2

Викладач: Але перш, ніж звернутися до су­часних демократичних процесів, нам варто познайомитися зі спад­щиною людської цивілізації. Напередодні Ви отримали завдання з’ясувати  ознаки демократії в(у): афінському полісі; англійському парламенті; в період французької  революції; за американською  Конституцією; козацькій республіці.

 

Передбачувані відповіді студентів:

1-й студент. Політичний устрій Давньої Греції увійшов в історію правової думки як афінський поліс, чи афінська демократія, ідеї якої зберігають актуальність навіть через 2,5 тис. років. Саме в ті часи у свідо­мості людей сформувалося розу­міння того, що людина, яка живе в суспільстві, наділена певними правами, свободою, обов'язками і відповідальністю.

Слайд 3

2- й студент. Створення англійсько­го парламенту в XIII ст. стало важ­ливим кроком на шляху розвитку демократії. Тут уперше була здійснена спроба представити інтереси різних груп населення — те, що зго­дом стане найважливішою ознакою будь-якої демократичної системи. Цьому інституту тоді було ще дале­ко до парламенту в його сучасному розумінні. Уже в середині XIV ст. він став двопалатним, об'єднавши в собі палату громад і палату лордів.

Слайд 4

3- й студент. Під час Французької революції було прийнято Деклара­цію прав людини і громадянина, яка лягла в основу змісту Загальної дек­ларації прав людини, прийнятої в 1948 р.

Слайд 5

4- й студент. Конституція США, за­тверджена в 1789 р., діє в державі до сьогодні. Особливість цієї Консти­туції полягає в тому, що вона — пер­ша й остання Конституція США з окремими змінами.

Слайд 6

5- й студент. Створена в Україні Запорозька Січ — це зразок демокра­тичної республіки. Серед особистісних якостей, притаманних україн­ським козакам, особливо важливою була повага до думки інших, тобто те, що ми сьогодні називаємо толерантністю.

Слайд 7

Викладач: Здійснюючи «нашу» подорож шля­хами століть, ми змогли побачити, як поступово наповнювалася скарб­ничка демократії. Кожна епоха при­вносила до неї безліч ідей, пропози­цій. Давня ідея й до сьогодні хвилює розум тих, хто намагається відшука­ти раціональний політичний устрій. Ідея демократії — це насіння, кину­те в землю, з якого виросте древо реальної демократії, кожного разу особливе і неповторне. Демократія є гідною метою політичного розвит­ку людського суспільства. Про що свідчать уривки документів на ст.163 підручника ( робота з документом). Проаналізуйте тексти про демократію вищезгаданих конституцій. Яка основна ідея простежується в цих текстах (відповіді студентів).

Викладач: Як уже зазначалося, саме слово «демократія» є одним з най­більш поширених понять у сучасно­му житті. На це питання намагаються дати відповіді і сучасні політики, історики та навіть режисери (перегляд відеофільму).

Викладач: Існує багато підходів до тлумачення поняття демократія пояснення пов'язане з походженням цього слова: демократія з грецького перекладається  як «народовладдя». Цей термін уживався на означення державного устрою, де найважливіші суспільно-політичні питання вирішувались на народних зборах шляхом голосування. Американський президент Авраам  Лінкольн визначив це поняття так: «Правління народу, вибране народом і для народу». Сьогодні цей термін вживається й у ширшому значенні .

Демократія — це форма побудови будь-якої організації, заснована на рівноправній участі її членів в управлінні й ухваленні в ній рішень більшістю голосів. Очевидно, у такому значенні демократія може існувати скрізь, де є  організація, влада й управління.

Нині демократія є основним суспільно-політичним устроєм державного ладу найрозвиненіших країн світу. Саме демократичний режим забезпечує реалізацію прав особи і громадянина найповніше. Демократія як політичний режим базується на певних принципах.

Слайд 8

Принципи демократії — незаперечні вихідні вимоги до всіх учасників

політичної діяльності демократичного суспільства, тобто до суб'єктів

демократії.

 

А які асоціації у вас викликає поняття «демократія»? (студенти відповідають, а викладач записує відповіді на дошці. Згодом робить порівняльний аналіз вже із заготовленими принципами демократії Використовується методичний прийом «Асоціації»).

 

Основні принципи демократії:

1. Зверхність права, правового закону, тобто існування закону для людини, а не людини для закону, гарантії прав особистості від свавілля політичної влади. 

2. Поділ влади, тобто відокремлення виконавчої влади від законодавчої та незалежність судової влади, а також існування системи “стримувань та противаг”. 

3.  Принцип представництва. Залишком безпосередньої демократії у сучасних державах є лише референдуми. 

4. Принцип взаємозв’язку свободи і відповідальності, прав і обов’язків. 

5.  Забезпечення інтересів більшості при гарантуванні прав меншості відстоювати власну позицію, відігравати свою роль у суспільному житті. 

6. Гласність та врахування громадської думки. Гласність передбачає відкритість держави та державних діячів для критики з боку суспільства; доступність інформації, що має суспільне значення; розвинену та налагоджену систему засобів масової інформації, перш за все незалежних, тобто вільних від державно-політичної цензури. Гласність не може бути всеохоплюючою – її межі визначаються морально-правовим рівнем суспільства та стосуються сфери державних таємниць, які повинні бути чітко фіксовані законом; особистої честі та гідності, приниження яких також повинно каратись законом; та загальноприйнятних норм моралі та відносин між людьми, зокрема таких порушень цих норм, як порнографія, насильство, заклики до національної, релігійної та соціальної ворожнечі і т.ін. Свобода слова можлива лише якщо є відповідальність за це слово.

7. Плюралізм (від лат. pluralіs – множинний), тобто можливість існування різних думок, партій, організацій, ідеологій тощо. Згідно з цим принципом суспільно-політичне життя має складатись з діяльності численних взаємозалежних і водночас автономних соціальних та політичних груп, партій, організацій, ідеї та програми яких вільно порівнюються та змагаються між собою. Проявом плюралізму в політичній системі є багатопартійність. Плюралізм гарантує існування свободи думки, совісті та віросповідання, громадсько-політичних об’єднань та ініціатив. 

Слайд 9

Викладач: Ми з вами визначили основні принципи демократії. Однак скільки людей , стільки думок. Напередодні нашого заняття деякими студентами було проведено опитування серед студентів та викладачів коледжу. До опитуваних звернулися із запитанням: « Що для Вас є демократія?» Ось які відповіді ми отримали.(перегляд відео сюжету ).

Викладач: Початковою формою демократії була пряма демократія. Її особливістю було те, що громадяни вирішували основні державні питання на народних зборах шляхом прямого голосування. Такого типу демократія є ефектив­ною на локальному рівні (трудовий колектив, громада, місто тощо) або коли рішення, що ухвалюються, не потребують спеціальної фахової підготовки. У сучасному світі пряма демократія існує лише на рівні місцевого самовря­дування та під час ухвалення рішень шляхом референдуму.

Представницька демократія, що панує нині, базується на переданні гро­мадянами своїх повноважень приймати рішення особам, яких вони обрали до державних органів шляхом голосування на виборах. Переваги представ­ницької демократії виявляються при управлінні великими територіями су­часних держав, що унеможливлює регулярну безпосередню участь громадян у прийнятті рішень, і коли ухвалюються рішення, котрі вимагають участі фахівців.

 

Слайд 10

Часто в демократії вбачають ідеал суспільного устрою, якому відповідає певний світогляд.

А чи такий ідеальний цей суспільний  устрій? Чи має демократія недоліки? Якщо так, то які? ( викладач використовує методичний прийом «Мозковий штурм». Приймаються всі відповіді студентів. Заповнюється таблиця.)

 

Слайд 11

 

2.Ідеали та цінності демократії. Демократія як політичний режим та народовладдя.

Слайд 12

Викладач: Демократія утверджується лише там, де люди розуміють, за що вони її цінують, чого хочуть досягти і що саме захищають.

 Цінності — це загальні ідеї, які допомагають людям відрізняти добре від поганого, бажане від небажаного й формулювати на цій підставі суспільні орієнтири та принципи поведінки. Очевидно, що власне демократія нині є важливою загальновизнаною цінністю. Разом з тим вона є складником групи цінностей, що пов'язані зі суспільним життям людини.

(робота з текстом підручника. Завдання: визначити  та дати характеристику основним цінностям демократії. Ст. 165)

Викладач: Серед головних цінностей демократії можна назвати громадянськість, компетентність та відповідальність громадянина, конституціоналізм, люд­ську гідність, свободу совісті, свободу слова, соціальний порядок.

Викладач: Як неможливо уявити люд­ське життя абсолютно поза політикою, так неможливо політичне жит­тя уявити без людини. Політика не безособова, її завжди роблять люди зі своїми інтересами і потребами, думками і пристрастями. Люди ак­тивно впливають на об'єктивний хід подій, змінюючи його в той чи ін­ший спосіб. Особливо яскраво цей вплив простежується в ході вивчення історії.

- Пригадайте ознаки авторитарного і тоталітарного політичних режимів. Наведіть приклади таких режимів з історії.

Передбачувані відповіді студентів:

Авторитарний – (лат. цілковита влада)- це вид режиму, який характеризується значним зосередженням влади в одних руках або групи осіб; безстроковим характером влади глави держави; звуженням політичних прав і свобод громадян та політичних об’єднань; забороною політичної опозиції. Приклади: Куба до 1959 г. Нікарагуа до 1979, Саудівська Аравія)

Тоталітаризм – (лат. повний, увесь, цілий) – антидемократичний політичний режим, в умовах якого держава, політична влада повністю підпорядковує собі суспільство й особистість, усі сторони їхньої життєдіяльності, ігноруються права й свободи людини і громадянина. Приклади:СРСР, фашистська Італія, Іспанія, нацистська Німеччина.

(розгляд схеми «Політичні режими»)

Слайд 13

3.Політична діяльність та участь громадян в управлінні суспільством. Яка держава потрібна громадянину.

Слайд 14

Викладач: Демократія як політичний режим передбачає активну участь громадян у вирішенні основних проблем суспільного життя, зокрема питань держав­ного управління. Права і свободи людини можуть бути забезпечені лише за умови залучення громадян до державного управління. Громадяни можуть брати участь в управлінні державою прямо або опосередковано. Громадян­ська участь — це раціональна, усвідомлена, довготривала участь людей у суспільному житті, діяльності громадських організацій і об'єднань, їх за­лучення до вирішення важливих суспільних проблем.

Прямий вплив громадян на політику держави відбувається шляхом участі в референдумах та плебісцитах, роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Щоб продовжити нашу роботу корисно пригадати

 

• Що таке референдум? З яких питань може проводитися референдум?
• Що таке плебісцит? З яких питань може проводитися плебісцит?

Слайд 15

Викладач: А що нам говорить Закон України про ці поняття?(робота з документом ст.169)

«  Із Закону України

"Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 03.07.1991 р. N9 121

Стаття 1. З метою забезпечення народовладдя і безпосередньої учасі громадян в управлінні державними та місцевими справами в Україні проиод референдуми. Референдум — це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

Закони, інші рішення, прийняті всеукраїнським референдумом, мають юридичну силу щодо законодавчих актів Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України [...].

Закони, інші рішення, що прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені у порядку, передбаченому цим Законом.

Викладач: На жаль, сьогодні в Україні досить низький показник громадянської участі в суспільно-політичному житті держави. Це пояснюється низкою  об'єктивних факторів. Один з основних факторів — це масова недовіра громадян до політичних організацій, що бере свій початок ще за радянських часів. Іще однією причиною недовіри є розчарування в реформуванні суспільного устрою. Важливим є і той момент, що більшість громадян не готова брати активну участь у державних справах через свою необізнаність  вони не знають, як необхідно правильно діяти у межах закону. Тому задля активізації громадян у суспільно-політичному житті необхідно проводити просвітницьку діяльність, сприяти їх обі­знаності. Також їх слід залучати до різних громадських неурядових організацій, орга­нів місцевого самоврядування, органів влади та політичних партій. Саме через громадську участь громадянин стає активним учасником державотворчих процесів, що зумовлює тво­рення демократичного суспільства.

4.Вибори як інструмент демократії. Види виборчих систем. Типи виборів. Виборча система в Україні.

Слайд 16

 

Викладач: Поняття вибори таке ж містке, як і демократія, і може означати як форму здійснення народовладдя, так і спосіб формування й оновлення органів урядування. Вибори були та є найпоширенішим демократичним способом  здобуття влади, оновлення особового складу її органів та інституцій.

Вибори - це висунення спільнотою шляхом голосування одного або групи повноважних представників для делегованого виконання громадських функцій.

Слайд 17

 

Зазвичай метою виборів є формування влади.

 Вибори здійснюються завдяки існуванню виборчого права. Термін «вибор­че право» має два значення. По-перше, це інститут конституційного права, який складається з правових норм, що регулюють порядок надання громадя­нам права брати участь у виборах. По- друге, виборчео право це суб'єктивне право громадянина бути учасником конституційно-правових стосунків,що виникають під час виборів.

Як право громадянина, виборче право поділяється на активне та пасивне. Активне виборче право — це встановлене конституцією або законом право громадянина обирати, тобто брати участь у виборах в органи державної та органи місцевого самоврядування шляхом голосування, бути виборцем.  Пасивне виборче право означає право балотуватися на відповідні посади, тобто право бути обраним. Можливість надання активного й пасивного борчого права зумовлюється певними вимогами до потенційних учасників виборів.

Виборче право може обмежуватися цензами.

У різних країнах виборчі цензи можуть встановлюватися за та ознаками:

•         громадянство: зазвичай вимагається, щоб виборці були громадянами цієї країни;

« вік: віковий ценз — це встановлена законом вимога, згідно з якою участі у виборах мають громадяни, котрі досягли певного віку;

•         економічний, соціальний та освітній статус: у деяких країнах у у виборах заборонена представникам духовенства або військовослужбовцям.  Крім того, у деяких країнах держслужбовцям, щоб балотуватись на виборчу посаду, необхідно спочатку звільнитись із держустанови;
•         стать: більшість демократичних країн надають однакові виборчі чоловікам і жінкам, але й досі існують країни, де жінки не можуть повною  мірою реалізувати своє виборче право;
•         постійне місце проживання: у деяких країнах виборче право надається лише тим громадянам, які проживають у тій чи іншій місцевості протягом певного часу;
•          громадянський статус: часто держави забороняють брати участь у виборчому процесі особам, засудженим за тяжкі злочини. Крім того, зазвичай обмежується участь у виборах осіб, що страждають на важкі психічні захворювання.

(робота з текстом підручника ст.171)

 

Викладач: Корисно пригадати:

• З якого віку громадяни України можуть віддавати свій голос на виборах?
• З якого віку можна висувати свою кандидатуру на виборах народних депутатів України, Президента України?

 

Викладач: Існують різні типи суспільно-політичних виборів, залежно від їхньої ролі, значення, причин проведення тощо. За предметом обрання розрізняють ви­бори президентські, парламентські та муніципальні (місцеві). Відповідно до причин проведення вибори можуть бути:

( робота з документом. Підручник ст..173)

 

Передбачувані відповіді студентів:

 

• черговими (проводяться у зв'язку із закінченням терміну повноважень виборного органу);
• позачерговими (призначаються через дострокове припинення виборним органом своєї діяльності — розпуск парламенту, смерть або відставку пре­зидента країни);
• додатковими (проводяться для поповнення представницької установи, якщо з її складу з різних причин вибули один або кілька членів).

 

Викладач: Ефективність виборів вбачають у функціонуванні тієї чи іншої виборчої системи.

Виборча система — це сукупність установлених законом правил, які регулюють перебіг виборчої кампанії (змагання між партіями і канди­датами та спосіб голосування), а також спосіб визначення переможців та розподілу між ними депутатських мандатів.

 

А які типи виборчих систем ви знаєте з курсу правознавства? (доповіді студентів)

 

Передбачувані відповіді студентів:

1-й студент. Суттєвою ознакою мажоритарної (від фр. majoritй — більшість) виборчої системи є те, що результати голосування тут визначаються за ознакою більшості. За мажоритарної виборчої системи обраним по виборчому вважається той кандидат, який здобув установлену більшість голосів.

До переваг мажоритарної системи належить, насамперед, те, що вона сприяє створенню стабільних урядів, котрі спираються на парламентську більшість. Крім того, вона персоніфікує вибори, тобто кожен виборець знає, за кого саме він голосував і хто його представляє у представницькому органі.

Головні вади цієї системи стосуються переважно розподілу депутатських місць та представництва різноманітних груп інтересів. Так, голоси, за кандидата, який зазнав поразки, пропадають, і виборці, що голосували за нього, не матимуть свого представника у виборному органі. Крім того за  такої системи можливий випадок, коли, навіть набравши 49 % голосів борців, партія не потрапить до парламенту.

 

2-й студент. Пропорційне представництво походить з ідеї, що вплив партії на прийняття суспільно значущих рішень має відповідати кількості виборців, які голосують за неї. Пропорційна виборча система ґрунтується на пропорційній  відповідності між кількістю завойованих голосів та кількістю отриманих мандатів. Виборчі округи за такої системи можуть бути або національними та охоплювати всю країну, або поширюватися лише у певному регіоні. Якщо за мажоритарної системи округи можуть бути як одномандатними, так і багатомандатними, то за пропорційної — лише багатомандатними. Вибори тут суто партійні — за місця у представницькому органі змагаються не кандидати, а політичні партії.

 

Викладач: А який тип виборчої системи в Україні?( робота з документом, ст. 174)

 

Із Закону України

«Про вибори народних депутатів України» від 17.11. 2011 р. № 4061 -VI

Стаття 1. Народні депутати України обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голо­сування.

Кількісний склад Верховної Ради України становить 450 депутатів.

Вибори депутатів здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою:

1.                   225 депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержав­ному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій;
2.                 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.

слайд 18

 

слайд 19

Робота в малих группах.

Студенти об’єднуються умалі групи, і кожна з них має обговорити одну з поданих нижче ситуацій. (Ситуації повинні бути заздалегідь виписані на окремих аркушах.) На обговорення надайте 3-4 хвилини. Під час представлення результатів роботи груп студенти мають позначити, які з принципів демократичних виборів були порушені в кожній із ситуацій.

Уявні країни А, Б, В, Г, Д, Е.

А. Право голосувати надається тільки чоловікам, бо жінки не настільки переймаються політичним життям, щоб ухвалювати важливі рішення.

Б. Вибори не є таємними. Виборці мають повідомити свої персональні дані в бюлетені для голосування, щоб під час підрахунку голосів знати, хто як проголосував.

В. Вибори Президента не обов’язково остаточні. Наприклад, той, хто програв, але вважає себе кращим кандидатом, може вимагати переголосування, щоб надати виборцям шанс остаточно визначитися.

Г. Президент обирається безстроково, щоб не обтяжувати суспільство зайвими витратами коштів. До того ж президент під час тривалого правління буде удосконалювати своє правління, набираючись досвіду.

Д. Вибори проголошені, і в бюлетень занесені кілька прізвищ кандидатів, але тільки один кандидат має доступ до засобів масової інформації під час виборчої кампанії. Ім’я цього кандидата виділене у виборчому бюлетені жирним шрифтом, щоб виборці знайшли «правильного» депутата.

Е. Вибори непрямі. Громадяни можуть не голосувати безпосередньо, а повідомити про свій вибір спеціальних делегатів, які, як правило, є поліцейськими чинами. Вони, у свою чергу, передають зібрану інформацію до центральної виборчої комісії, яка підраховує голоси й оголошує результати. Таким чином заощаджується час, який громадяни мали б витрачати на вибори.

5.Абсентеїзм. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.

 

слайд 20

Викладач:  Громадяни можуть брати участь в управлінні державою, а можуть з різних причин не впливати на діяльність органів влади. В авторитарніих державах громадяни усунені від впливу на державну владу. У демократичних державах громадяни можуть самоусуватися від влади за власним бажанням Не таємниця, що деякі люди не ходять на вибори. У сучасній політології  визначення цього явища існує спеціальний термін — абсентеїзм.

Абсентеїзм (від лат. absentia — відсутність) — ухиляння виборців від участі в голосуванні на виборах парламенту, президента, місцевих органів влади.

 

слайд 21

З яких причин виникає абсентеїзм ? ( викладач використовує методичний прийом «Мозковий штурм».)

 

Передбачувані відповіді студентів:

 

• аполітичність громадян, тобто байдужість до політичних процесів у державі;
• розчарування в політиці, втрата довіри до влади;
• низький рівень політичної компетенції виборців (невпевненість у правильності вибору);
• сумніви в можливості впливати на політику,
• низька значущість результатів виборів для громадян

.

Викладач: Низка держав штучно обмежує абсентеїзм, застосовуючи до тих громадян, які ігнорують вибори, певні санкції (вважається, що вперше обов'язок голо­сувати на виборах було встановлено наприкінці XIX ст. у Бельгії).

 

 

Держави, що застосовують санкції за ухиляння у виборах,і вид цих санкцій

 

Країна	Санкції
Австрія	Адміністративний штраф або ув'язнення протягом 4-х тижнів
Аргентина	Втрата права перебувати на державній службі упродовж трьох років
Греція	Засудження до позбавлення волі від місяця до року
Туреччина	Засудження до позбавлення волі
Бельгія	Штраф залежно від кількості пропущених виборів
Італія	Прізвища тих, хто не відвідує вибори, вносяться до спеціаль­них переліків порушників, що виставляються на загальний огляд протягом п'яти років
Австрія	Адміністративний штраф або ув'язнення протягом 4-х тижнів
Аргентина	Втрата права перебувати на державній службі упродовж трьох років
Греція	Засудження до позбавлення волі від місяця до року

 

 

 

 

Викладач: Політичні вибори не зводяться власне до самого лише голосування. Це широкий комплекс заходів та процедур, призначений для формування ке­рівних органів у державі. Головними серед цих процедур є такі:

• призначення виборів та визначення дати їх проведення;
• визначення виборчих округів і виборчих дільниць;
• утворення виборчих комісій (центральної, окружних, територіальних, дільничних);
• складання списків виборців;
• висування та реєстрація кандидатів;
• проведення передвиборчої агітації;
• власне голосування;
• підрахунок голосів.

слайд 22

 

Ділова гра «Вибори президента»

( перед студентами виступають кандидати на пост президента з передвиборчою програмою. Далі після промови студенти заповнюють бюлетені і здійснюють голосування. Підрахування здійснює виборча комісія та заповнює протокол.)

 

Програма першого кандидата:

• Боротьба з корупцією шляхом збільшення зарплати чиновникам і посадовим особам.

• Збільшення штату працівників правоохоронних органів.

• Запровадження в місті комендантської години для ефективної боротьби зі злочинністю.

• Розширення прав місцевої влади, зокрема у розподілі коштів місцевого бюджету на соціальні потреби.

слайд 23

Програма другого кандидата

• Підтримка великого, середнього і малого підприємництва.

• Залучення спонсорських коштів та місцевих податків до покращення благоустрою міста.

• Розвиток безкоштовного медичного обслуговування, науки і культури, посилена увага до добору кадрів у системі освіти.

• Своєчасна виплата зарплат, пенсій, стипендій за допомогою розширення безготівкових розрахунків.

слайд 24

 

Програма третього кандидата

• Створення загонів добровільних народних дружин для патрулювання міста і боротьби зі злочинністю.

• Поліпшення роботи комунальних служб за рахунок підвищення цін на комунальні послуги.

• Розвиток системи закладів платної освіти і медицини.

• Охорона довкілля за рахунок збільшення місцевих податків.

слайд 25

 

слайд 26

 

слайд 27

 

1. Поняття громади. Територіальне громадське та місцеве самоврядування. Студентське самоврядування.

слайд 28

Виступ студента:

Виступ голови студентського самоврядування: Студентське самоврядування — форма управління, за якої студентство має право самостійно вирішувати питання внутрішнього управління, або виборна установа, що здійснює таке управління; право студентства самостійно вирішувати питання внутрішнього управління, а також мати свої керівні органи.

Студентське самоврядування у вищому навчальному закладі — невід'ємна частина громадського самоврядування, що забезпечує захист прав і інтересів осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, й їхню участь в управлінні вищим навчальним закладом.

Також його можна тлумачити як самостійну громадську діяльність студентів з реалізації функцій управління вищим навчальним закладом, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями) та здійснюється студентами згідно з метою й завданнями, які стоять перед студентськими колективами, функціонує з метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків і захисту їхніх прав й сприяє гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника.

У студентському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у вищому навчальному закладі. Усі такі особи мають рівне право на участь у студентському самоврядуванні. Воно здійснюється особами, які навчаються в вузі:

• безпосередньо;
• через органи студентського самоврядування, що обираються шляхом таємного голосування.

До 10 лютого 2010 р. було дозволено в вищих навчальних закладах створювати органи студентського самоврядування, що вирішують питання, які належать до їх компетенції, а перелік таких питань погоджувався з керівником вищого навчального закладу.

Органи студентського самоврядування (за чинним законодавством):

• приймають акти, що регламентують їхню організацію та діяльність;
• проводять організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі й інші заходи;
• сприяють працевлаштуванню осіб, які навчаються в вузі;
• розпоряджаються коштами й іншим майном, що знаходяться на їхньому балансі та банківських рахунках;
• виконують інші функції.

За погодженням з органом студентського самоврядування приймається рішення про:

• відрахування осіб, які навчаються в вищому навчальному закладі, та їх поновлення на навчання;
• переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб;
• переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за контрактом за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, на навчання за державним замовленням;
• призначення заступника декана, проректора, які відповідають за роботу із студентами;
• поселення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, в гуртожиток і виселення з нього;
• затвердження рішень з питань студентських містечок і гуртожитків для проживання осіб, які навчаються в вузі.

Рішення органів студентського самоврядування мали до 10 лютого 2010 р., відповідно до тогочасного чинного законодавства, дорадчий характер.

У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки та відповідного центрального органу виконавчої влади, в підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний заклад, статутом вищого навчального закладу.

Органи студентського самоврядування вищого навчального закладу мають користуватися всебічною підтримкою і допомогою власника або уповноваженого ним органу в вирішенні питань забезпечення приміщеннями, обладнанням, документацією, коштами за погодженням із керівником закладу. Зокрема, керівник вузу має всебічно сприяти створенню належних умов для діяльності органів студентського самоврядування щодо:

• надання приміщення, меблів, оргтехніки;
• забезпечення телефонним зв'язком, постійним доступом до мережі Інтернет;
• відведення місць для встановлення інформаційних стендів;
• тощо.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів вищого навчального закладу, які:

• ухвалюють (затверджують) Положення про студентське самоврядування;
• обирають виконавчі органи студентського самоврядування;
• визначають структуру, повноваження, порядок обрання та термін повноважень виконавчих органів студентського самоврядування;
• заслуховують звіт виконавчих органів студентського самоврядування.

Виконавчий орган студентського самоврядування структурного підрозділу вищого навчального закладу обирається на загальних зборах (конференції) студентів цього підрозділу.

Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські деканати, ради тощо).

Статутом вищого навчального закладу може бути передбачено укладення договору між керівництвом вищого навчального закладу, студентською профспілкою та органами студентського самоврядування.

 Основні завдання

Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

• забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;
• забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;
• сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;
• сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;
• сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;
• організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;
• сприяння працевлаштуванню випускників;
• участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами;
• сприяння проведенню серед студентів соціологічних досліджень.

Нормативно-правова база

Нормативно-правові акти, що регулюють студентське самоврядування:

• Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-XII (зі змінами);
• Закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року № 2984-III (зі змінами);
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад» від 5 вересня 1996 року № 1074 (зі змінами);
• тощо.

 

5.Закріплення нового матеріалу.

Інтерактивна гра «Оформлення карти для подорожі до країни «ДЕМОКРАТІЯ»

слайд 29

Проведення тесту «Чи притаманні Вам демократичні риси характеру»

Прочитайте подані ствердження та позначте ті, які на ваш погляд є прикладами демократичного стилю життя.

1. Мені не подобається Петро, тому я не пущу його до себе додому.

2. Ганна не хоче працювати. Вона вважає, що це її право. Хоча я думаю, що всі повинні заробляти на життя, разом з тим, я вважаю, що вона дійсно має право не працювати.

3. Микола – підприємець, а Ольга – домогосподарка, але вони рівні у своїх правах.

4. Будь-хто, хто має гроші, може придбати собі будинок в будь-якому районі.

5. Кожному треба дати однакову кількість власності для того, щоб він зміг робити з нею все, що завгодно.

6. Мій друг може сповідувати іншу релігію, ніж я.

7. Викладачі в коледжі повинні серйозніше ставитись до хлопців ніж до дівчат, оскільки вони в майбутньому повинні стати утримувачами сім’ї.

7. Студенти старших курсів в нашій бібліотеці повинні отримувати підручники останніми, тому що вони звичайно здають їх першими.

9. У сім’ї жінка повинна робити так, як я скаже чоловік, оскільки він краще знає.

10. Я вважаю, що моя сестра не повинна гуляти з будь-яким хлопцем не з нашого району. Хтось побачить і можуть виникнути неприємності.

Якщо ви відповіли так тільки на питаня під номером 2,3,6- ви демократ.

6.Підведення підсумків заняття.

слайд 30

Викладач: А тепер давайте заглянемо у «Скарбничку ідей». Зясуємо чи справдились наші сподівання.

 Оцінювання студентів.

.

7. Домашнє завдання:         2хв.

7.1. Опрацювати підручник : Бакка Т.Людина і світ: Підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч.закл.: (рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень) / Т.В. Бакка, Л.В. Марголіна, Т.В. Мелещенко.- К. : Видавничий дім «Освіта», 2012. с.162-180.

7.2. Робота з робочим зошитом. Тема «Демократія».