Урок з презентацією "Нові тенденції розвитку культури 1914–1921 рр." (історія України,10 клас)

                                      План-конспект уроку

            Тема. Нові тенденції розвитку культури 1914–1921 рр.

 

    Мета: визначити особливості розвитку української культури у 1914–1921 рр., виявити специфіку розвитку мистецтва, освіти і науки за часів за часів УНР, Української Держави та ЗУНР,  схарактеризувати творчі здобутки українських митців; розвивати в учнів уміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, здійснювати порівняння історичних явищ та подій, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, давати історичну характеристику діячам культури; сприяти патріотичному вихованню учнів, а також виховувати в них естетичні смаки та уподобання.

    Основні поняття: «культура», «пролетарська культура», «робітфаки».

    Обладнання:

• Пометун О. І. Історія України (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. –             К.: УОВЦ «Оріон», 2018. – 256 с. : іл.;
• документи;
• презентація;
• карта учня.

    Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

    Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати особливості розвитку культури України в 1914–1921 рр.;

• порівнювати й формулювати власні судження щодо розвитку освіти і науки за часів Центральної Ради, Української Держави; Директорії, УСРР;

• визначати нові тенденції розвитку культури 1914–1921 рр.;

• оцінювати внесок українських науковців та митців у національну та світову культуру.

Епіграф уроку:

Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі!

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

                         О. Олесь

 

                                                         Хід уроку

План

1. Нові тенденції розвитку культури 1914–1921 рр.
2. Розвиток освіти і науки.
3. Творчі здобутки українських митців.

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

     Привітання, перевірка готовності учнів до уроку. Повідомлення теми та мети уроку (запис на дошці, учні записують тему в зошитах). Учень (учениця) зачитує епіграф. Вчитель роздає «карту учня» (див. Додаток В) на парти учням.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

    Бесіда

1. Дайте визначення поняттю «культура».

      (Культура – це сукупність матеріальних і духовних цінностей, що об'єднує науку, освіту, літературу, мистецтво, мораль, уклад життя тощо). 

2. Яким був стан освіти в Україні на початку ХХ ст.?

(Лише 19,8 % українців були письменними за Всеросійським переписом 1897 р. Початкова освіта знаходилася у занедбаному стані. Через матеріальні труднощі більшість дітей робітників і селян вибувала з початкових шкіл).

3. Пригадайте, які державні утворення існували на території України з початку Української революції?

(Центральна Рада, Українська держава, Директорія, УРСР).

4. Які процеси відбувалися в Україні в 1917–1921 рр.?

(Революції, повалення російського самодержавства, відродження української державності, війна більшовиків проти УНР, громадянська війна, встановлення радянської влади, перехід західноукраїнських земель до Польщі).

IIІ. Мотивація навчальної діяльності

      Учитель. Революції, національно-визвольні змагання, громадянська війна, збройне втручання військ інших держав – усе це вкрай несприятливо позначилося на усіх матеріальних виявах тогочасного життя. Проте культурний процес  у ті трагічні роки не уповільнився, а прискорився. Революція знищила самодержавний лад – основне гальмо на шляху розвитку національної культури.

      В чому ж проявилося культурне піднесення суспільства? Що позитивного і негативного було в розвитку культури українського народу?

      Пропоную з’ясувати  сьогодні ці питання, щоб відштовхуючись від досягнень та проблем у розвитку культури нашого народу,  ми  могли справді  працювати на благо України у наш час!

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Нові тенденції розвитку культури 1914–1921 рр.

    Завдання учням

• За розповіддю вчителя з використанням додаткових матеріалів (слайди 4, 5 презентації) складіть таблицю «Стан української культури у 1914–1921 рр.».

 

Нові тенденції розвитку культури	Причини цих тенденцій

 

    Вчитель.

• з падінням царського режиму припинилося переслідування українських митців, української мови та культури;
• Уперше за майже півтори сотні років виникли умови для розвитку української культури на державному рівні.

(До складу національного органу влади — Центральної Ради — увійшли відомі діячі української культури: письменник і драматург В. Винниченко, поети — М. Сріблянський (Шаповал), М. Вороний; літературознавці — С. Єфремов, П. Зайцев; мистецтвознавці — Д. Антонович і М. Біляшівський; письменники — В. Леонтович, О. Лотоцький, Г. Михайличенко,  А. Заливчий,  Л. Старицька-Черняхівська та ін. Вони прагнули зробити все, щоб українська нація якнайшвидше утвердила себе політично й культурно).

Запитання учням

• Як, на ваш розсуд, склад Центральної Ради впливав на її політику на справу розвитку української культури?

• українські держави у міру можливого фінансово і матеріально підтримували розвиток української культури (прикладом може бути діяльність гетьмана Павла Скоропадського, який не шкодував коштів на розвиток культури, за його часів зарплата академіка прирівнювалась до зарплати заступника міністра);
• будь-які значні революційні зміни давали можливість розкрити талант творчої молоді;
• не існувало обмежень в реалізації митцями своїх творчих виявів. Розмаїття стилів і жанрів;

•    розкол суспільства на різні політичні табори. Висока політизація культури

(особливо яскраво ми це бачимо на прикладі більшовиків, які, щоб зміцнити свою диктатуру, взяли курс на ідеологізацію культури. Мережа культурно-освітніх закладів, що швидко розбудовувалась, використовувалась для комуністичного виховання мас. Велику увагу більшовики приділяли усній агітації і пропаганді, яку здійснювали під час мітингів, конференцій, лекцій тощо; монументальній пропаганді. Радянська влада закрила всі буржуазні газети).

•    постійна зміна політичних режимів, які проводили власну політику у всіх сферах суспільного життя і, відповідно, в культурі. Деякі з режимів здійснювали репресії проти діячів культури;
•    в умовах громадянської війни у суспільстві панували нетерпимість, жорстокість, людське життя знецінилося;
•    економічна розруха, невлаштованість життя не сприяли розвитку культури;
•    еміграція провідних діячів культури за кордон.

   Презентація роботи учнів з таблицею (1–3 учні зачитують результат заповнення, доповнення вчителя при потребі).

    Робота з історичними джерелами (див. завдання ІІІ «Карти учня»)

    Завдання учням

• Опрацюйте наведені джерела та дайте відповідь на запитання:

    Які завдання в галузі розвитку культури визначали як першочергові в діяльності української влади представники української науки і культури?

2. Розвиток освіти і науки

     Робота з таблицею «Заходи в галузі освіти і науки» (див. роздатковий матеріал), що супроводжується поясненнями вчителя до даної таблиці.

    Запитання учням

У чому спільне та відмінне в політиці різних урядів в галузі освіти і науки?

     Робота з історичною інформацією (див. завдання ІV «Карти учня», супроводжується показом слайдів 6 – 7 презентації)

    Завдання учням

• Опрацюйте наведену інформацію і скажіть, у чому полягало значення створення Української Академії наук.

    Бесіда після виконання завдання.

     Повідомлення учня (учениці) про першого президента АН України                  В. Вернадського (див. Додаток А – зразок). Учні записують в зошити 1-м реченням про те, ким був В. Вернадський.

     Коротка розповідь вчителя про відомих українських вчених (супроводжується показом слайду №8 презентації).

     Завдання учням

    За яких урядів відбувалися наведені події, явища, процеси?

• Створення Української академії наук;
• боротьба з неписьменністю дорослих;
• відкриття державних українських університетів у Києві та Кам’янці-Подільському;
• відкриття робітфаків;
• план монументальної пропаганди;
• відкриття 150 українських гімназій;
• діяльність агітпоїздів, агітмайданчиків, агітпароплавів тощо;
• створення Української академії мистецтв.

     Учитель озвучує тезу, а той з учнів, який першим підняв руку, має визначити за якого уряду (ЦР, Української Держави чи УСРР) відбувалась наведена подія, явище чи процес.

3. Творчі здобутки українських митців.

Робота з підручником (с. 124–125). Супроводжується показом відповідних слайдів презентації (слайди 9–11).

 Завдання учням

1. З’ясуйте творчі здобутки українських митців за алгоритмом: «хто? → у якій сфері? → який внесок?».
2. Розкажіть про внесок Г. Нарбута в історію української незалежності, спираючись на репродукції, вміщені на с. 125 підручника.

Заслуховування відповідей 2-х учнів із кожного з даних питань.

        Повідомлення учня (учениці) про М. Бойчука (див. Додаток Б – зразок).

       Завдання учням

     Ознайомтесь із репродукцією картини М. Бойчука «Урожай» і дайте відповідь на запитання:

1. Що зображено на картині?
2. Які художні засоби і кольори використано художником?
3. Як ви думаєте, яка головна ідея цього твору? Що хотів показати автор?
4. Які ваші враження від картини?

Бесіда за запитаннями до картини.

V. Підсумково-узагальнюючий етап уроку

      Тестування з теми (див. завдання ІХ «Карти учня»

 Запитання учням (бесіда)

       Що було: А)  позитивного в розвитку української культури 1914–1921 рр.; Б) негативного?

     Підсумок учителя. Охопивши порівняно невеликий часовий проміжок, культурні процеси 1914–1921 рр. посіли в історії українського народу помітне місце. Вони відбувалися на зламі історичних епох, втілюючи в собі яскраві, неповторні ознаки того часу і багато в чому суттєво сприяли подальшому розвитку української культури. Ми зв’ясували, що розвиток української культури переживав піднесення.

       Державна підтримка культури зумовила її бурхливий розвиток навіть в несприятливих умовах воєнного часу. Разом з тим, це був час насаджування в українській культурі більшовиками своїх ціннностей і переслідування незгодних діячів культури. Бажаю, щоб у вашому житті проявлялась любов до кращих здобутків української культури даного періоду і втілювались слова О.Олеся, які ви бачите на дошці як епіграф до нашого уроку.

     (показ слайдів 12–13 презентації).

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (показ слайду 14 презентації).

    Методичний коментар

    «Карти учня» можна дати дітям для роботи додому, підібравши завдання на розсуд вчителя. Домашнє завдання, що пропонується –  завдання ХІ «Карти учня»).

• Опрацювати відповідний параграф підручника: 17.
• Підготувати повідомлення про політику більшовиків щодо церкви та релігії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     ДОДАТКИ

Додаток А

      Повідомлення про В. Вернадського

       Володимир Вернадський (1863–1945 рр.) – видатний природознавець, мінералог і кристалограф, основоположник геохімії, біогеохімії,  гідрогеохімії, вчень про ноосферу і біосферу. Навчався у Харківській гімназії, Першій Санкт-Петербурзькій класичній гімназії. 1885 р. закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету. У 1885–1890 рр. – хранитель Мінералогічного кабінету у цьому університеті.

     1888–1890 навчався за кордоном в Італії, Франції і Німеччині. У 1897 році   В. І. Вернадський захистив докторську дисертацію в Петербурзькому університеті, а у 1890 р. став приват-доцентом кафедри кристалографії і мінералогії Московського університету.  З 1898 року він працював професором мінералогії у цьому університеті. Був автором курсів лекцій і підручників з мінералогії та кристалографії.

       З 1909 р. – академік Петербурзької АН. У 1911 році на знак солідарності з звільненими з політичних мотивів професорами, подав у відставку.

      27 жовтня 1918 став одним із засновників і першим президентом Української академії наук. Читав курс геохімії в Київському університеті. З 1919 р. працював професором і  ректором Таврійського університету.

     Подальша наукова діяльність пов’язана з Петроградом (Ленінградом) та Москвою.

      В. І. Вернадський за життя опублікував 473 наукові роботи. Головна праця Вернадського – монографія про біосферу і ноосферу (1941–1944).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б.

      Повідомлення про М. Бойчука

      Художник і педагог, засновник самобутньої національної школи монументального живопису, що існувала в Україні в першій третині 20 століття. Народився 1887 р. на Тернопільщині. Вчився в художній студії у Львові та приватній рисувальній школі у Відні (1898–1899), в Краківській академії мистецтв (1899–1905) у Ф. Цинка, Ю. Унежинського,                               Ю. Вичулковського. Після закінчення академії продовжував навчання у Мюнхені (1905). З 1905 р. брав участь у художніх виставках. В 1907–1910 рр. працював та вчився у Парижі. В 1909-у році заснував власну школу-майстерню.

1911 р. повернувся до Львова, де працював як реставратор та монументаліст. Був одним з професорів-засновників Української державної Академії мистецтв (1917).

Бойчук створив школу художників-монументалістів, так званих бойчукістів, вміло поєднував впливи візантійського живопису з традиційними елементами українського малярства.

Найбільш значними творами, виконаними разом з учнями, були розписи Луцьких казарм у Києві (1919), Селянського санаторію на Хаджибеїєвському лимані в Одесі (1927–1928) та Червонозаводського театру в Харкові (1933-1935). Бойчук – автор портретів Б. Лепкого та С. Жеромського (поч. ХХ ст.), ряду декорацій для вистав «Молодого театру» Л. Курбаса (1918 р.). 1936 р. заарештований і засланий у концтабір, де був розстріляний 1937 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В. Карта учня

1. Опорний конспект

     Умови розвитку культури:

• Жорстока боротьба різних національних і соціальних груп;
• крах Російської імперії, боротьба за утворення незалежної України (що викликали духовне піднесення суспільства).

Відомі вчені:

-  Агантангел Кримський (філолог), Дмитро Багалій (історик), Олександр Палладін (біохімік), Євген Патон (мостобудівник), Лев Писаржевський (хімік) та інші.

Театр і музика:

• Активна праця театральних режисерів Леся Курбаса і Гната Юри;
• Плідно працювали композитори М. Леонтович, Я. Степовий, К. Стеценко.

Знамениті художники:

• М. Бойчук, О. Мурашко, Г. Нарбут (автор проектів грошових знаків, поштових марок, державного герба і печатки тощо);
• І. Кавалерідзе (пам’ятник Т. Шевченку в Ромнах).

                               Заходи в галузі освіти і науки

Центральна Рада	- Початок розбудови української школи. Засновано 53 українські гімназії; - грудень 1917 р. – відкриття Української академії мистецтв.
Гетьманат П. Скоропад-ського	- Розбудова мережі українських гімназій (150), поступова українізація освіти; - розробка чіткої тарифної сітки, заснування стипендій; - 1918 р. – відкриття українських університетів у Києві та Кам’янці-Подільському; - листопад 1918 р. – відкриття Української академії наук, очолюваної Володимиром Вернадським.
Директорія	Освітня політика не виходила за межі декларацій про підтримку й розвиток української освіти, оскільки Директорії доводилось вести постійні бойові дії, а також вона не контролювала тривалий час певні території.
Радянська влада	- Кампанія з ліквідації неписьменності (лікнеп); - створення єдиної трудової школи (навчання 7 років); - скасування плати за навчання, введення стипендій; - з метою підготовки до навчання у вузах почали організовувати робітфаки (робітничі факультети). - закриття університетів, створення на їх основі інститутів народної освіти; - жорсткий контроль державних органів за діяльністю культурних та наукових установ; - підтримка діячів культури з ідейних мотивів (якщо діячі творили на засадах пролетарської культури).

   Пролетарська культура – культура, яка обов'язково повинна була відповідати партійній ідеології та завданням комуністичного будівництва, головним з яких було завдання ліквідації неграмотності.

                                        2. Завдання і запитання

І. Пригадайте:

1. Дайте визначення поняттю «культура».

2. Яким був стан освіти в Україні на початку ХХ ст.?

3. Пригадайте, які державні утворення існували на території України з початку Української революції?

4. Які процеси відбувалися в Україні в 1917–1921 рр.?

 

ІІ. За розповіддю вчителя з використанням додаткових матеріалів (слайди 4, 5 презентації) складіть таблицю «Стан української культури у 1917–1921 рр.».

 

Нові тенденції розвитку культури	Причини цих тенденцій

 

ІІІ. Робота з історичними джерелами

• Опрацюйте наведені джерела та дайте відповіді на запитання.

З листа В. Винниченка до Є. Чикаленка

     «…Поки я почуваю в собі сили, я постараюсь зробити все, щоб прислужитись нашій національній справі. Всякими путями, всякими способами, а ми мусимо стати на рівні з передовими націями. Це мета, для якої варто жити й працювати.».

Із роботи I. Огієнка

     «Мова, це наша національна ознака, в мові – наша культура, ступінь нашої свідомості, і поки живе мова – житиме і народ як національність. Не стане мови – не стане й національності: вона геть розрушиться поміж дужчим народом».

Зі звернення групи наукових і культурних діячів до Ради Міністрів Української Держави (червень1918 р.)

     «...негайно широко поставити справу реєстрації, охорони та збору пам’яток української культури в різних її формах і користування цим для виховання народних мас у дусі розвитку поваги до минулого своєї батьківщини, на підвалинах якого, за умови правильно поставленої національної школи, у народу виховувалась би істинна, здорова любов до батьківщини, яка породжувала б творчу діяльність, а не руйнування культурних багатств країни, як це ми спостерігаємо зараз».

Запитання

• Які завдання в галузі розвитку культури визначали як першочергові в діяльності української влади представники української науки і культури?

 

ІV. Робота з історичною інформацією

    Опрацюйте наведену інформацію і скажіть, у чому полягало значення створення Української Академії наук.

 

    У листопаді 1918 р. П. Скоропадський затвердив закон про заснування Української академії наук (УАН). Академія мала три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний та соціально-економічний. Президію та перших академіків призначив уряд, а інших членів мали обирати академіки. Гетьманський уряд знайшов можливість налагодити гідне фінансування Академії.

      Академія отримала режим максимального сприяння, статус самоврядної юридичної особи, а також право на заснування наукових закладів, безмитне і позацензурне отримання літератури і наукового обладнання, присвоєння ступеня доктора наук, організацію наукових форумів. Усі наукові видання УАН мали виходити українською мовою, а за бажанням авторів — й іншими мовами.

 

VІ. За яких урядів відбувалися наведені події, явища, процеси?

• Створення Української академії наук;
• боротьба з неписьменністю дорослих;
• відкриття державних українських університетів у Києві та Кам’янці-Подільському;
• відкриття робітфаків;
• план монументальної пропаганди;
• відкриття 150 українських гімназій;
• діяльність агітпоїздів, агітмайданчиків, агітпароплавів тощо;
• створення Української академії мистецтв.

VІІ. Робота з підручником (с. 124–125).

1) З’ясуйте творчі здобутки українських митців за алгоритмом: «хто? → у якій сфері? → який внесок?».

2) Розкажіть про внесок Г. Нарбута в історію української незалежності, спираючись на репродукції, вміщені на с. 125 підручника.

VІІІ. Ознайомтесь із репродукцією картини М. Бойчука «Урожай» і дайте відповідь на запитання:

1) Що зображено на картині?

2) Які художні засоби і кольори використано художником?

3) Як ви думаєте, яка головна ідея цього твору? Що хотів показати автор?

4) Які ваші враження від картини?

ІХ. Тестування з теми

1. Закінчте речення: «У листопаді 1918 року було засновано __________ .».                              (1бал)
2. Українську Академію мистецтв було відкрито:

А) 1916 р.; Б) 1917 р.;    В) 1918 р.;     Г) 1919 р.                                 ( 1 бал)

3. Встановіть відповідність:

1. Г. Нарбут;            А) природознавство;                                   
2. М. Бойчук;           Б) графіка;
3. В. Вернадський;  В) монументальний живопис;
4.  А. Кримський;    Г) філологія.
5. Є. Патон.                                                                                      (2 бали)

Х. Запитання. Що було: А)  позитивного в розвитку української культури 1914–1921 рр.; Б) негативного?

ХІ. Домашнє завдання.

• Опрацювати відповідний параграф підручника: 17.
• Підготувати повідомлення про політику більшовиків щодо церкви та релігії.