Тема: І.Котляревський. «Енеїда».Реалізм і народність поеми. (Національний колорит зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній.) Бурлескний гумор, народна українська мова.
Мета:охарактеризувати героїв твору, що уособлюють самодержавство, панів, чиновників, духовенство, простий український народ; проаналізувати побут українців, їхні звичаї, традиції;
розвивати логічне мислення, уміння аналізувати прочитане, розмірковувати над змістом твору, виділяти головне, суттєве;
виховувати високі патріотичні почуття, інтерес до історичного минулого рідного краю, народних звичаїв і обрядів, прищеплювати любов до рідної мови.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет І. Котляревського, текст твору, виставка творів митця, ілюстрації до поеми, дидактичний матеріал, презентація.
Міжпредметні звꞌязки: народознавство, образотворче мистецтво, музичне мистецтво.
Теорія літератури: реалізм, бурлеск, алюзії, травестія, пародія.
Списуючи з природи, автор «Енеїди”
не погрішив проти істини,
народність відображається в поемі,
як у дзеркалі.
С.П. Стеблін-Камінський
Урок з української літератури
9 клас
Тема: І. Котляревський. «Енеїда».Реалізм і народність поеми. (Національний колорит зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній.) Бурлескний гумор, народна українська мова.
Вчитель української мови
та літератури
Оклюк О.Г.
Корсунці - 2017
Тема: І. Котляревський. «Енеїда».Реалізм і народність поеми. (Національний колорит зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній.) Бурлескний гумор, народна українська мова.
Мета: охарактеризувати героїв твору, що уособлюють самодержавство, панів, чиновників, духовенство, простий український народ; проаналізувати побут українців, їхні звичаї, традиції;
розвивати логічне мислення, уміння аналізувати прочитане, розмірковувати над змістом твору, виділяти головне, суттєве;
виховувати високі патріотичні почуття, інтерес до історичного минулого рідного краю, народних звичаїв і обрядів, прищеплювати любов до рідної мови.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет І. Котляревського, текст твору, виставка творів митця, ілюстрації до поеми, дидактичний матеріал, презентація.
Міжпредметні звꞌязки: народознавство, образотворче мистецтво, музичне мистецтво.
Теорія літератури: реалізм, бурлеск, алюзії, травестія, пародія.
Списуючи з природи, автор «Енеїди”
не погрішив проти істини,
народність відображається в поемі,
як у дзеркалі.
С.П. Стеблін-Камінський
Хід уроку
«Кольоровий настрій».
ІІ. Оголошення теми, мети й завдань уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1.Повідомлення учня. (Учень розповідає про найяскравіші сторінки життєвого і творчого шляху І. Котляревського.)
2. Гронування.
Слово вчителя.
.«Енеїда» - прекрасна й безсмертна перлина української літератури. Котляревський правдиво і переконливо змалював епоху України своїх часів і народність цього твору одна із найважливіших ознак, що виявляється у відображенні духовного життя українського народу. Отже, щоб збагнути національний колорит поеми, нам потрібно пригадати зміст твору.
«Енеїда» — енциклопедія життя українського народу. Легко і невимушено вплітаються у сюжет поеми описи різних аспектів життя українців. У структурі поеми описано народні вірування, звичаї, ігри, обряди, справи, побут, кухню й одяг. І. Котляревський з гумором описує порядки в судах, війську, канцеляріях. Місце у поемі знайдено й розповіді про влаштування українських шкіл. У поемі відбито народну мову періоду Гетьманщини, у ній наводяться зразки не тільки мови суто народної, але й мови, притаманної козацькій верхівці, фактично новоутвореному українському дворянству. Українське присутнє у поемі в усьому. Етнічна картина Європи й Азії у поемі також проходить через «українізацію». Еней-козак зустрічає в античному світі знайомі йому сучасні народи: гішпанців, прусів, татарву, ляхів, турчинів. У поемі минуле стало сучасним, сучасне — минулим, героїчне — побутовим, а побутове — піднесено-урочистим
1.Закінчіть речення.
2. «Словникова мозаїка».
( Кожен учень отримує аркуш зі «Словниковою мозаїкою», де повинен поєднати стрілочками термін із його визначенням.)
IV. Основний зміст уроку.
Слово вчителя.
Пригадавши зміст твору, впевнено можемо переходити до наступної вправи.
3. Випереджувальне завдання.
Діти, користуючись знаннями з історії, розповідають про становище України в кінці ХVІІІ ст. – ХІХ ст. (Політичне, соціальне, економічне, культурне).
Заздалегідь діти, за завданнями, поділені на групи.
I група. Завдання: Спираючись на текст,детально, наводячи достовірні приклади,охарактеризуйте одяг богів і земних жителів, народні гуляння, свята, ігри, танці.
II група. Завдання: Спираючись на текст, наведіть якомога більше прикладів українських страв. Які ж страви їдять троянці і які напої вживають вони?Опишіть сцени вечорниць та ворожіння.
III група. Завдання: Спираючись на текст, наведіть приклади українських імен, звичаїв і повір’їв, народної медицини.
IV група. Завдання: Спираючись на текст, наведіть приклади українських сіл, міст, місцевостей. Зачитайте уривки, де згадуються поширені в народі легенди, а також казкові образи.
Слово вчителя.
Котляревський дуже достовірно наводить звичаї українського народу, зображує побут різних верств населення, а також повір’я, одяг, прикмети, народні гуляння. «Реалізм «Енеїди» - насамперед побутовий, але в ньому досить сильне і критичне начало, яке виявилось в сатирично змальованих образах і картинах.
Картини життя та побуту в потойбічному світі змальовані Котляревським на основі глибокого знання ним народних вірувань і уявлень. Про народну основу автор і сам зізнається:
Піду я до людей старих,
Щоб їх о пеклі розпитати,
І попрошу їх розказати,
Що чули од дідів своїх (ІІІ, 126).
Слово вчителя.
У поемі використано алюзії на українську історію.
V група. Завдання: Знайдіть приклад алюзії в поемі "Енеїда.
(Письменник сміливо натякає на царювання Катерини II, використовуючи алегоричний образ Цирцеї, яка живе на острові, це «люта чарівниця// І дуже злая до людей». Є і натяк на запровадження кріпацтва в Україні та його трагічні наслідки для народу: «Пропали всі ми з головами... // Пропали! Як Сірко в базарі, //Готовте шиї до ярма». Це твір про славну козацьку старовину, тут згадуються часи Сагайдачного, Дорошенка, Залізняка, Запорозька Січ, а Еней і його троянське військо — це запорожці зі своїм кошовим. З узагальненим образом козацтва тісно пов'язана тема захисту вітчизни, громадянської підпорядкованості особистих інтересів загальнонародним.
Слово вчителя.
Окремої уваги заслуговує мова поеми.
6.Опрацювання уривків тексту поеми «Енеїда». Дослідження мови.
(Знайти в тексті, що в підручнику, прислів’я та приказки, влучні крилаті вислови, порівняння, епітети, вульгарні слова, лайки, церковні слов'янізми, макаронізми, зашифровану мову, професіоналізми, розмовно-побутову селянську лексику, постійні епітети, фразеологічні звороти.
Прислів’я та приказки («і все на ус собі мотала», «хто чим багат, то тим і рад»), влучні крилаті вислови («бісиків пускать», «кричав, як в марті кіт»). Порівняння (боги «із неба виткнули носи, …як жаби літом, із роси»; «Зевес моргнув, як кріль усами, Олімп, мов листик, затрусивсь»), епітети («чортові сороки», «прокляті вітри». Вульгарні слова, лайки: "гадів син", "полізеш рачки". Церковні слов'янізми ("і паки"), макаронізми, бурсацькі та латино-українські жаргони: Рогамус, доміне Латине, Нехай наш капут не загине. Перміте жить в землі своєй... Зашифрована мова: "борщів як три не поденькуєш, на моторошні засердчить". Професіоналізми, наприклад: Люблю, люблю, божусь кліщами, Ковадлом, молотом, міхами. Постійні епітети ("чисте поле", "біле тіло", "гіркі сльози").
Слово вчителя
Народнопоетичні образи "Енеїди", так само, як і мова, теж, здебільшого, гумористичні. Це видно і з прислів'їв ("не йди в дорогу без запасу, бо хвіст од голоду надмеш"), і з приказок: ("Пропав, як Сірко на базарі"), і з ідіоматичних фразеологічних зворотів ("слухати чмелів", "взяти чвирк", "точити баляси", "хрін його не взяв"), і з синонімів до дієслів бігти, тікати — тягу дати, п'ятами накивати, чухрати, дати драла тощо.
Підбиваючи підсумки всьому сказаному й почутому на уроці, можемо з впевненістю сказати, що Котляревський створив оригінальний реалістичний твір, уперше написаний живою українською мовою. Робота над поемою була розпочата в рік смерті Сковороди і стала першим дзвоном, що сколихнув усе навколишнє і дав могутній розгін нашій культурі.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Підсумкове опитування.
(Котляревський про це мав свою власну думку. Ось, наприклад, як, за уявленнями автора "Енеїди, живуть праведники в раю:
Ні чванились, ні величались,
Ніхто не знав тут мудровать,
Крий Боже, щоб не догадались
Брат з брата в чім покепковать;
Ні сердилися, ні гнівились,
Ні лаялися і не бились,
А всі жили тут люб'язно...)
Головний герой поеми «Енеїда» — «троянське військо». Не окрема людина, а люди. І які люди!
Це люди виключно здорової й могутньої плоті, ненаситні їдці, невтримні у вживанні горілки. У них здоровенні кулаки, червоно-сині щоки, здатні перегризти й переламати будь-яку кістку зуби... Це люди неймовірної сили, із залізними мускулами, вродливими голосами. Цей людський світ — апофеоз тілесності, неймовірної виносливості, здоров'я, яке плеще через край. Це «пройдисвіти», розбійники, босяки — і в той же час лицарі, герої, титани... Вони... безперестанку їдять, п'ють, танцюють, женихаються, б'ються, кричать... Це ті самі люди, сильні, відважні, невтомні в походах, яким не потрібне багатство, а потрібна перш за все воля, свобода, без якої і життя для них немає... Це люди, здатні голими руками взяти розпечене ядро, вони з презирством ставляться до фізичного болю, умруть, але не стануть рабами
(О. Білецький)
VІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1.Створити власні ілюстрації до поеми.
2.Уявіть ,що ви мандруєте з Енеєм. У якій країні ви зупинилися б найдовше ? Чому? Складіть карту – схему вашої подорожі.
VІІ. Підсумок уроку
1.Інтерактивна вправа «Мікрофон»
— Найскладнішим на сьогоднішньому уроці для мене було...
— Найбільше мені запам’яталося…
— І. Котляревського називають новатором, тому що...