Тема: І.Котляревський. «Енеїда».Реалізм і народність поеми. (Національний колорит зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній.) Бурлескний гумор, народна українська мова.
Мета:охарактеризувати героїв твору, що уособлюють самодержавство, панів, чиновників, духовенство, простий український народ; проаналізувати побут українців, їхні звичаї, традиції;
розвивати логічне мислення, уміння аналізувати прочитане, розмірковувати над змістом твору, виділяти головне, суттєве;
виховувати високі патріотичні почуття, інтерес до історичного минулого рідного краю, народних звичаїв і обрядів, прищеплювати любов до рідної мови.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет І. Котляревського, текст твору, виставка творів митця, ілюстрації до поеми, дидактичний матеріал, презентація.
Міжпредметні звꞌязки: народознавство, образотворче мистецтво, музичне мистецтво.
Теорія літератури: реалізм, бурлеск, алюзії, травестія, пародія.
Списуючи з природи, автор «Енеїди”
не погрішив проти істини,
народність відображається в поемі,
як у дзеркалі.
С.П. Стеблін-Камінський
Урок з української літератури
9 клас
Тема: І. Котляревський. «Енеїда».Реалізм і народність поеми. (Національний колорит зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній.) Бурлескний гумор, народна українська мова.
Вчитель української мови
та літератури
Оклюк О.Г.
Корсунці - 2017
Тема: І. Котляревський. «Енеїда».Реалізм і народність поеми. (Національний колорит зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній.) Бурлескний гумор, народна українська мова.
Мета: охарактеризувати героїв твору, що уособлюють самодержавство, панів, чиновників, духовенство, простий український народ; проаналізувати побут українців, їхні звичаї, традиції;
розвивати логічне мислення, уміння аналізувати прочитане, розмірковувати над змістом твору, виділяти головне, суттєве;
виховувати високі патріотичні почуття, інтерес до історичного минулого рідного краю, народних звичаїв і обрядів, прищеплювати любов до рідної мови.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет І. Котляревського, текст твору, виставка творів митця, ілюстрації до поеми, дидактичний матеріал, презентація.
Міжпредметні звꞌязки: народознавство, образотворче мистецтво, музичне мистецтво.
Теорія літератури: реалізм, бурлеск, алюзії, травестія, пародія.
Списуючи з природи, автор «Енеїди”
не погрішив проти істини,
народність відображається в поемі,
як у дзеркалі.
С.П. Стеблін-Камінський
Хід уроку
«Кольоровий настрій».
ІІ. Оголошення теми, мети й завдань уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1.Повідомлення учня. (Учень розповідає про найяскравіші сторінки життєвого і творчого шляху І. Котляревського.)

2. Гронування.
Слово вчителя.
.«Енеїда» - прекрасна й безсмертна перлина української літератури. Котляревський правдиво і переконливо змалював епоху України своїх часів і народність цього твору одна із найважливіших ознак, що виявляється у відображенні духовного життя українського народу. Отже, щоб збагнути національний колорит поеми, нам потрібно пригадати зміст твору.
«Енеїда» — енциклопедія життя українського народу. Легко і невимушено вплітаються у сюжет поеми описи різних аспектів життя українців. У структурі поеми описано народні вірування, звичаї, ігри, обряди, справи, побут, кухню й одяг. І. Котляревський з гумором описує порядки в судах, війську, канцеляріях. Місце у поемі знайдено й розповіді про влаштування українських шкіл. У поемі відбито народну мову періоду Гетьманщини, у ній наводяться зразки не тільки мови суто народної, але й мови, притаманної козацькій верхівці, фактично новоутвореному українському дворянству. Українське присутнє у поемі в усьому. Етнічна картина Європи й Азії у поемі також проходить через «українізацію». Еней-козак зустрічає в античному світі знайомі йому сучасні народи: гішпанців, прусів, татарву, ляхів, турчинів. У поемі минуле стало сучасним, сучасне — минулим, героїчне — побутовим, а побутове — піднесено-урочистим
1.Закінчіть речення.
2. «Словникова мозаїка».
( Кожен учень отримує аркуш зі «Словниковою мозаїкою», де повинен поєднати стрілочками термін із його визначенням.)
IV. Основний зміст уроку.
Слово вчителя.
Пригадавши зміст твору, впевнено можемо переходити до наступної вправи.




![]()




![]()

3. Випереджувальне завдання.
Діти, користуючись знаннями з історії, розповідають про становище України в кінці ХVІІІ ст. – ХІХ ст. (Політичне, соціальне, економічне, культурне).
Заздалегідь діти, за завданнями, поділені на групи.
I група. Завдання: Спираючись на текст,детально, наводячи достовірні приклади,охарактеризуйте одяг богів і земних жителів, народні гуляння, свята, ігри, танці.
II група. Завдання: Спираючись на текст, наведіть якомога більше прикладів українських страв. Які ж страви їдять троянці і які напої вживають вони?Опишіть сцени вечорниць та ворожіння.
III група. Завдання: Спираючись на текст, наведіть приклади українських імен, звичаїв і повір’їв, народної медицини.
IV група. Завдання: Спираючись на текст, наведіть приклади українських сіл, міст, місцевостей. Зачитайте уривки, де згадуються поширені в народі легенди, а також казкові образи.
Слово вчителя.
Котляревський дуже достовірно наводить звичаї українського народу, зображує побут різних верств населення, а також повір’я, одяг, прикмети, народні гуляння. «Реалізм «Енеїди» - насамперед побутовий, але в ньому досить сильне і критичне начало, яке виявилось в сатирично змальованих образах і картинах.
Картини життя та побуту в потойбічному світі змальовані Котляревським на основі глибокого знання ним народних вірувань і уявлень. Про народну основу автор і сам зізнається:
Піду я до людей старих,
Щоб їх о пеклі розпитати,
І попрошу їх розказати,
Що чули од дідів своїх (ІІІ, 126).
Слово вчителя.
У поемі використано алюзії на українську історію.
V група. Завдання: Знайдіть приклад алюзії в поемі "Енеїда.
(Письменник сміливо натякає на царювання Катерини II, використовуючи алегоричний образ Цирцеї, яка живе на острові, це «люта чарівниця// І дуже злая до людей». Є і натяк на запровадження кріпацтва в Україні та його трагічні наслідки для народу: «Пропали всі ми з головами... // Пропали! Як Сірко в базарі, //Готовте шиї до ярма». Це твір про славну козацьку старовину, тут згадуються часи Сагайдачного, Дорошенка, Залізняка, Запорозька Січ, а Еней і його троянське військо — це запорожці зі своїм кошовим. З узагальненим образом козацтва тісно пов'язана тема захисту вітчизни, громадянської підпорядкованості особистих інтересів загальнонародним.
Слово вчителя.
Окремої уваги заслуговує мова поеми.
6.Опрацювання уривків тексту поеми «Енеїда». Дослідження мови.
(Знайти в тексті, що в підручнику, прислів’я та приказки, влучні крилаті вислови, порівняння, епітети, вульгарні слова, лайки, церковні слов'янізми, макаронізми, зашифровану мову, професіоналізми, розмовно-побутову селянську лексику, постійні епітети, фразеологічні звороти.
Прислів’я та приказки («і все на ус собі мотала», «хто чим багат, то тим і рад»), влучні крилаті вислови («бісиків пускать», «кричав, як в марті кіт»). Порівняння (боги «із неба виткнули носи, …як жаби літом, із роси»; «Зевес моргнув, як кріль усами, Олімп, мов листик, затрусивсь»), епітети («чортові сороки», «прокляті вітри». Вульгарні слова, лайки: "гадів син", "полізеш рачки". Церковні слов'янізми ("і паки"), макаронізми, бурсацькі та латино-українські жаргони: Рогамус, доміне Латине, Нехай наш капут не загине. Перміте жить в землі своєй... Зашифрована мова: "борщів як три не поденькуєш, на моторошні засердчить". Професіоналізми, наприклад: Люблю, люблю, божусь кліщами, Ковадлом, молотом, міхами. Постійні епітети ("чисте поле", "біле тіло", "гіркі сльози").
Слово вчителя
Народнопоетичні образи "Енеїди", так само, як і мова, теж, здебільшого, гумористичні. Це видно і з прислів'їв ("не йди в дорогу без запасу, бо хвіст од голоду надмеш"), і з приказок: ("Пропав, як Сірко на базарі"), і з ідіоматичних фразеологічних зворотів ("слухати чмелів", "взяти чвирк", "точити баляси", "хрін його не взяв"), і з синонімів до дієслів бігти, тікати — тягу дати, п'ятами накивати, чухрати, дати драла тощо.
Підбиваючи підсумки всьому сказаному й почутому на уроці, можемо з впевненістю сказати, що Котляревський створив оригінальний реалістичний твір, уперше написаний живою українською мовою. Робота над поемою була розпочата в рік смерті Сковороди і стала першим дзвоном, що сколихнув усе навколишнє і дав могутній розгін нашій культурі.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Підсумкове опитування.
(Котляревський про це мав свою власну думку. Ось, наприклад, як, за уявленнями автора "Енеїди, живуть праведники в раю:
Ні чванились, ні величались,
Ніхто не знав тут мудровать,
Крий Боже, щоб не догадались
Брат з брата в чім покепковать;
Ні сердилися, ні гнівились,
Ні лаялися і не бились,
А всі жили тут люб'язно...)
Головний герой поеми «Енеїда» — «троянське військо». Не окрема людина, а люди. І які люди!
Це люди виключно здорової й могутньої плоті, ненаситні їдці, невтримні у вживанні горілки. У них здоровенні кулаки, червоно-сині щоки, здатні перегризти й переламати будь-яку кістку зуби... Це люди неймовірної сили, із залізними мускулами, вродливими голосами. Цей людський світ — апофеоз тілесності, неймовірної виносливості, здоров'я, яке плеще через край. Це «пройдисвіти», розбійники, босяки — і в той же час лицарі, герої, титани... Вони... безперестанку їдять, п'ють, танцюють, женихаються, б'ються, кричать... Це ті самі люди, сильні, відважні, невтомні в походах, яким не потрібне багатство, а потрібна перш за все воля, свобода, без якої і життя для них немає... Це люди, здатні голими руками взяти розпечене ядро, вони з презирством ставляться до фізичного болю, умруть, але не стануть рабами
(О. Білецький)
VІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1.Створити власні ілюстрації до поеми.
2.Уявіть ,що ви мандруєте з Енеєм. У якій країні ви зупинилися б найдовше ? Чому? Складіть карту – схему вашої подорожі.
VІІ. Підсумок уроку
1.Інтерактивна вправа «Мікрофон»
— Найскладнішим на сьогоднішньому уроці для мене було...
— Найбільше мені запам’яталося…
— І. Котляревського називають новатором, тому що...