Урок
для учнів 7 класу з порушенням інтелектуального розвитку
На тему
« Види речень»
Вчитель Антоніна Степаник
2024
Тема: Види речень (розповідні, питальні, спонукальні)
Форма проведення уроку: Інтерактивна робота з використанням історичних подій, географічних назв, казок та загадок.
Мета уроку:
1. Ознайомити учнів з видами речень: розповідні, питальні, спонукальні.
2. Розвивати вміння визначати види речень за змістом і інтонацією.
3. Використовувати історичні події, географічні назви, казки та загадки для практичних вправ.
4. Сприяти розвитку логічного мислення, творчого підходу та уяви через інтерактивні методи навчання.
Обладнання:
• Презентація з прикладами різних видів речень.
• Картки з історичними фактами, географічними назвами, казками та загадками.
• Плакати з прикладами розповідних, питальних та спонукальних речень.
• Флеш-картки для індивідуальної роботи.
Хід уроку:
1. Організаційний момент
• Привітання учнів.
• Коротке вступне слово: “Сьогодні ми з вами будемо досліджувати різні види речень і визначати, як їх можна використовувати в нашому житті через історію, географію та казки.”
2. Актуалізація опорних знань
• Учитель запитує:
• Які види речень ви знаєте?
• Як можна визначити, чи є речення розповідним, питальним чи спонукальним?
Пояснення:
• Розповідне речення передає інформацію або факт. Закінчується крапкою.
Приклад: “Київ — столиця України.”
• Питальне речення ставить питання. Закінчується знаком питання.
Приклад: “Куди ми йдемо?”
• Спонукальне речення виражає наказ або прохання. Закінчується знаком оклику або крапкою.
Приклад: “Відкрий вікно!”
Основна частина уроку
3. Пояснення нового матеріалу через історичні події та географічні назви
• Етап 1: Визначення видів речень через історичні факти
Учитель зачитує учням кілька історичних фактів і просить визначити вид речення:
• “У 1991 році Україна стала незалежною державою.” — Розповідне речення.
• “Хто був першим президентом України?” — Питальне речення.
• “Захистимо нашу землю!” — Спонукальне речення.
• Етап 2: Географічні назви
Учні отримують картки з географічними назвами та мають створити речення:
• Київ — “Київ — це столиця України.” (розповідне речення)
•Дніпро — “Де протікає річка Дніпро ?” (питальне речення)
• Карпати — “Поїдемо в Карпати відпочивати!” (спонукальне речення)
Після кожної відповіді вчитель пояснює, чому це речення саме такого виду.
4. Казки та загадки для визначення видів речень
• Загадки:
Учитель зачитує загадки, і учні повинні визначити вид речення.
• “Хто завжди правду каже?” , « Від чого пливе качка ?», « Якою хворобою людина не хворіє на суші?»— Питальне речення.
• “Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі .”, « Махнула птиця крилом – закрила пів світу чорним рядном.», « Фарбоване коромисло через річку зависло» — Розповідне речення.
• “Послухайте мене, діти!” — Спонукальне речення.
• Казки:
Учні отримують уривки з казок і визначають види речень:
• “Жили-були дід і баба.” , « От дід і зробив човник та срібне весельце.»— Розповідне речення.
• “А хто, хто в цій рукавичці живе ?”, « А хто ж тебе цьому навчив? — Питальне речення.
• “Підемо зі мною в ліс, забирай свого лева!”, « Ох!» — Спонукальне речення.
Учні аналізують казки , відгадують їх назву та визначають види речень, пояснюючи свій вибір.
5. Гра “Мовний детектив” (10 хв.)
• Учитель роздає учням картки, на яких написані речення, і кожен учень повинен визначити, який це вид речення. Наприклад:
• “І заснували брати нове місто. І назвали його на честь старшого брата ” - (розповідне)
• “Чому річка називається Либідь? ” , « Як звали братів, засновників Києва?» -(питальне)
• “Розпочинаємо урок!” , « Прийди ,прийди сонечко, під моє віконечко !» - (спонукальне)
Після виконання завдання учні обговорюють, чому це саме такий вид речення.
Підсумок уроку
1. Обговорення:
• Які види речень ми сьогодні вивчали?
• У чому різниця між розповідним, питальним і спонукальним реченням?
2. Підсумок уроку:
• Вчитель повторює визначення трьох видів речень і наголошує на їх важливості у мовленні.
• “Розповідні речення дають нам інформацію, питальні — ставлять запитання, а спонукальні — виражають наказ або прохання.”
Домашнє завдання
• Написати три речення: одне розповідне, одне питальне, одне спонукальне, використовуючи географічні назви або історичні події. Наприклад: “У 1240 році монголи захопили Київ.”
Примітки:
• Використання історичних фактів та географічних назв допомагає учням краще засвоїти матеріал, оскільки такі приклади є знайомими та зрозумілими.