Тема: повторення з теми «Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему.
Мета:
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок.
Обладнання: індивідуальні картки.
Методи і прийоми: метод вправ, метод бесіди, метод спостереження над мовою, «Мозковий штурм», прийом «Мікрофон», робота в малих групах.
Хід уроку
І. Організація класу.
Звуки – це щось надзвичайно своєрідне в мові, її жива плоть і кров (А. Матвієнко).
Що ви думаєте з цього приводу.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Пропоную виконати невеличке завдання, щоб «розігрітися» і налаштуватися на плідну роботу.
Доберіть по 1 слову до кожної зі схем:
а) приголосний+голосний+приголосний;
б) приголосний+голосний+голосний+приголосний;
в) приголовний+голосний+приголосний+голосний.
У доборі яких слів виникли труднощі? Чому?
ІІІ. Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок.
Відгадайте загадки: визначте звук за його характеристикою.
а) голосний заднього ряду, середнього підняття, лабіалізований (о);
б) голосний переднього ряду, середнього підняття, не лабіалізований (е);
в) приголосний, губний, глухий, щілинний (ф);
г) приголосний, задньоязиковий, шумний, глухий, щілинний (х);
ґ) голосний переднього ряду, високо-серед. підняття, нелабіалізований (и).
а) голосний заднього ряду, високого підняття, лабіалізований, ненаголошений + приголосний, передньоязиковий, дрижачий, сонорний, твердий + голосний заднього ряду, середнього підняття, лабіалізований, наголошений + приголосний, задньоязиковий, проривний, шумний, глухий, твердий (урок);
б) приголосний, передньоязиковий, дрижачий, сонорний, твердий + голосний заднього ряду, високого підняття, лабіалізований, ненаголошений + приголосний, задньоязиковий, проривний, шумний, глухий, твердий + голосний заднього ряду, низького підняття, не лабіалізований, наголошений (рука);
в) приголосний, губно-губний, зімкнений, носовий, сонорний + голосний заднього ряду, середнього підняття, лабіалізований, наголошений + приголосний, губно-зубний, щілинний, сонорний + голосний заднього ряду, низького підняття, не лабіалізований, ненаголошений (мова);
г) приголосний, глотковий, щілинний, шумний, дзвінкий + голосний заднього ряду, середнього підняття, лабіалізований, ненаголошений + приголосний, передньоязиковий, дрижачий, сонорний, твердий + голосний заднього ряду, низького підняття, не лабіалізований, наголошений (гора);
ґ) приголосний, губно-зубний, щілинний, сонорний + голосний переднього ряду, високого підняття, не лабіалізований, наголошений + приголосний, передньоязиковий, дрижачий, сонорний, твердий + приголосний, передньоязиковий, щілинний, шумний, глухий (вірш);
д) приголосний, задньоязиковий, проривний, шумний, глухий, твердий + приголосний, передньоязиковий, щілинний, сонорний, твердий + голосний заднього ряду, низького підняття, не лабіалізований, наголошений + приголосний, передньоязиковий, щілинний, шумний, глухий (клас).
Око, ера, ніч, руг, мох, сум.
а) А ти десь там, за даллю вечоровою, а ти десь там, за морем тишини.
б) Ми футбол із кумом любимо.
в) Кажуть: мудрість приходить з роками, як на скроні впаде сивина.
г) Орел впивався кігтями в рамено, клював печінку.
ґ) Двигтить місточок у дві дошки.
д) Митцю не треба нагород, його судьба нагородила.
Продовжте текст власними міркуваннями. У створеному вами тексті підкресліть усі слова, у яких наявні фонетичні явища.
Бути вдячним – корисно для здоров’я, адже, за словами Роберта Еммонда, професора психології з Каліфорнійського університету, у таких людей зменшується стрес. Учений доводить, що, уникаючи вдячності, ми відчуваємо невдоволення, робимо себе заздрісними, сердитими, пригніченими (З інтернетних джерел).
IV. Підведення підсумків уроку.
V. Рефлексія.
Учені шляхом анкетування виявили, яке враження справляє на людей кожен звук мови. Наприклад, більшість опитаних сказало, що звук [а] справляє враження чогось приємного, світлого, великого, гладенького. А ось звук [ф] – чогось пасивного, темного, сумного. Які ви відчуваєте враження від кожного із звуків?
VІ. Пояснення домашнього завдання.
Напишіть есе на одну з тем:
Знайдіть та підкресліть слова, у яких є фонетичні явища.