Урок з української мови на тему :словосполучення

                                                                                        Головченко К.С-3УА;

               Конспект уроку  для 8 –го класу по темі : Словосполучення .

Тема уроку: Словосполучення .Будова словосполучень та їхні типи.

Мета уроку:  Поглибити знання учнів про словосполучення, дати поняття про типи словосполучень за способом ви­раження головного слова; навчити визначати види підрядного зв'язку; розвивати вміння використову­вати в мові синонімічні конструкції; виховувати лю­бов і повагу до рідного слова, шану до народної муд­рості.

Обладнання: Підручник з української мови ,зошит,таблиця ,презентація.

Хід уроку :Оголошення теми та мети уроку.

                    Мотивація навчання школярів.

                    Сприйняття й засвоєння учнями шкільного матеріалу.

                    Завдання для учнів.

                    Вправи.

                    Робота з підручником

                    Творча робота.

                    Робота з зошитом.

                    Закріплення вивченого матеріалу.

                   Домашнє завдання.

1.Оголошення теми та мети уроку.

Тема нашого сьогоднішнього уроку –це словосполучення .Будова словосполучень та їхні типи.

Метою нашого сьогоднішнього уроку є поглиблення знань учнів про словосполучення,  поняття про типи словосполучень за способом ви­раження головного слова; навчитись визначати види підрядного зв'язку; розвивати вміння використову­вати в мові синонімічні конструкції; виховувати лю­бов і повагу до рідного слова, шану до народної муд­рості.

2. Мотивація навчання школярів.

1.   Проблемне запитання.

Як правильно сказати: пробачте мені (кому?) чи пробачте мене (кого?); опанувати науку (що?) чи опанувати наукою (чим?).

Чому у Вас виникають труднощі та різні думки?

Щоб знайти відповіді на ці та інші запитання, ми будемо вивчати тему «Словосполучення». Розглянемо лексичні та синтаксичні слово­сполучення, види підрядного зв'язку між словосполученнями, склад­ні випадки керування, особливості перекладу тощо.

(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний ма­теріал підручника.)

Граматика як сукупність мовних правил складається з морфоло­гії та синтаксису. Морфологія встановлює граматичні властивості пев­них розрядів слів. А синтаксис визначає, як ці граматичні властивості (відмінки, числа, часи, особи тощо) треба використовувати, щоб з ок­ремих слів утворити речення.

Синтаксис-це розділ граматики, який вивчає способи поєднання слів у словосполученнях та реченнях, будову і типи цих синтаксичних одиниць, їх значення й умови вживання у зв'язному мовленні.

Словосполученням називається синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядно­го зв'язку, яка служить для розчленованого позначення складного явища дійсності. Наприклад: безмежний степ, пахощі трав, гото­вий до бою.

-Чим словосполучення відрізняється від слова?

- Як розкрили значення словосполучення, синтаксичні відношен­ня між його компонентами?

-Якими різними способами можна поєднати між собою подані пари слів?

1) товариш, турбуватися; 2) мокрий, сніг.

Розрізняються синтаксично вільні й синтаксично нерозкладні сло­восполучення, або лексичні.

У синтаксично вільних словосполученнях головне й залежне слова повністю зберігають своє лексичне значення, вони утворюються у про­цесі мовлення: читаючи книгу, лист брата, зелена трава. Синтаксич­но нерозкладні (нечленовані) словосполучення становлять собою грама­тичну єдність, яка виконує роль одного члена речення.

Я купив сім книг - купив що? - сім книг.

До нерозкладних словосполучень належать сполуки:

• числівника як головного слова із залежним іменником: два хлопці;
• іменника зі значенням сукупності, міри, об'єму, обсягу із залежним іменником: відро води, море квітів;
• іменника або займенника із залежним займенником або іменни­ком, з'єднаних прийменником з, що мають значення сукупності: голка з ниткою;
• іменника із залежним порядковим числівником: дев'ятого трав-
• двох іменників, поєднаних за допомогою прийменників із ідо, з і на, від і до: із Києва до Харкова;
• двох іменників, з яких головний означає початок, середину, кі­нець: кінець вересня, край землі тощо.

Якщо в словосполученнях об'єднуються слова з далеким лексич­ним значенням, може виникнути метафора: ключі від щастя, сонце сміється.

-Чим словосполучення відрізняються від речення?

Не вважаються словосполученнями: підмет з присудком: світить сонце; складені форми майбутнього часу: буду писати; складені форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикмет­ників і прислівників: найбільш вагомий;

слова, що мають між собою сурядний зв'язок: літо і зима; поєднання службового слова з повнозначним: біля хати.

Для допитливих

Деякі мовознавці вважають слова, що мають між собою сурядний зв'язок, словосполученнями.

Так зване сурядне словосполучення — це смислове й граматичне поєднання двох або більше повнозначних слів як граматично рівно­правних. Наприклад: сонце, і місяць, берези й тополі.

У сучасному мовознавстві існують полярні думки стосовно можли­вості існування сурядних словосполучень. Академічна наука вважає, що сурядні поєднання слів відповідають усім вимогам, які ставлять­ся до словосполучення. Слова в них об'єднуються за смислом: можна сказати поля й луки, але не поля й майбутнє. Між словами існує гра­матичний зв'язок, який виражається сполучниками і координацією: наприклад іменники стоять в одному відмінку (правду і волю, а не прав­дою і волю); дієслова — в одній особі й числі (плаче і болить, а не плаче та боліли); прикметники — в одному роді, числі й відмінку (тендіт­ні і ніжні, а не тендітний і ніжними) тощо. Сурядні словосполучення є будівельним матеріалом для речень.

Слова в сурядному словосполученні повинні бути одноплановими за значенням: читати й малювати, ліси й поля. Іноді це можуть бути антоніми: світло й темрява, день і ніч.

Але не можна поєднувати між собою різнопланові за значенням і граматичними ознаками слова. Наприклад, вислови типу калина й кущі (а калина хіба не кущ?), бажання і працювати побудовані не­правильно.

Між словами в сурядному словосполученні виникають такі види зв'язку:

а) єднальний: тихий і спокійний;

б) протиставний: не холодно - душно;

в) розділовий: сонце або місяць.

3.   Вправи на усвідомлення навчального матеріалу.

1) Згрупуйте словосполучення залежно від частини мови, якою вира­жено головне слово; позначте головні та залежні слова.

 Знайомий з розповіді, любов до людей, захист Вітчизни, щастя жити, їхати відпочивати, буду любити, вірити людям, пізно ввечері, сильний вірою, гарний собою, розповідь про нього, плавати на катері, повертаючи книгу.

2) На основі поданих слів способом керування утворіть словосполу­чення.

2. Самостійна робота.

1) 3 поданими словами утворіть прості словосполучення, добираючи до них відповідні слова з дужок. Вибір аргументуйте. Три слово­сполучення проаналізуйте.

1. (Суспільний, громадський, громадянський) обов'язок. 2. (Су­спільне, громадське) становище. 3. (Закривати, зачиняти) двері. 4. (За­плющувати, закривати) очі. 5. (Одержувати, отримувати) інформацію. 6. (Незнайомий, необізнаний) з правилами руху. 7. (Робочий, робітни­чий) одяг.

2) Випишіть лише лексичні (стійкі) словосполучення. З трьома з них складіть речення.

За тридев'ять земель, у далекій країні, кинути лихом об землю, як у рот води набрати, нічим не журиться, прикусити язика, потрапити в халепу, статися несподівано, як сніг на голову, ні пари з вуст, постій­но мовчати, страх проймає, боїться всього.

3. Проблемне завдання.

-Замініть словосполученням з прийменниковим керуванням такі вислови: зошит, призначений для рішення хімічних задач; стілець, у якого три ніжки; одяг, який одягають у свята; прийду, коли буде де­сята година.

Чи всі словосполучення ви утворили відразу й без помилок?

У побудові словосполучень, особливо зі зв'язком керування, най­виразнішими виявляються національні особливості мови. Наприклад, українською мовою слід казати згідно із законом (а не згідно закону), книжка англійською мовою (а не книжка на англійській мові).

Запам'ятайте будову таких словосполучень:

пробачте мені (а не мене);

мені болить (а не мене);

дотримати слова (а не слово);

оволодіти знаннями (а не знання);

опанувати науку (а не наукою);

учитися ремесла (а не ремеслу);

зазнати невдачі (а не невдачу);

називати на ім'я (а не по імені);

сміятися з себе (а не над собою).

Підсумок уроку :

Дорогі діти сьогодні ми з Вами навчилися шукати речення з словосполученнями, неординарно працювати,та гарно засвоїли матеріал по словосполученню.

Домашнє завдання:

1. Користуючись опорною таблицею, уміти розповідати про словос­получення.

2. Утворити словосполучення за допомогою керування.

Сподіватися (успіх); стикатися (труднощі); спіткнутися (поріг); зне­магати (спрага); чинити (кривда); ухилятися (робота); докоряти (брат); повідомляти (друг); ризикнути (життя); стосуватися (ми); пишатися (перемога); дошкуляти (він); поквитатися (насмішник); покладатися (хлопці).