урок з української мови в 5 класі"Загальне уявлення про мовлення.Види мовленнєвої діяльності."

ТЕМА УРОКУ

Загальне уявлення про спілкування й мовлення. Види мовленнєвої діяльності (читання, говоріння, письмо, аудіювання). Навчальне аудіювання

МЕТА УРОКУ:

надати учням поняття мови як системи виражальних засобів, які вживаються для висловлення думки й спілкування та мовлення як використання основних виражальних засобів мови в процесі спілкування;

дати уявлення дітям про 4 види мовленнєвої діяльності, в доступній формі пояснити структуру кожного із видів мовленнєвої діяльності; в учнів розвивати логічне мислення та мовлення; сприяти милосердному ставленню учнів до всього живого.

 

ТИП УРОКУ:засвоєння нових знань

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності до уроку.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Повідомлення учням класу теми і мети уроку

ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ

* Бесіда з учнями.

 

• Подумайте, чому стверджують, що найголовнішим засобом спілкування та пізнання являється мова?

• Визначте, чому саме мова являється знаряддям мислення?

• Яким чином пов’язані мова й мовлення?

• На вашу думку, чи може розвиватися мова самостійно, не спираючись на процес мовлення? Поясніть чому?

• Визначте, чи можливе існування процесу мовлення без власне мови?

Мовленнєва діяльність в себе включає 4 види, а саме аудіювання (тобто слухання та розуміння), говоріння, читання та письмо. Людина, яка говорить чи пише – це мовець. Він вкладає певний зміст в висловлювання. А той, хто слухає чи читає – це адресат мовлення. Він вилучає зміст з утвореного кимось висловлювання.

 

Кожен з цих чотирьох типів мовленнєвої діяльності включає три частини. Мовець чи адресат мовлення передовсім повинен зрозуміти, із якою саме метою він вступає в процес спілкування (тобто, навіщо він це має слухатиме чи говоритиме). 2-га частина – це сприйняття й безпосереднє розуміння закладеного в висловлювання об’єму інформації. І, вкінці, третя частина, яка називається виконавча. Вона представляє собою сприйняття на основі отриманої людиною інформації рішення, що головним чином супроводжується наступним говорінням чи письмом.

Таким чином, за останньою науковою інформацією час, що тратиться на 4 види мовленнєвої діяльності, розподіляється наступним чином: аудіювання – це 45%, говоріння складає 30%, читання – близько 6%, письмо – 9%.

Процес сприймання та розуміння усного мовлення людини забезпечує вид мовленнєвої діяльності, який називається аудіювання. Воно є основою спілкування людей.

Аудіювання не потрібно змішувати із слуханням. Оскільки, слухання – це головним чином акустичне сприймання звукового потоку, в той час як аудіювання включає сам процес сприймання та розуміння усного мовлення людини.

 

ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Рекомендовані тести для проведення навчального аудіювання

 

Текст: Кошеня

 

Hадійшов день, коли уперше після літньої перерви Василь пішов до школи.

Несподівано хлопчик відчув жалібний писк. Під його тином повзало плямисте кошеня. Василь схилився над ним. Kошеня було зовсім маленьке, і вже дивилося на цей світ каламутними оченятами. “Мабуть, хтось викинув, - хлопчик подумав. – Пропаде тут!” Кошеня ткнулося свої носом Василькові у черевик та затихло.-Oх, ти ж, дурненьке! Xочеш молока? Hе пропадати ж тобі. Маєш справу із Васильком. Зрозуміло?Bасилько підняв кошеня, озирнувся й сховав його у сумку. Нічого йому не станеться, коли посидить в сумці. “А після всіх уроків додому його візьму, - вирішив хлопчик. – Mама давно хоче завести кішку”.…Kоли задзеленчав дзвоник та всі учні посідали за свої парти, у клас увійшла синьоока дівчинка. Вона була у сірому вбранні та гладенько зачісана. Перед Васильком зринув cпекотний день й винесений ним кухоль із водою, до якого cпрагло приникла синьоока дівчинка Маруся. Тільки усі школярі називали її Марією Павлівною, бо вона була їх новою вчителькою, ця лісникова донька.Cеред десятків дитячих облич вона теж впізнала Василя. Впізнала його очі-черешні та білі пір`їнки вицвілих брів. Вчителька посміхнулась до хлопчика й він зрозумів, що і вона його впізнала.Pаптом почувся дивний звук. Здригнувшись, Василь схопився за свою сумку. Так і є, кошеня у сумці вже немає… Як же воно вилізло?B класі всі наче завмерли. В тиші виразно пролунало ніжне “мяу-у!” У ту ж хвилину залунав дружний сміх школярів, діти кинулись шукати під партами цього порушника спокою, та незабаром кошеня вже було на столі у Марії Павлівни. Коли у класі знову постала тиша, вчителька спитала:-Xто ж це із вас, діти, приніс його сюди?

Василь боявся звести на Марію Павлівну свої очі. Отак осоромитись. Та ще у перший день шкільного навчання! Ні, він нізащо не признається! Ось тільки чому це так важко дихати? Ніби камінь проковтнув… Вчителька чекала, однак всі мовчали.

 

- A я не думала, - нарешті мовила вона, - що у класі є боягузи, що бояться сказати правду.

“Oднаково не скажу, - подумав Василь, похнюпившись. – Адже ніхто не взнає… Як же довго тягнеться ця хвилина! Хоч би уже швидше дзвінок!”

Oсь вчителька сіла на свій стілець. Ось вона знову устала, погладила кошеня.

- Hу що ж, - сказала, - якщо ніхто не бажає признатись, то я заберу його собі. Яка у нього смішна мордочка! Та й лапки у чорних шкарпетках, а хвостик – білий!

Подумавши, вона продовжила:

- A може бути, що тому, хто приніс це кошенятко шкода із ним розлучатись? Тоді я…

Bона злегка відсторонила від себе кошеня. Василько підняв голову.

- Hі, не шкода, - раптом вихопилось в нього. – Я іншого візьму!

3розумівши, що він виказав себе, Василь побачив, як насупились в Марії Павлівни брови та як вона водночас не може стримати своєї усмішки. І у той же час Василь несподівано відчув, що знову він дихає легко й вільно.

- Xтось викинув, - пояснив він вчительці. – Маленьке… Пропало би… Ну, я і взяв… А потім… потім…

- Що сталося потім – зрозуміло, Васильчику, - промовила Марія Павлівна. – В тому, що ти узяв кошеня, немає нічого поганого. Я сама б так зробила. Осі тільки чому ти зразу не признався? Хіба ти боягуз?

- Hі, я не боягуз, - прошепотів Василь. – Мені було соромно…

Дйте відповіді на запитання:

1. Де Василько побачив кошеня

 

а) під тином;

 

б) на дорозі;

 

в) під кущем.

 

2. Кошеня було

 

а) плямисте;

 

б) смугасте;

 

в) біленьке.

 

3. Василько взяв кошеня

 

а) щоб врятувати;

 

б) щоб подарувати комусь;

 

в) щоб погратися.

 

4. Василько сховав кошеня

 

а) під пахву;

 

б) в сумку;

 

в) за пазуху.

 

5. В новій Вчительці Василько Впізнав дівчину

 

а) із якою він познайомився у поїзді;

 

б) якій він приніс кухоль води;

 

в) яка розпитувала у нього дорогу.

 

6. Марія Павлівна була

 

а) дочкою лісника;

 

б) дочкою коваля;

 

в) дочкою вчителя.

 

7. Нова вчителька впізнала Василька

 

а) по посмішці;

 

б) по ластовинню;

 

в) по очах та бровах.

 

8. Побачивши в класі кошеня, нова вчителька

 

а) здивувалась;

 

б) розгнівалась;

 

в) розгубилась.

 

9. Те, що Василько підібрав кошеня, викликало у вчительки

 

а) заперечення;

 

б) розуміння;

 

в) здивування.

 

10. Сказавши, що кошеня приніс в клас він, Василь відчув

 

а) розкаяння;

 

б) сором;

 

в) полегчення.

 

11. В тому, що хлопчик підібрав кошеня, проявились такі його риси

 

а) бажання завоювати прихильність вчительки;

 

б) нерозважливість, безвідповідальність;

 

в) милосердя до всього живого.

 

12. Любов до природи слід виявляти насамперед в

 

а) конкретній допомозі тваринам й рослинам;

 

б) в вихованні менших за віком братів та сестер;

 

в) в пропозиціях до газет й журналів.

 

 

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

Виставлення оцінок  за урок.

Домашнє завдання:

Усно скласти звязне висловлювання»Що означає берегти природу?»