Тема: Вступ. Літературна норма української мови. Редагування речень, у яких порушено літературні норми української мови.
Мета: дати поняття про літературну мову та норму літературної мови; пояснити роль діалектів у розвитку літературної мови; формувати вміння виявляти в усному й писемному мовленні порушення норм літературної мови, виправляти допущені помилки; удосконалювати орфоепічні та правописні навички, навички роботи з підручником та зі словниками; розвивати повагу й увагу до слова, логічне та образне мислення, пам'ять, емоційну та естетичну сфери, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів; виховувати повагу до рідної мови.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, епіграф, лист із завданням .
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Всі рядком сідайте, діти,
Домовляймось не шуміти.
Руки вчасно підіймати,
Чітко , в лад відповідати !
А щоб не було мороки
Всі готові до уроку ?
Тож гаразд, часу не гаймо :
Наш урок розпочинаймо !
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Вступне слово вчителя.
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих, - рідна мова,
Вишнева ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
Так починається вірш «Рідна мова» видатного українського поета Максима Рильського. Справді, мова народу уміщує і людський досвід, тобто береже пам'ять про минуле, і реагує на реалії сьогодення, тобто відбиває всі зміни в реальному житті.
* Робота з епіграфом.
Без усякої науки ще можна обійтися;
Без знання рідної мови обійтися не можна. І.Срезневський
- Чи погоджуєтеся ви з думкою вченого-мовознавця І.Срезневського ? Обгрунтуйте свою думку.
Ще в давнину люди зрозуміли, що мова є не лише засобом спілкування, вона олюднює, шліфує людську душу, формує світогляд, робить людину істотою духовною. Саме за допомогою слова в людські душі можна вкласти знання й почуття, що навернуть до добра й справедливості, виплекають найкращі риси.
ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу .
*Робота з підручником.
Усне виконання вправи 1.
Слово вчителя. Спілкування – це передавання певної інформації, обмін нею між людьми. Процес спілкування являє собою різні види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письмо. Форми спілкування бувають різні: полілог (групова розмова), діалог (розмова двох людей), монолог (наявність співрозмовника не обов»язкова).
Отже, мовлення – це діяльність, пов'язана з функціонуванням мови, це спілкування засобами мови, тобто через посередництво мовних одиниць. Мова і мовлення нерозривні.
Розмежовують поняття загальнонародна мова і літературна мова.
Загальнонародна мова - це сукупність слів, граматичних форм, особливостей вимови й наголошення, що їх використовують люди, для яких українська мова рідна. Загальнонародна мова охоплює діалекти, просторіччя, професійну лексику, жаргони тощо.
Вищою формою загальнонародної мови є літературна мова.
Літературна мова - відшліфована форма загальнонародної мови, що постає на основі її писемної форми і в усному та писемному виявах обслуговує життя нації: державну діяльність, законодавство, науку, культуру, художню літературу, театр, засоби масової інформації. Сучасна українська літературна мова опрацьовується науковцями, письменниками та іншими діячами культури і науки.
Шанобливе та дбайливе ставлення до літературної мови є ознакою патріотизму й високої духовності.
*Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу (мовна норма та норма літературної мови).
Бесіда :
- Що називається діалектизмами ? Наведіть приклади.
- Дайте визначення поняттю жаргонізми .
- Які слова називаються просторіччями ?
* Виконання вправи 2 (опрацювання таблиці «Норми літературної мови» ).
* Усне виконання вправи 3.
Слово вчителя. Поясніть значення вислову «Літературна мова – це опрацьована, унормована форма загальнонародної мови».
*Робота в парах.
Відредагувати речення. Пояснити, які норми літературної мови порушено. З опорою на таблицю визначити тип кожної з виправлених помилок.
1. Згадуючи школу, перед нашими очима постає наш дружній клас, бібліотека та оформлений по останньому слову техніки спортзал.
2. Учасники олімпіади вспіли на регістрацію, яку розпочали в 9 годин ранку. Не дивлячись на спеку на протязі дня вони зберігали трудоспособність. Наслідки змагання їм об»явили через три неділі.
3. Без хороших знаннів дуже важко знайти своє місто в житті.
4. Сидячі в залі глядачі нестямилися від зачарування від п'єси. Їхній захват можна було збагнути по їх очах і дарованих виконавцям ошатних букетах.
5. Самий щасливий день у моєму житті це переможна гра по футболу з командою «Спартак».
6. Я рахую, що старшокласникам нічого не помішає прийняти участь у слідуючих міроприємствах: зустрічі з випускниками прошлих років і організації шкільного музея.
* Усне виконання вправи 5.
- Яка роль діалектів у формуванні літературної мови?
* Письмове виконання вправи 8.
V. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування умінь і навичок.
*Робота в групах.
Прочитати лист, надісланий школярем до редакції мовної телепрограми (стилістику та орфографію збережено).
Завдання:
Визначте допущені в листі мовленнєві помилки, усно виправте їх.
Які норми літературної мови порушено?
Висловивши ваше розуміння порушеної проблеми.
Велика помилка відповідальних осіб є і в тому, що дозволяють людям позначати у паспортах та інших офіційних документах імена, прізвища українськими літерами у російському варіанті, наприклад: "Нікіта" замість Микита, "Анна" замість Ганна, "Крістіна" замість Христина чи прізвища, наприклад: "Іванєнко" замість Іваненко, "Літвінова" замість Литвинова... Це теж псує рідну мову.
Потрібен бути вироблений єдиний український стандарт стосовно цього, бо українська мова також має свою власну історичну специфіку, отже імена, прізвища, назви повинні відповідати їй. Ну от так заведено у нас що не "Анна" як скрізь у світі, а Ганна, що не "Ніколай", "Нікола", а Микола.
Просто в основному на ці імена негативна реакція багатьох людей, наприклад, на Слобожанщині, нехотять бути "Миколою" чи Ганною, чи Наталкою (до речі, бачив у документах тільки "Наталія") а мало чого не хотять, не подобається називатися як належить по-вкраїнські - хай їдуть звідси. Що буде, як Тома Сойєра перефарбувати на Хому Квасоленка?
VІ. Підбиття підсумків уроку.
*Бесіда.
- Як співвідносяться мова загальнонародна та літературна ?
- Які існують норми літературної мови?
- Як пов'язані культура мовлення та український національний етикет?
- У чому відмінність між поняттями культура мови та культура мовлення ?
( Культура мови - уміння правильно говорити й писати, добирати мовні засоби відповідно до мети та обставин спілкування, грамотно, логічно, точно й виразно передавати засобами мови свої думки, почуття й переживання.
Культура мовлення – система вимог щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності – усній і писемній. Належний рівень культури мовлення засвідчує розвинений інтелект та високу загальну культуру особистості.)
- Витлумачте терміни мовлення правильне і мовлення комунікативно доцільне.
- Що таке мовне правило? Навести приклади.
(Мовне правило – наукове осмислення, визначення, формулювання мовної норми. Саме норми літературної мови є підґрунтям правил, якими користуються в усному та писемному мовленні.)
- Чи впливають на розвиток літературної мови глобалізаційні процеси? У чому такий вплив виявляється?
- Чи здійснюють, на вашу думку, влив на рівень культури мовлення наших сучасників ЗМІ, зокрема Інтернет? Який це вплив?
- Який ваш улюблений україномовний сайт? Чим він вам імпонує? Чи дотримано на ньому норм української літературної мови? Наскільки необхідно це для Інтернету? Як ви до цього ставитесь?
- Які ви знаєте мовні сайти? Яке їхнє призначення? Складіть перелік таких ресурсів.
- Які норми літературної мови порушуються, на вашу думку, найчастіше? Проілюструйте відповідь прикладами.
VІІ. Домашнє завдання.
Виконати вправу 9, дати відповідь на запитання (7-10 речень) «Яким словником вам особисто зручніше користуватися : електронним чи «паперовим»? (письмово) *
Тема: Вступ. Літературна норма української мови. Редагування речень, у яких порушено літературні норми української мови.
Мета: дати поняття про літературну мову та норму літературної мови; пояснити роль діалектів у розвитку літературної мови; формувати вміння виявляти в усному й писемному мовленні порушення норм літературної мови, виправляти допущені помилки; удосконалювати орфоепічні та правописні навички, навички роботи з підручником та зі словниками; розвивати повагу й увагу до слова, логічне та образне мислення, пам’ять, емоційну та естетичну сфери, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів; виховувати повагу до рідної мови.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, епіграф, лист із завданням .
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Всі рядком сідайте, діти,
Домовляймось не шуміти.
Руки вчасно підіймати,
Чітко , в лад відповідати !
А щоб не було мороки
Всі готові до уроку ?
Тож гаразд, часу не гаймо :
Наш урок розпочинаймо !
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Вступне слово вчителя.
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих, - рідна мова,
Вишнева ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
Так починається вірш «Рідна мова» видатного українського поета Максима Рильського. Справді, мова народу уміщує і людський досвід, тобто береже пам’ять про минуле, і реагує на реалії сьогодення, тобто відбиває всі зміни в реальному житті.
* Робота з епіграфом.
Без усякої науки ще можна обійтися;
Без знання рідної мови обійтися не можна. І.Срезневський
- Чи погоджуєтеся ви з думкою вченого-мовознавця І.Срезневського ? Обгрунтуйте свою думку.
Ще в давнину люди зрозуміли, що мова є не лише засобом спілкування, вона олюднює, шліфує людську душу, формує світогляд, робить людину істотою духовною. Саме за допомогою слова в людські душі можна вкласти знання й почуття, що навернуть до добра й справедливості, виплекають найкращі риси.
ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу .
*Робота з підручником.
Усне виконання вправи 1.
Слово вчителя. Спілкування – це передавання певної інформації, обмін нею між людьми. Процес спілкування являє собою різні види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письмо. Форми спілкування бувають різні: полілог (групова розмова), діалог (розмова двох людей), монолог (наявність співрозмовника не обов»язкова).
Отже, мовлення – це діяльність, пов’язана з функціонуванням мови, це спілкування засобами мови, тобто через посередництво мовних одиниць. Мова і мовлення нерозривні.
Розмежовують поняття загальнонародна мова і літературна мова.
Загальнонародна мова - це сукупність слів, граматичних форм, особливостей вимови й наголошення, що їх використовують люди, для яких українська мова рідна. Загальнонародна мова охоплює діалекти, просторіччя, професійну лексику, жаргони тощо.
Вищою формою загальнонародної мови є літературна мова.
Літературна мова - відшліфована форма загальнонародної мови, що постає на основі її писемної форми і в усному та писемному виявах обслуговує життя нації: державну діяльність, законодавство, науку, культуру, художню літературу, театр, засоби масової інформації. Сучасна українська літературна мова опрацьовується науковцями, письменниками та іншими діячами культури і науки.
Шанобливе та дбайливе ставлення до літературної мови є ознакою патріотизму й високої духовності.
*Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу (мовна норма та норма літературної мови).
Бесіда :
- Що називається діалектизмами ? Наведіть приклади.
- Дайте визначення поняттю жаргонізми .
- Які слова називаються просторіччями ?
* Виконання вправи 2 (опрацювання таблиці «Норми літературної мови» ).
* Усне виконання вправи 3.
Слово вчителя. Поясніть значення вислову «Літературна мова – це опрацьована, унормована форма загальнонародної мови».
*Робота в парах.
Відредагувати речення. Пояснити, які норми літературної мови порушено. З опорою на таблицю визначити тип кожної з виправлених помилок.
1. Згадуючи школу, перед нашими очима постає наш дружній клас, бібліотека та оформлений по останньому слову техніки спортзал.
2. Учасники олімпіади вспіли на регістрацію, яку розпочали в 9 годин ранку. Не дивлячись на спеку на протязі дня вони зберігали трудоспособність. Наслідки змагання їм об»явили через три неділі.
3. Без хороших знаннів дуже важко знайти своє місто в житті.
4. Сидячі в залі глядачі нестямилися від зачарування від п’єси. Їхній захват можна було збагнути по їх очах і дарованих виконавцям ошатних букетах.
5. Самий щасливий день у моєму житті це переможна гра по футболу з командою «Спартак».
6. Я рахую, що старшокласникам нічого не помішає прийняти участь у слідуючих міроприємствах: зустрічі з випускниками прошлих років і організації шкільного музея.
* Усне виконання вправи 5.
- Яка роль діалектів у формуванні літературної мови?
* Письмове виконання вправи 8.
V. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування умінь і навичок.
*Робота в групах.
Прочитати лист, надісланий школярем до редакції мовної телепрограми (стилістику та орфографію збережено).
Завдання:
Визначте допущені в листі мовленнєві помилки, усно виправте їх.
Які норми літературної мови порушено?
Висловивши ваше розуміння порушеної проблеми.
Велика помилка відповідальних осіб є і в тому, що дозволяють людям позначати у паспортах та інших офіційних документах імена, прізвища українськими літерами у російському варіанті, наприклад: "Нікіта" замість Микита, "Анна" замість Ганна, "Крістіна" замість Христина чи прізвища, наприклад: "Іванєнко" замість Іваненко, "Літвінова" замість Литвинова... Це теж псує рідну мову.
Потрібен бути вироблений єдиний український стандарт стосовно цього, бо українська мова також має свою власну історичну специфіку, отже імена, прізвища, назви повинні відповідати їй. Ну от так заведено у нас що не "Анна" як скрізь у світі, а Ганна, що не "Ніколай", "Нікола", а Микола.
Просто в основному на ці імена негативна реакція багатьох людей, наприклад, на Слобожанщині, нехотять бути "Миколою" чи Ганною, чи Наталкою (до речі, бачив у документах тільки "Наталія") а мало чого не хотять, не подобається називатися як належить по-вкраїнські - хай їдуть звідси. Що буде, як Тома Сойєра перефарбувати на Хому Квасоленка?
VІ. Підбиття підсумків уроку.
*Бесіда.
- Як співвідносяться мова загальнонародна та літературна ?
- Які існують норми літературної мови?
- Як пов’язані культура мовлення та український національний етикет?
- У чому відмінність між поняттями культура мови та культура мовлення ?
( Культура мови - уміння правильно говорити й писати, добирати мовні засоби відповідно до мети та обставин спілкування, грамотно, логічно, точно й виразно передавати засобами мови свої думки, почуття й переживання.
Культура мовлення – система вимог щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності – усній і писемній. Належний рівень культури мовлення засвідчує розвинений інтелект та високу загальну культуру особистості.)
- Витлумачте терміни мовлення правильне і мовлення комунікативно доцільне.
- Що таке мовне правило? Навести приклади.
(Мовне правило – наукове осмислення, визначення, формулювання мовної норми. Саме норми літературної мови є підґрунтям правил, якими користуються в усному та писемному мовленні.)
- Чи впливають на розвиток літературної мови глобалізаційні процеси? У чому такий вплив виявляється?
- Чи здійснюють, на вашу думку, влив на рівень культури мовлення наших сучасників ЗМІ, зокрема Інтернет? Який це вплив?
- Який ваш улюблений україномовний сайт? Чим він вам імпонує? Чи дотримано на ньому норм української літературної мови? Наскільки необхідно це для Інтернету? Як ви до цього ставитесь?
- Які ви знаєте мовні сайти? Яке їхнє призначення? Складіть перелік таких ресурсів.
- Які норми літературної мови порушуються, на вашу думку, найчастіше? Проілюструйте відповідь прикладами.
VІІ. Домашнє завдання.
Виконати вправу 9, дати відповідь на запитання (7-10 речень) «Яким словником вам особисто зручніше користуватися : електронним чи «паперовим»? (письмово) *