Тема. Франція у 11 – 15 ст. Столітня війна
Мета: охарактеризувати становище Франції напередодні війни; проаналізувати діяльність французьких королів; визначити причини, перебіг та наслідки столітньої війни; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичними документами, історичною картою, вміння висловлювати власну думку; виховувати інтерес до вивчення теми.
Конспект уроку
з всесвітньої історії
для 7-го класу
на тему
«Франція у 11 – 15 ст. Столітня війна»
Підготувала
учитель історії та правознавства
Першотравневої ЗОШ І-ІІІ ступенів
Зміївської районної ради
Харківської області
Вистороп Тетяна Василівна
2017
Тема. Франція у 11 – 15 ст. Столітня війна
Мета: охарактеризувати становище Франції напередодні війни; проаналізувати діяльність французьких королів; визначити причини, перебіг та наслідки столітньої війни; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичними документами, історичною картою, вміння висловлювати власну думку; виховувати інтерес до вивчення теми.
Обладнання: підручник «Всесвітня історія» для 7-го класу (О. В. Гісем), роздатковий матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
У Х ст. Франція переживала часи феодальної роздробленості. Кожне з герцогств було державою в державі, їхні володарі часто були могутнішими за короля і лише вдавали з себе вірнопідданих. Французи були зацікавлені у владі короля, тому вона все ж таки збереглася. У цей час у країні змінюється династія. Королем було обрано Гуго Капета ,який і став засновником династії Капетингів (987 – 1328 рр.). Король був господарем лише у своїх власних володіннях – королівському домені – Іль-де-Франс. Спираючись на різні верстви населення Капети нарощували свої володіння і поступово об’єднували Францію. За часів їх правління успішно розвивалось сільське господарство, ремесла, зростали міста. Населення потребувало сильного короля, який об’єднає країну. Так на бік короля перейшли селяни, дрібні лицарі, церква.
На початку 12 ст. король Людовик VI Товстий навів лад у королівському домені. Він розпочав війну проти баронів, яка тривала двадцять років. Так у 1124 р. король Англії Генріх І та німецький імператор Генріх V почали війну проти короля Франції. Остання здобула перемогу, завдяки об’єднанню васалів Північної Франції. Зміцненню влади короля сприяв шлюб його сина Людовика VII з Елеонорою Аквітанською, який отримав за нею Аквітанію. Але він невдовзі розлучився. Елеонора вийшла заміж за Генріха ІІ Плантагенета, приєднавши Аквітанію до його володінь .отже, король Англії, володіючи французькими землями, став васалом французького короля! Французькі королі розпочали тривалу боротьбу з Плантагенетами за об’єднання Франції. На початку ХІІІ ст.. фр. Король Філіпп ІІ Август повернув Нормандію та прилежні до неї території. У 1214 р. при Бувіне відбулася вирішальна битва між Філіппм ІІ та Плантагенетами. Філіпп ІІ остаточно здобув перемогу.
Мудрий і набожний король Людовик ІІІХ Святий (1226 – 1270 рр.) закріпив за Францією повернені їй англійцями землі, уклавши з Англією спеціальний договір. У німецьких імператорів король відібрав Італію та Сицилію. Людовик ІХ поступово зміцнював свою країну і владу. Він закликав феодалів звертатися до королівського суду, який став загальнодержавним, видав закони для всієї країни, здійснив грошову реформу, яка збагатила державу, обмежив апетити церкви.
Королівська влада у Франції посилилася за Філіппа IV Красивого (1285 – 1314 рр.). Вигідно одружившись він заволодів областю Шампань та королівством Наварра, позбавив незалежності Фландрію. Міста Фландрії невдовзі повстали і у 1302 р. розгромили французьке військо у «битві шпор». Філіпп IV збагачувався за рахунок податків. У 1302 р. він скликав Генеральні штати, з появою яких зміцніла станова монархія. Через вимогу короля сплачувати податок церкві, папа та французький монарх посварилися. Король змусив пап переселитися до Авіньйона (Авіньйонський полон пап). Після цього він взявся за тамплієрів, яким заборгував купу грошей. Найбільше його непокоїла могутність ордену, який підлягав папі. У 1307 р. французький король за погодженням з папою Климентом V заарештував і ув’язнив багатьох представників цього ордену, у тому числі його великого магістра – Жака де Моле. Але заволодіти багатствами тамплієрів йому не вдалося. Король і папа влаштували над тамплієрами суд, який закінчився спаленням півсотні його учасників у Парижі.
Філіппа IV Красивого нарекли «залізним королем». Він помер у 1314 році.
План
Французький поет і історик про бій біля Кресі 1346 р.
«…Англійські лучники…просунулися трохи вперед і почали з великою майстерністю випускати в генуезців свої стріли, які опускалися й впиналися так густо, немов сніг… коли (генуезці) відчули ці стріли, які впиналися їм у руки, ноги і голову, то відразу ж були розбиті…
Поряд з ними (генуезькими арбалетниками) й англійцями стояли щільними лавами (французькі) рицарі, верхи набагато убраних конях і розкішно одягнені… Англійці, як і раніше, посилено стріляли в саму гущу натовпу, й жоден постріл не пропав марно, бо стріли впиналися й падали або серед рицарів, які ще трималися, або серед тих, хто падав і спотикався безпомічно, - і їх можна було підняти з землі не інакше, як з допомогою (своїх) людей…»
Покажіть на карті:
Віру в перемогу вселила у французів юна дівчина Жанна – національна героїня Франції. Вважають її простою селянкою із Домремі, але також версія, що вона могла бути аристократкою.
17-річна Жанна з’явилася у 1429 р. до Карла VII і запевнила його, що Бог повелів їй врятувати Францію. Для цього їй потрібно визволити Орлеан і коронувати Карла у Реймському соборі. Король змушений був повірити. Їй дали рицарські лати, зброю, бойового коня, королівський стяг і поставили на чолі королівської армії. І диво справді сталося. За 17 днів французька армія зняла облогу з Орлеана і здійснила рейд до Реймса. Після цього Жанну назвали Орлеанською Дівою. Тут же був коронований Карл VII.
Подальша доля Жанни Д’Арк склалася трагічно. Вона не змогла визволити Париж і потрапила в полон. Карл VII нічого не зробив, щоб визволити її. Жанну засудили на спалення. 30 травня 1431 р. її було спалено. Найтриваліша в історії війна закінчилася перемогою Франції. Франція ставала сильною централізованою державою. Наступником Карла VII став Людовик ХІ. Поступово Людовик ХІ позбавляв незалежності одне герцогство і графство за іншим. Лише Бургундське герцогство довго не давалося йому до рук. Але врешті Карл Сміливий програв. У 1477 р. його вбив воєначальник, якого підкупив Людовик ХІ.
1429 р. Із листа Жанни дАрк англійському королю
Ви, король Англії… віддайте Діві… ключі від усіх добрих міст, якими ви насильно заволоділи у Франції… і ви всі… хто перебуває під Орлеаном, повертайтеся… в свої країни, а якщо ви так не зробите, чекайте вісток від Діви, яка незабаром прийде до вас, вам на велике горе. Якщо ви, король Англії, не вчините так, то я беру на себе керівництво війною, і, де б не натрапила на ваших людей у Франції, я змушу їх піти, хочуть вони цього чи ні. Якщо ж вони не побажають підкоритися, я їх усіх знищу, а якщо побажають – помилую їх. Мене направив сюди Бог, Небесний Король, як свою заступницю, щоб прогнати вас з усієї Франції.