Урок з всесвітньої історії для 9-го класу на тему «Австро-Угорська імперія та інші держави Балканського півострова наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття»

Конспект уроку

з всесвітньої історії

для 9-го класу

на тему

«Австро-Угорська імперія та інші держави Балканського півострова наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття»

Підготувала

учитель історії та правознавства

Конмунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Т. В.

2018

Тема. Австро-Угорська імперія та інші держави Балканського півострова наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття

Мета: охарактеризувати процес становлення і розвитку національних держав у Європі; особливості розвитку Австро-Угорщини; пояснити причини та наслідки утворення національних держав в Європі; національних рухів слов’янських народів; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження, навички роботи з історичною картою;виховувати зацікавленість до вивчення теми.

Обладнання: підручник   «Всесвітня історія : підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закладів : С. В. Дячков, С. Д. Литовченко. – Харків : Вид-во «Ранок», 2017. – 192 с. : іл.», історичні карти, ілюстрації.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Робота з історичною картою.

• Покажіть на карті:

• країни учасниці та основні битви Кримської війни; (Болгарія, Молдавія, Англія, Франція, Сардинське королівство; Синопська битва, битва на Малаховому кургані)
• території, які втратила Росія, згідно з Паризькою угодою 1856 р.; (гирло Дунаю; частину південної Бессарабії; Карс; Валахію, Молдовське князівство і Князівство Сербія)
• території, які приєднала Російська імперія в 60-70-х рр. ХІХ ст. (Бухарський емірат (1868), Хівінське ханство (1873))

2. Співвіднесіть дати та події.

Відповідь: 1Д; 2Г; 3А; 4В.

3. Бліц-вікторина.

1. З 1864 р. у губерніях та повітах стали вводитися (земства).
2. Найбільш ефективною та «найближчою» до потреб народу була реформа (місцевого самоврядування).
3. У квітні 1878 р. суд присяжних виправдав (Віру Засулич).
4. «Союз трьох імператорів» 1873 р. було укладено між (Росією, Австро-Угорщиною та Німецькою імперією).
5. З якою країною у 1892 р. Росія підписала військову конвенцію? (Францією)
6. Військово-політичний союз Франції, Англії та Росії називається (Антанта)
7. У 1904 – 1905 рр. тривала війна Росії з (Японією)
8. У 1879 р. «Земля і воля» розпалася на («Народну волю» та «Чорний переділ»).
9. «Союз боротьби за звільнення робітничого класу» у Петербурзі створив (Володимир Ульянов)
10.     РСДРП розкололася на (більшовиків та меншовиків)
11.     Події, що відбулися у Російській імперії 9 січня 1905 р. отримали назву (Кривава неділя)
12.     Протягом 1905 – 1907 рр. у Російській імперії тривала (перша Російська революція)
13.     Царський Маніфест «Про вдосконалення державного порядку…» вийшов (17 жовтня 1905 р.)
14.     «Октябристи» - це об’єднання (великої буржуазії та землевласників)
15.     Аграрну реформу після революції 1905 – 1907 рр. провів (П. Столипін).
16.     П. Столипіна було вбито у (1911 р.).

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Слово вчителя.

• З курсу історії України 8 класу, пригадайте причини російсько-турецьких воєн 1768-1774 рр. та 1787-1791 рр.?
• Які договори були підписані між країнами? (Кючук-Кайнарджійський та Ясський)
• Чи завершилися на цьому протистояння між Росією та Туреччиною?
• Сьогодні ми дізнаємося про причини та наслідки ще однієї російсько-турецької війни та з’ясуємо становище Австро-Угорської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя.

Габсбурзька імперія потребувала всебічних реформ. Особливістю імперії залишався її багатонаціональний склад, у якому німці, відповідно до перепису 1910 р., становили 24%. Найголовнішою проблемою імперії  було врегулювання відносин з Угорщиною. У 1867 р. була створена Австро-Угорська монархія, єдиним правителем якої проголошувався імператор Франц Йосиф І (1848 – 1916 рр.). В основу державного устрою Австро-Угорщини був покладений дуалізм, тобто виникла конституційна монархія із двома центрами – Австрією та Угорщиною. Обидві частини імперії мали рівні права, власні парламенти й уряди. Спільними справами вважалися зовнішня політика й оборона. В імперії загострилися міжетнічні конфлікти. У таких умовах австрійський уряд намагався досягти компромісів.

У 1868 р. вийшов «Закон про політичну рівноправність національність», згідно якого в Угорщині проголошувалася наявність єдиної політичної угорської нації. Мадяризація обурила неугорські народи, особливо хорватів.

Мадяризація — насильне переведення на угорську мову і насаджування «угорської культури» неугорським народам.

2. Самостійна робота з текстом підручника (с. 128).

• Опрацюйте матеріал підручника про Франца Йосифа І.
• Як називав себе імператор? («Останній європейський монарх старої школи»).
• У якому віці Франц Йосиф І отримав корону? (18 років)
• Скільки років він обіймав цю посаду? (68)
• Чому Франц Йосиф І присвятив своє життя? (Зміцненню єдності й могутності Австрійської імперії та католицької церкви)
• Чому, на вашу думку, імператор користувався великою популярністю та пошаною серед підданих?

3. Розповідь учителя.

На початку 70- рр. ХІХ ст. Росія розпочала спробу встановити свій контроль над чорноморськими протоками Босфор і Дарданелли, що мали величезне військове та економічне значення.  У 1875 р. Османській імперії оголосили війну Боснія, Герцеговина, Болгарія, Сербія та Чорногорія. Однак турки  з неймовірною жорстокістю швидко придушили повстанців.

У грудні 1876 р. була оприлюднена перша в історії Туреччини конституція, що дарувала всім підданим султана особисту свободу й рівність перед законом без різниці віросповідання. Однак вимоги Росії та інших європейських країн не були виконані оскільки конституція лишилася на папері. У квітні 1877 р. Росія оголосила війну Туреччині. Союзниками Росії стали Румунія, Сербія і Чорногорія. Воєнні дії розгорнулися на Балканах і Закавказзі.

Турецька армія чинила запеклий опір і переходила в контрнаступ. В суворих умовах російська армія зазнавала тяжких втрат а війна розтягнулася майже на два роки. 19 лютого 1878 р. у містечку Сан-Стефано був підписаний попередній мирний договір, що передбачав створення незалежного Болгарського князівства.

У червні-липні 1878 р. у Берліні відбувся міжнародний конгрес за участю всіх основних європейських держав, зокрема і Османської імперії.

4. Робота з історичним джерелом (с. 133 підручника).

• Опрацюйте фрагмент історичного документа та дайте відповіді на запитання.
• На які частини за рішенням Берлінського конгресу була розділена Болгарія?
• Які державні права мали ці частини однієї країни?
• Які держави Європи остаточно здобули незалежність, визнану міжнародним правом?
• Які територіальні придбання в Європі здійснила Російська імперія?
• Яка держава, не беручи участі у воєнних діях, розширила свої володіння?

5. Робота в парах.

• Опрацюйте текст підручника на ст. 131 – 132 та перекажіть за планом.

План

1. За яких умов утворилося князівство?
2. Хто очолив державу?
3. У чому полягала зовнішня та внутрішня політика держави?
4. Становище держави.

1-й варіант – Румунія.

2-й варіант – Сербія і Чорногорія.

3-й варіант – Болгарське  царство.

6. Робота з текстом підручника (с. 132 – 133).

1. Вибіркове читання.

• Зачитайте всі речення, у яких зустрічаються:

• назви країн;
• числа;
• дати.

• Зачитайте закінчення речення:

• Економіка імперії…
• Наприклад…
• Правлячі кола імперії…

• Дайте відповіді на запитання

• Які галузі промисловості найуспішніше розвивалися в Австрії та Угорщині? (енергетика, електротехніка, хімія)
• У чому полягала роль фінансового капіталу?
• Чому становище в Боснії та Герцеговині викликало занепокоєння Австро-Угорщини?

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Установіть хронологічні послідовність подій.

4 А  анексія Боснії та Герцеговини Австро-Угорщиною   (1908)

2 Б  проголошення Румунського королівства (1881)

1 В  Берлінський конгрес    (1878)

3 Г  Столипінські реформи    (1906)

2. Робота з історичною картою.

• Покажіть на карті основні події російсько-турецької війни 1877 – 1878 рр.
• Використовуючи карту (с. 85), випишіть у зошит назви нових незалежних держав Балканського півострова, що виникли протягом ХІХ ст., та їхні столиці. (Сербія, Белград; Чорногорія, Цетине; Болгарія, Софія; Румунія, Бухарест)

3. Бесіда за запитаннями.

• Коли та за яких обставин виникла Австро-Угорська дуалістична монархія?
• Чому Габсбурги вирішили реформувати свою монархію та надати їй дуалістичної форми правління?
• Чи міг дуалізм влади розв’язати проблеми внутрішньої політики величезної багатонаціональної держави?
• Визначте головні причини російсько-турецької війни 1877 – 1878 років.

6. Підсумки уроку.
7. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 24 підручника.
2. Опрацювати завдання підручника на с. 133.
3. Підготувати повідомлення за темою «Виникнення тероризму».