Консолідація лівих сил на тлі загострення соціальних проблем Репресії проти страйкарів підштовхнули робітників до створення профспілок. Зростання робітничих організацій і утворення в 1920 р. єдиного профспілкового центру вимагали об'єднання соціалістичних організацій Японії. У кінці 1920 р. була утворена Соціалістична ліга - штучне об'єднання ідеологічно різних груп соціалістів, комуністів, анархістів. Уряд бачив в Лізі небезпечну організацію, і в травні 1921 р. вона була розпущена. У січні - лютому 1922 р. у Москві проходив з'їзд РКП(б), на якому були присутні японські революціонери-комуністи. Делегати з'їзду висловились за необхідність об'єднання всіх революційних сил Японії. Влітку 1922 р. в Токіо представники соціалістичних груп проголосили утворення Комуністичної партії Японії. Незабаром був створений японський комуністичний союз молоді. Слабкість демократичних позицій через відсутність відповідних традицій і необхідної соціальної бази: багатопартійна система і парламентаризм склалися лише наприкінці XIX ст. Неспроможність демократичних сил стати на шляху зростання шовіністичних і агресивних устремлінь панівних кіл країни. Активна діяльність шовіністичних організацій, які були засновані на расистських ідеях паназіатизму (гасло «Азія для азіатів»).
У квітні 1927 р. до влади в Японії прийшов уряд лідера партії Сейюкай - генерала Гіїті Танака. Новий уряд одразу зайнявся розробкою планів війни проти Китаю та Радянського Союзу. Проведення модернізації у формі мілітаризації, на чолі майже усіх міністерств стояли військові – адмірали та генерали. Мілітаризація — підкорення економічного, політичного, суспільного життя країни задачі нарощування військової потужності держави. Меморандум Танака — дипломатичний документ, направлений у червні 1927 р. імператору Японії генералом Танака. Передбачав встановлення світового панування Японії шляхом військової агресії.необхідність «схрестити мечі» з Росією; неминучість війни з США через зіткнення інтересів у Китаї.
Початок японо-китайської війни. Становлення тоталітарного режиму. 18 вересня 1931 р. – початок вторгнення японських військ в Північно-Східний Китай. Лютий 1932 р. – захоплення всього Північно-Східного Китаю; створення на території Маньчжурії маріонеткової держави Маньчжоу-Го на чолі з імператором Пу І.28 березня 1932 р. – напад японців на місто Шанхай, але захопити це місто не вдалося.1933 р. – вихід Японії із Ліги Націй.7 липня 1937 р. – початок Японією широкомасштабної війни проти Китаю. Ця війна набула затяжного і масштабного характеру і фактично тривала до 1945 р.
Посилення впливу військових. Військові, які були вихідцями з привілейованого стану самураїв, прагнули до ліквідації парламентської системи і встановлення ''сильної влади''. У березні та жовтні 1931 р. було викрито змови, які мали своєю метою підготовку державного перевороту для встановлення військової диктатури. На чолі змовників стояли один із керівників фашистського руху - О. Сюмей і офіцер Х. Кікгоро. ''Молоді офіцери'' виявляли невдоволення старою бюрократією і генералітетом, що був з нею пов'язаний. У них вони вбачали гальмо на шляху свого просування по військово-службовій драбині. Навесні 1932 р. почало формуватися угруповання на чолі з лідером ''молодого офіцерства'' генералом Аракі. На початку травня 1932 р. фашистська ''Національна федерація молодих офіцерів'' розповсюдила листівки з демагогічними випадами проти монополій. Було вбито прем’єр-міністра Імукаі. Але і ця спроба встановити військову диктатуру не мала успіху.