Урок з я досліджую світ "Різноманітність рослин"

Тема. Різноманітність рослин.

Мета: розширювати знання учнів про різноманіття рослин на Землі. середовище їх існування; ознайомити з групами та характерними особливостями рослин; розвивати уяву,творчі здібності, пам'ять учнів, пізнавальний інтерес та мислення; виховувати вміння слухати, самостійно працювати в групі.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

     — Подивіться один на одного, усміхніться. Сядьте спочатку дівчатка, тепер хлопчики.

         У нас урок природознавства. Сьогодні ми зробимо ще один крок у царство природи. На уроці вам знадобиться увага, зосередженість, кмітливість, активність, наполегливість.  

ІІ. Повторення вивченого  матеріалу.

1. Фенологічні спостереження.

• Яке сьогодні число та місяць?
• Яка погода надворі?   Що можна сказати про стан неба?
• Яка температура повітря?
• Чи були сьогодні опади?  Чи є вітер?

 2. Розв’язання кросворда.

      — На попередньому уроці ми закінчили вивчати тему «Джерела енергії». Перевіримо, чи добре ви засвоїли тему. Для цього розв’яжемо кросворд .

            1. Здатність будь-якого тіла виконувати роботу.

            2. Найпотужніше джерело енергії на Землі.

            3. Енергетична машина, яка обертає воду.

            4. Рух повітря, енергію якого використовують у вітряках.

3.Бесіда

1. Як зберегти тепло у будинку?

2. Як зекономити електроенергію?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Метод «Прес»

1. Пригадайте, якою буває природа?

2. Що належить до живої природи?

— Жива природа дуже різноманггна. Усі живі організми вчені поділили
на великі групи — царства. Зокрема, видляють царства: Рослини, Тварини,

Гриби, Бактерії. Деякі вчені виділяють i царство Bipycів. Погляньте на зобра-жених представників царств живої природи.

      --Чи схожі рослини, тварини, гриби, бактерії між собою за зовнішнім виглядом?

       Представники царств живої природи відрізняються між собою не тільки за зовнішнім виглядом, а й за іншими ознаками, про які ви дізнаетесь на наступних уроках.

2. Загадка

     А щоб дізнатися, з якого царства ми починаємо вивчати живу природу, відгадайте загадку: «Росте, дихає, живиться, а ходити не може». (Рослина)

3. Інтерактивна вправа «Гронування»

     — Що ви знаєте про рослини?

(Учитель на дошці вивішує слово «Рослини» та проводить від ньо­го стрілки до слів, що називають учні: культурні, дикорослі, декора­тивні; дерева, кущі, трав’янисті; хвойні, листяні; багаторічні, дворіч­ні тощо.)

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

      Матінка-природа подарувала нам чудовий світ, який не залишає людей байдужими. Biн чарує своєю вродою, таємничістю, різноманіттям. Це — світ рослин. Наука, що вивчає рослини, називається ботанікою. Учені-ботаніки, щоб добре вивчити рослини, розподілили їх на групи. Серед них є водорості, мохи, папороті, хвойні та квіткові рослини. (вивісити на дошці)

1. Група «Водорості»:

Діти, де ви  зустрічалися з водоростями? (Учні відповідають.)

Водорості поширені по всій земній кулі. Основна частина водоростей заселяє океани, моря, річки, озера, болота — загалом усе, де є вода. Проте інколи їх можна зустріти на гpyнтi, стовбурах дерев, скелях, навіть на льоду в снiгax Арктики й Антарктики. Ще є водорості, які селяться на шepcтi у тварин (наприклад лінивця) i забарвлюють її в зелений колір.

Водорості відрізняються за формою i розмірами. Є водорості дуже маленькі, які можна побачити лише у мікроскоп. Наприклад, кулястої форми хлорела. (Слайд  )  Мікроскопічні водорості спричиняють цвітіння води.

Нагадують зелені нитки нитчасті водорості.

Довгі бypi стрічки нагадує водорость ламінарія, або морська капуста.

 На кущики подібні червоні водорості.

Водоростей icнyє 30 тисяч видів! 160 видів є їстівними — ламінарія, порфіра або норі, з яких виготовляють пластинки для суші. Деякі служать кормом для худоби, сировиною для виготовлення йоду, агару, застосовуються в медицині, у лабораторних дослідженнях.    

Як бачимо, водорості бувають різних кольорів: зелені, бypi, жовті, червоні й навіть є безбарвні. Проте їх об'єднує головне: вони не мають кореня, листків, стебла, квіток iз насінням.

2. Група «Мохи».

Мохи — це рослини, які зростають у вологих місцях: у лісах, на болотах, стовбурах дерев, камінні.

У лісах, на болотах, на лузі мохи можуть утворювати суцільний зелений покрив. Мохи сприяють зволоженню грунту, оскільки здатні швидко вбирати воду i добре її утримувати. Здатні нагромаджувати у тілi шкідливі речовини .Тварини їx не їдять.

       У сирих лісах i на заболочених луках часто зустрічаеться зеле­ний мох — зозулин льон. Мох має тонке стебло, що росте вертикально вгору. Стебло густо вкрите зеленими вузькими листочками. Кореня мох не має. Замість кореня на підземній частині стебла є тонкі, схожі на нитки, вирости. Ними рослина живиться. Квітки мох теж не має, тому не утворює плодів з насінням. Нові рослини виростають з дуже дрібних коричневих спор, які утворюються в коробочках на верхівках рослини.

     Поширений в Україні і мох сфагнум. З відмерлих решток сфагнового моху утворюються поклади торфу.

       Мохи дуже невибагливі. Можуть витримувати сильні морози й нагрівання спекотним сонцем. При настанні несприятливих умов (холоду, посухи) зупиняються в pocтi, але залишаються живими. Коли випадають дощі та знову настає тепло, вони швидко оживають. Завдяки своїй витривалості вони часто ростуть там, де інші рослини не можуть існувати: поселяються на скелях, на стовбурах дерев, на стінах i дахах старих будинків.

        Отже, запам’ятай: мохи — це рослини, які мають стебло i листки,не мають кореня і розмножуються спорами.

3. Група «Папороті».

Папоpoтi зустрічаються частіше в тінистих вологих лісах, на дні сирих ярів. Їх понад 10 тисяч видів. Мільйони років тому на планеті Земля зростали деревовидні папopoтi, які утворювали величезні ліси. Вони вимерли i утворили поклади кам'яного вугілля на нашій планеті. Дерев'янисті папopoтi зустрічаються нині лише в тропічних країнах.

Папopoтi, що ростуть в Україні, — багаторічні трав'янисті рослини.

У них є корінь, стебло, великі розсічені листки, які схожі на велекі пера. Розмножуються папоpoтi спорами, що утворюються на нижній стороні листка в особливих горбочках — утворах бурого кольору.

Отже, папороті належать до трав'янистих рослин, вони мають  стебло, листя й коріння. Квітів і плодів з насінням в них немає. Розмножуються спорами, які прикріплені на нижньому боці листка.

4. Група «Хвойні рослини».

Скажіть, діти, чому ці рослини мають назву «хвойні»? (Листя називається хвоєю.)

Серед хвойних рослин, більшість — дерева, але є й чагарники-кущі. Цих рослин є аж 560 видів. Усі ви знаєте такі хвойні рослини, як сосна, ялина, ялиця, кипарис, кедр, тис, модрина, секвоя. Розміри дорослих дерев бувають різними: від карликових сосен заввишки лише 1 м до дерев у 100 м у висоту (секвоя вічнозелена).

У дикій природі хвойні дерева поширені по всій нашій планеті. У їхній кopi є безліч канальців, заповнених густою рідиною, яка має приємний запах, — хвойною смолою.

Хвойні рослини мають вci органи, крім квітів та плодів. Розмножуються насінням, що утворюється в шишках.

5. Група «Квіткові   рослини».

Як ви здогадалися, квіткові рослини мають квітку. А що утво­рюється iз квіток?

Квіткових рослин, на Землі значно більше, ніж ycix інших разом узятих. Їх аж 240тисяч видів. Вони зустрічаються в тундрі, тропіках, серед боліт, у пустелях та високо в горах. До цієї групи належать трави та дерева, ліани та кущі.

     Багатство барв, форм та ароматів їхніх квіток призначене для запилювачів — комах. У тих iз них, що запилюються комахами, квітки яскраві, запашні, розкриваються вдень. Комахи легко знаходять їх за кольором та запахом. Ті, що запилюються вітром, яскравих квітів не мають.

     У кожній групі рослин багато видів. Кожен вид має назву, що складається з двох слів. Так рослини називають вчені. Наприклад: волошка синя, волошка польова, волошка лучна, волошка руська (ст. 80). Як бачимо, усі квіти дуже схожі (мають однакову форму квітки і пелюсток), відрізняються лише кольором. Порівняємо волошки з маком : вони зовсім не схожі.

      Отже, рослини  різних видів несхожі між собою, а рослини одного виду дуже схожі.

   2. Фізкультхвилинка.

  — Втомились, зараз трішки відпочинемо.

3. Робота з підручником.

Гра «Розвідники»

     1. У підручнику на с. 77 прочитайте рядок, де названо вci царства
природи.

     2. Перегляньте текст підручника на с. 77—79 i знайдіть місцe, де
йдеться про органи, які є у:1) водоростей; 2) мoxiв; 3) папоротей; 4) хвойних рослин; 5) квіткових рослин.

V. Осмислення, узагальнення та систематизація знань.

1. Вправа «Перевір себе».

Учитель пропонує визначити групу рослин за коротким описами.

1. Вони дуже різноманітні. Їx найбільше. Мають плоди, що утворюються iз квітів. (Kвітковi рослини)
2. Вони дуже витривалі. Не гинуть від морозу та спеки. Не мають кореня, квіток, але в них є стебло й листки. Розмножуються спорами. (Мохи)
3. Вони не мають справжніх органів: нi кореня, нi стебла, нi листків, нi квітів. Розмножуються спорами. Інколи їx вживаютъ у їжу люди. (Boдopocmi)
4. Вони мають коріння, листки та стебло. Квітів у них немає. Їхнi листки схожі на великі пера. (Пanopomi)
5. Серед них не буває трав'янистих рослин. Kвітів не мають. Насіння дозріває в шишках. (Хвойні рослини)
6. Наука, що вивчає рослини, — це ... (Ботаніка)

2. Робота в групах.

   Об’єднайтесь у групи. Попрацюйте разом над завданнями.

     1 група

1. Назвіть водорості …………………………………….

2. На Івана Купала дівчата й хлопці завжди прагнули знайти квітку папоротi. Чи можна це зробити? Чому?

3. Вкажіть зайву рослину у рядку:

     Підсніжник, бузок, липа, зозулин льон.

     2 група

1. Назвіть папороті …………………………………….

2. Біле латаття живе у воді. Це водорость? Поясніть, чому?

3. Вкажіть зайву рослину у рядку:

     Ламінарія, капуста, соняшник, огірок.

     3 група

1. Назвіть мохи …………………………………….

2. Олені полюбляють їсти оленячий мох (ягель) й ісландський мох. Чи справді ці рослини є мохами? Доведіть свою думку.

 3. Вкажіть зайву рослину у рядку:

     Ялина, сфагнум, сосна, ялівець.

VI. Рефлексія. Підсумок уроку.

1. Інтерактивна вправа «Незакінчене речення» .

     Закінчіть речення.

1. Я знаю такі групи рослин: ...
2. Мене зацікавило ...

2. Бесіда.

1. Чи сподобався вам уроку?
2. Що вас здивувало?

3.  Про які рослини ви хотіли б прочитати, дізнатися більше?

VII. Домашнє завдання.

     1. Прочитайте текст підручника (с. 78 - 79).

     2. Дайте відповідi на запитання підручника (с. 80).

     3. Для допитливих: дізнайтеся про кількість різних видів рослин (с. 80 підручника).