Урок. За добро добром платять. Українська народна казка "Кривенька качечка"

                                 ЗА ДОБРО ДОБРОМ  ПЛАТЯТЬ

Тема: Українська народна казка «Кривенька качечка».

Мета: - вдосконалювати навички читання, вміння учнів правильно інтонувати

               мову дійових осіб, членувати текст для складання плану;

               поглиблювати уявлення про етику людських стосунків;

• розвивати увагу, пам'ять;
• виховувати доброту і чуйність, донести до свідомості дітей, що

найвища краса людини в доброті.

Обладнання: малюнки до казки; вірші, прислів’я, картки зі словами,

                словникові слова; декорації українського подвір’я, костюми

               казкових персонажів.

Хід уроку

І. Організаційна частина

Учитель: Продзвенів дзвінок –

                 Починається урок.

                 З чого ж нам його почати?

                ( Діти: Скоромовку розказати!)

(Учні самостійно добирають останній рядок вірша).

Слайд 1. «Вивчи скоромовку».

                 Котик Лапанчик муркоче на лаві.

                 Клава – на лаві і котик – на лаві

                 Лагідно казку розказує Клаві.

ІІ. Мовленнєва розминка

Вправи на вдосконалення навичок читання.

Слайд 2. «Прочитай повільно, мелодійно».

 

                 Осіннім ранком стелиться туман,

                 Блищить роса на кучерявих травах,

                 І журавлі, курликаючи, вдаль

                 Летять, немов останній літа спалах.

Слайд 3. «Збери прислів’я».

                 Дякування, частування, яке, й, таке.

                 Пирога, без, їстимеш, труда, не.

                 Добром, добро, платять, за.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: Як дати людям вміння не робити зла,

                 Йти добрими у світ чудовий та багатий,

                 Якби я вміла, о, якби могла,

                 У кожний день би запросила свято…

                 Біжать літа, неначе в вирій птахи,

                 Добро і радість поряд із тобою,

                 Як стати людям на землі щасливими,

                 Як переповнитися людям добротою?

• Як ви думаєте, чого більше на землі – добра чи зла?

Вікторина «З якої казки пісенька?»

Слайд 4. Я по коробу метений

                 На яйцях спечений.

                 Я від баби втік,

                 І від діда втік,

                 Так і від тебе втечу. (Колобок)

Слайд 5. Гуси, гуси, гусенята,

                 Візьміть мене на крилята

                 Та понесіть до батька… (Івасик – Телесик)

Слайд 6. Ой ви діточки, козеняточки,

                 Відімкніться, відчініться!

                 Ваша матінка прийшла,

                 Молочка вам принесла. (Вовк та козенята)

Слайд 7. Мій котику, мій братику,

                 Несе мене лиска

                 За круті гори, за бистрії води.

                 Порятуй мене! (Котик і Півник)

Слайд 8. «Ріпка».

Слайд 9. «Солом’яний бичок».

Слайд 10. «Колосок».

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

Вчитель: Сьогодні на уроці ми помандруємо далі країною чарівних казок.

                 Наступна дорога поведе нас до старенької хатини на околиці села,

                 бо там сталася чарівна пригода…

1. Побудова асоціативного куща.

ДОБРОТА (Сердечність, злагода, мир, дружба, добрі вчинки).

Вчитель: Ось пісенька з казки, до якої ми вирушаємо.

Слайд 11. «Пісенька».

                  Онде наша іва,

                  Онде наша діва,

                  На метеному дворці,

                  На тесаному стовпці.

                  Кужілочка шумить,

                  Веретенце дзвенить.

                  Скиньмо по пір’ячку,

                  Нехай летить з нами! (Кривенька качечка).

• Упізнали, з якої вона казки?

V. Ознайомлення з казкою

1. Словникова робота

Вчитель: Щоб вам у казці було все зрозуміло, ознайомимося з окремими

                  словами.

Слайд 12. «Словникова робота».

Починочок – пряжа, намотана на веретено.

Галочка – пестливе звертання до дівчинки.

Кужілочка – частина прядки у вигляді кілка.

Веретенце – ручне знаряддя для прядіння у вигляді тонкої палички із

                         загостреними кінцями.

Полинути – полетіти.

Жалувати – жаліти.

2.Інсценізація І частини казки:

- до слів «…а самі знов пішли по гриби».

Ведуча. Жили собі дід та баба в чепурній хатині.

               Мали кота, козу й собаку, не мали дитини.

Баба. Хто нас діду поховає, як ми повмираємо.

           Хто нам їсти приготує, як ми захворіємо?

Дід.    Нічого я ще не знаю, бабуся миленька.

           Давай підемо по грибки, ти моя старенька.

           Бери козуб і корзину, я візьму відерце.

           Наберемо ще води ми з чистого джерельця.

           Назбираємо грибочків, ягідок нарвемо,

           Зваримо юшки із грибами, млинців напечемо.

Баба. Добре діду, зараз йдемо, трохи приберуся.

           Й що робити отим трудягам я розпоряджуся.

           Ти, кицюню,  сиди тихо,  мишей дожидайся,

           Як вилізуть вони з нірки, від них не ховайся,

           А хапай ти їх, бешкетниць, за хвости тонкі,

           Щоб втікали всі з комори, злодійки такі.

           А ти, Бобику, гарненько стережи хатину,

           Не смій спати ти, песику, ні одну хвилину!

           Тобі, кізонька сіренька, дам таку пораду:

           Їж травичку, пий водичку, дай за двором раду.

           На город ти не ходи й там не рви капусту,

           А то зробиш ти мені у городі пусто.

Ведуча. Як сказали, так й зробили – до лісу подались,

           Дорогою розмовляли і тихо сміялись.

           А тим часом в хаті…

Кіт:     Гей, ви друзі мої вірні, йдіть сюди скоренько,

           Поки їх немає вдома поможемо стареньким!

           Іди коза на город прополи капусту,

           Тільки гляди дивись, щоб не було в городі пусто.

           Я в коморі подивлюсь де там сало, м'ясо.

           Може де знайду сметану, дуже вже все ласе.

Собака: А ну, стійте, зупиніться! Чи ви що, здуріли?

            Не дозволю це робити, як ви б не хотіли!

            Іди, коза, ти на луки: їж траву, пий воду,

            Та гляди мені не влізь та в ніяку шкоду!

             А ти, Мурчику, присядь біля мене тихо,

             Та й послухай, що я скажу, щоб не було лиха.

             Іди мишей ти лови в хату і в комору,

             А я буду прибирати отут біля двору.

Ведуча: Усі сіли, подумали та й пішли тихенько –

             Хто на луки, хто до клуні, а хто до порога.

             Аж тут дивляться, із лісу, баба з дідом вже вертають

             Та такі веселі! Бо несуть вони ще й качку собі до оселі.

Баба:   Буде, діду, ця качечка в нашій хаті жити,

             А весною до річечки діточок водити.

Дід:     Будеш, бабо, ти їх ласти, ще й кужеля прясти,

             Бобік буде слідкувати, щоб часом лисиця,

             Не стягнула каченятко й у ліс не забрала.

Баба:   Посидь, качечко, отут в хаті на гніздечку,

             А ми підемо в лісок, отут недалечко.

             Треба ще нам ягідок й грибів назбирати.

             Щоб було б тепер чим нам тебе годувати.

             (Дід і баба знову ідуть в ліс)

Слайд 13. «Незвичайна знахідка у лісі».

• Чому дід і баба сумували?
• Що вони знайшли у лісі?
• Що трапилося з качечкою?

Складання першого пункту плану. (Запис на дошці). 

3.Читання казки учнями за логічно завершеними частинами.

а) 2-га частина – до слів «Так і зробили».

Читання «День –Ніч».

Слайд 14. «В хаті прибрано, хліба напечено…»

• З чого здивувалися дід і баба?
• Кого помітили сусіди?

Складання другого пункту плану.(Запис на дошці).

б) 3-а частина – до слів «Не плач, галочко!».

Читання «ланцюжком».

Слайд 15. «Спалене гніздечко».

• Кого побачили дід з бабою біля своєї хати?
• Де взялася ця кривенька качечка?
• Як ви думаєте, чому дід та баба спалили гніздечко?

Складання третього пункту плану. (Запис на дошці).

в) 4 –а частина. Гра «Ми – актори». Читання у особах.

Слайд 16. «Дівчина сіла надворі та й пряде…»

Складання четвертого пункту плану. (Запис на дошці).

4. Стислий переказ казки за планом.

VІ. Узагальнення прочитаного

Т Е С Т У В А Н Н Я

1. Дід з бабою пішли в ліс

а) по гриби

б) по дрова

      2. Чим дід з бабою обложили гніздечко?

           а) травою

           б) пір’ячком

        3. З чого здивувалися дід і баба?

           а) що у них прибрана хата

           б) що у качечки вже ніжка не крива

        4. Сховавшись за коморою дід і баба помітили

           а) що багато людей у них господарюють

           б) що дівчина ішла до криниці

        5. Дід і баба

           а) спалили гніздечко

           б) не зізналися, що усе бачили

         6. Дівчина

           а) навіки залишилася у стареньких

           б) полетіла з табунчиком качок

Визначення головної думки твору казки.

VІІ. Підсумок уроку

1.Бесіда

 - Чому дівчина більше не захотіла залишитися у діда і баби?

- Які ознаки чарівності є у казці?

2.Зачитування Правил доброти

Слайд 17. «Правила доброти».

• Допомагай слабким, маленьким, хворим.
• Не будь жадібним.
• Прощай іншим помилки.
• Ніколи не заздри.
• Жалій інших.
• Не лінуйтесь робити добро.

Учень 1. Не лінуйтесь робити добро,

                Лише зла не бажайте нікому,

                Бо воно, як велика гора,

                Стане вам на шляхові земному.

                І заступить навколишній світ,

                Зробить серце жорстоким, холодним.

                Ви з любов’ю живіть з юних літ

                Будьте чуйним, веселим і добрим.

Учень 2. Тож нехай ваші серця гріє завжди сонечко, і нехай ніколи до нього

                 не підступить крижина, яка зможе остудити його, перетворити на

                 холодне і черстве.

Вчитель: І пам’ятайте, що тільки добре і лагідне серце вміє любити,

                  співчувати та допомагати, тільки добре серце вміє бачити красу

                  і творити її.