Урок позакласного читання "Золота осінь в творах українських поетів" 3 клас

        Урок позакласного читання «Золота осінь у творах                      українських поетів»

  Мета: знайомити учнів з кращими зразками поезії про осінь; розвивати навички виразного читання,уміння розуміти задум автора, відчувати красу поетичного слова, розвивати міжпредметні зв язки; виховувати любов до природи.

Обладнання: ноутбук, програвач, мультимедійна дошка,список рекомендованої літератури, малюнки дітей на осінню тематику,  твори дітей ,презентація «Золота осінь», картина Ісака

Левітана «Золота осінь», музика  Антоніо Вівальді «Осінь»,

  П. І. Чайковського «Пори року. Осінь» ,  пісня «Кущ осінньої калини»у виконанні Раїси Кириченко,  вірші дітей(якщо такі виявляться) .

 

 

                                         Хід уроку

І   Організація класу.

 

Слайди № 1-6

Лунає перший куплет пісні «Кущ осінньої калини» у виконанні Раїси Кириченко

 

Слайд №7

Оголошення теми і мети уроку)

 

-Як ви вже зрозуміли, тема нашого сьогоднішнього уроку позакласного читання «Золота осінь у творах українських поетів».

Ця багата і прекрасна пора року нікого не залишає байдужою.

Поети, художники, композитори кожен підвладними йому засобами зображають її в своїх творах. На уроках музики ми слухали і аналізували музику Антоніо Вівальді   «Осінь» та  дитячі музикальні п єси «Вересень», «Жовтень» і «Листопад» з альбому «Пори року» Петра Ілліча  Чайковського. На уроках образотворчого мистецтва та розвитку мовлення розглядали картину Левітана «Золота осінь» .

 

 

Ми побіжно звертатимемось до цих творів і сьогодні, але так як у нас урок читання, то основну увагу ми зосередимо на поезії.У нашій «Читанці» зосереджені кращі твори українських поетів про осінь. Але «Читанка»  не може вмістити всього, що хотілося б .  Та й видана вона давно, за цей час з явилось багато нових чудових творів. Отож ми сьогодні працюватимемо із віршами, які не вивчаються за програмою, але які припали вам до душі і ви підготували їх на сьогодні.  Вам було дано завдання підібрати відповіді на питання про осінь серед віршів поетів. Можна було скласти і свої поезії.

 

Показ слайда №8

-Давайте згадаємо уроки природознавства і назвемо основні ознаки осені в природі.Але сьогодні зробимо це поетичними рядками.

 

 

 Сл. № 9-10

Віктор  Кочевський  

Рання осінь

 

Дні коротшають потроху,                                  

Відцвіта міжхмарна просинь.                

В край наш з дальньої дороги

Завітала рання осінь.

 

Йшла по лісу- не забула:

Під пеньки грибів сипнула,

Розтрусила кошик глоду-

Ти не їв такого зроду!

 

І у полі на роздоллі

Вдень трудилась, ніч не спала:

З тракторних димків у полі

Павутиннячка напряла.

 

 

Сл № 11

Анатолій Качан   

 

Вже переїхало з полів                                      

Зерно у затишні комори,

І відчинились для птахів

Ворота вирію за морем.

 

Стоять  останні теплі дні,

По селах справили обжинки,

І літо в нашій стороні

Тримає тільки павутинка.

 

 

Сл. № 12

Наталка Поклад                                        

Прощання

 

Літечко ворота зачинило

Й осені ключа від них дало,

А само за хмарку зачепилось

І у теплий ірій попливло.

 

Журавлі із ним навперегони,-

«кру» та «кру» лунає з вишини:

То нам їхня пісенька на спомин,

Щоб не забували до весни.

 

 

Сл № 13

Юрій Клен

 Осінь                                                     

 

Веселий вересень у лісі                                

Повісив ліхтарі,

І сонце на злотистім списі

Гойдається вгорі.

 

Гаптує вечір жовтим шовком

Блакитні килими,

А чорний пень зробився вовком,

Повившись у дими.

 

 

 

 Сл. №  14-17, звучить мелодія

 П. І.  Чайковського  «Пори року. Жовтень»

В.  Чикало

ПОБЛИЗУ ОСІНЬ           

 

 

Покрились золотом ліси,

Трава пожухла і зів'яла...           

Такої дивної краси

Я навесні не зустрічала.

Такого й влітку не було,

Хоч колосилося колосся,

Це чудо статися могло

Лише коли поблизу Осінь

 

-Отож давайте помандруємо у вересневий парк або сад під уже знайому нам музику. Що ж ми там цікавого побачимо?

 

 

Сл № 17

Г. Маніва

КАШТАНОПАД                     

 

Ось червоний

Впав листок,

А за ним

Каштанчик – скок!

Жовтий лист

На землю ліг,

Слідом знов

Каштанчик – плиг!

День за днем

Таке підряд –

Падолист,

Каштанопад.

 

 

 Марія  Познанська     

          Каштан                                              

 

  Волохатий, з колючками

Ми каштан знайшли в саду.

Збили з  нього паличками

Шкаралупу ту тверду.

А тепер який гладенький,

Розмальований який:

Спинка жовта, сам темненький.

Білі в цяточку боки.

 

 

Сл№18

Григорій  Усач

ЩО НА СПИНЦІ В ЇЖАЧКА?    

 

 

Що несе на спинці                       

Спритний їжачок?

Він несе на спинці

Золотий листок.

 

Що несе на спинці

В дощик і сльоту?

Він несе на спинці

Осінь золоту.

 

 

-Чому ж осінь називають золотою?

 

 

Сл.  №19

О. Війтик-Ющук                                 

ОСІННІЙ ПАРК    

 

Вже побагряніло

Листячко на клені,

Але на вербиці

Ще воно зелене.

 

На каштані листя

З жовтою каймою.

Йду осіннім парком

Тихою ходою.

 

Таких фарб немає

Влітку, ні зимою.

Недаремно осінь

Зветься золотою.

 

-Погляньте , який гарний уманський парк « Софіївка» цієї пори.

 

-Осінь щедро сповнює ліси і садки своїми пахощами. Чим, на вашу

думку, пахне осінь у саду?

 

Дмитро  Мегелик    

        Сливи

 

Осінь дише зливами,                   

Осінь пахне сливами,

Що в росі купаються,

Соком наливаються.

Сливи поміж вітами

Сяють самоцвітами,                                                                      Виснуть над криницями

Синіми зірницями.

 

- А ще чим може пахнути осінь у саду?

-Згадайте запах осінніх квітів. Чи можна назвати їх аромат сильним і духмяним?А який їх аромат?Оберіть із даних на  дошці слів.(Приємний, тонкий, гіркуватий).

-Ви чули запах в ялого листя, змішаний з димом осінніх вогнищ? ---Який настрій він викликає?

 

 

Фізкультхвилинка

 

 

Слайд № 20

-Давайте на хвилинку перенесемось до осіннього лісу.        Прислухайтесь , якими запахами сповнений ліс восени?              (Запахом опалого листя, смоли, грибною сирістю)

А що побачив поет в осінньому лісі?

 

В. Скомаровський

ЛІСОВА КОЛИСКА                          

 

Стежка, озеро, стіжок –

Все у падолисті,

І в гніздечку для пташок

Задрімав сухий листок,

Наче у колисці.

 

 

Сл.№ 21

О.  Роговенко

ОСІНЬ                                                      

 

Знову я дивлюсь в віконце:                        

Он за ліс заходить сонце.

В лісі ходить хитрий лис...

«Мамо, що це, подивись?

 

Вчора ліс ще був зеленим

А сьогодні... онде клени

Червоніють, мов вітрила,

І берізка пожовтіла».

 

«Як красиво, — каже мама, -

Це віконце — наче рама,

А від сонця подарунок —

Панни Осені малюнок».

 

 

Сл. № 22

-Давайте заглянемо на луки.

Любов Пшенична                                 

 

В росі осінній намочився вітер,                   

Сердито воду з вуха вилива.

Он павутинка бабиного літа

Вчепилася йому до рукава.

Така собі маленька й витривала.

Якби міцніша й довшечка якби,

Вона б його, напевно, прив язала

До стовбура косатої верби.

 

Лідія Повх

Жабка

 

Журилась на осінь

Малесенька жабка:        

-Уже потемніла

У соняха шапка,

І жовтими стали

Листочки у клена,

А я іще  досі

Зелена й зелена.

 

 

 

-Зверніть увагу: чому осінь називають багатою? А чому щедрою?

 

Марія Познанська

ОСІНЬ, НАША ОСІНЬ

 

Осінь наша, осінь —                      

Золота година,

Неба ясна просинь,

Пісня журавлина,

Бабиного літа

Довгі, білі коси...

І дорослі й діти

Люблять тебе, осінь.

Та не тільки славна

За свою ти вроду —

Урожай іздавна

Ти несеш народу:

Щедра і дорідна,

Пахнеш ти медами,

Славиш край наш рідний

Зерном і плодами!

 

Т. Корольова

 

Дарує нам барвиста осінь

Буяння фарб і неба просинь:                

Ранкові прохолодні роси,

Верби старої жовті коси,

 

Багрянець лісу світанковий,

Пташиний щебет загадковий

І павутиння візерунки —

Це щедрі осені дарунки.

 

 

-Ще її вважають найсмачнішою порою року.Чому?

 

Микола Сингаївський 

Вереснева стежка

 

Синьоокий вересень                      

Ходить садами.

Всіх пригощає

Соком, плодами.                                  

Груші звисають.

Мов глеки медові-

В садівників уже

Кошики повні.

Збирають дорослі,

Діти збирають-

Груші та яблука

З віття зривають.

Дух яблуневий

Стоїть у коморі,

Пахне у хаті,

Пахне надворі.

Осене- просине,

Щедра пора!

Буде в людини

Більше добра.

 

 

Сл.№23

-Не треба забувати, що щедроти осінні призначені не тільки для людей, а й для «братів наших менших»? Чим ласують восени

звірі, птахи, комахи?    

 

Богдан Стельмах

Осопас

 

Ось осінні оси- ось!                                

Я пасу осінніх ос.

Синю сливу

Роздушу,

Спілу грушу

Надкушу-

Відкушене

Сам

З їм,

Надкушене

Дам

Їм.

А кісточку та зернятка

Хай ковтає чорна грядка.

 

-Для багатьох тварин осіння пора-це пора клопотів: як пережити зиму.

 

 В.  Ґренджа-Донський

ЗАЖУРИЛАСЬ БДЖІЛКА                         

 

Зажурилась бджілка...

Що робити має,

Бо у полі жовкнуть квіти,

Де медок збирає.

 

Де медок збирала, -

Де вона гуляла,

Там ті квіти, ясні квіти

Осінь притоптала.

 

І зима надійде,

Вкриє гори й доли,

Хто заплаче за квітками,

Як не тії бджоли.

 

 

 

 

-Восени не лише люди,  а й тварини збирають щедрі дарунки природи прозапас. І в жодному разі не можна розоряти їх комірок, бо в такому разі вони загинуть зимою від голоду. Навпаки, у нас є можливість зробити запаси не лише для себе, а й для підгодівлі пташок і звірят взимку.Хто знає, що припасають на зиму звірята?

 

 

 Сл.№ 24

Ліна Костенко

 

БІЛОЧКА ВОСЕНИ                                  

На гіллячках, на тоненьких,

Поки день ще не погас,

Сироїжки та опеньки

Білка сушить про запас.

 

Так нашпилює охайно,

Так їх тулить на сосні

І міркує: а нехай-но

Ще побудуть тут мені!

 

Поки дні іще хороші,

Поки є іще тепло,

А як випадуть пороші,

Заберу їх у дупло.

 

Буде холодно на дворі,

Сніг посиплеться з дубів,

Буде в мене у коморі

Ціла в’язочка грибів!

 

-А чому будуть раді птахи?

 

Василь Заєць

Шипшинові ліхтарі                                   

 

Посвітлішало

                        в гаях,

Вся шипшина

                        в ліхтарях.

Прилетіли снігурі,

Кажуть :

• Наші ліхтарі!

Прилетіли шишкарики,

Кажуть:

             -Наші ліхтарики!

А шипшина мирить їх:

-Ці ліхтарики

                        для всіх!

 

 

Сл.№ 25

Отак непомітно став на порозі жовтень- середульший син осені Чому ж у нього таке ім я?

 

Наталя Забіла

  Жовтень

 

Подивись: на видноколі                            

Мов змінилися ліси.

Хто це їх у жовтий колір

Так барвисто покрасив?

 

Ось край річки жовті клени

І берези золоті

Лиш ялиночки зелені

Залишились в самоті.

 

І пишаються дерева

Золотим своїм вбранням.

Це якийсь маляр напевно догодити хоче нам.

 

А маляр цей  - місяць Жовтень-

У відерцях чарівних

Жовту фарбу перебовтав

І розбризкує на них.

 

 

Андрій  Малишко

 

-Мамо, мамо,пошийте ковдру                                  

Із осіннього листя в лісі,

Щоб зелені, багряні, жовті

І легенькі немов метелики,

Біля мене жили листки.

           А бабуся розкаже казку

           Про маленькі дубові листочки

           І під ковдру з листків осінніх

           Покладе мене тихо спать.

           І шумітиме світ у ліжку,

           Заколисуючи мене.

 

Ви мабуть відчули незвичність цього вірша.

 

Так, тут відсутні такі звичні для нас рими, коли  парні рядки заканчуються однаково. Проте це не проза, ми тут чуємо чіткий ритм вірша. Таку поезію називають білими віршами.

 

 

А  яким же побачили наші поети листопад?

 

 

Сл.№ 26 Звучить осіння мелодія

Оксана Пахльовська                                                                                                       .                                           

 

Дзвенять всі вікна.                                                      

                                Це душа садів

говорить  вітру темними ночами

-Не відкривай нам браму холодів

важкими і холодними ключами!

 

А скрізь в городах стеляться дими

Мороз над ними

                            блиснув срібним перснем.

Ще й не зима – але сади і ми

подумаєм про неї і замерзнем.

 

 

 

.Григорій Білоус

Осіння  ґава

 

І знову за вікнами осінь крилата,               

Шепочеться листя  із нашою хатою.

По небі літають насуплені хмари.

А осінь навкруг розсипає чари.

У кожного є невідкладна справа-

На зиму чекає замислена ґава.

 

Л. Павленко

 

Бродить вітер по алеях,                           

Носить запах диму.

Вітер губиться в ідеях:

Як зустріти зиму?

 

В сон поринули городи,

Яблука зірвали.

І зелене вийшло з моди,

Сіре модним стало

 

В. Швець

ЛИСТОК

 

Наче в нашому саду

Літа й не бувало, -                            

Я під вишнями іду,

Листя геть опало.

Голі вишні і бузок

В тихому підтинні.

 

Он лише один листок

Звис на павутинні.

Зачепився нашвидку

За гіллячку нижню.

 

Видно, боляче листку

Покидати вишню.

Я візьму його мерщій,

Занесу до хати.

Він у читанці моїй

Буде зимувати.

 

 

Сл.№ 27

Анатолій Костецький                  

Листопад

 

Із дня у день                             

ідуть дощі,

похмурі та

колючі.

Холодний вітер

уночі

вкрива

льодком

калюжі.

 

Та ще

думки гризуть сову:

куди ж це

миші зникли,

навіщо сиро

і чому

калина пахне снігом.

 

 

Сл.№ 28

Мирослава Крижанівська

         Передзим я

 

Мов ні сонця,ні неба немає-                     

Тільки мжичка лишилась сама…       

Царство суму покірно чекає:

Де ж вона, королева-зима?

 

І прийде вона,доля прекрасна,

Темний смуток впаде їй до ніг-

І осиплеться білими айстрами

На холодний асфальт перший сніг…

 

 

 

  -От і підходить до кінця наша мандрівка осінніми стежками.

Краса осені не залишає байдужим нікого.

 

Сл.№29

Як запалює листочки на деревах, так і серця кожного з нас запалює якимось почуттям: захопленням її красою, жалем за літом, що минуло, тихим смутком від того, що ця неймовірна краса така скороминуча. Що відчули ви під час уроку?

Діти діляться враженнями. Матвій читає свій вірш.

Як ми вже з вами говорили, осінь нікого не залишає байдужим.

Крім поезії є багато оповідань, легенд, казок про осінь. Одну з таких народних казок  ми сьогодні послухаємо(учитель разом з підготовленим учнем читає першу частину казки).

 

 

 Сл. № 30.   Лунає «Осінь» Антоніо Вівальді.

Казка про осінь

 

Учитель:

-Давно це було, у краї щасливім та квітучім. Ніколи не було там холодно, ніхто не сумував і не журився. Правив цим краєм цар, що мав одну доньку — царівну Осінь. Росла вона стрункою та гарною: мала коси, як золото, очі — як синє небо. Коли виповнилося їй вісімнадцять років, посватався до неї славний лицар Вересень.

 

 

І учень:

 -Погодилась Осінь, бо припав їй до серця цей юнак. Лише висловила бажання, щоб приніс він весільний подарунок — перли заморські. Вирушив лицар у путь-дорогу, а царівна взялась до роботи — гаптувати вбрання весільне. Була вона вмілою та спритною — і за якийсь тиждень вигаптувала і фату, і сукню. Одного дня сиділа вона біля вікна світлиці. Раптом бачить: вершник скаче до палацу. То був чаклун Жовтень. Під'їхав, гарцюючи, до вікна й вітається:

 

Учитель:

 —  Здрастуй, царівно Осінь! Почув я про твою красу незрівнянну, і от я біля твоїх ніг. Прошу тебе, будь моєю дружиною! Привіз я весільні подарунки: парчу золоту і корали багряні.

 

-Як ви гадаєте, що ж трапилось далі?

 

Учитель:

 -Промовляє Жовтень, а водночас чарує, чарує — та й зачарував царівну Осінь. Забула вона свого нареченого і дала згоду бути Жовтневі за дружину. Вже й день весілля з ним призначила.

 

ІІ учень:

 - От і настав цей день. З усіх усюд з'їхалися гості. Лине музика, пісні величальні. Веселяться гості, п'ють мед-вино за здоров'я молодих, танцюють, співають. Саме в цей час Вересень повернувся з весільним дарунком. Зупинив коня й питає в людей:

 

 —  Що це святкують?

 

 —  Наша царівна Осінь за Жовтня заміж іде!

 

Учитель:

- Побачила царівна Осінь, що небо затягло хмарами, визирнула у вікно — а там у траві перли розсипані. Вмить згадала вона про нареченого свого і зрозуміла, що була зачарованою. У гніві кинулась до Жовтня:

 

 —  Геть звідси, підступний! Хотів ти мене обдурити, так знай: не потрібен мені ні ти, ні твої подарунки!

Але синьоокого Вересня вже не було поруч.

 

 Зажурилася Осінь, засумувала, але що ж робити? Пішла вона до мудрого Листопада за порадою, а той і каже:

 

 -Як ви гадаєте,  що порадив їй  Листопад?

 

Учитель:

 — Не зможеш ти повернути назавжди свого синьоокого ласкавого Вересня, бо сильні чари має Жовтень. Проте позбався його подарунків, і тоді через рік прийде твій коханий. Однак лише на місяць. А зараз заспокойся й спочинь.

 

ІІІ учень:

 -Так і зробила Осінь. Кинула шовки золоті, корали багряні, підхопив їх вітер та поніс. Зачепились дарунки Жовтня за гілки дерев — і стали ті золотисто-багряними, але сумною була їхня краса.

 

 

 

Учитель:

-Багато води спливло з тих часів. Бачили ви, як щороку, наприкінці вересня, вкривається земля сріблястою памороззю? То Вересень дарунки свої Осені приніс. Потім знову чаклує Жовтень: золото і корали — свої принади — по деревах розкидає. Плаче, тужить Осінь за своїм втраченим нареченим, і приходить втішити  її мудрий сивий Листопад.

 

Підсумок.

Темою наступного уроку позакласного читання буде « Осінь у  моєму краї в прозових творах». Деякі з таких творів ви бачите на виставці. Є вони і у вашій книжці з позакласного читання.

 

Подякувати дітям за урок і виставити оцінки.