Урок за темою "Давня Спарта"

Завдання:1. Порахуйте, скільки століть тому відбувалися події?2. Вкажіть, яким роком починається ІХ ст. до н.е та яким роком воно закінчується?3. Назвіть, яким роком починається ХХІ ст. та яким роком воно закінчується? До нашої ери Наша ераІХ ст. до н.е. ХХІ ст.

ВІДГАДАЙ РЕБУС:с

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

ТЕМА УРОКУ: ДАВНЯ СПАРТА

МЕТА УРОКУ:сформувати уявлення про природно-географічні умови Лаконіки та її населення, про основні заняття та повсякденне життя жителів; розкрити особливості виникнення Спартанської держави; ознайомити учнів з суспільним та державним ладом Спарти; удосконалювати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, формувати вміння висловлювати власну думку, розвивати критичне мислення, виховувати інтерес до вивчення минулого.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ: Після цього уроку учні зможуть:характеризувати природно-географічні умови Лаконіки;розповідати про передумови та процес утворення держави у Спарті;дати характеристику законам Лікурга;визначати характерні риси державного устрою Спарти та суспільних відносин;дати оцінку спартанських звичаїв та системи виховання з позицій моралі.

ПЛАН УРОКУ:1. Географічне положення Спарти.2. Соціальний і політичний устрій.3. Закони Лікурга.4. Побут та звичаї спартанців.  

У Х ст. до н. е. дорійці завоювали півострів Пелопоннес та на берегах річки Еврот заснували власне поселення – Спарту ( ЛАКЕДЕМОН)

С п а р т і а т инащадки дорійцівповноправні громадянизаймалися тільки військовою справою

П е р і е к и в перекладі – “ті, що проживають навколо”;особисто вільні, але не мали політичних прав;займалися ремеслом і торгівлею.

І л о т и в перекладі – “загарбані” ;нащадки підкорених ахейців;раби;займались землеробством.

Щоб запобігти повстанню рабів, кожної весни влаштовувалися криптії – “полювання” за ілотами. Спартанські юнаки вистежували найбільш сильних і мужніх серед ілотів, та вбивали їх. Для юнаків це був “іспит на мужність”, а для суспільства – запобіжний захід проти можливого повстання. Цікаво знати

Згідно з переказом, політичний устрій Спарти запровадив у VІІІ ст. до н. е. законодавець Лікург Він належав до царського роду, але відмовився від влади. Після тривалих подорожей він повернувся до Спарти та запровадив нові закони. Згодом він пішов у Дельфи, але взяв із спартанців обіцянку до свого повернення не змінювати законів. Із Дельф Лікург поїхав на Крит, де заморив себе голодом. Отже, Лікург так ніколи і не повернувся додому, а спартанці не наважилися змінити закони.

Основою законів був принцип рівності. Запроваджувалася система заходів, спрямованих проти особистого збагачення: вилучено з обігу золоті та срібні монети, заборонено купівлю-продаж землі, всі спартіати мали носити простий і грубий одяг, було накладено заборону на виробництво і користування предметами розкоші тощо. Запроваджено спільні трапези.

ОЛІГАРХІЯ – « влада небагатьох»

ПОБУТ

Спартанське військо відзначалося прекрасною підготовкою та озброєнням. Спартанці ніколи не відступали з поля бою – перемагали, або гинули. Проводжаючи сина на війну, спартанська мати казала: «Із щитом або на щиті». Це означало: або вернись із перемогою, або загинь героєм. Воїна, який мужньо бився з ворогом та загинув, приносили на щиті.

Здатися для спартанця означало покрити себе ганьбою. Звідси особливий спартанський менталітет. Справжній спартанець ніколи не питає, скільки ворогів, він питає : « Де вони?!»

У Спарті батьки не мали права розпоряджатися своєю новонародженою дитиною – її долю вирішували геронти. Вони прискіпливо оглядали дитину і, якщо вирішували, що вона слабка, наказували кинути її у прірву.