Урок "Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища"

Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища

Мета:

• з’ясувати позитивний і негативний вплив антропогенного фактора на  стан біосфери, раціональне використання природних ресурсів; обґрунтувати необхідність застосування екологічних знань у практичній діяльності людини для зменшення антропогенних впливів на довкілля;
• розвивати екологічне мислення, вміння аналізувати;
• виховувати  особистість, відповідальну за долю майбутнього суспільства, за „здоров’я” біосфери і людства.

Обладнання: маркери, ручки, зошити, аркуші паперу А-1, А-3, А-4, різнокольорові стікери, скотч, бейджики, плакати „Очікування”, „Правила”.

Тип уроку:  узагальнення і систематизація знань.

Форма уроку: урок-тренінг.

Хід уроку

Вправа 1. Інформаційне повідомлення „Що відбуватиметься на нашому занятті”

 Вступне слово вчителя. Я рада усіх вас вітати на тренінговому занятті, під час  якого ми поговоримо про стан навколишнього середовища та можливі шляхи вирішення глобальних екологічних проблем людства.

 З появою на планеті  Земля біологічного виду найвищої організації - людини розумної (Homo sapiens), з її розвитком, міграціями, адаптацією і активізацією діяльності  - в біосфері почали розвиватись процеси особливого, антропогенного характеру. 

Порівняно коротким є життя „людини розумної”. Але як багато вона встигла! Що зробила з планетою, яка її породила! Ліси поступилися місцем пустелям, колись родючі долини перетворились на зарості бур’янів, річки в найблагодатніших районах Землі обміліли. Страх перед людиною інстинктивно відчуває все живе.

 З самого початку поведінка людини мала характер підкорювача, насильника, споживача. І навіть коли вже стало зрозумілим, що світ братів наших менших повністю перебуває під владою людини, земні надра спустошені, а природа благає про порятунок -  навіть тоді людина не зупинилася і не замислилася над наслідком своєї діяльності. І ця діяльність поставила її, людину, перед важким вибором: або далі жити за принципом „після нас – хоч потоп”, - нехтуючи закони природи, або  ж розвивати те, що американський еколог О. Леопольд назвав „екологічною совістю”, тобто відповідальність за стан нашої планет перед наступним поколінням.

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо яким чином застосування екологічних знань у практичній діяльності людини дасть змогу значно зменшити антропогенний вплив на довкілля і при раціональному використанні природних ресурсів зберегти нашу планету для майбутніх поколінь.

Вправа 2. Знайомство

 Клас об’єднаний у чотири групи. Кожній групі  на аркуші А – 4  потрібно записати ім’я учасників групи, а також намалювати асоціативний символ (емблему) „Здорової планети”. Після цього один представник команди короткою фразою пояснює свою емблему.

Вправа 3. Очікування

 Тренер, користуючись заздалегідь підготовленим плакатом „Структура заняття”, повідомляє  мету заняття. Далі учасникам роздає невеликі стікери, вирізані у формі квітів, і просить написати на них те, чого вони чекають від заняття. Один представник від групи озвучує очікування та приклеює на плакаті із зображенням зеленої галявини.

Вправа 4. Інформаційне повідомлення „Наша планета щогодини, щохвилини”

Щогодини на нашій планеті:

• випадає 2000 т кислотних опадів у Північній півкулі;
• 1000 осіб вмирає від отруєння водою;
• 55 осіб отруюються та гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин;
• зникають 5-6 видів тваринного та рослинного світу;
• 5-7 млн. га продуктивної землі стає пустелею.

Щохвилини на нашій планеті:

• знищується більше 50 акрів тропічних лісів;
• використовується близько 45 000 барелів нафти;
• в атмосферу виділяється більше 12 000 т вуглекислого газу.

Вчитель. Чому так відбувається? До яких наслідків це може призвести? Чи можна зупинити процес знищення природи? Чи можуть діти 21 століття слухати спів солов’я, насолоджуватись ароматами квітів, спостерігати за зірками, купатися в морі?

 Сьогодні  це зло приймає глобальні масштаби. І всі ці безповоротні процеси у природі нас дуже засмучують.

Вправа 5. „Конкурс смутку”

 Вчитель. Необхідно продовжити фразу: „ Я засмучений тим, що...”

(Приклади деяких висловів учнів: все менше чистого повітря;   купи сміття у лісі; забруднені ріки та озера; Чорне море  - найзагазованіше  з усіх морів світу; нестача питної води в великих містах та ін.).

Але сумувати далі немає коли, настав час приймати рішення.

Вправа 6. Вибір запропонованих варіантів вирішення екологічної проблеми.

 Учням пропонується аркуш із сформульованими екологічними проблемами. На іншому аркуші -  готові рішення цих проблем. Потрібно з’єднати стрілками  екологічні проблеми із шляхами їх вирішення. Аркуші із виконаними завданнями презентують перед класом.

Вправа 7. Аналіз наслідків помилково прийнятих рішень

 Вчитель. Ми знаємо, що дуже часто приймаються рішення, наслідки яких є просто катастрофічними. Наприклад, великої шкоди Поліссю завдали науково необґрунтовані меліоративні заходи, осушування боліт. Внаслідок чого рівень ґрунтових вод знизився в середньому на 1,0 - 1,8 м, близько 50% малих річок стали жертвами необоротних змін стоку, у них значно зменшилася кількість риби та інших гідробіонтів. Як наслідок – Полісся, за оцінкою експертів, гине. До речі, страшного удару екосистемам Полісся завдала й Чорнобильська катастрофа.

 Завдання групам: пригадайте ще випадки помилково прийнятих рішень і спробуйте розв’язати цю проблему.

Очікувані  відповіді учнів :

• Побудова зрошувальних каналів на Півдні України ( Північно-кримський, Каховський, Краснознам’янський). Через перезволоження, надлишок води в грунтах і їх засоленість гинуть дерева, поля, сади, виноградники.
• Побудова АЕС в густонаселених районах ( ЧАЕС, Хмельницька, Рівненська, Запорізька).
• Масове вирубування лісів в Карпатах призвело до зсувів грунту, селів, затоплення територій на Закарпатті.
• Видобування сірки в Новому Роздолі на Львівщині – просідання грунту, утворення підземних пустот, в які провалюються житлові будинки. Штучні озера мають  глибину до 70 метрів.
• Побудова ГЕС на Дніпрі і інших рівнинних річках ( Київське, Канівське, Каховське, Запоріжське  водосховища) перетворила їх на вловлювачів промислового бруду.
• Військові склади поблизу населених пунктів;
• Неправильне розорювання земель – повітряна та водна ерозія;
• Використання гербіцидів та пестицидів (ДДТ) у с/г ;
• Непристосовані місця для зберігання отрутохімікатів;
• Забруднення річок промисловими відходами. Найзабрудненіші річки на території України: р. Либідь (Київ) – 300 підприємств викидають відходи у цю річку; р. Полтва (Львів);
• Забруднювачі Дністра: „Хлорвініл” (м. Калуш), „Укрцемент” (м.Каменець-Подільськ), „Укрнафотохім” (м. Надвірна), Бурштинська ГЕС.

Вправа 8. „ Куди віддати мільярд”

 Вчитель. Для вирішення проблем, які виникли в результаті помилково прийнятих рішень потрібні кошти. Під час обговорення бюджету у Верховній Раді запланували 1 млрд. гривень для розв’язання екологічних проблем. Запропонуйте свою версію використання цих коштів в межах  району, області, України.

 Очікувані відповіді учнів:

• побудова заводів  по переробці відходів;
• використання альтернативних джерел енергії ( сонячна енергія, енергія вітру);
• відновлення лісового насадження;
• переведення транспорту на біопаливо;
• будівництво заводів по виготовленні біопалива;
• екологізація  освіти, екологічне виховання населення. 

Вправа 9. Відходи у доходи

 Вчитель. Одним із перспективних шляхів розв’язання екологічних проблем сучасності є впровадження безвідходних технологій. Як зробити виробництво екологічно й економічно вигідним? Цю проблему спробують розв’язати команди. Запропонуйте безвідходне виробництва: м’яса ВРХ, меблів, пластмаси, бавовни тощо.

Вправа 10. Нова філософія життя

 Вчитель. Екологічна криза є наслідком сумісної дії таких факторів, як неконтрольований демографічний вибух, виснаження природних ресурсів, активне зростання забруднень повітря, води і грунтів, які природа сама вже не в змозі знешкодити. Але дослідженнями соціологів і психологів було встановлено, що є інша, серйозніша причина екологічної кризи: це криза людського духу, це занепад духовності, надзвичайно низький рівень екологічної культури у цілих народів і націй, низький рівень екологічної освіти більшості урядовців та керівників в усіх країнах світу, загальний спад морального рівня протягом останніх десятиліть. Люди повинні зрозуміти, що сьогодні стратегія виживання одна – нова екологічна філософія життя.

 Завдання: перед вами пункти старої філософії життя ( за підручником: Білявський Г. О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: - с. 38 – 39). Запропонуйте свої пункти нової філософії життя.

Вправа 11. Мандрівка у 2050 рік

 Учитель роздає на вибір учнів картки чотирьох кольорів. Залежно від вибраного кольору  картки учні представляють:

• населення міста майбутнього -  зелений;
• екологи – червоний ;
• лікарі - жовтий;
• працівники с/г - фіолетовий.

Завдання: уявіть себе в 2050 році і, використовуючи здобуті на уроках знання, спробуйте спрогнозувати умови життя та праці своїх соціальних груп у цей час.

Вправа 12. Висування пропозицій

 Вчитель пропонує учням висловити свої пропозиції, які допомогли б не допустити ситуації, що може скластися в біосфері через 20-30 років; пропозиції щодо розв’язання вже існуючих екологічних проблем.

 Пропозиції учнів:

• науково обґрунтовувати причини та наслідки екологічних криз;
• вирішення енергетичного питання – пошук ефективних технологій отримання енергії за рахунок енергії сонця, вітру, припливів та відпливів, гарячих джерел;
• безвідходні технологічні процеси;
• розвиток біотехнології та генної інженерії на потреби людства;
• зменшення використання мийних засобів, як  значних забрудників води;
• бережливе ставлення до водних ресурсів, адже їхні запаси не є безмежними;
• уникнення використання різних засобів,  що руйнують озоновий екран;
• садіння дерев та догляд за ними – вони збагачують повітря киснем;
• збереження  рослинного і тваринного біорізноманіття;
• роз’яснювальна робота  про необхідність збереження біосфери, бо від цього залежить здоров’я кожного.

Вправа 13. Підведення підсумків

 Учитель роздає учням стікери у формі метеликів, на яких вони записують чи справдились їхні очікування щодо тренінгу, свої побажання. Учні  озвучують їх  і наліплюють на  квіти, висаджені на «зеленій галявині»  на початку заняття.

 Вчитель. Кожна праця має свій результат і посаджені нами квіти наповнились нектаром, який приваблює метеликів. Наша робота на занятті була наповнена певним змістом, а знання, які ви отримали, обов’язково стануть вам у нагоді в майбутньому житті.

Домашнє завдання.

• Повторити  основні поняття теми «Надорганізмові біологічні системи.”
• Підготувати до захисту міні-проект “Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості”