Урок "Запилення. Запліднення."

Уроки 35-36

Запилення. Запліднення.

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з процесом запилення і запліднення та його значенням для життєдіяльності рослин; показати, що утворення нового організму відбувається із заплідненої яйцеклітини; розкрити роль подвійного запліднення.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та процеси у життєдіяльності квіткових рослин; уміння логічно мислити, робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, спостережливість, увагу.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та любов до рослинності рідного краю.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.

Основні поняття та терміни: запилення, подвійне запліднення, зигота, насінина.

Структура уроку.

I міні-модуль

1. Організаційний етап…………………………………….........2хв

2. Мотивація навчальної діяльності учнів………………...…...3хв

3. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів…….15хв

4. Вивчення нового матеріалу………….……………………....10хв

II міні-модуль

5. Узагальнення, систематизація й контроль знань і

вмінь учнів ………………………………………………...........7 хв

6. Вивчення нового матеріалу……..…………….……………….23хв

III міні-модуль

7. Вивчення нового матеріалу……..…………….…………..….10хв

8. Самостійна робота…………………….………………………20 хв

9.Підсумки уроку…………………………………………….….....5хв

10.Домашнє завдання………………………………………….…..5хв

Хід уроку.

I міні-модуль

1. Організаційний етап.

Привітання. Перевірка відсутніх.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Повідомлення теми та мети уроку.

3. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Перевірка домашнього завдання.

Індивідуальна робота.

Декілька учнів отримують завдання і виконують самостійно на листочках.

Біологічний диктант «Доповніть речення».

1. (Квітка) ……… — видозмінений і вкорочений пагін, що забезпечує насіннєве розмноження у квіткових рослин

2. Безлиста частина стебла під квіткою називається ……….(Квітконіжкою).

3. Квітконіжка переходить у вкорочену вісь квітки, її стеблову частину —……..(квітколоже).

4. Чашечка складається з невеликих зелених листочків – ……(чашолистків).

5. У зелених чашолистках, які містять хлорофіл, відбувається …....(фотосинтез).

6. Віночок складається з листоподібних …….(пелюсток) — вільних або зрослих між собою.

7. ……..(Тичинка) має тичинкову нитку та пиляк, що складається з двох половинок.

8. Кожна дозріла (маточка)……….. складається з зав’язі, стовпчика, приймочки.

9. До однодомних належать рослини……… (дуб, ліщина),

10. До дводомних рослин відносять ………..(коноплі, тополя).

11. Суцвіття (китиця)……. — на видовженій головній осі сидять на квітконіжках окремі квітки :конвалія, черемха, люцерна, біла акація;

12. Суцвіття (головка) ……… — головна вісь потовщена і вкорочена, на ній тісно скупчені квітки на коротких квітконіжках або без них: конюшина, миколайчики).

Бесіда. Усна відповідь на запитання. Учитель показує малюнок суцвіття, учень називає його, та дає характеристику.

4. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь з елементами бесіди.

Запилення — це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки, що відбувається під час цвітіння рослин. Початок цвітіння і його тривалість залежать від віку рослин і умов існування.

Розрізняють два способи запилення: самозапилення і перехресне запилення. Можна розрізнити запилення за іншою ознакою — природне і штучне.

Самозапилення — це процес перенесення пилку двостатевої квітки на приймочку цієї самої квітки. Самозапилюються такі рослини, як горох, квасоля, помідори, бавовник, льон, пшениця, ячмінь, овес тощо. Є самозапильні рослини з квітками, що зовсім не розкриваються (арахіс, копитняк, розрив-трава, фіалка, деякі види проса). Самозапилення обмежує пристосованість рослинних організмів до умов зовнішнього середовища і тому не сприяє розвитку виду. Слід зауважити, що самозапильні рослини часто можуть запилюватися і перехресно.

Перехресне запилення — дуже поширений спосіб запилення. Властивість рослин перехресно запилюватись склалася в процесі еволюції як така, що забезпечує процвітання виду і можливість рости в різних умовах середовища. При такому запиленні зародок збагачується різною спадковою інформацією від обох батьківських форм.

За способом перенесення пилку перехреснозапильні рослини поділяють на вітрозапильні, комахозапильні, запилювані птахами або деякими ссавцями і запилювані за допомогою води. Кожна з цих груп рослин має характерні особливості в будові квітки, що забезпечує запилення.

Запилення вітром властиве багатьом трав’янистим і деревним рослинам. (Демонстрування таблиці “Вітрозапильні рослини”). До вітрозапильних рослин належить більшість лісових порід — дуб, бук, береза, вільха, граб, ліщина, тополя, осика, хвойні, а з трав’янистих — представники родин лободових, подорожникових, коноплевих, осокових, ситникових, більшість злаків тощо. Серед культурних рослин вітром запилюються волоський горіх, шовковиця, жито, кукурудза, хміль, конопля, частково цукровий буряк.

Комахозапильними називають рослини, які запилюються перехресно за допомогою комах (бджіл, ос, джмелів, мух, метеликів, жуків, мурашок та ін.). Приблизно 90 % усіх видів квіткових рослин запилюються комахами. (Демонстрування таблиці “Запилення квіток комахами ’).

• Пригадайте, які ви бачили рослини, що запилювалися комахами. Що привабило комаху до цієї рослини?

У комахозапильних рослин спостерігаються різноманітні пристосування, що сприяють запиленню комахами. Це - нектарники, яскраве забарвлення оцвітини, суцвіття, запах та інші. Перенесенню пилку комахами сприяють його клейкість і горбкувата поверхня.

Запилення птахами властиве тропічним рослинам. Рослини запилюються дрібними птахами (колібрі, медососами та ін.). Квітки цих рослин мають багато нектару й яскраве забарвлення (демонстрування фото орхідеї). Птахи, не сідаючи на квітку, висмоктують нектар, тримаючись на крилах у повітрі, при цьому клейкий пилок пристає до їхньої голови. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи переносять пилок.

До рослин, які запилюються водою, належать кушир, валіснерія, стрілолист. Характерна їхня ознака — утворення пилку, який не змочується і не гине у воді.

Запилення, в яке втручається людина, називається штучним. Його застосовують при виведенні нових сортів або для підвищення врожайності на виробничих посівах перехреснозапильних рослин.

II міні-модуль

5. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів.

Учні складають схему.

6. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення. Демонстрування таблиці “Запліднення квіткових рослин Пилок, потрапивши на приймочку маточки, набрякає, одна з клітин пилку витягується у довгу пилкову трубку. Проростанню сприяють різні речовини, що їх виділяє приймочка, а також відповідні температура, вологість та інші умови зовнішнього середовища. Пилкова трубка росте в напрямку до насінного зачатка, проходячи крізь пухку тканину стовпчика і пилковий вхід. Вміст пилкової грубки — вегетативне ядро і генеративна клітина — переходять у трубку ближче до її кінчика. Під час проростання трубки або, що значно рідше, до початку цього процесу генеративна клітина поділяється на дві чоловічі гамети — сперматозоїди. Пилкова трубка вводить сперматозоїди в зародковий мішок. Кінець трубки, зіткнувшись з яйцеклітиною, розчиняється, а весь її вміст виливається в зародковий мішок. З двох сперматозоонів, що звільнилися, один прямує до жіночої клітини -- яйцеклітини і зливається з нею, утворюючи диплоїдну зиготу, а другий зливається з центральним (диплоїдним) ядром, у результаті чого утворюється триплоїдна клітина, яка дає початок ендосперму — запасу поживних речовин для зародка.

Цей процес відкрив у 189у8 р. професор Київського університету Сергій Гаврилович Навашин, назвавши подвійним заплідненням. Воно характерне тільки для покритонасінних.

III міні-модуль

7. Самостійна робота.

Ігровий прийом

Завдання № 1.«Чарівний букет».

Учні діляться на дві групи. Пропоную учням розрахуватися на «день і ніч», або «розумні та красиві». Перед учнями картки з зображенням рослин. Одна група складає букет з комахозапильних рослин, а інша — з вітрозапильних. Кожна команда пояснює свій вибір. Якщо є необхідність, учитель доповнює відповіді дітей.

Завдання № 2. «Квіткова таблиця».

Демострація таблиці на екран. “Ознаки вітрозапильних і комахозапильних рослин”. Якщо названа ознака характерна для даної групи рослин, ставиться знак “+”, якщо ні, то “-”.

Ознаки	Вітрозапильні	Ознаки	Комахозапильні
1. Великі та яскраві квітки		1. Великі та яскраві квітки
2. Дрібні яскраві квітки, зібрані у суцвіття		2. Дрібні яскраві квітки, зібрані у суцвіття
3. Наявність нектару		3. Наявність нектару
4. Дрібні неяскраві квітки, зібрані у суцвіття		4. Дрібні неяскраві квітки, зібрані у суцвіття
5. Аромат		5. Аромат
6. Багато пилку		6. Багато пилку
7. Пилок великий, липкий		7. Пилок великий, липкий
8. Утворюють зарості		8. Утворюють зарості
9. Цвітуть навесні до розпускання листків		9. Цвітуть навесні до розпускання листків

Завдання № 3 «Твори Незнайка».

До нас у школу надійшли два листи від жителів квіткового міста. Ви всі, напевно, пам’ятаєте одного з жителів цього міста — Незнайка, якого придумав письменник Ніколай Носов. Незнайко вирішив усерйоз зайнятися ботанікою, але, як завжди, все наплутав. Ваше завдання — знайти у віршах Незнайка біологічні помилки.

1. Поодинока квітка кульбаби безтурботно тремтить на вітрі. (У кульбаби суцвіття кошик).

2. Там у полі береза стояла, і її бджола запилювала. (Береза запилюється вітром).

3. Дзвіночки мої, квіточки, навесні разом з конвалією цвіли в полі, за річкою. (Дзвіночки цвітуть улітку, конвалії — у травні, крім того, ростуть у лісі).

4. Як на нашій грядці розцвів горошок солодкий. Мушки, бджілки налетять — будемо врожай чекати. (Горох — рослина, що самозапилюється).

5. Знають усі: і старий, і малий, що плід картоплі смачний, зелений і круглий такий. (Плід картоплі — ягода — отруйний. В їжу вживають видозмінені пагони — бульби).

Завдання № 4. «Питання від Знайки».

Другий лист — від Знайки. Він також просить вас відповісти на свої запитання, які, на відміну від питань Незнайки, відрізняються ґрунтовністю та правильністю.

1. Чому рослини, що цвітуть ввечері та вночі, частіше мають віночки білого і жовтого кольору? (Для залучення нічних комах).

2. Чому безвітряна погода під час цвітіння може стати причиною зниження врожайності жита, а на врожай пшениці така погода не вплине? (Жито запилюється вітром, пшениця — рослина, що самозапилюється).

3. Чому, коли в Австралію завезли насіння конюшини і посіяли його, конюшина добре цвіла, але плодів і насіння не було? (Не було природних запильників — джмелів).

4. Чому навесні мало хто з людей помічає цвітіння берези? (Суцвіття дрібні, непоказні).

5. Пустоцвіти, розташовані на головному стеблі та бічних пагонах огірків, не утворюють плодів. “Оскільки пустоцвіти не утворять плодів, то вони зайві”, — подумав недосвідчений городник і обірвав їх. Якої помилки він припустився? (Пустоцвіти — тичинкові квітки, у них утворюється пилок. Обірвавши їх, городник унеможливив запилення).

6. З двох квіток яблуні одна утворила плід, а інша — ні. Чому так відбулося? (Одна квітка була запилена комахами, а інша — ні).

7. Квітка томата ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бутон розпустився, потім утворився плід. Яким шляхом відбулося запилення? (Самозапилення).

8. Квітка вишні ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бутон розпустився, цвітіння закінчилося, але плід не утворився. Чому? (Вишня — комахозапильна рослина, через марлевий мішечок квітка не могла запилитися комахами).

8. Підсумки уроку.

У квіткових рослин запліднення має свої особливості порівняно з іншими рослинами і дістало назву подвійного. Це пов'язано з тим, що у зародковий мішок водночас потрапляють два спермії. Один із них зливається з яйцеклітиною, а другий - з центральною клітиною. Насінина розвивається з насінного зачатка і складається зі шкірки та зародка, а також часто містить запасаючу тканину - ендосперм.

Відповісти на питання.

1. Які особливості запилення у квіткових рослин?

2. Чому запліднення у квіткових рослин дістало назву подвійного? Хто з учених його відкрив?

 

9.Домашнє завдання

Відпрацювати відпов параграф.