Урок зарубіжної літератури на тему "Елеонор Портер «Полліанна». Ідея радості життя й відкриття світу у творі"

Про матеріал

Комбінований урок (за участю практичного психолога школи) із зарубіжної літератури на тему "Елеонор Портер «Полліанна». Ідея радості життя й відкриття світу у творі" стане у нагоді педагогам, які працюють в 5 класі, для кращого розкриття теми радості, позитивного мислення, ставлення до життя у школярів

Перегляд файлу

Тема: Елеонор Портер «Полліанна». Ідея радості життя й відкриття світу у творі

Мета: виразно читати і емоційно сприймати розділи повісті, дати оцінку моральним якостям, вчинкам персонажів, - розвивати творчу увагу, навички зв’язного мовлення учнів, спілкування, уміння висловлювати власні думки; - виховувати оптимізм, любов до людей, толерантність.

Обладнання: презентація, малюнки дітей, додаткові матеріали.

Тип уроку: комбінований (поєднання з психологією, запрошується психолог).

Радість – всесвіту пружина.

Радість – творчості душа...

Ф. Шиллер

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми, мети уроку, їх мотивація

Мотивація навчальної діяльності

Роман «Полліанна» належить до книг, що можуть змінити не тільки нас самих, але й наше ставлення до навколишнього світу. Ця книга обійшла половину земної кулі і навчила людей різних країн «грати в радість», вселила віру у свої сили і змусила замислитися над тим, як ставитися до себе, до труднощів у житті, до людей, які тебе оточують. І от сьогодні ми поговоримо про ідею радості й відкриття світу у творі.

Епіграф нашого уроку - строки із гімну Євросоюзу «Оди до радості» Фрідріха Шиллера

-Діти, як ви думаєте, виходячи з теми нашого уроку, про що ми стогодні будемо говорити. Чому постараємось навчитись? (ми навчимося грати в радість)

- Так, ви навчитеся грати в радість, а ще висловлювати свої думки. Я сподіваюсь, що цей урок допоможе вам виховувати в собі оптимізм, любов до людей, толерантність. А допоможе нам в ццьому незвичайна дівчинка – Полліанна, котра, незважаячи на життєві випробування, радіє кожному дню і намагається допомогти всім, з ким зустрічається.

- Діти, які ассоціації виникають у вас зі словом «Полліанна»?

Полліана: сонце, добро, радість, оптимізм, усмішка.

ІІІ . Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

• В якій родині виховувалася Поліанна?

• Чому вона була вимушена покинути рідну домівку?

• Хто вважав своїм обов’язком допомогти дівчинці?

• Як відчувала себе Поліанна на новому місці?

• Яка гра допомагала дівчинці долати сум, поганий настрій? (Гра в радість)

Полліанна має надзвичайний дар – жити «своєю грою в радість». Добротою, щирістю думок вона змінює життя всього міста, навчивши багатьох людей простого шляху до щастя: «завжди радіти»

Робота в групах. Скласти правила «гри в радість», користуючись підручником.

Вправа « Літературна кухня»

Правила «гри в радість»:

Кожна людина може грати в цю гру.
Щиро радій життю.
Будь вдячний за все, що дає життя.
У будь-якій ситуації знаходь щось таке, з чого можна було б порадіти.
Перетвори кожен день на маленьке свято.
Подаруй собі і людям щастя.

Робота з текстом (в групах).

«Як «гра в радість» робить світ кращим?»

Знайдіть у тексті, як Полліанна намагається радіти навіть за неприємних ситуацій (зачитати цитати)

І група Втрата батька

«Радіти, що тато пішов на небо, щоб бути там із мамою та іншими дітьми. Він казав, що я маю «радіти за них»

2 група Хотіла ляльку, прислали милиці

«Треба радіти з того, що милиці виявились непотрібними»

3 група Тітка поселила Полліанну на горищі

« та раптом я згадала, що терпіти не можу свого ластовіння, і зраділа, що не маю люстра. А потім побачила цей чудовий краєвид з вікна і зрозуміла. Що мені є з чого радіти.»

4 група Дівчинку залишили без вечері

« я люблю хліб з молоком. І буду рада розділити, Ненсі, з тобою вечерю»

- Як бачите, в житті Полліанни багато труднощів, але вона не опускає руки. Е. Портер зазначила: « Люди думають, що Полліанна постійно радісно щебече і що вона радіє абсолютно з усього. Однак, я ніколи не поділяла думки, про те, Що ми мусимо заперечувати існування труднощів.,страждань і зла. Я переконана в тому, що ліпше зустічати невідоме бадьоро і радісно.

Складання ланцюжка «Кого Полліанна залучила до «гри в радість»?

Щоб скласти ланцюжок, потрібно впізнати героя.

Вправа «Впізнай героя»

Завдання : розкажіть про мешканців Вермонта від їхнього ж імені так, щоб ваші однокласники здогадалися про кого йде мова.

Я педантична жінка, терпіти не можу дзенькоту ножа і грюкоту дверей, люблю тишу. Чудово знаю, що таке почуття обов’язку і тому допоможу доньці своєї сестри, хоча ніколи не одобрювала її вибору. (Міс Поллі).
Я живу на світі вже сорок років, маю дочку Міллі, але останні п'ятнадцять років мене ніщо не радує, не тішить, бо хворію і прикута до ліжка. Мене дратує сонячне світло, вже й забула, коли дивилася на себе в люстерко, тому дуже здивувалася, коли маленька дівчинка назвала мене красунею. (Місіс Сноу).
Я самотній, хворий чоловік. Дуже полюбив Поліанну, завжди був радий її бачити себе вдома, намагався якось її розважити, показуючи все, що в мене є. Вона так нагадувала мені її маму в юності, в яку я був закоханий. Я був би радий назвати Поліанну своєю спадкоємицею. (Джон Пендлтон ).

Я дуже сумую за своїми молодшими сестричками, бо рідко їх бачу, так як працюю в містечку за шість миль від рідної домівки. Та мені пощастило, бо вдалося знайти місце на кухні міс Поллі, яка хоч і має нелегкий характер (здається , що мені ніколи не вдасться їй догодити), та добре платить платню. Я дуже зраділа маленькій місіс, і радо прийняла її пропозицію грати в гру, якої її навчив батько. (Ненсі).
У мене гарна потрібна професія, я радо допомагаю людям. Живу один, та дуже сподіваюсь колись отримати прихильність міс Поллі, бо дуже її люблю. Маю гарних друзів, які також лікують людей. Тому, коли з Поліанною трапилася біда, звернувся до товариша який знається на травмах хребта. І, хвала Богові, його методики допомогли дівчинці знову встати на ноги (Лікар Чилтон)
Мені щойно минуло 10 років. Торік я жив у сиротинці.Але нас таких там було багато і тому їм за мене голова не боліла. І я пішов звідти. Я хотів мати власну домівку, ну звичайну, щоб була мама, а не доглядачка. Як є домівка, то є й родичі, а в мене нікого не було. (Джиммі)

Ланцюжок (записують на дошці і учні у зошит)

Місс Поллі – місіс Сноу - Містер Пендлтон-– Ненсі – лікар Чилтон - Джиммі

Вправа «Знайди відповідності»

Вчитель:

Що спільного між цими людьми? (Вони здаються незадоволеними життям невеселими, безрадісними)
Після знайомства з Поліанною в житті багатьох мешканців містечка відбулися зміни, давайте з’ясуємо, які?

Завдання: поєднайте героїв і зміни, що відбулися в їхньому житті завдяки дівчинці.

Допоміжний матеріал.

Міс Поллі. Стала сердечнішою, людянішою, турботливою. Щаслива – поряд з нею улюблена племінниця Полліанна і коханий – доктор Чилтон

Місіс Сноу. Припинила вередувати, бути всім незадоволеною, знайшла корисне заняття.

Лікар Чилтон. Порозумівся з коханою жінкою і став щасливим чоловіком.

Містер Пендлтон. Припинив уникати людей, бути самотнім і розчарованим

Джиммі. Знайшов названого батька, став жити у великому будинку.

Місіс Сноу. Стала сердечнішою, людянішою, визнала рідню. Навчилася радіти, припинила постійно сумувати за давно втраченою донькою.

Міс Поллі. Припинила вередувати, бути всім незадоволеною, знайшла корисне заняття.

Робота в групах

Складіть опорну схему «Вплив Полліанни на життя міста»

Полліанна змінює місто

Знайшла для сироти нову родину
Подарувала радість життя хворій місіс Сноу
Змінила долю мі Поллі
Подружила жителів містечка
Навчила любити життя в усіх його проявах
Нездаватися в скрутній ситуації

Бесіда:

Як ви оцінюєте ці зміни, як позитивні чи негативні?
Як же маленькій дівчинці це вдалося? Завдяки чому ?

Психолог:

Східна мудрість говорить: «Посій вчинок - пожнеш звичку, посій звичку - пожнеш характер, посій характер - пожнеш долю». Як ви розумієте ці слова?

Справді характер людини багато в чому визначає ї її долю. Даючи характеристику людині ми можемо говорити про позитивні чи негативні риси; про домінуючі, основні, які проявляються часто або постійно (такі риси називються стрижневими), чи про ситуативні риси характеру. Оцінюючи характер людини, ми, в першу чергу, повинні звертати увагу на її вчинки В характері людини проявляється її індивідуальність, неповторність, унікальність.

В одній психологічній казці характер людини порівнюється з деревом. Як не знайдеш в природі однаковісіньких дерев, так і не знайдеш повністю схожих людей.

Інтерактивна вправа «Дерево характеру»

Пропоную побудувати дерево – характеру головної героїні роману, і, можливо, тоді ми зрозуміємо, завдяки чому Поліанні вдалося так вплинути на жителів містечка.

З переліку рис характеру виберіть ті, які, на вашу думку, притаманні героїні, напишіть на листочку і прикріпіть до дерева.

Жадібність, цікавість, сила волі, стриманість, обережність ,розсудливість, працелюбність, заздрісність, оптимізм, люб’язність, скромність, щедрість, доброта, егоїзм, чемність, щирість, хитрість, балакучість, терпимість, винахідливість, турботливість, рішучість, відкритість, старанність, байдужість, запальність, енергійність, душевність, простота, правдивість, сміливість, відданість.

Висновок

Ясним сонечком входить Полліанна в похмурі будинки, і їй вдається пом’якшити, здавалось би, зовсім скам’яніли серця. Люди, переймаючи «гру в радість» стають добрішими, людянішими, починають усвідомлювати мету свого існуввання.

Психолог: життя Полліанни не можна назвати легким: вона рано втратила маму й тата, вимушена була деякий час жити в жіночій школі; переїхавши до тітки, почувала себе самотньою, бо не мала друзів; потрапила в жахливу аварію і отримала травму хребта. Але не втратила сили духу, бо любила життя таким, яке воно є, і навіть в найстрашнішій ситуації могла знайти позитив. Пропоную взяти з неї приклад і потренуватися знаходити позитив навіть в тих ситуаціях, які на перший погляд здаються безнадійними, безрадісними.

То, як, діти, може, повчимося «грати в радість»? Це так цікаво і так просто: варто знайти щось радісне навіть у найприкрішій ситуації. Тож спробуємо.

Вирішення проблемних ситуацій

Тренінгова вправа «Яка радість»

Мета: розвивати позитивне мислення, вміння знаходити радісні моменти в повсякденному житті.

Завдання: продовжіть речення.

Я дізнався про зраду друга, яка радість… (тепер я знаю, хто мій справжній друг; добре, що це трапилося зараз, а не в більш відповідальний момент).

Прийшли вихідні, пішов дощ, яка радість (нарешті я висплюсь; дочитаю до кінця книгу; зможу повишивати…)

Мій кращий друг переїздить в інше місце, яка радість ( на канікулах я поїду до нього в гості, побуваю в новому місці, здійсню подорож).

На Новий рік не отримала бажаного подарунку, яка радість (на День народження я його отримаю і в мене буде вже два подарунка…).

Отримав двійку, яка радість (тепер я точно впевнений в тому, чого не знаю і зможу краще підготуватися).

Психолог: Психологи говорять, що в нашому житті має значення не те, що з нами відбувається, а те, як ми до цього ставимося. Позитивне мислення не заперечує проблем, але воно додає внутрішніх сил для їхнього подолання. Люди, що звикли мислити негативно, досить часто надміру трагічно реагують на виниклу ситуацію та втрачають сили, фізичну енергію не на пошук її вирішення, а на скарги та відчай. Треба вміти радіти простим речам, як це робила Полліанна, тим більше, що радісні моменти є в житті кожного з нас. Поділіться своєю радістю.

Вправа «Намисто Поліанни»

Завдання: учням пропонується взяти «кристалик» (його можна зробити з кольорового паперу, з намистинок, використати підвіски старої люстри) і, прикріпивши його на заздалегідь підготовлену стрічку, пригадати найрадіснішу подію, найщасливішу мить останнього тижня, дня. (Наприклад, у мене розквітла квітка – я цього довго чекала; кішка народила кошенят; отримав подарунок; весело провів вечір з батьками; переміг у грі, пересадили на першу парту…).

Виконання вправи.

Слово вчителя: Вправа показала, що доброго, радісного в нашому житті достатньо. Треба просто вміти його помічати і цінувати. Воно поряд з нами. Завжди пам’ятайте про це, зберігайте оптимізм в будь – яких життєвих ситуаціях. Нехай гра в радість, яку вигадав батько Полліанни, стане стилем вашого життя.