Урок зарубіжної літератури у 6 класі: "Мацуо Басьо. Хоку. Одухотворення природи — характерна ознака японської культури".

Про матеріал

Японія - країна Сонця, що сходить. Вікові традиції, дивовижна культура, містична історія.

Ця країна - законодавець моди, трендів. інновацій та високотехнологічних розробок. І все це японці вміють робити, дотримуючись традицій, поважаючи людей та їхні почуття, не поступаючись якістю та дизайном.

В японській культурі поезія хайку надзвичайно популярна, і являє собою велику культурну спадщину цієї унікальної країни. “Краткость – сестра талана", – саме в цьому полягає мистецтво поезії хайку – 3-ма рядками, (де всього кілька слів) передати велику гамму відчуттів та переживань.

Перегляд файлу

Тема. Мацуо Басьо. Хоку. Одухотворення природи — характерна

ознака японської культури

Мета: ознайомити з життям і творчістю славетного японського поета; допомогти учням зрозуміти особливості хоку, їх зміст, засоби вираження; розвивати навички читання хоку, їх аналізу; виховувати любов до природи, до людини, прагнення до самопізнання та самовдосконалення, естетичні смаки.

Теорія літератури: хоку (хайку), його характерні ознаки.

Зміст уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

— Японська поезія — хоку, з якою ми сьогодні ознайомимося, така ж незвичайна, як і вся культура. Складається вірш усього з трьох рядків без рим, та й зміст, на перший погляд, не зовсім зрозумілий. Але за удаваною простотою криється складне плетиво асоціацій, натяків, символів. Один із західних літературознавців, Р. Блайс, порівняв поезію Мацуо Басьо з «напіввідчиненими дверима». Спробуємо побачити й зрозуміти, що ховається за ними!

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

3.1. Евристична бесіда

Які речі японського виробництва ви маєте вдома? Як би ви їх охарактеризували (за роботою, за дизайном — зовнішнім виглядом)?

Які риси характеру притаманні, на вашу думку, японцям?

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

4.1. Індивідуальне повідомлення про Японію (цікаві факти)

1-ий учень:  Японія – це країна:
  -- орігамі ( Традиційне японське мистецтво: з квадратного аркуша паперу шляхом складання виходять різні фігурки та предмети).
2-ий учень:
-- ікебани ( Прикладне мистецтво комбінування квітів та гілок у вазі. Ці композиції не продаються і не даруються, вони виготовляються для себе, для своєї родини).
3-ій учень:
-- бонсай ( Вирощування карликових дерев у горщиках, які обмежують їх ріст).
4-ий учень:
-- чайної церемонії ( Мистецтво приготування чайного напою в присутності гостей).
5-ий учень:
-- боротьби сумо ( Борці, що відрізняються могутньою статурою, їх вага більше 130 кг).
А ще Японія – це країна яскравих свят.

+

Японці не релігійні. Але замість ікон у кожному житлі є немовби олтар краси. Це найпочесніше місце в домі, біля нього сідає глава сім’ї або гість. Олтар краси – це ніша, де стоїть ваза з квітами, висить картина або сувій з каліграфічно написаним віршем. Поезія завжди була в Японії одним з улюблених видів народного мистецтва. Кожна освічена людина неодмінно повинна володіти майстерністю як каліграфії, так і віршування.

Але перш ніж ми познайомимося з японською поезією, давайте виділимо основні особливості японського мистецтва в цілому, оскільки саме вони визначають менталітет японського народу і саме на них спирається у своїй творчості представники всіх видів мистецтва.
Особливості японського мистецтва:
1. Культ краси.
2. Прагнення до гармонії з природою.
3.  Природність і простота.
5. Поетизація плинності, недовговічності
6. «Все зайве – потворне»
7. Чарівність недоговореного, майстерність натяку або підтексту.

4.2. Слово вчителя

— Уявіть собі людину, наставника, який мав одночасно понад дві тисячі учнів і написав близько двох тисяч віршів. У 28 років він став відомим поетом, постригся в ченці й вирушив у далеку мандрівку. Він міг би стати багатим, але не вдовольнився плащем мандрівника, торбиною з нехитрим харчем і флейтою та записниками, хатинкою з бананового листя. Це — Мацуо Басьо. Басьо — псевдонім поета, який означає «бананова пальма», «бананове дерево» або «бананова хижа».

До віршів у японців особливе ставлення. В них висловлюють свої думки, почуття. Вірші в Японії можна побачити скрізь: на серветках і рушниках, на ширмах і на стінах, на посуді й на аркушиках, прикріплених до дзвіночків біля вхідних дверей. З давнини прийшла традиція кожного січня влаштовувати поетичні змагання: десятки тисяч японців читають вірші. Найкращі виконавці виступають на урочистій церемонії в присутності імператора.

Однією з улюблених форм поезії сучасних японців є хоку. Кожен японець знає кілька десятків хоку, і найчастіше це — твори Мацуо Басьо.

Робота з підручником (читання статті)

4. 2. Виразне читання хоку вчителем

4. 3. Обмін враженнями про прочитане

4.4. Робота над літературним поняттям

Хоку — жанр японської лірики, що складається з трьох рядків без рими.

В оригіналі в першому і третьому рядках вірша обов’язково буде по 5 складів, а в другому — сім. У перекладі така формула може й не зберегтися.

4. 5. Актуальна бесіда

Яким темам присвячені хоку М. Басьо? (Природа, стосунки людини і природи, різні прояви життя)

Чому переклад одного й того самого хоку різними перекладачами так відрізняється? (Тому що японська мова багатозначна й особлива, складається

з ієрогліфів-слів.)

Яке хоку вам найбільше сподобалося? Чому?

4.6. Робота в зошиті

Японська поезія має численні невідомі європейському читачеві символи:
 


Весна – сакура, соловей, верба;
Літо – зозуля;
Осінь – хризантема, клен, дикі гуси;
Зима – сосна, слива, бамбук;
Спогади – місяць;
Здоров’я, сила і твердість – сосна;
Самотність – дикі гуси, олень;
Подолання перешкод – бамбук;
Розлука – вологий від сліз рукав;
Удача – каштан;
Печаль – клен;



Батьківська любов – фазан;
Мати – марево;
Символ жалоби – білий колір;
Дівчина – квітка;
Юнак – метелик;
Сивина, старість – іній;
Красуня, кохана – ясночервона сукня, лілія, перлина, гвоздика;
Минуле кохання – гранат…

 

4.7. Завдання з елементами пошуково-дослідницької роботи

— На початку ХХ ст. французький учений Андре Бельсер писав: «Жоден народ не надавав такого значення дивовижній красі природи і не спостерігав за нею так уважно й зблизька, як японці; і жоден народ не насолоджувався більше за японців мовчазною принадою мрії і самозосередження на своїх думках».

Саме тому віками вироблялися правила складання хоку й використання в них певної лексики. Були так звані «сезонні слова», які свідчили про конкретну пору року й не могли використовуватися для опису інших сезонів.

Сезонні слова

http://notatka.at.ua/_pu/20/s70552456.jpg

а) Визначте за «сезонними словами», якій порі року (де це можливо) присвячене хоку.

б) Доведіть, що йдеться саме про японську національну поезію (за словами «сакура», «лотос», «Фудзіяма», «камелія», «садіння рисової розсади» й под.).

в) З’ясуйте, яке хоку утверджує бажання автора удосконалити світ, зробити

його кращим. («Росинки крап-крап»)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Асоціативний диктант

Випишіть ті слова, які можуть характеризувати хоку: лаконічність (стислість), жартівливість, простота, метафоричність, різна кількість рядків,

постійна кількість рядків, «сезонні слова», конкретність, увага до деталей, узагальненість, абстрактність висловлювання, протиставлення, багато

епітетів, мало епітетів, багато порівнянь, мало порівнянь.

VI. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять 3–4 хоку, уміти їх аналізувати; зробити ілюстрації.

VII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Учням пропонується закінчити одне з речень:

«Я зрозумів (зрозуміла)…»;

«Я вражений (вражена)…»;

«Мені здається, що хоку…».

docx
Додано
25 лютого 2018
Переглядів
29298
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку