Урок зарубіжної літератури в 11 класі в рамках теми "Оновлення традиційних художніх напрямів на початку ХХ століття ".

 

Оновлення традиційних художніх напрямів на початку ХХ століття. Неоромантизм.

 

М.Горький «Пісня про Буревісника».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета:

Ознайомити з особливостями неоромантизму як одного із художніх методів початку ХХ століття; здійснити ідейно - художній аналіз «Пісні про Буревісника» М.Горького, розкрити символічний контекст ліричного образу Буревісника, алегоричний зміст інших образів, спроектувавши їх у соціально-історичну площину; визначити стильові особливості твору, основні засоби виразності і тропи; сформулювати ідею і головний пафос твору; проаналізувати  втілений у творі синтез художніх напрямів ХІХ століття і визначити  на прикладі «Пісні про Буревісника» ідейні та естетичні засади неоромантизму;

              Удосконалювати навички здійснення ідейно-художнього аналізу твору, створення психологічного портрета ліричного героя;

поглибити розуміння поняття « літературний тип», розглянувши його як художню проекцію конкретного соціально-історичного контексту; удосконалити навички стильового аналізу;

              Виховувати естетичні смаки учнів, розкрити сутність моральних категорій, закладених у тексті М.Горького, сприяти формуванню ціннісних орієнтирів; сприяти формуванню активної життєвої позиції, розвитку основних компетенцій учнів, збагаченню їхньої емоційної палітри, удосконаленню духовної сфери.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Очікувані результати уроку:

 

• прилучення учнів до скарбниці світової літератури;
• сприяння розумінню домінант, основних тенденцій літератури ХХ століття;
• формування цілісного сприйняття літературного процесу, поглиблення розуміння  його поступового характеру, уявлення про запозичення епох, послідовність, безперервність і взаємозв`язок історичного і культурного розвитку;
• розширення знань про основні художні напрями, тенденції і домінанти світової літератури;
• удосконалення навичок ідейно-художнього та стильового аналізу твору;
• поглиблення знань з теорії літератури;
• розуміння естетичних засад неоромантизму як художнього методу, що демонструє синтез традицій і новаторства;
• сприяння розумінню соціально-історичного контексту художніх образів;
• розвиток аналітичних, дослідницьких навичок, основних компетенцій учнів;
• розширення спеціальних знань;
• збагачення емоційної і духовної сфери учнів;
• сприяння формуванню системи цінностей, уявлень про значущість та універсальність загальнолюдських етичних категорій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Форми та методи організації навчальної діяльності:

 

• проблемні запитання;
• включення учнів у тематичну бесіду;
• використання набутих знань та навичок учнів при формуванні нових знань, вмінь,навичок;
• колективна робота;
• 
  
  інтерактивні технології (асоціативне гроно, робота в групі, вільне письмо).

 

 

 

 

 

 

Характер навчальної діяльності ґрунтується на:

 

 - заохоченні до самостійного мислення шляхом творчого                   аналізу,   вирішення певного кола проблемних питань;

-  використанні фонових знань учнів при опануванні теми уроку

 ( при аналізі художніх особливостей неоромантизму, з`ясуванні соціально-історичного контексту образів тощо);

• формуванні особливого емоційного ставлення учнів до матеріалу, що опановується;
• спонуканні до удосконалення аналітико-дослідницьких навичок учнів шляхом вирішення завдань, спрямованих на співставлення культурного спадку епох ( при  аналізі національної, тематичної, жанрової специфіки твору, композиційних особливостей, системи образів, засобів виразності, тропів тощо)..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Епіграф: «Слово розкриває лише один з множинних смислів».

Фердінанд де Соссюр

Зміст уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Оголошення теми, мети, очікуваних результатів уроку.
2. Складання плану навчальної діяльності, обговорення етапів роботи.
3. Визначення місця і значення теми уроку в системі курсу зі світової літератури у 11 класі.

4.  Вступне слово вчителя

- Сьогодні на уроці ми розглянемо цікавий твір Максима Горького «Пісня про Буревісника». Звернімося до епіграфа. Слова великого лінгвіста обрано не випадково: на уроці ми будемо не тільки насолоджуватися досконалою неоромантичною пейзажною лірикою, а й  шукати приховані смисли, інтерпретувати символічні образи твору, у якому автор, як на мене, сказав набагато більше, ніж хотів.

ІІІ. Робота над темою

1. Бесіда

(звучить аудіо запис «Шум моря»)

• Чи подобається вам море? Чому? Чим воно вас приваблює?
• Які спогади, картини, асоціації у вас викликає слово «море»?
• Яке море вам подобається найбільше: спокійне і лагідне чи бурхливе та нестримне? Доберіть 2-3 слова, які б характеризували море, яке вам подобається.
• Чи доводилося вам споглядати або переживати бурю на морі?

Можливо,комусь довелося особисто переживати бурю на морі, бути, так би мовити, безпосереднім учасником?

(перегляд відео ролика «Шторм»)

• Споглядати шторм на відстані, по телевізору, на картинах Айвазовського, погодьтеся, безпечніше, ніж у відкритому морі, будучи у полоні бурхливої стихії. Які почуття у вас викликає шторм? Спробуйте пояснити, чому у вас виникають саме такі відчуття і почуття.
• Як ви вважаєте, чи природно боятися і не бажати бурі?

2. Асоціативне гроно до слова «Буревісник»

Створіть асоціативне гроно ( ланцюг, кущ) до слова «Буревісник».

Спробуйте прокоментувати свої асоціації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Асоціації будуть найрізноманітнішими: від передбачуваних – до найнеочікуваніших. Головне, щоб учні, прочитавши твір, відчули ефект впізнання, співавторства, духовної, емоційної, інтелектуальної спорідненості з автором.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Робота з енциклопедією

Буревісник – це  невеличка пташка сірого кольору, яка з`являється над морем перед бурею, віщує про її наближення. Англійська назва («petrel») походить від імені святого Петра ( одного з апостолів Христа), який, як відомо, міг ходити по воді. Під час шторму буревісники не можуть «ходити» по воді і змушені день і ніч кружляти над морем. Стривожені наближенням стихії, інші птахи і звірі поспішають на берег, а у небі лишається один буревісник. Тому люди споглядають тільки цього птаха.

• Як реагують на шторм морські мешканці, птахи?
• Якщо боятися бурі природно, то чи розумно вчиняють ті, хто намагається її уникнути, втекти, сховатися?
• А як би ви назвали того, хто не тільки не боїться бурі, а, навпаки, бажає її, - дурник, надприродна істота чи той, хто має з бурі зиск?
• Спробуємо з`ясувати, яким постає буревісник у пісні Горького, спробуємо визначити ставлення самого автора до свого героя і скласти власне ставлення до нього. Звернімося до тексту.

 

  4. Виразне читання твору вчителем.

Над седой равниной моря ветер тучи собирает. Между тучами и морем гордо реет Буревестник, черной молнии подобный.     То крылом волны касаясь, то стрелой взмывая к тучам,  он  кричит,  и  - тучи слышат радость в смелом крике птицы.     В этом крике - жажда бури! Силу гнева, пламя страсти  и  уверенность  в победе слышат тучи в этом крике.

     Чайки стонут перед бурей, - стонут, мечутся над  морем  и  на  дно  его готовы спрятать ужас свой пред бурей.

     И гагары тоже стонут, -  им,  гагарам,  недоступно  наслажденье  битвой жизни: гром ударов их пугает.

     Глупый пингвин робко прячет  тело  жирное  в  утесах...  Только  гордый Буревестник реет смело и свободно над седым от пены морем!

     Все мрачней и ниже тучи опускаются над морем, и поют, и рвутся волны  к высоте навстречу грому.    Гром  грохочет.  В  пене  гнева  стонут  волны,  с  ветром  споря.  Вот охватывает ветер стаи волн объятьем крепким и бросает их с размаху  в  дикой злобе на утесы, разбивая в пыль и брызги изумрудные громады.     Буревестник с криком реет, черной молнии подобный, как стрела  пронзает тучи, пену волн крылом срывает.

     Вот он носится, как демон, - гордый, черный демон бури, - и смеется,  и рыдает... Он над тучами смеется, он от радости рыдает! В гневе грома, - чуткий демон, - он давно усталость слышит, он  уверен, что не скроют тучи солнца, - нет, не скроют!

     Ветер воет... Гром грохочет...     Синим пламенем пылают стаи туч над  бездной  моря.  Море  ловит  стрелы молний и в своей пучине гасит. Точно огненные змеи, вьются в море,  исчезая, отраженья этих молний.

     - Буря! Скоро грянет буря!

     Это смелый Буревестник гордо  реет  между  молний  над  ревущим  гневно морем; то кричит пророк победы:     - Пусть сильнее грянет буря!       (1901)

 

 

5. Визначення жанрової природи, художніх прийомів «Пісні про Буревісника»

Бесіда

-  На перший погляд, твір Горького – приклад пейзажної лірики, чи не так? Знайдіть у тексті характерні для пейзажної лірики ознаки.

- Спробуємо визначити жанр твору. Як ви вважаєте, чому автор називає його піснею? Які ознаки вказують на пісенний характер твору? Що надає твору ліричного звучання?

-  У якій формі створено «Пісню про Буревісника» - прозовій чи віршовій? Намалюйте схему перших двох речень і доведіть, що «Пісня» є віршем. - Які характерні для лірики елементи наявні у тексті?

- Чи можна твір віднести також і до прози?

- Чи може бути відповідь щодо форми твору однозначною?

-  Який загальний висновок ви зробите щодо форми твору?

- Проаналізуйте пейзаж. Які засоби виразності автор використовує для створення атмосфери бурі, що наближається?

- Як називається художній прийом свідомого відбору слів, у яких підкреслено звучать певні звуки  для створення специфічного звукового ефекту? Доведіть свою думку прикладами з тексту.

 

Робота зі словником

Алітерація – повторення певних приголосних для створення звукового ефекту.

 

• Зверніть увагу на дату написання твору і врахуйте те, що сучасники називали автора «буревісником революції». Чи доречно припустити, що твір Горького – не просто зразок пейзажної лірики, а твір, у якому у символічних образах втілено реалії історичної ситуації в Росії початку ХХ століття?
• Чи справедливо назвати твір романтичним? Чому ви так вважаєте?
• Для більш ґрунтовної відповіді на ці запитання попрацюємо у групах.

 

 

 

 

 

6. Робота в групах

 

 

 

 

 

Завдання для групи 1

• Визначте хронологічні межі романтизму. Яку країну можна вважати «батьківщиною» романтизму? Схарактеризуйте історичне тло доби, визначте  її підґрунтя. Назвіть основні романтичні ідеали. Що ви можете сказати про романтичну символіку, колористику, стильові особливості романтичної літератури?  Назвіть представників романтичного напрямку.
• Проаналізуйте образи твору Горького «Пісня про Буревісника», його настрої, мотиви, колористику, ідеали ліричного героя. Чи є вони романтичними? Які риси романтизму втілено у художній тканині «Пісні»? Чи справедливо стверджувати, що «Пісню» створено у романтичній манері? Доведіть свої міркування звертаннями до тексту.

 

Завдання для групи 2:  

Опишіть, спираючись на знання, набуті на уроках історії,

соціально - історичну ситуацію  на початку ХХ століття у Європі, у Російській імперії. Визначте чинники, які сприяли появі і розвитку неоромантизму. Зверніться до Словника літературознавчих термінів і дайте визначення поняттю «неоромантизм». Складіть опорну схему «Неоромантизм».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання для групи 3:

Схарактеризуйте образи «Пісні про Буревісника» у соціально-історичному контексті. Який символічний зміст закладено у кожному з них? Пригадайте, що таке алегорія та символ. Як вони реагують на наближення бурі? Яку життєву позицію уособлюють? Скористайтеся запропонованими ілюстраціями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Море –         

Вітер -

Хмари -

Грім -

Буревісник -

Чайки -

Гагари -

Пінгвін -

Скелі -

Сонце -                                     

 

Завдання для групи 4

- Опишіть романтичного героя.  Чи можна назвати Буревісника романтичним героєм? Якщо так, то якого типу? Знайдіть цитати для підтвердження своєї думки. Зверніть увагу на характерні риси, якими наділяє героя Горький?

- Які риси підкреслено повторами? Як ви вважаєте, чому? Створіть психологічний портрет Буревісника, використовуючи ті характеристики, які дає своєму героєві автор. Визначте негативні і позитивні риси Буревісника і спробуйте визначити авторське ставлення до свого героя. Чи однозначною є авторська позиція? Висловіть своє ставлення до Буревісника.

 

Завдання для групи 5:

- Які засоби виразності використовує автор для створення образів?

- Випишіть тропи, визначте їхню роль у тексті. Яке значення мають засоби виразності для втілення ідеї твору?

- Поміркуйте, яким чином ритмічна організація твору пов`язана зі змістом? Чи відповідає ритміка гімну? Чому, на вашу думку, автор все ж назвав твір піснею, а не гімном про Буревісника?

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Презентація роботи груп

 

ІV. Рефлексія

 

1. Узагальнююча бесіда

- Звернувши увагу на дату написання твору і романтичну стилістику твору, чи можемо ми вважати, що у творі за допомогою образів-символів зображено конкретні історичні події? Які саме?

- Поміркуйте, яким є авторське ставлення до всіх персонажів, і спробуйте визначити, кому (чому?) симпатизує автор, а кого (що?) засуджує?  Чи можна сказати, що автор займає нейтральну позицію наглядача?

- Буревісник боїться бурі, застерігає інших про наближення страшних подій чи захоплено насолоджується передчуттям заворушень? Зверніться до тексту, ілюструючи свої міркування.

-  Чи випадково автор змальовує героя «між хмарами та морем»?

    Про що свідчить самотність Буревісника? 

- Чи підтримують  Буревісника інші персонажі у його радісному очікуванні бурі?

- Чому «Буревісник» пишеться з великої літери?

- Зверніть увагу на такі авторські характеристики Буревісника:

«гордый»,  «чёрной молнии подобный», «силу гнева, пламя страсти и уверенность в победе слышат тучи в этом крике», «реет

 смело и свободно», «как стрела пронзает тучи», «как демон,

гордый чёрный демон бури», «чуткий демон», «смелый Буревестник»,  «пророк победы». Як ви вважаєте, які сили – руйнації чи будування – керують ліричним героєм?

- Слова «гордий», «чорний», «демон» автор повторює кілька разів. Як ви думаєте, для чого? Чи може пристрасна, гордівлива, гнівна, демонічна натура бути творцем?

- Також декілька разів автор порівнює Буревісника зі стрілою – зброєю, що несе смерть. Як ви вважаєте, чи випадково?

-  Зверніться до цитат із твору Ф.Ніцше «Так казав Заратустра», представлених у хрестоматії-посібнику «Зарубіжна література. 11 клас» Є.Волощук на ст.23, і проведіть паралелі між образом ніцшеанської надлюдини і образом Буревісника.

- Пригадайте героя роману Ф.М.Достоєвського «Злочин і кара» Родіона Раскольникова і його міркування про «творців історії», яким «дозволено вбивство по совісті» заради високої мети, тому що вони здатні «сказати нове слово», «зробити крок». Чи не вважаєте ви, що саме таким творцем є Буревісник?

- Згадавши матеріал, що вивчався на уроках історії, прокоментуйте соціальні та історичні наслідки тієї бурі, до якої закликав Буревісник. Скористайтеся ілюстраціями.

- Чи можна сказати, що Буревісник ( згадайте англійську назву від імені апостола Петра) – апостол нової віри – революційної боротьби заради гегемонії пролетаріату?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 - Чи міг передбачити Буревісник такі наслідки?  Чи на таке він сподівався?

- Як ви вважаєте, чому автор не змальовує саму бурю і не її наслідки, а лише її передчуття?

- Висловіть своє власне ставлення до Буревісника: хто він для вас – руйнівник чи творець?

- Поміркуйте, автор захоплюється Буревісником чи намагається сказати про демонічність його натури? Засуджує він його чи уславлює? Згадайте, що автора сучасники називали «буревісником революції».

- Які принципи приховано проголошує автор на прикладі свого героя? Які ідеали насправді втілює – революційні чи християнські? Скористайтеся ілюстраціями

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- Поміркуйте, з чим може бути пов`язана неймовірна популярність      твору в Росії у революційні часи?

 

 

 

 

2. Асоціативне гроно до слова «революція»

Складіть асоціативне гроно ( ланцюг, кущ ) до слова «революція».

Прокоментуйте свої асоціації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Асоціації можуть бути різними: від передбачуваних – до найнеочікуваніших. Головне, щоб учні переконливо мотивували їхню появу.

 

3. Бесіда ( продовження)

• Як ви особисто ставитеся до революцій? Чи лякають вас вони так само, як шторм у відкритому морі, чи розумно було б їх уникати?
• Як ви вважаєте, чи можна шляхом революцій змінити життя на краще?
•  Чи вважаєте ви, що іноді слід приносити криваві жертви заради високої мети удосконалення світу?
•  Чи є сенс у словах революційного гімну «Мы старый мир разрушим до основанья, а затем мы свой, мы новый мир построим…»? Чи справді, щоб побудувати нове і прекрасне, потрібно стерти надбання попередніх епох?

  - Що ви думаєте з приводу слів То́маса Дже́фферсона (1743 —  

    1826),  видатного діяча Війни за незалежність США, одного з

    авторів Декларації про незалежність(1776), 3-й президента

    США у 1801—1809: «Час від часу дерево свободи слід 

    поливати кров`ю тиранів та патріотів»?

• Який шлях удосконалення суспільства ви вважаєте правильним?
• Чи можна «Пісню» Горького назвати гімном революції? Чи, можливо, твір є своєрідною пересторогою автора для сучасників і нащадків?
•  Чи випадково автор зашифровує своє ставлення до історичних реалій у романтичних образах-символах, які важко трактувати однозначно?

 

3. Стратегія «Вільне письмо»

Напишіть есе на тему:

 

«Пісня про Буревісника» - піднесений гімн революції чи тривожне передчуття неминучої трагедії?».

 

4. Презентація есе

( за бажанням учнів)

 

V. Оцінювання

 

VІ. Домашнє завдання

1. Вивчити напам`ять «Пісню про Буревісника».
2. Письмово відповісти на запитання на ст. 22 – 23 хрестоматії-підручника.
3. Творче завдання: скласти сенкан до одного із образів «Пісні про Буревісника», кросворд, літературний диктант, тест за матеріалом «Пісні».