Урок Застарілі слова

Українська мова (профіль) 10 клас                                                     вч. Відішева Т.В.

Урок _______                                                                                          Дата ________

Тема №3

Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з лексикології

 

Тема. Застарілі слова та їх різновиди. Архаїзми, історизми. Можливість відтворення духовної культури за архаїчною лексикою.

Мета: розширити відомості учнів про різновиди застарілих слів, їх стилістичну роль у художніх текстах; формувати ключові та предметні компетентності, уміння розрізняти архаїзми та історизми в мовленні ; розширювати словниковий запас учнів; виховувати любов до історичного минулого рідної країни; позитивне ставлення до лексичного розмаїття української мови.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Робота з епіграфом

Як ви розумієте вислів Олеся Гончара?

Протягом століть, відбираючи по словечку, по зернятку, геній народу витворив і передав нам у спадок, у вічне користування неосяжне, розкішне у своїй красі й блиску розуму лінгвістичне багатство: майте, гордіться, не будьте німі!

Вивчаючи лексичні групи слів, ми збагачуємо свій словниковий запас,  розширюємо свій кругозір.

ІІІ. Актуалізація знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання

Кожному з вас доводилося бачити довкола себе явища, речі чи дійства, що дивували й збагачували вас. Щоб передати свої враження від побаченого, почутого, ми вчимося у великих письменників. Так М.Коцюбинський, створивши повість «Тіні забутих предків», зумів відтворити чудовий колорит Гуцульщини кінця ХІХ – початку ХХ століття. Якими засобами йому вдалося це зробити? (Використанням діалектизмів).

• Що називається діалектизмами?
• Наведіть приклади діалектизмів, ужитих М.Коцюбинським у творі.

IV. Оголошення нової теми

1.                   Доля слів схожа на людську долю. Вони, як і люди, народжуються, живуть, служать нам, а згодом старіють, вибувають з активного вжитку, відходять убік і навіть помирають. Долю слів визначає не «вік», а частотність використання їх у мовленні.

У Нечуя-Левицького читаємо: «Ніхто до осавули не привітався, навіть не кивнув головою. Увесь тік, більше як на півверсти, був заставлений скиртами. Микола з батьком одбули три дні панщини, а на четвертий пішли жати свої жито».

Для часу, у який творив Нечуй-Левицький ці виділені слова були звичними і зрозумілими всім. Однак життя не стоїть на місці, змінюється, розвивається. Разом з ним і мова, реагуючи на всі зміни, ретельно фіксує їх у своєму словнику. Слова виходять з ужитку по-різному: зникають поняття – і водночас виходять з ужитку слова, що позначають їх, або на позначення предмета, явища з’являється з часом інше слово, яке витісняє раніше вживане і повністю замінює його.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Прочитайте слова. Поділіть їх на дві групи: активно вживані і рідко вживані. Чим мотивований такий поділ?

Несподівано, галери, побратимство, гопак, лагодити, піонерський загін, сходитися, мисник, Дніпро, волость, хорунжий, очіпок, скриня, ланіти, перст.

2. Робота в парах

 Опрацювання теоретичного матеріал

 

Картка 1

Прочитайте, дайте відповіді на запитання

Лексика найтісніше пов’язана з життям народу. Вона постійно реагує на зміни в соціально-виробничому й культурному житті нації виникненням нових слів і зникненням старих. Це зумовлює наявність у мові постійно двох шарів лексики: активного і пасивного.

 

• На які групи поділяється лексичний склад мови за вживанням?

 

Картка 2

Прочитайте, дайте відповіді на запитання

В активному словнику мови перебувають слова, що на цей час вживаються часто й не мають значення давності чи новизни.

Пасивний запас української лексики становлять такі групи слів:

• Слова, що вже застаріли і вийшли або виходять з ужитку.
• Нові слова, які ще не закріпилися і не стали в мові загальновідомими й загальновживаними.

Весь масив пасивної лексики поділяють на три групи: історизми, архаїзми й неологізми.

• Які групи слів належать до складу активної лексики? Пасивної лексики?

 

Картка 3

Прочитайте, дайте відповіді на запитання

• Історизми – це назви предметів старої культури, побуту чи суспільного ладу, які зникли разом із предметами, що вони позначали: смерд, війт, князь, подушне, волость, сап’янці.
• Дайте визначення поняття історизма. Наведіть приклади.

 

• Архаїзми – це застарілі слова, що вийшли з ужитку, але реалії, названі ними, залишаються й мають уже інші, сучасні назви: ректи – говорити; чоло – лоб; десниця – права рука.

• Які слова називаються архаїзмами? Наведіть приклади.
•  

Картка 4

Прочитайте, дайте відповіді на запитання

Застарілі слова в художніх текстах виконують різні стилістичні функції:

1. Відтворення колориту певної епохи;
2. Надання тексту ознак піднесення, урочистості
3. Надання образові іронічного забарвлення: Возний: Благоденственного і мирного пребиванія!

Яку стилістичну роль виконують застарілі слова?

 

 

 

Картка 5

Прочитайте, дайте відповіді на запитання

Які зміни відбулися в лексичному складі української мови за останні 10-15 років?

Лексичний склад української мови активно очищується і збагачується. За останні роки відбулися такі зміни:

• Повернення в активнй вжиток загальнонаціональних звертань: громадо, добродію, пане, панно.
• Активне вживання етикетних формул на зразок: Моє шанування! Якщо Ваша ласка!
• Переведення в пасивний словник назв реалій радянського способу життя: комунізм, марксизм, жовтеня, комсомол
• Відродження й реакривація української та іншомовної лексики, яка в радянський час у словниках української мови подавалась із зірочкою, тобто позначкою застаріле: гривня, гетьман, мапа, потяг, світлина, часопис
• Відродження реалій, а разом з ними і слів: колегіум, гімназія, гімназист
• Оновлення топоніміки: наприклад у Києві: Старокиївський район, замість Ленінського, станція метро «Шулявська» замість «Більшовик» тощо.

 

 

VІ. Тренувальні вправи

1. Вибірковий диктант

Виписати застарілі слова, пояснити лексичне значення кожного. Визначити архаїзми і історизми.

1.               Це твоя корогва, Україно, наді мною клекоче. 2) Мабуть, край лісу тут хорунжі й хорунженки тримали свій редут. 3) Осавула звечора знов загадував за панщину. 4) Громада повинна була одроблять то за чередника, то за титаря, то якийсь вигаданий паном шарварок. 5) Ходить лірник, корбу крутить. 6) Кругом дівчата танцювали в дрібушках, в чоботах, в свитках. 7) Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень. 8) Ярослав поцілував наречену в уста.

 

2. Розподільний диктант.

Диктовані парами застарілі слова та їх відповідники в сучасній мові записати в дві колонки так, щоб спочатку йшло його літературне слово (нормативне), а потім його застарілий синонім. Записані застарілі слова є історизмами чи архаїзмами?

Бій – баталія

Військо – дружина

Комонний – кінний

Вікторія – перемога

Перекладач –толмач

Ректи – говорити

Підліток – отрок

Красило – барвник

Перукар – кауфер

Кольдкрем- мазь.

Мовна норма – це мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, закріплений практикою і рекомендований до вжитку як обов’язкоий.

3. Словниковий диктант

Які з наведених слів зазнали реактивації?

Соборність, лантух, чумак, боярин, злука, перст, баталія, крамола, рекрут, патронат, світлиця.

4. Пояснювальний диктант

Визначити застарілі слова. За словником з’ясувати лексичне значення кожного

1.                   Тече ріка велика Борисфен. 2) А серце прагне січі й далини. 3) Чи є між нами Симиренко з калиткою і поетичним вухом? 4) Сам собі сказав хлопчак: «До музею здам личак». 5) Я йшов один, як перст. 6) Нове мотовило аж гуло в її руках і черкалося об сволок. 7) Заплакала мати, покинула праник, присіла на кладці. 8) Омелько Кайдаш був добрим стельмахом.

 

Застарілі слова ставали й прізвищами людей, коли вони позначали особу за ремеслом Стельмахи, Бондарі, Броварі.

5. Перегляд експрес урока О.Авраменка  «Хто такий стельмах»?
6. Виконання вправи за кюаркодом (с. 31 №2)
7. Робота в групах

Скласти висловлювання (6 – 8 речень) за картиною І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», використавши подані застарілі слова.

 

Кошовий, сотник, курінний, хорунжий, писар, каламар, каламайка, жупан, свита, опанча, китайка, оселедець, спис, самопал, пістоль, мушкет, гаківниця.

 

Кожна з груп має вибрати для свого висловлювання певний жанр:

• Діалог між козаками, які пишуть відповідь на лист султана;
• Текст розділу підручника історії України для малят
• Текст розповіді про картину екскурсовода Історичного музею
• Телефонну розмову між туристом-іноземцем, що відвідав історичний музей, і його ріднею за кордоном.

VІІ. Підсумок уроку

Виконання тестових завдань

 

 

ЛЕКСИКА З ПОГЛЯДУ ПОХОДЖЕННЯ І ВЖИВАННЯ

1. Позначте, як називаються слова, які вийшли з активного повсякденного вжитку, бо були замінені іншими словами:

1. Історизми;
2. Неологізми;
3. Архаїзми;
4. Запозичені.

2. Установіть відповідність між словами активної і пасивної лексики:

1. Зріти;                                            1. дзеркало                              
2. Перст;                                           2. перстень
3. Рать;                                              3. палець
4. Свічадо;                                        4. військо

                                                                  5. бачити

А
Б
В
Г

 

3. Позначте синонімічний ряд, у якому першим стоїть запозичене слово:

1. Авантюрист; пройдисвіт;
2. Визначальний, пріоритетний;
3. Обрій, горизонт;
4. Короткий, лаконічний.

4. Позначте рядок, у якому всі слова є архаїзмами:

1. Війт, чати, каламар;
2. Уста, зріти, свічадо;
3. Глаголити, перст, дворянин;
4. Жорна, жупан, ланити.

5. Укажіть, як називаються нові слова, які з’явилися в мові і ще не ввійшли до активної лексики:

1. Архаїзми;
2. Діалектизми;
3. Неологізми;
4. Жаргонізми.

6. Установіть відповідність між словами іншомовного походження та власне українськими синонімами до них:

1. Біографія                                             1. дорога
2. Афіша                                                  2. відтінок
3. Нюанс                                                  3. невеличкий
4. Шосе                                                    4. оголошення

                                                                         5. життєпис

А
Б
В
Г

 

7. Позначте рядок, у якому до всіх іншомовних слів правильно дібрано українські відповідники:

1. Горизонт – обрій, колізія – зіткнення;
2. Абзац – відступ; дебати – сварка;
3. Пріоритетний – вірогідний; експлуатація – визиск;
4. Ґенеза – походження;  адаптувати – ремонтувати.

8. Позначте словник, у якому пояснюються значення слів, які вживають тільки жителі певної місцевості:

1. Діалектний;
2. Іншомовних слів;
3. Фразеологічний;
4. Синонімів.

9. Позначте, з якою стилістичною метою вжито виділені в реченні застарілі слова:

Його устами немовля глаголить.

1. Для надання мовленню урочистого, піднесеного забарвлення;
2. Для відтворення місцевого колориту;
3. Для створення гумористичного ефекту;
4. Для відтворення історичного колориту.

10. Позначте, з якою стилістичною метою вжито виділене в реченні діалектне слово:

Сонце налляло золотом глибоку долину, зазеленило трави, десь курився синій димок од ватри.

1. Для надання мовленню урочистого, піднесеного забарвлення;
2. Для відтворення місцевого колориту;
3. Для створення гумористичного ефекту;
4. Для відтворення колориту минулого життя.

11. Позначте речення, у якому доцільно вжито виділене слово іншомовного походження:

1. Якість молока контролює ветеринарна служба.
2. Не знайшовши консенсусу, вони припинили стосунки.
3. Без адекватного погяду на речі тут не обійтися.
4. Причини виникнення таких колізій добре відомі.

12. Позначте речення, яке містить застаріле слово:

1. Заходить до хати зоря-зоряниця, і гомін стихає кругом.
2. Гостей у Івана повна хата, газди і газдині.
3. Козаки йшли під білими хоругвами, з піками, у зухвалих магерках.
4. А в серденьку твоєму цвіт весняний, то білий, то рожевий, то червоний віночком цвіте.

 

 

 

Доберіть до застарілих слів сучасні відповідники

Корогва – прапор

Перст – палець

Крам – товар

Уста – губи

Рать – військо

Стольний град – столиця

Перо- ручка
хорунжий – прапороносець

Червінець – золота монета.

VІІІ. Домашнє завдання

А.Ворон параграф 31, с. 155-157, вправа 233 (письмово).