Урок «Застосування показникової функції до розв`язування прикладних задач»

Про матеріал
Матеріал уроку дозволить змоделювати радіоактивний розпад, перевірити на моделі закон радіоактивного розпаду.
Перегляд файлу

11 клас. Алгебра і початки аналізу

Урок «Застосування показникової функції до розв`язування прикладних задач»

Епіграф уроку: природа формулює свої закони мовою математики.

Галілео Галілей

 

Міжпредметні зв`язки: математика, фізика, біологія, географія, екологія.

Мета: формування в учнів умінь:

 застосовувати набуті знання у реальних життєвих ситуаціях, під час розв'язання практичних завдань та здатності визначати і обґрунтовувати власну життєву позицію;

читати і будувати графіки функціональних залежностей, досліджувати їх властивості;

розвивати спостережливість, увагу, пам’ять, уяву, мислення; вироблення звички до планування своїх дій;

самостійно контролювати проміжні і кінцеві результати роботи.

                                             Хід уроку

Завдання №1. Моделювання радіоактивного розпаду.

                                      (практична робота)

      Із курсу фізики відомо, що під час радіоактивного розпаду маса радіоактивної речовини за рівні проміжки часу зменшується в одну і ту ж саму кількість разів. Показникова функція описує цей процес. Ваша задача: змоделювати радіоактивний розпад, перевірити на моделі закон радіоактивного розпаду.

Обладнання: 128 однакових монет, два паперові (пластикові) стакани, таця, кольорові олівці (ручки), міліметровий папір. 

D:\image602.jpg

 

ОПИС МОДЕЛІ

Розпад того чи іншого ядра — подія випадкова. Такою самою випадковою подією є випадання «герба» або «цифри» після кидка монети. Тому для моделювання радіоактивного розпаду використаємо таку модель.

Ядра в радіонуклідному зразку змоделюємо монетами в паперовому стакані: нехай ядру, що не розпалося, відповідає монета, на якій випаде «герб»; ядру, що розпалося, — монета, на якій випаде «цифра». Тоді кожен кидок купи монет відповідатиме періоду піврозпаду Т1/2 (часу, за який розпадається половина ядер радіонукліда в зразку), а кількість n кидків — кількості періодів піврозпаду, тобто часу t спостереження: t = nΤ1/2.

ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ

Суворо дотримуйтесь інструкції з безпеки .

Результати вимірювань відразу заносьте до таблиці.

Підготовка до експерименту

1. Підготуйте три таблиці — одну для кожної серії кидків (див. зразок).

2. Покладіть 128 монет у паперовий стакан.

Експеримент

1. Перемішайте монети в паперовому стакані й висипте їх на тацю (рис. 1). Полічіть число монет, на яких випав «герб» (тобто число ядер, що не розпалися), і покладіть їх у стакан. Монети, на яких випала «цифра» (тобто ядра, що розпалися), покладіть в інший стакан та відставте його.

D:\image603.jpghttps://uahistory.co/pidruchniki/baryahtar-physics-11-class-2019-standard-level/baryahtar-physics-11-class-2019-standard-level.files/image603.jpg

Рис. 1

2. Перемішайте монети, на яких випав «герб», висипте їх на тацю і знову полічіть число монет, на яких випав «герб». Повторюйте цей дослід, доки не залишиться одна монета з «гербом», але не більше ніж ще 6 разів. (Таким чином, усього ви повинні зробити максимум 8 кидків.)

3. Повторіть серію кидків (дії, описані в пунктах 1-2) ще 2 рази.

Серія кидків ____ (колір графіка) ____)

Кількість кидків n

0

1

2

3

4

5

6

7

8

Число «ядер», що не розпалися, N

128

 

 

 

 

 

 

 

 

Число «ядер», що розпалися, Ν'

 

 

 

 

 

 

 

 

Опрацювання результатів експерименту

1. На міліметровому папері для кожної серії кидків побудуйте відповідним кольором графік залежності Ν(n) — залежності числа N ядер, які не розпалися, від кількості кидків (приклад такого графіка див. на рис 2).

https://uahistory.co/pidruchniki/baryahtar-physics-11-class-2019-standard-level/baryahtar-physics-11-class-2019-standard-level.files/image604.jpg

Рис. 2

2. У тих самих осях для кожної серії кидків побудуйте графік функції

 N = Ν0 • 2-n, яка виражає закон радіоактивного розпаду (вважайте, що початкова кількість ядер радіонукліда Ν0 = 128).

3. Запишіть властивості графіка

Аналіз експерименту та його результатів

4. За результатами експерименту сформулюйте висновок, у якому поясніть, чому побудовані графіки не збігаються. Це є закономірністю чи використано недосконалу модель? Чи мають місце обидві причини?

Творче завдання

5. З’ясуйте, як вплине на якість моделі процесу радіоактивного розпаду, використаної в роботі:

а) збільшення кількості монет у 3 рази;

б) зменшення кількості монет у 3 рази.

Завдання №2 . Колективне розв`язування задач.

Показникова функція є математичною моделлю багатьох процесів, які відбуваються в природі або пов`язані з діяльністю людинию. Наприклад,  географам відомо що тиск повітря зменшується з висотою згідно формули

Р=Р0 а h

№1

Обчислити яким буде атмосферний тиск на вершині Ельбрусу, висота якого 5,6 км, якщо залежність атмосферного тиску p від висоти (вираженої у кілометрах) h над рівнем моря виражається формулою:

Розв`язування

 

№2.

    Чому дорівнює маса радіоактивного йоду, в кінці 4 діб з початку спостереження, якщо в початковий момент його маса складала 1 г, якщо період піврозпаду йоду дорівнює 8 діб.             

m0 =1 г маса в початковий момент

 t = 4 доби

T = 8 діб

m – ?

Розв`язування:

 

 

Відповідь: маса йоду 0,7 грама

Задача №3.

Прикладом швидкого розмножування бактерій є виготовлення дріжджів, під час якого по мірі росту бактерій проводиться відповідне додавання цукрової маси. Знайти масу дріжджів, якщо початкова маса складає 10 кг, а тривалість процесу 9 год.

m 0 – початкова маса дріжджів

t – час бродіння в годинах

m – маса дріжджів в процесі бродіння

Збільшення маси дріжджів виражається формулою показникової функції:

Розв`язування:

Відповідь: маса отриманих дріжджів 51,6 кг

Підсумок уроку. Ми  ще раз пере­коналися, що математика — це всеосяжна наука, без знання якої неможливо ні пізнати оточуючий нас світ, ні забезпечити науково-технічний прогрес. Як казав великий Ейнштейн : „Природа – це реалізація найпростіших математичних ідей”.

Домашнє завдання:1. Розв`язати задачу:

Визначити кількість населення світу у 2021 році, якщо у 2010 році на землі проживало 7 млрд. осіб. Середньорічний приріст населення становить 2%, якщо  зміна кількості людей в країні за великий проміжок часу t описується формулою , де A- шукана величина,

A0- відома кількість населення,

P- середньорічний приріст населення у відсотках,

t- розрахунковий термін.

2. Підготувати цікаві факти про відкриття Нобелівських лауреатів, що отримали премію за дослідження  з використанням показникової функції: П'єр Кюрі, Річардсон Оуен, Ігор Тамм, Луїс Альварес, Ганнес Альфвен, Роберт Вудро Вільсон.

 

docx
До підручника
Алгебра (академічний, профільний рівень) 11 клас (Нелін Є.П., Долгова О.Є.)
Додано
27 лютого 2023
Переглядів
2237
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку