Урок засвоєння нових знань "Ми маємо право..."

Тема: Ми маємо право…

 

Мета: продовжити формувати уявлення про права дитини. Ознайомити юних студентів  з поняттям «право», «Конституція», «Декларація», «Конвенція». Акцентувати увагу на правах дитини, які порушуються. Дати уявлення про моральні норми поведінки. Познайомити з правами та обов'язками, що гарантуються законом. Формувати правову свідомість. Розвивати логічне мислення. Виховувати пошану до законів України, уміння дотримуватись правових обов'язків та користуватися своїми правами. Розвивати увагу, старанність. Виховувати повагу до своєї сім'ї, друзів, оточуючих, почуття дисциплінованості.  

Хід уроку

I. Організація класу

1. Привітання

Нумо, діти, підведіться,

Один одному всміхніться.

Чули, вже дзвенів дзвінок –

Починаємо урок.

2. Настанова на урок

 Всі сідайте тихо, діти.

 Домовляймось не шуміти,

 На уроці не дрімати,

 руки вчасно підіймати.

 То ж гаразд, часу не гаймо

  І урок розпочинаймо.

II Вступ до теми

1.Таєсмничо-чарівна хвилинка.  («Чарівна скринька»)

- Діти, в руках у мене чарівна скринька, а в ній найцінніший скарб планети Земля. Хто з вас хоче його побачити, можете зазирнути в скриньку, але поки що не розповідати своїм однокурсникам, кого ви там побачили. І мовчіть до того часу, аж поки всі охочі не зазирнуть на дно скриньки.

   (Звучить фонозапис щебетання птахів, під який відкривається скринька.  Діти по черзі заглядають у скриньку.)

- То кого ви побачити у чарівній скринці? (себе)

- Так, ви побачили у чарівному дзеркальці кожен себе – людину. Адже людина – найцінніший скарб.

    Кожен з вас – неповторна особистість, людина, яка живе сьогодні і саме більше такої на цій Землі немає і ніколи не було.

• Діти, ви говорите по-різному, кожен має свою родину, свою домівку, свою долю, свій характер, маєте різних друзів. Через те, що ви такі різні інколи виникають суперечки. Але ви завжди повинні пам’ятати, що ніколи не можна ображати людину, не можна принижувати людську гідність. Тому люди живуть, дотримуючись певних правил. Без правил життя було б просто не можливе. Існує чимало правил: правила у сім'ї, у школі, у грі, в житті.

          Навколо нас – дуже багато правил. І серед них є такі, які зобов’язані виконувати всі люди. Найголовніші правила називають Закон.

Закон — документ, нормативний акт, прийнятий вищим представницьким органом державної влади, загальнообов'язковий.

          Кожна країна, кожна держава має свої Основні закони.

Основним Законом нашої держави є Конституція України.

Конституція — в перекладі з лат. мови означає «устрій», «будова». Це закон про устрій, про будову держави, про головні права та обов'язки громадян.

• Погляньте на цю книжечку, що я тримаю у руках. Хто її впізнає? (Показую Конституцію України)

Так це Конституція України, в якій записано всі закони, по яких ми живемо сьогодні в нашій країні.

III. Повідомлення теми і мети уроку.

1. Слово вчителя.

- Сьогодні ми поговоримо про ті важливі документи,  за якими живете ви, діти.

Тема нашого уроку: Ми маємо право…

Сьогодні 10 грудня відзначається Міжнародний день захисту прав людини.

Сьогодні ми говоримо про права дитини в сім’ї та сусільстві, ви познайомитесь з такими поняттями, як «Декларація», «Конвенція».

(Слайд 1) тема

(Слайд 2)

 

IV. Вивчення нового матеріалу

 

   Згідно з принципами, проголошеними в Статуті ООН, у Загальній декларації прав людини та Міжнародних пактах про права людини, кожна людина має володіти всіма зазначеними у них правами і свободами без будь-якої різниці за такими ознаками, як раса, колір шкіри, стать, релігія, політичні або інші переконання, національне або соціальне походження, майновий стан, народження або інші обставини.

 

1. Слово вчителя.

- Діти, що потрібно для того, аби дитина виросла? (їсти, гратися, займатися фізкультурою, вчитися, спілкуватися, дотримуватись здорового способу життя.)

- На все, що ви зараз сказали, ви маєте право.

- От що таке «право»? – запитаєте ви.

Право – система обов’язкових дій для всіх, формально зазначених правил поведінки.

А ще: Право – надана законом держави можливість здійснювати певну діяльність.

- Як ви розумієте? (Необхідне правило; те, що можна робити).

 

2. Розповідь учителя (учитель робить коротке повідомлення про те, що увагу на дітей починають звертати тільки в XVII- XVIIIст. — шиють дитячий одяг, створюють дитячі іграшки, пишуть дитячі книги, дитячі пісні та музику. Знайомить з документами, які забезпечують права дитини).

У 1959 році було прийнято Декларацію прав дитини.

У 1989 році всі прогресивні країни світу, в тому числі й наша Україна, підписала Конвенцію прав дитини.

 Декларація — це документ, у якому викладено важливі правила, обов'язки для всіх людей.

    Декларація – офіційна заява, проголошення основних принципів за якими ви живете. Ці рекомендації рекомендовані для реалізації у всіх країнах.

Декларація – офіційне проголошення основних принципів, а також документ, в якому вони викладені.

Ось послухайте, як про це говориться в вірші:

Декларація – це просто

Оголошення всіх прав,

Є й права й в дітей, звичайно,

Треба, щоб усяк їх знав

Знайте, що усі ви рівні,

Від народження в правах.

І людина – змалку вільна,

Наче в небі синій птах.

Знайте ж, змалечку всіх діток

Треба вчить, оберігать,

І ніхто в усьому світі

Їх не сміє ображать

Треба дітям всього світу

Не сварить, а дружить

І по правилах хороших,

По закону треба жить.

  Упродовж XX століття було прийнято ряд документів, спрямованих на захист дітей, дитинства.

    Подивіться уважно, скільки правових документів було прийнято, щоб виробити та вдосконалити права дитини.

1924р. – перша Декларація прав дитини.  м. Женева – прийнятий перший документ про потреби дітей Декларацію прав дитини.

1948р. – Загальна Декларація прав людини

1959р. – Конвенція ООН про права дитини.

       ООН – міжнародна організація, до якої входить більше 150 країн світу, утворена в 1945р.

    Це  організація, яка приймає міжнародні  закони за згодою держав і намагається контролювати їх дотримання, стежити за безпекою в світі і не допускати війни.

     Конвенція – це міжнародна угода, була підписана в Нью-Йорку (США).

      Права, вкладені в Конвенції ООН, набувають сили лише в тих державах, які підписали цю Конвенцію і зобов’язалися її виконувати. Нажаль і сьогодні є країни, в яких права дитини порушуються.

    Наша ж держава прагне, щоб у її юних громадян було щасливе дитинство.

     Конвенція — лат. слово. Це угода, міжнародний договір з певних питань. Уданому випадку — з питань прав дитини.

     Конвенція — це міжнародний договір. У перекладі з лат. мови означає «договір», «угода» з певних питань.

    Конвенція має 54 статті, написаних на 6 мовах. ООН має комітет з прав дитини, йому кожна держава звітує про заходи, які вжиті згідно із Конвенцією. Він же досліджує, як у країнах дотримуються права.

Тому в 1991 р. Україна приєдналася до Конвенції і зобов’язалася її виконувати.

    В цьому ж 1991р. Україна приймає Закон України про освіту.

В 1993р.- в м. Києві створено Всеукраїнський комітет захисту дітей.

В 1996р.- прийнято Конституцію України.

2001р. – прийнято Закон України про охорону дитинства.

  Наша країна дбає про дітей, але і в нашій країні є випадки, коли порушуються права дитини. Є ще багато проблем і, можливо частину їх зможете вирішити ви, коли станете дорослими. Ви ще дуже юні, але повинні знати й розуміти проголошені в Конвенції права, брати активну участь у їх втіленні в життя.

 

3. Види прав дитини

 

КОЖНА ДИТИНА МАЄ НЕВІД'ЄМНЕ ПРАВО НА ЖИТТЯ!

У неньки народилося дитя.

Дитя моє! Бог дав тобі життя.

І щоб ніхто не заподіяв шкоди

тобі, малесенький громадянин, —

Бог дав закони нашому народу.

Від дня народження, від іменин —

він твій, цей світ широкий за вікном.

Ти на життя і щастя маєш право

під золото-блакитним знаменом

своєї Української держави.

 

КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА ІМ'Я І ГРОМАДЯНСТВО З МОМЕНТУ НАРОДЖЕННЯ

Мають право називати

Україну словом МАТИ,

бо вона дітей завжди

оборонить від біди.

(Показ слайдів)

№3 Всі діти рівні у правах

Була одна нога всього

в солдатика із казки.

Та він вояка був — ого!

І полюбили ми його.

Хоч і одна нога всього

в солдатика із казки.

 

Мав Буратіно довгий ніс,

який встигав завжди і скрізь

попереду хлоп'яти.

Ну, чим поганий довгий ніс?

 

В людей розумних є девіз:

ні з кого не сміятись.

І той, і та, і ти, і я —

ми всі — одна міцна сім'я.

 

Так, люди різні. Але рівні

права у всіх людей,

чи ти рудий, чи чорнобривий,

вкраїнець, чи єврей.

 

Маленьким росіянам, фінам,

полякам, неграм — всім

країна наша Україна —

єдиний рідний дім.

 

1-ша група Права «Піклуйся про мене»

 

№4  Кожна дитина має право на якісну освіту

№5  Діти мають право на медичну допомогу

№6  Діти мають право на повноцінне харчування

№7  Кожна дитина має право на любов і піклування

№8  Діти мають право на відпочинок та дозвілля

 

 

 

4. Слово вчителя.

- Діти, серед записаних вами прав є право на відпочинок. То давайте і ми з вами відпочинемо.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

2-га група Права «Не знущайтеся наді мною»

 

№9   Жодна дитина не повинна бути примусово залучена до праці

№10  Дитина не повинна бути жертвою війни

№11  Жодна дитина не повинна бути скривджена і зневажена

 

3-тя група Права «Я маю власну думку»

 

№12  Діти мають право висловлювати свої погляди

№13  Дитина має право на вільне спілкування

№14  Кожна дитина має право на розкриття творчих здібностей

 

4-та група Права «Спеціальних потреб»

 

№15  Особлива увага дітям без сімей

 

 

5. Робота в зошитах   (ст.24 № 1)

Доповнити речення

 

ст.24 № 2

Позначити правильну відповідь

 

Гра «Доповни речення»  ст.24 № 3

 

 

6. Пошта казкових героїв. Робота в групах

 

- Діти, поки ви відпочивали на адресу вашого класу прийшли якісь незвичайні телеграми.

   Прошу вас розібратися, що це за телеграми. Від кого вони?

Які права героїв порушені?

 

Телеграма 1.  Вельмишановні діти! Допоможіть!

                        Вовк хоче з'їсти моїх козенят! 

              (Кізонька – мати, «Вовк і 7 козенят», - право на життя)

Телеграма 2.  Мудрим школярам! Рятуйте!

                        П'єро та Мальвіну ображає Карабас  Барабас.

     ( Буратіно. «Золотий ключик», - жорстоке ставлення, насильство)

 

Телеграма 3.  Я зайчисько, я маленький, хатку мав собі гарненьку, та  

                         прийшла коза рогата, і нема у мене хати.

                        Ой, хутчіш допоможіть, мої права ви розкажіть.

              ( «Коза-дереза», право на родинну оселю)

Телеграма 4.    Роботи багато!

                          Не встигну ніяк!

                          Та й що одягну я!

                          Це ж свято! Це бал!

                          А, може, мені допоможете ви

                          Так хочу сьогодні на бал я піти.

   ( «Попелюшка», - на відпочинок, на дозвілля, на свободу і особисте життя, на свободу думки і слова, на володіння і користування своєю власністю)

   Телеграма 5. « В бочку з сином посадили

                             Засмолили, покотили.

                             Та й пустили в океан –

                             Мов велів так цар Салтан».

(Королева, А. С. Пушкін «Казка про царя Салтана», - право на життя.)                                                                     

Телеграма 6.      Діти! Прошу у вас я допомоги! Як бути?

                            Що робити? Не всилі я уже терпіть.

                            Гидким мене всі називають, всі ображають

                            та щипають.

               («Гидке-каченя», - право на гідність, повагу.)

Телеграма 7.      Благаю у вас я допомоги! Сиджу на дереві старому. А зла

                            Змія Яга його вже майже догриза. Як не поможите мені,

                             мене засмажать у печі.

                («Івасик-Телесик»,- право на життя.)

Телеграма 8.      Любі друзі! Поможіть!

                            Дід з бабою спалили моє гніздечко!

                             Як мені бути?

           ( «Кривенька-качечка», - право на особисті печі, на життя)

 

7. Ви маєте пам’ятати не тільки про права, але і про свої обов’язки

    Права і обов’язки будь-якої людини, будь-якої дитини взаємопов'язані і дуже важливі, життя буде гармонійним і справедливим за умови, якщо кожна людина дотримуватиметься своїх прав і не забуватиме про свої обов’язки, як гарантію дотримання прав інших.

7 років-…

11 років-… метод.с.261

14 років-…

 

 

 

 

 

 

ТВІР В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

РОБИ НЕ ТЕ, ЩО ХОЧЕТЬСЯ, А ТЕ, ЩО ТРЕБА

 

У Юрка занедужав дідусь. Дідусеві було вісімдесят п'ять років. Він знав багато цікавих казок та дивних бувальщин, які любив слухати Юрко.

 

А зараз він лежить і важко дихає. Мама сказала:

— Сиди, Юрку, біля дідуся, доглядай його. Попросить води — подай свіжої, попросить відчинити вікно — відчини.

 

Юрко сидів біля постелі хворого дідуся, читав книжку. За півдня разів зо три дідусь попросив води.

Набридло хлопцеві сидіти. Поклав книжку на стіл, тихо вийшов з хати й побіг до хлопців грати в м'яча.

 

Кілька годин гуляв Юрко на стадіоні, вже й сонце до заходу схилилось. Та неспокійно було в нього на душі. Щось немов гнітило його. Покинув Юрко грати, побіг додому.

Ледве двері відчинив, підійшов до ліжка — й упав на коліна. Дідусь лежав мертвий. А в склянці не було й краплини води.

Усе життя Юрка мучили докори сумління. Він думав: «Дідусь, мабуть, помер тому, що не було води. Йому хотілося пити, а в склянці не було ні краплини. А я грав собі з хлопцями в м'яча».

 

«Роби не те, що хочеться, а те, що треба», — навчав Юрко свого сина.

 

 

8. Права і обов’язки учнів  (зошит с.25 №4) 

Права- зеленим

Обов’язки – червоним

 

V. Узагальнення вивченого

 

1. Творча робота (в групах)

Кожна дитина має право на розкриття творчих здібностей

 

Завдання: Розглянути картини і віршовано розповісти,  про які права дитини йдеться:

 

Слова для довідки: вчинок-відпочинок, вміти-радіти, маю-знаю, таке-дзвінке, небес-чудес, родині-дитині, мрії-надії, смачно-вдячно, багато-свято, жити-любити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Обговорення

Право-жити, обов’язок – бути людиною

 

ТВІР В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

ЯКИЙ СЛІД ПОВИННА ЗАЛИШАТИ ЛЮДИНА НА ЗЕМЛІ?

 

Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. "Завтра в ньому оселяться люди", — думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.

— Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер.

Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.

Минуло багато років, Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею.

Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі здвигують плечима — ніхто не пам'ятає такого Чоловіка.

— Що ж ти залишив після себе? — питає у старого Чоловіка один дід, — Є в тебе син чи дочка?

— Немає у мене ні сина, ні дочки.

— Може, ти дуба посадив?

— Ні, не посадив я дуба...

— Може, ти поле випестував?

— Ні, не випестував я поля...

— Так, мабуть, ти пісню склав?

— Ні, й пісні я не склав.

— Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? — здивувався дід.

Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці — закам'янілий відбиток Хлопчикової ніжки.

"Ось і все, що залишилось після мене на землі, — з болем подумав старий Чоловік.— Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити..."

 

VI. Підсумок уроку.

1. Дайте відповідь на питання:

- Чи сподобався урок?

- Що сподобалось найбільше?

2. Слово вчителя.

Дитя моє, права дитини

ти мусиш вивчити сумлінно.

Це так потрібно, так важливо

напевно знати в наші дні:

коли з тобою справедливо

вчиняють, а коли ні.

Тож прочитай, завчи напам'ять.

Порадь і друзям прочитать.

Хай прочитають тато й мама.

Закони всім потрібно знать!

Будь добрим сином (чи дочкою),

поганим вчинком не зганьби

ти роду власного ніколи.

Люби свою сім'ю і школу.

Свою Україну люби!

Не забувай, моє дитя,

щовечора молитись Богу,

щоб світлою була дорога

твого великого життя.

                            І. Жиленко

 

Будьте всі щасливі, діти

З усмішкою в світ ідіть,

Хай вам щиро сонце світить,

Всі здоровими ростуть.

І на згадку вам дарую

Ось такі права.

Щоб завжди ви пам’ятали,

Що це - не пусті слова.

Це все записано в законах,

В Конституції у нас,

Бо держава Україна

Завжди піклується про Вас.

 

 

VІI. Домашнє завдання

 

С.25 зошита «Які обов’язки ти виконуєш вдома »