Урок засвоєння нових знань на тему: "Діалектні та застарілі слова, стилістичні функції їх"

КОНСПЕКТ УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (10 клас)

Тема: Діалектні та застарілі слова, стилістичні функції їх.

Мета: 

• Навчальна: дати учням поняття про діалект та діалектизми, з’ясувати їх роль у мовленні та семантико-стилістичні функції на прикладі почутих текстів; ознайомити учнів із пасивною лексикою, дати поняття про застарілі слова (архаїзми й історизми), пояснити їх стилістичні функції;
• Розвивальна: поглиблювати комунікативно-пізнавальні здібності учнів через збагачення мовлення діалектизмами, розвивати дослідницькі навички, збагачувати словниковий запас школярів;
• Виховна: прищеплювати стійкий пізнавальний інтерес до мовних явищ через популяризацію  українського мистецтва, плекати любов та повагу до української мови, виховувати національну свідомість.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Внутрішньопредметні зв’язки:

• Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм.
• Синтаксис: речення, текст.
• Стилістика: стилістична роль застарілих та діалектних слів.

Міжпредметні зв’язки: українська література, художня культура (музика, живопис, фото), географія, інформатика.

Обладнання: підручник, словник діалектизмів, мультимедійна презентація «Кімната знань», уривки з українських пісень, фрагмент фільму «Тіні забутих предків», опорні схеми.

Методи, прийоми і форми роботи: слово вчителя, метод-опора «Знаю і вмію», бесіда, вибірково-розподільний диктант, робота зі словником,  робота в групах, робота з підручником, спостереження, дослідження, аналіз, проблемні питання, тестові завдання, навчальне редагування.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

СВ: Добрий день, мої шановні учні! Я радий вас бачити на уроці. В мене в руках парасолька. Як ви думаєте навіщо вона мені? (відповіді учнів). А парасолька для того, аби ніяка мряка, похмура погода не обтяжила і не зіпсувала сонячного настрою, який я сподіваюся буде царювати у нас сьогодні на уроці. Будь ласка, перевірте готовність ваших робочих місць. Налаштуйтеся на серйозну роботу, адже нам сьогодні потрібно буде плідно попрацювати. Нашим девізом на сьогоднішній урок буде:

Зібратися разом – це початок, 

Триматися разом – це прогрес, 

Працювати разом – це успіх. (Г. Форд) 

СВ: Розпочнемо наш урок. Зараз перевіримо як ви виконали домашнє завдання (Д/з: записати 10 просторічних слів, що вживаються у вашому оточенні, ввести їх у контекст. Дібрати до цих слів нейтральні синоніми)

2. Оголошення теми й мети уроку.

3. Актуалізація опорних знань

• Метод-опора «Знаю і вмію»

• через призму якого розділу мовознавства в 10 класі  поглиблюються й систематизуються інші розділи науки про мову? (стилістику);
• що вивчає стилістика? (стилі мовлення та стилістичні функції мовних одиниць)
• назвіть основні стилі мовлення (офіційно-діловий, публіцистичний, науковий, художній, розмовний, конфесійний, епістолярний)
• яку назву має розділ, знання з якого ми поглиблюємо в ІІ семестрі? (лексикологія)
• що вивчає лексикологія? (лексику)
• що таке лексика ? (сукупність усіх слів мови)
• на скільки груп поділяють лексику, назвіть їх?(на 4: за значенням, походженням, вживанням та  емоційним забарвленням)
• до якої з груп належить лексика, яку ми сьогодні будемо вивчати? (за вживанням)
• що називають діалектом? (різновид говірки певної місцевості)
• що ж таке діалектні слова? (слова, поширені на території певного діалекту)

4. Вивчення нового матеріалу.

• Робота з підручником (теорія).

Слово вчителя (СВ). Коли ви вперше близько познайомилися з діалектними словами? Давайте уявимо ситуацію, що з усного мовлення та з творів літератури наказали вилучити всі діалектизми. І в який куточок України ви б не поїхали, скрізь би чули всім зрозумілі загальновживані слова. Чи змінилось би щось тоді в мовленні? Воно б стало чистішим і досконалішим чи, навпаки, менш колоритним і збіднілим? На це запитання ми й маємо сьогодні відповісти, а ще укласти словник діалектизмів та застарілих слів, почутих, побачених і прожитих сьогодні на уроці.                                                                                    Слова, вживані в окремих говорах або на­річчях і не поширені в мові всього народу, на­лежать до категорії діалектної лексики, до так званих діалектизмів. Діалектизми поділяються на:

— семантичні: збір (ярмарок), масть (жир), хижа (хата);

— власне лексичні: бараболя (картопля), блават (волошка), копта (бур’ян);

— етнографічні: кошуля (сорочка), баюр (пояс).

У художньому тексті діалектизми є важ­ливим засобом надання твору народного коло­риту, індивідуалізації мовної характеристики персонажів.                            Застарілі слова за ступенем їх уживання і зрозумілості неоднорідні. Деякі з них зовсім вийшли із ужитку в сучасній мові і значення їх не зрозуміле для осіб, які не мають спеці­альної підготовки, наприклад: говядо — худо­ба, гудьба — музика, зело — дуже, тато — зло­дій, весь — село. Застарілі слова поділяють на історизми та архаїзми. Слова, які вийшли з ужитку тому, що зни­кли ті предмети і поняття, які ними назива­лися, називають історизмами (жупан, кирея, очіпок). Історизми використовуються лише у тво­рах, написаних на історичні теми. Архаїзми — це слова, які витіснилися з ужитку іншими, що мають те ж значення. Наприклад: дзиґарі (годинник), рать (вій­сько), уста (губи).

5. Вироблення практичних умінь і навичок.

СВ: Перейдемо до практичної роботи.  А допоможе нам в цьому віртуальна мандрівка-квест. Розділимося на 4 групи. У кожній групі повинен бути керівник, секретар, лексикограф і експерти.

Словник.

• Квест (з англ.- пошук) – пошук загублених предметів, скарбів.
• Проект (з лат. - кинутий уперед) – розроблений план для майбутньої діяльності.
•  Лексикограф (з грец. – словник і пишу) – фахівець з лексикографії.
• Експерт ( з лат. – досвідчений) – фахівець у певній галузі знань.

СВ: Усі разом ми маємо пройти 4 станції і знайти ключі до скарбу. Прошу вас усіх зараз перенестися з нашої класної кімнати у віртуальну кімнату знань.  Розпочинаємо наш квест! Перед вами 4 шляхи, вам обирати, яким іти.

 

 

Магнітофон. Музична станція

Завдання групам. Прослухати уривки з пісень, записати діалектизми (маркером на форматі А3), поставити наголоси. Пояснити їхнє лексичне значення.

1. Василь Зінкевич «Де трембіта співа»
2. Плач Єремії «Я піду в далекі гори»
3. ВІА «Червона рута», «Ой Марічко, чічері, чічері»

Словник:

1) плай – стежка в горах,

2) звОри– ущелини,

3) кИчери – гори, порослі лісом,

4) чічері (чичері) – (за сл. Даля «Чичер, чичера» - це холодний осінній вітер із

дощем (діал.);

5) когУт – півень.

Форми мя, тя, ся – архаїчна форма особових займенників, які вільно вживалися в давньоруській мові – звідси й уживання дієслів без постфікса ся: дивити, ганьбити.

Ключ. Музикою на устах твоїх бринить

Фоторамка. Музей фото- й кіномистецтва

Завдання групам. Назвати фотозображення, використовуючи лише діалектизми (робота зі словником)

Словник: 1)габИ – хвилі на гірській річці;

               2) вАтра– вогнище;

               3)гаджУґи – молоді смереки;

               4)ґАздИ – господарі;

               5)гАчі – штани;

               6)гоц – водопад;

               7)лУдіння – одяг;

               8)маржИна – худоба;

               9)негУра – туман;

               10)денцІвка – сопілка.

Завдання групам. Переглянути фрагмент з фільму, вказати назву, режисера, автора однойменного художнього твору, записати (маркером на аркуші А3) діалектні слова та їх значення. Крім діалектизмів, яка лексика вживається ще? (застарілі слова – постоли, ліпші – від слова ліпота – краса).

Словник:

1. зАпАска – жіночий поясний одяг;
2. капчурИ -  вовняні шкарпетки, в’язані різнокольоровими нитками;
3. фАйний – гарний;
4. денцІвка – сопілка.

Завдання групам. Прочитайте застарілі слова; запишіть їх у та­кому порядку: а) назви старовинної зброї; б) назви старовинного одягу; в) назви ста­ровинного посуду; г) назви старовинних одиниць виміру; д) назви колишніх чинів.

Осавула, щит, жупан, війт, ківш, штофи, запаска, панцир, аршин, таріль, десяцький, кирея, лук, мушкет, сіряк, свита, коновки, куманець, жандарм, верста, кони.

Завдання групам. Тестові завдання (усно)

1. Позначте речення, яке містить застарілі слова.

А)  Мова — універсальна, але користування нею вкрай індивідуальне.

Б) Мова — зброя, як усяку зброю, його треба чистити і доглядати.

В) Тут всякії були цехмістри, і ротмани, і бургомістри.

Г) Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

2. Визначте слово, яке пояснює значення виділеного слова в реченні.

Несподівано надибав Охрім калиточку.

А)  Ворота;       Б)  гаманець;     В)  шапка;     Г)   люлька.

3. Визначте слово, яке пояснює значення виділеного слова в реченні.

Перебендя старий, сліпий,— хто його не знає?

А) Характерник;

Б) дотепник;

В) песиміст;

Ключ. Архаїчна її душа, її культура

Телевізор. Прем’єра театральної вистави

Виступ акторів театру. Сценка «Розмова хлопців із Полісся» (фрагмент відео з телебачення )

1-й хлопець. Ти на здибанку вчора  ходиу?

2-й хлопець. Ходиу…

1-й хлопець. А про любов ти єні говориу?

2-й хлопець. Говориу…

1-й хлопець. До перших когутів стояу?

2-й хлопець. Стояу…

1-й хлопець. А шо так рано прискакау?

2-й хлопець. Прискакау… Я ж вєрш приготував єй завгодєй,

Хлопєц я душевний, а не якийсь злодєй.

1-й хлопець. Читай!

2-й хлопець. Внєкай!

Любко, он видиш звєзда летит,

І річка, як зерцало, перед нюлежит,

І чую, шо  серце твоє джурелєт,

Бо з тобов такий хлопєц стоєт.

1-й хлопець. І шо? Зраділа й обійняла?

2-й хлопець. Зраділа, да так, шо диньку дала.

1-й хлопець. І шо ти будеш диньку єсти?

2-й хлопець. Ти шо здурєв, я ліпше провалюс на м’єстє.

1-й хлопець. Не зрозуміла дєвка поезії душі?

2-й хлопець. Не  зрозуміла і потоптала всє мої вєрші.

Завдання групам. З’ясувати особливості вимови, притаманної поліським говіркам (ствердіння в дієслівних закінченнях, вимова замість ї є, уживання у нескладотворчого, що є в білоруському алфавіті).

Ключ. Оригінальна у фольклорі та літературі

Словник. Офлайн-бібліотека

Завдання групам. Вибірково-розподільний диктант. Визначте групу за сферою вживання. До діалектизмів доберіть власне українські відповідники.

Підмет, метан, ручка, окуляри, тремпель, монітор, тюль, тачка, парничка, ґазда, авто,чувак, толмути, прикид, когут, ендокардит,плавати, плай.

Завдання групам. Навчальне редагування. Знайдіть в тексті помилки, виправте їх, поясніть свій вибір. Розтлумачте незнайомі слова.

Це було давно, коли кури несли телят, а вівці — писанки, файніше, ніж у Косові. Тобі був на світі бідний чоловік, що мав три доньки — Марійку, Ганусю і, Василинку. Дівчата вдались дуже вродливо — як три корчики квітучої калини.                                                                                                                                                                         Одного дня чоловік узяв своїх доньок у поле сапати мандибурку. Несподівано з лісу виїхала бричка. З брички зліс якийсь панок.

— Добридень ґаздо! Гризеш пістну нивку?

— Гризу панночку.

(Народна казка)

Ключ. Вирує в словниках, у говірках звучить

СВ: Ось і підійшла до кінця наша мандрівка, варто лише зібрати ключі-рядки в один вірш і ви отримаєте втрачений скарб - …

 

Музикою на устах твоїх бринить,

Оригінальна у фольклорі та літературі,

Вирує в словниках, у говірках звучить

Архаїка її душі, її культури.

 (МОВА)

6. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Вирішення проблемного питання уроку.

СВ: Мовлення без діалектизмів стало б чистішим і досконалішим чи, навпаки, менш колоритним і збіднілим?(з опорою на здобуті учнями знання як під час власного дослідження, так і під час роботи в групі протягом уроку)

• Які слова називаються застарілими?
• Чому в мові з’являється пасивна лек­сика?
• Чи всі слова, почуті нами сьогодні на уроці, ми використовуємо в мовленні щодня? Чому?

7.Домашнє завдання

СВ: Виписати з твору М. Коцюбинського 6–7 речень із діалектами; знайти художній віршований твір, у якому вжито застарілі слова. Виписати їх, пояснити значення.

Високий рівень: Вивчити вірш напам'ять і приготуватися до виразного його читання.

8. Підсумок

• Чи виправдав урок мої сподівання?
• Що нового я взяв для себе?
• Що здивувало й змусило замислитись?

Мультимедійний ролик «Рідна мова – це сила й натхнення»

9. Виставлення оцінок.