Позанавчальний захід "Слово - не полова, язик - не помело"

АВТОР:

КОРЧУКОВА М.Ю., викладач української мови й літератури РЦ ПТО № 1 м.Кременчука

Тема. Слова – не полова, язик – не помело

Мета: після проведеного заходу учні:

• розширять знання про лихослів’я та його вплив на здоров’я й особистість;
• переконаються, що спілкуватися можна без використан­ня «лайливих» слів;
• даватимуть  моральну-правову оцінку своїм учинкам і словам;
• усвідомлять необхідність  ціннісного ставлен­ня до себе та оточення,  толерантного ставлення до людей, які дотримуються іншої пози­ції;
• працюватимуть над розвитком культури мовлення  як складової загальної  культури людини на противагу підлітковій моді слова       «пі-і-і»

Вид заходу: філософський стіл

Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, папір, маркери

Наочність:  презентація «Слово – не полова, язик – не помело», малюнки  «Згубність лихослів’я», відеоролики – «Цвяхи», «Синдром Туретта», «Досліди Масаро Емото», роздатковий матеріал.

ПЛАН ЗАХОДУ

І. ВСТУП. Емоційне налаштування на захід

ІІ ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАХОДУ

1. Слово викладача.
2. ІНСЦЕНІВКА «ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ЛИХОСЛІВ’Я»
3. «ПОСІБНИКИ З ТРАДИЦІЙНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛАЙКИ»
4. «НАРОД СКАЖЕ ЯК ЗАВ’ЯЖЕ»
5. «ЗАКІНЧІТЬ РЕЧЕННЯ»
6. ПРИТЧА
7. ІНСЦЕНІВКА «ВПЛИВ ЛИХОСЛІВ’Я НА ЛЮДИНУ»
8. ПЕРЕГЛЯД РОЛИКА «ДОСЛІДИ МАСАРО ЕМОТО»
9.  ДИСКУСІЯ«ЧИ ТРЕБА НАМ ЛИХОСЛІВ’Я?»
10.  «ЗАМКНУТЕ КОЛО»
11.  ПЕРЕГЛЯД РОЛИКА «ЦВЯХИ»
12.  ВПРАВА «АРТ-ТЕРАПІЯ»
13.  ПЕРЕГЛЯД РОЛИКА «СИНДРОМ ТУРЕТТА»
14. ВПРАВА «ВІДІЙДИ, ТИ ЗАВАЖАЄШ»
15.   «ЧАРИ РІДНОЇ МОВИ»
16.  «ОСТРІВ МОВНИХ СКАРБІВ»

17.  «ГОВОРИТИ МИЛОЩІ»
18.  «ПОРАДА»

ІІІ ПІДСУМОК ЗАХОДУ

ХІД ЗАХОДУ

І. ВСТУП. Емоційне налаштування на захід

ЕПІГРАФ Слово – не полова, язик – не помело (укр. нар. прислів’я )

Слово викладача. Сьогодні лайливі слова можна почути всюди: ідучи вулицями, коридорами навчального закладу, в установах, у місцях відпочинку,  на ринку, вдома,  в присутності жінок і дітей,  незважаючи на вік. Нецензурно висловлюються жінки й чоловіки,  молодь і підлітки,  і навіть діти.

Характерно те,  що, вживаючи такі слова,  молоді люди, зазвичай не лаються, а так розмовляють,  жартують. Вони вважають таке спілкування модним чи сучасним, в той час, коли інша частина молоді, які мають свідомість і гідність, відроджуючи національні та мовленнєві традиції українського народу, стараються спілкуватися чемно, чим викликають симпатію до себе та наслідування

Напередодні Дня української  писемності і мови, хочеться звернути увагу на таку негативну річ, яка є досить близькою, на жаль,  для українців, як лихослів’я. Тож проведемо захід на тему «Слово – не полова, язик – не помело»

Напередодні заходу я провела анкетування серед учнів І-ІІІ курсів нашого закладу освіти, опитала 43 особи. Результати будуть звучати впродовж усього заходу.

Тож одним із питань було: чи лихословите Ви? На що відповіли 33 учні – «Так, для вираження емоцій»,  10 - «Ні, не вживаю лайливу лексику» Як ви розумієте є  необхідність провести даний захід

Питання для обговорення:

• Як ви розумієте вислів «мовна особистість»? (Мо́вна  особи́стість — індивід, який володіє сукупністю здатностей і характеристик, які зумовлюють створення і сприйняття ним текстів, що вирізняються рівнем структурно-мовної складності та глибиною й точністю відображення дійсності. Поняття «індивідуальний стиль спілкування» передбачає мовну особистість. Людина входить в комунікацію як особистість з усіма властивими їй рисами)
• Як ви розумієте українське народне прислів’я «Слово – не полова, язик – не помело»?
• Якою ви уявляєте мовну особистість в епоху слова «пі-і-і»?

ІІ ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАХОДУ

1. Слово викладача. Життя сьогодні вимагає вміння  володіти словом. Словом доречним, вагомим, мудрим, переконливим. Проте ми щодня стикаємося з мовленням, часто брутальним, лайливим.  Слушно зауважив поет Віталій Іващенко:

   Які мужчини в нас і дами!

   Манери! Одяг! Все вже вміють!

   А мова — щедра! З матюками!

   А дами — і не червоніють!

Словник української мови дає таке тлумачення цього слова:

«Лихослів’я – вживання лайливих, сороміцьких  слів // Грубі, недоброзичливі слова і вирази, вживані щодо кого-небудь».

Лихослів’я – це ненормативна, нецензурна, татуйована   (тобто неприпустима) лексика, яку мовці сприймають, як відразливу, непристойну. Матюки, прокльони, лайка перебувають поза нормальним стилем спілкування.

Лихослів’я – це ознака обмеженого словникового запасу або невміння висловлювати свої думки, а інколи це і те, й інше.

Інвективна – лайлива лексика.

Жаргон – мова певної соціальної або професійної групи.

Результати анкети

На запитання «Як ти розумієш поняття «лихослів’я»?» відповіли

31. учень  - це слова, якими можна образити людину;

5. - це слова, завдяки яким можна завдати душевного болю;

4. -  «вразити в саме серце»;

4. - лихословлячи, люди виявляють свій рівень культури

До нас на захід завітали експерти, які заздалегідь познайомилися з історією виникнення лихослів’я та його впливом на людину. Це дівчата з другого курсу Альона, Влада і Олена.  Зараз вони покажуть інсценівку

2. ІНСЦЕНІВКА «ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ЛИХОСЛІВ’Я»

Журналіст.  Як же взагалі з’явилося лихослів’я?

Історик. Історія виникнення лихослів’я йде в глибину тисячоліть, у далеку язичницьку старовину. За часів язичництва вимовляти ці слова – заклинання мав право тільки жрець на святах, коли імітувалося зачаття сущого світу, і жодній людині не приходило в голову, щоб вимовити ці слова подумки або вголос.

Тоді люди знали якою потужною енергією були наділені ці слова, яку небезпеку несли, якщо вживалися без потреби. Погані слова були включені в заклинання. Таким чином, так званий мат є мовою спілкування з демонами.

Наші предки вимовляли ці слова,  закликаючи собі на допомогу демонів зла. Відьми і чаклунки використовували лихослів’я у своїх  наговорах, посилаючи прокляття.

Журналіст. Коли ж поширилося лихослів’я на Україні?

Історик.  В українців звичаю використовувати брутальні, огидні вирази не було, матюки прийшли з російської мови. Турецький мандрівник Елія Челебі, який на початку другої половини ХУ11 ст. побував в Україні, згодом писав, що українська мова всеосяжніша, ніж перська, китайська, монгольська. Проте у цій «всеосяжній» мові йому вдалося знайти і записати аж чотири  лайливі вирази: дідько, свиня, чорт, щезни собако!

Журналіст. Чи правдива думка проте,  що лихослів’я – це слов’янська традиція?

Історик. Помилкою є загальноприйнята думка, що мат – це слов’янська традиція.  Лихослів’я на Русі приблизно до середини 19ст. не лише не було поширене навіть у селі, але було кримінально карним. Пізніше лихословлячу людину піддавали публічній прочуханці.

За часів царя Олексія Михайловича Романова почути мат на вулиці було просто неможливо. Такою була політика держави. За соборним укладом, за використання непотрібних слів накладалося жорстоке покарання – аж до страти. Вважалося, що матюком ображається, по-перше Мати Божа, по-друге рідна мати людини і, нарешті, мати-земля.

А за царів Михайла Федоровича і Олексія Михайловича  лихослів’я каралося різками. За Петра 1 була опублікована книга «Юності Чесне Дзеркало», де писалося, що поведінка людей може бути визнана пристойною лише за умови повного утримання від лихослів’я.

Журналіст. А як боролися з лайливими словами в СРСР?

Історик. Не зайвим буде згадати, що за нецензурні висловлювання в громадському місці за карним кодексом СРСР давали 15 діб арешту.

А в Україні - Ст.126 Кримінального Кодексу України «Образа» свідчить: Образа, тобто умисне приниження честі і гідності особи, вираження в непристойній формі, - карається виправними роботами на строк до 1 року або штрафом від 30 до 80 мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.

3. «ПОСІБНИКИ З ТРАДИЦІЙНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛАЙКИ»

Слово викладача. Тож, я думаю, ви зрозуміли, що лихословити для українців – це не є традицією чи нормою. Своєрідним посібником з традиційної української лайки можна вважати «Кайдашеву сім’ю» І. Нечуя-Левицького. Ось наприклад,

• Та це ж ті каторжні Балаші! Хіба ж ви їх не знаете? —кричала Мотря до людей.
• Та це ж ті іродові Довбиші! Хіба ж ви їх не знаєте? —репетувала баба Кайдашиха. — Це ж вона того вовчого заводу з чортячими хвостами.
• Та годі вам лаятись! — гукнув з-за тину один чоловік.
• Як лее годі! Та це ж ті підтикані, задрипані Балаші! Хіба ж ви їх не знаете? Це ж ті бісвські лобурі, що старців по ярмарках водять! — кричала Мотря. — Он зав’язалась, як на Великдень, а батько ходить по селі з торбами.
• Брешеш, брешеш, як стара собака! Та й брехати добре не вмієш! У тебе й до того розуму та хисту нема, — кричала Мелашка.
• В тебе вже розуму, як у дірявому горшку; стільки, як у твоєї свекрухи! — кричала Мотря, взявшись за два кілки і висунувшись у Лаврінів двір

Чи ж народні перла баби Марусини із «Зачарованої Десни» О.Довженка

«Вона була малесенька й така прудка, і очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо світі. Їй можна було по три дні не давати їсти.

Але без прокльонів вона не могла прожити й дня. Вони були її духовною їжею. Вони лились з її вуст невпинним потоком, як вірші з натхненного поета, з найменшого приводу. У неї тоді блищали очі й червоніли щоки. Це була творчість її палкої, темної, престарілої душі.

— Мати божа, царице небесна,— гукала баба в саме небо,— голубонько моя, святая великомученице, побий його, невігласа, святим твоїм омофором! Як повисмикував він з сирої землі оту морковочку, повисмикуй йому, царице милосердна, і повикручуй йому ручечки й ніжечки, поламай йому, свята владичице, пальчики й суставчики. Царице небесна, заступнице моя милостива, заступись за мене, за мої молитви, щоб ріс він не вгору, а вниз, і щоб не почув він ні зозулі святої, ні божого грому. Миколаю-угоднику, скорий помочнику, святий Юрію, святий Григорію на білому коні, на білому сідлі, покарайте його своєю десницею, щоб не їв він тієї морковочки, та бодай його пранці та болячки з'їли, та бодай його шашіль поточила…

Баба хрестилася в небо з такою пристрастю, аж торохтіла вся од хрестів»

4. «НАРОД СКАЖЕ ЯК ЗАВ’ЯЖЕ»

Слово викладача. Лихослів'я завжди засуджувалося нашим народом. Про це свідчать і численні перлини народної творчості, зокрема, прислів'я.  Вам необхідно продовжити  народні перла.

1. Не хочеш почути поганих слів, не … /кажи їх сам.
2. Що маєш сказати, наперед…/ обміркуй.
3. Не кидай словами, як пес…/ хвостом.
4. Дурний язик голові не…/ приятель.
5. Добре слово краще за …/гроші.
6. Говори мало, слухай багато, а думай…/ ще більше.
7. Краще мовчати, аніж…/ брехати.
8. Мудрий не все  каже, що знає, а дурний не все знає, що…/ каже.
9. Шабля ранить голову, а слово –…/ душу.
10. Більше діла – менше.../ слів.
11. Хто ясно думає, той ясно і …/говорить.
12. Від теплого слова і крига…/ скресне.

5. «ЗАКІНЧІТЬ РЕЧЕННЯ»

Слово викладача. Відома поетка сучасності Ліна Костенко так проаналізувала людей-лихословів:

Подивишся: і що воно таке?

Не допоможе й двоопукла лінза.

Здається ж люди, все у них людське,

але душа ще з дерева не злізла".

Упродовж 1 хвилини продовжте речення, по закінченні продемонструєте результат.

«Молодь лихословить (хоча і не всі) з різних причин»

(Орієнтовні відповіді: бо це модно; бо знаходяться в оточенні лихословців; лихослів’я  є своєрідним засобом самоствердження; це є проявом «почуття дорослості»; бо не вміють інакше спілкуватись…і т. ін.)

Результати анкети

На запитання «Що на твою думку, спричиняє лихослів’я у дітей?»  відповіли:

2. учні - сім’я;

17. - однолітки;

6- наслідування мовної поведінки дорослих;

14. -  «мода»;

4. телебачення і преса

Слово викладача. Вам відповідають таким же слівцем, лихим. Чи подобається, коли вам лихословлять? Що ви відчуваєте?  Завершіть речення:

 «Коли мені гово­рять нецензурні, образливі, грубі, принизливі слова, я почуваюся...».

Чи погоджуєтеся ви із думкою про те, що лихослів'я — це певною мірою стрес для ор­ганізму?»

6. ПРИТЧА

Слово викладача. Один мисливець запросив на обід до себе свого найкращого друга ведмедя. Господарці будинку, дружині мисливця, не сподобався дух ведмедя і вона сказала про це вголос. Ведмідь образився та пішов.

Пройшов час і мисливець зустрів ведмедя у лісі і той його просить: «Вдар мене сокирою по голові так, щоб рана залишилась». Довго сперечався з ним мисливець, але все ж таки ведмідь зміг й вмовити. Мисливець вдарив ведмедя так, що залишилась кривава рана. Пройшов ще деякий час і знову зустрілися ведмідь та мисливець і каже йому ведмідь : «Дивись – рана, яку наніс мені ти вже зажила, а рана від слів твоєї дружини – до сих пір ранить моє серце»

Слово викладача. Виявляється, що чимало названих від­чуттів є неприємними для більшості. А коли людина переживає неприємні емоції, вона втрачає власне здоров'я.

7. ІНСЦЕНІВКА «ВПЛИВ ЛИХОСЛІВ’Я  НА ЛЮДИНУ»

Журналіст. Всі ми чули про негативний вплив лихослів’я на людину. Хотілося б дізнатися детальніше, який же його механізм?

Науковець.  Мат будить в підсвідомості людини разом із генною пам’яттю «психовіруси». Вживаючи лихослів’я  в розмові з друзями, рідними, сучасні люди, самі того не підозрюючи здійснюють сокровенний ритуал, закликаючи зло день у день, з року в рік на свою голову, на голову своїх близьких, кількість лайливих слів переходять у якість. Спочатку в людей з’являються дрібні неприємності, потім великі, потім виникають проблеми зі здоров’ям, і, нарешті, ламається саме життя.

Журналіст. Слід сказати, що проблему лихослів’я, вивчення його впливу на організм людини, на її духовне і фізичне здоров’я вивчали і вивчають багато учених, дослідників різних країн. На кого з них Ви опираєтесь у своїй роботі?

Науковець.  У числі перших учених був доктор біологічних наук Іван Борисович Білявський.  Він спробував з’ясувати, як впливають на людський організм прості односкладові слова.

Ученому разом з колегами вдавалося довести, що кожне висловлене нами слово дуже виразно впливає на наші гени. Результатом цього впливу при наполегливій (позитивній чи негативній) дії через якийсь час стає не просто передача видозмінених генів потомству, але і зміна власного генетичного коду людини, що стосується темпів старіння і термінів життя!

Уже на початку 90-х років ХХ ст.  ця група вчених випустила у світ книгу з багатьма прикладами, пов’язаними з багаторічними спостереженнями за конкретними людьми. Усі вони були одного віку, але  одна їх частина – лихослови зі стажем, а друга – противники міцних виразів. В матюкливих дуже швидко проявились вікові зміни, які ведуть до всіляких хвороб. У другій групі – результати протилежні. Одним словом, мат сприяє швидкому старінню.

Журналіст. Мені відомо про експерименти, які ставили вчені під керівництвом П.П.Горяєва. Чи не могли б більше розповісти про них.

Науковець.  Кандидат біологічних наук П. П. Горяєв  винайшов апарат, який переводить людські слова в електромагнітні коливання. А вони, як відомо, впливають на молекули ДНК.

З’ясувалось, що деякі слова можуть виявитись страшнішими за міни. Вони вибухають в генетичному  апараті людини, спотворюючи її спадкову програму, викликаючи мутації, що призводять до звиродніння.

Під час відбірної лайки корчаться і рвуться хромосоми, гени міняються місцями. У результаті ДНК починає виробляти протиприродні програми.

Учені зафіксували, що лайливі слова дають мутагенний ефект, подібний до того, що дає радіоактивне опромінення потужністю в тисячі рентген.

Журналіст. Я не один раз чула, що в цілях довести негативний влив лихослів’я на живий організм, проводилися різні досліди на рослинах. Цікаво б було дізнатися про результати.

Науковець.  Для цього використали насіння рослини арабідопсис. Упродовж кількох тижнів по три-чотири години на  день магнітофон відтворював поблизу від них аудіозапис грубих фраз. В результаті більшість насіння загинуло, а ті, що вижили, стали генетичними виродками. Ці монстри, перенісши безліч хвороб, передали їх у спадок і через кілька поколінь звиродніли. На цій підставі вчені зрозуміли, що слова мають інформаційну дію на ДНК.

Учені дійшли приголомшуючого висновку: ДНК сприймає людську мову! Її хвильові «вуха» прямо-таки пристосовані до звукових коливань. Молитовні слова будять резервні можливості генетичного апарату, а прокляття руйнує хвильові програми, тобто порушує нормальний розвиток організму.

Журналіст.  Уже давно проводяться експерименти з водою. Виявляється, що у воді важливий не стільки хімічний склад її, скільки її структура.  Що ви знаєте про це?

Науковець.  Під дією звуків (у тому числі й людської мови) молекули води  (а наше тіло складається на 80% з неї) починають вибудовуватися в складні структури. І залежно від ритму (музики), смислового навантаження ці структури можуть лікувати або отруювати організм.

 Учені проводили такий експеримент: над однією водою матюкались, а над іншою молились. Потім досліджували структуру. У тієї води, над якою матюкались, структура деформувалась, а у тієї над якою молились, навпаки, покращилась.

  Щ один експеримент : поливали рослини водою, над якою матюкались і тією, над якою молились. І це відбивалось на схожості насіння. Те насіння, над яким матюкались, не проростало або пліснявіло. А те, над яким молились, проростало краще ніж те, над яким не матюкались і не молились.

Уже існують спеціальні інститути, у яких на насіння намагаються впливати добрими словами, щоб підвищити врожайність.

У ХХ ст. японський вчений Масаро Емото за допомогою новітнього устаткування зміг заморозити й сфотографувати воду під мікроскопом.  Те, що він розглянув на молекулярному рівні, його вразило! На фото з’явились в основному  кристали різної форми та чіткості, на вигляд дуже схожі на сніжинки. Ми можемо зараз переглянути ролик про дані експерименти.

8. ПЕРЕГЛЯД РОЛИКА «ДОСЛІДИ МАСАРО ЕМОТО»

9.  ДИСКУСІЯ«ЧИ ТРЕБА НАМ ЛИХОСЛІВ’Я?»

Слово викладача. Слід пам'ятати: «Якщо ти говориш сьогодні лихі слова іншим, то завтра вони можуть поверну­тися до тебе». Отже ми з вами познайомилися з деякою інформацією про лихослів’я. Пропоную вам їх обговорити.

 Питання для обговорення:

• Зараз в моді здоровий спосіб життя. Люди займаються спортом, слідкують за харчуванням, виконують режим дня. Як ви вважаєте чи це можна поєднувати з вживанням нецензурних слів?
• Лихослів’я – це погана звичка. А які ще погані звички вам відомі? Чому їх називають шкідливими?
• Чи вважаєте ви, що лихослів’я, наркотики, алкоголь допомагають розслабитися? Чи є інші засоби, щоб зняти втому? (туризм, спорт, музика, танці, колекціонування та інші).

10.  «ЗАМКНУТЕ КОЛО»

          Слово викладача. Я пропоную кожній групі виконати наступне завдання: розкладіть ці картинки в потрібному  порядку, складіть розповідь і дайте йому назву. Потім ми порівняємо вашу послідовність картинок з запропонованою автором.

          Ми бачимо на карикатурі X. Бідструпа  представлений класичний приклад перенесення гніву. Негативні емоції шкодять не тільки нашому  настрою, здоров'ю, а ще й погіршують взаємовідносини з оточуючими і повертаються до нас.

11.  ПЕРЕГЛЯД РОЛИКА «ЦВЯХИ»

12.  ВПРАВА «АРТ-ТЕРАПІЯ»

Слово викладача. А зараз ми створимо з вами алегоричний образ лихослова  та ввічливої людини. (Робота для кожного. Демонструємо найбільш вдалі малюнки)

13.  ПЕРЕГЛЯД РОЛИКА «СИНДРОМ ТУРЕТТА»

Слово викладача. Доцент львівської політехніки О.Калініченко висловлює думку про те, що лихослів’я є моральною недугою людини. «Звичка використовувати ненормативну лексику це не безвинна звичка, а діагноз». Якщо уважно придивитися, то помітимо, що переважну більшість законів фізики часто можна застосувати до законів на духовному рівні. Ми знаємо, що будь-який предмет, який має підвищену температуру, віддає свою енергію зовнішньому середовищу і навпаки. Щось подібне спостерігається і в людей. Якщо людина внутрішньо чиста, наповнена теплом і любов’ю, то вона намагається віддати це на зовні і навпаки, коли в людини всередині брудно і не все гаразд, то вона намагається врівноважити цей дисбаланс тим, що забруднює навколишнє середовище будь-яким способом. А найпростіше це зробити, використовуючи ненормативну лексику.

 Спробуйте уявити таку ситуацію: перед вами вулицею ідуть дві-три монахині, які «харкають» на підлогу і вживають ненормативну лексику. Неймовірна ситуація, чи не так? І справді, уявити таких вульгарних черниць дуже важко, бо в душах цих людей спокій та гармонія. Натомість, уявити скажімо, в’язня чи кишенькового злодія, які матюкаються, нескладно. Таким чином ненормативна лексика є індикатором того, що з особою, яка її вживає, відбувається щось негативне. І дуже сумно, що нецензурні вислови наших учнів, а іноді й учениць, вже нікого не дивують і не насторожують.

Якщо людина буде жити в гармонії з собою та із зовнішнім світом, то вона ніколи не забруднить ні ліс, ні воду. І сміття донесе до смітника, і землі не плюндруватиме біля своїх навчальних корпусів недопалками і слиною. Тим паче, ця особа не буде засмічувати оточення навколо себе нецензурними словами.

Особливо вражає те, що лиху звичку нецензурно лаятися дедалі частіше переймають дівчата і жінки. Втім матюк огидний як з жіночих, так і чоловічих вуст.

     Зараз ми переглянемо ще один ролик, з якого побачимо, як людина може захворіти через звичку вживати лайливі слова.

14.  ВПРАВА «ВІДІЙДИ, ТИ ЗАВАЖАЄШ»

Слово викладача. Спроюбуємо  бути ґречним і ввічливим. Зараз  вам необхідно вимовити нейтральну фразу-прохання  «Відійди. Ти заважа­єш» в різних варіантах.

•       Образливий тон із грубими словами;
•       презирливий тон із образливими словами;
•       голосно, категорично;
•       злим тоном, із насмішкою;
•       промовити запропоновану фразу таким чином, щоб людина не образилася.

Отже, можна одну і ту ж саму фразу сказати по-різному: і образливо, і жартівливо, і  існує безліч способів вимовити цю фразу у при­йнятній формі.

15.  «ЧАРИ РІДНОЇ МОВИ»

Слово викладача. Апостол Павло застерігає: «Нехай жодне слово гниле не виходить з уст ваших…» . Українська мова чарівна, милозвучна, мелодійна, скільки в ній красивих слів, що роблять життя щасливішим, здоровішим, - це ґречні вітання, ввічливі побажання, чемні прохання тощо. 

Кожен день ми починаємо з вітання. Вдома вітаємося з рідними, а на вулиці – з сусідами, друзями, у закладі освіти – з учителями, однокласниками. Про те, якого великого значення здавна надавав наш народ вітанню, говорить прислів’я: гарне вітання миліше за частування».

Пригадайте протягом 1 хвилини формули

• привітання: "Доброго ранку! Добрий день! Добрúдень! Добрий вечір! Добрúвечір!" Доброго здоров'я!» «Здоров (здорова, здорові) був (була, були, будь, будьте і т ін.) з неділею (з понеділком, у хату і т. ін.); Здоровенькі були (будьте); Доброго здоров'я (здоров'ячка)»;
• прощання: До побачення! Прощавайте! На все добре! Всього Вам найкращого! Зичу Вам успіхів! З повагою  З якнайбільшою повагою З глибокою повагою З найліпшими побажаннями;
• звертання: пане (пані, панове), добродію (добродійко, добродії), брате (сестро), друзі, колеги, товариство, громадо,  пане-брате, дорогий, рідний, ласкавий, шановний, шляхетний, вельмишановний, високоповажний, високодостойний, глибокоповажний;
• подяки: Спасибі! Дякую! Прийміть мою найсердечнішу (найщирішу) подяку.;
• прохання: будь ласка, будьте ласкаві, прошу Вас, маю до Вас прохання..., чи можу звернутися до Вас із проханням..., дозвольте Вас попросити ;
• вибачення: Вибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, мені дуже шкода, прийміть мої вибачення, перепрошую;
• запрошення: Ласкаво просимо! Приходьте, будь ласка (прошу, приходьте)!

Я хочу запросити Вас до себе. Підійдіть, будь ласка, ближче! Прошу, сідайте (сідайте, будь ласка). Дозвольте запросити Вас… Чи не хотіли б Ви… Чи не бажаєте Ви…Чи не могли б Ви…Я хочу попросити зробити мені послугу. Прошу допомогти мені… Скажіть, будь ласка… Будьте ласкаві, напишіть… Будьте такі ласкаві, поясніть… Дозвольте мені увійти (вийти, запитати Вас, відповісти, потурбувати Вас). Чи можу я попрохати..?

16.  «ОСТРІВ МОВНИХ СКАРБІВ»

 Слово викладача. Наступне завдання - побудувати вислови, дібравши початки з лівої, а продовження з правої колонки, поясніть їх значення.

17. «ГОВОРИТИ МИЛОЩІ»

 Слово викладача.  Для наступного завдання необхідно обрати  2–3 пари учасників. Кожен із пари стає навпроти один одного на відстані приблизно 5–7 м і по черзі говорить іншому комплімент. Повторюватися не можна. Одне слово – 1 крок. Перемагає та пара учасників, яка швидше за інших зустрінеться одне з одним.

Гра пришвидшується, коли дещо змінюється завдання. Учням пропонується говорити про себе образливі слова. Швидкість, з якою вони «підбігають» одне до одного, викликає у класі сміх.

18.  «ПОРАДА»

Слово викладача.  Уявіть собі, що ви звернулися до мудреця за порадою: «Як мені впоратися з лихослів’ям?» Яку пораду він вам дасть?

Обговорення відповідей учнів дозволить сформулювати приблизно такі поради:

• вдосконалюватись у рідній мові, розширювати свій активний і пасивний словниковий запас;
•  виховувати в собі гуманні риси – доброту, милосердя, повагу до старших;
• прагнення гідного життя несумісне з негідними думками і словами;
• виховувати себе сильною особистістю, яка вміє керувати своїми емоціями і поважає почуття інших;
• вміти об’єктивно оцінювати ситуацію, нейтралізувати свій гнів;
• пам’ятати про те, що лайка – гріх;
•  для того, щоб поступово відвикати від звички лихословити, потрібно звужувати коло осіб, до яких вголос або подумки лихословили (спершу не лихословити до літніх людей, далі – до дітей, потім – до батьків, учителів, однокласників, взагалі не лаятися).

Слово викладача.  Психологи вважають, що достатньо 4 пунктів. Це:

• Припинити лаятися самому, виробити відразу до лихослів’я у себе;
• Уникати спілкування з людьми, що лаються.
• Читати класичну літературу.
• Запам’ятовувати вірші та афоризми.

ІІІ ПІДСУМОК ЗАХОДУ

Слово викладача. Колись давно старий індіанець відкрив своєму онукові одну життєву істину. У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк уособлює зло - заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехню ... Інший - добро: мир, любов, надію, істину, доброту, вірність ... Маленький індіанець, зворушений до глибини душі словами діда, на якусь мить замислився, а потім запитав: - А який вовк в кінці перемагає?

Старий індіанець ледь помітно посміхнувся і відповів: - Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

  Результати анкети

На запитання «Коли ти станеш батьком чи мамою, будеш лі ти вживати нецензурні слова при своїх дітях?» відповіли:

Ні -23 учні

Не знаю -21

Тож я маю надію, що після сьогоднішнього заходу ви будете підгодовувати в собі добро - мир, любов, надію, істину, доброту, вірність.

 Що робити з тими, хто лихословить? Не можна виправити все суспільство, але викорінити явище лихослів'я всередині сім'ї, групи є посильною справою. І розпочинати слід із себе, беручи за приклад людей, які не лаються.

Список використаних джерел

1. Батченко Т. Живи без залежності// Психолог. -2017. - №3-4. – С.21-23, 28.
2. Василюк Р. Вірус лихослів’я…Як його подолати?// Відкритий урок. – 2013. - №1. – С.62-64.
3. Оржеховська В.М., Превентивна педагогіка. Навчальний посібник / В.М.Оржеховська, О.І. Пилипенко. Черкаси: Вид. Чабаненко Ю. – 2007.  284 с.
4. Пихтіна Н.П. Профілактика негативних проявів у поведінці дітей: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Н.П.Пихтіна. – Ніжин: НДУ ім.  М. Гоголя, 2012. – 376 с.
5. http://ternistory.at.ua/load/istorija_pravoznavstvo/blinova_natalija_oleksandrivna/likhoslov_39_ja_u_nashomu_zhitti/39-1-0-6
6. http://nadoest.com/virus-lihoslivya-yak-vberegtisya-korekcijno-rozvivalene-zanyat
7. http://www.teacherjournal.com.ua/shkola/vixovna-robota-v-shkoli/14387-vixovna-godina-qlixoslvya-v-nashomu-zhittq.html