Урок.Займенник. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників. "Любить свій край-це значить все любити"

        Краснополянська загальноосвітня школа 1-11 ступенів

          Великоновосілківської  районної ради

  Донецької області

Шведова Т. І. – вчитель української мови та літератури, вчитель I- ої  кваліфікаційної категорії

« Любить свій край – це значить все любити»

( Інтеграція з літературою, біологією та географією)

Тема уроку :  Займенник. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників.

Мета уроку :  повторити й поглибити знання учнів про займенник,

                        як частину мови, його морфологічні ознаки;

   з’ясувати, яку синтаксичну роль виконує в реченні

  займенник та які існують розряди займенників за значенням;

                       удосконалювати вміння учнів знаходити в тексті

   займенники, визначати їх розряд за значенням;

  виховувати в учнів любов до рідного краю, до Батьківщини;

                        вшановувати пам’ять Василя Сухомлинського.

Тип уроку :       комбінований

Унаочнення :   таблиця, дидактичний матеріал, портрет В.Сухомлинського, ноутбук ( Презентація. Диктант « Мовчанка», презентація « Учитель добра і краси»)

Методи і прийоми навчання:  поетичне вітання вчителя, слово вчителя, презентація слайдів, інтерактивна вправа « Мовний двобій», диктант « Мовчанка», поетична хвилинка, метод « Мікрофон», міні – диктант із синтаксичним завданням, літературна сторінка, робота з таблицею, робота біля дошки, фізкультхвилинка,  гра « Спіймай займенник», коментоване письмо, творча робота, робота в малих групах( інтерактивна вправа « Чарівна торбинка», переклад тексту, вибірковий диктант, робота з дидактичним матеріалом, рефлексія.

Очікувані результати

Учні повинні знати:

• значення, морфологічні ознаки й

 синтаксичну роль займенника;

• розряди займенників.

Учні повинні вміти:

• усвідомлювати значення, морфологічні

 ознаки й синтаксичну роль займенника;

• знаходити  займенники в тексті;
• визначати їх морфологічні ознаки

й синтаксичну роль у реченні;

• правильно визначати розряди займенників

• аналізувати тексти щодо стилістичної ролі в них займенників;
• використовувати займенники для зв’язку речень у тексті;
• правильно поєднувати займенники з прийменниками;
• створювати монологи й діалоги-роздуми про вчинки людей з використанням виражальних можливостей займенника для  розкриття задуму висловлення.

Епіграф до уроку: « Любить свій край –

                                                                               це значить все любити» 

                                                                                                    ( В. Сосюра).

Перебіг уроку

1. Організаційно – мотиваційний етап

Організаційний  момент.

Поетичне вітання вчителя:

Людина в світ прийшла, щоб жити,

Учитись, мріяти, любить.

Щоб все на світ знати, вміти

Й добро на цій землі творить!

Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку.

  Вступне слово вчителя. ( Презентація слайдів на тему

« Учитель добра і краси»)

  Сьогоднішній урок – незвичайний… Урок, присвячений мудрому вчителю, великому письменнику і педагогу В.О.Сухомлинському. Це вчитель добра і краси. Він промовляє до нас своїми  творами. Вчить.

    Василь Олександрович Сухомлинський був сином хлібороба і добре знав ціну хлібові. Зростав серед степів, од матері переймав у свою душу казки про Колобка, спеченого з останнього бідняцького борошна, про дбайливого хлібороба, що до схід сонця засіває свою ниву, і про жайворонка, що народився серед степового роздолля.

По закінченні школи сказав матері : « Я люблю, мамо, дітей і хочу стати вчителем».

Так і став Василь Олександрович Сухомлинський вчителем.

Коли почалася війна, молодий вчитель пішов на фронт, воював з фашистами під Москвою і Смоленськом, був тяжко поранений під Ржевом. Довго лікувався у шпиталях. Але все життя носив у тілі осколки ворожого снаряда.

Після війни колишній політрук гвардійської роти став директором Павлишської середньої школи. Він сам навчав дітей історії, географії, прищеплював шану до рідного слова. Він навчав своїх вихованців добру, чесності, любові до праці. Це він разом з дітьми і вчителями насадив на павлишському  косогорі чудовий сад, створив у ньому своєрідні лабораторії, куточки Мрії і Казки, Живої природи, заклав виноградники і дослідні ділянки.

За сміливість вільних суджень, за новаторство у впровадженні сучасних наукових методів педагогічної практики молодому вченому Василеві Олександровичу Сухомлинському було присвоєно звання кандидата педагогічних наук.

II. Актуалізація  опорних знань учнів.

Інтерактивна вправа « Мовний двобій»

            (повторення: словосполучення, речення, граматична основа).

 Диктант « Мовчанка»

( Демонстрація слайдів « Презентація. Диктант

« Мовчанка»)

Завдання: мовчки до кожного малюнка

 ( слайда) придумати іменник або сполучення слів.

 Колективне зачитування  придуманих слів.

  Поетична хвилинка

Виразне читання ученицею вірша Н.Михальчук

Є люди, як свічки,-

Згорають, відходять в небуття.

Є люди, як зірки,-

Горять і світять все життя.

Та ні, це не зірки, холодні, мертві,

     Вони – то сонця, що засвічені у небі,

          Які горять, обігрівають все і не        згасають...

          І не згаснуть.

 Метод «  Мікрофон»  ( Обговорення питання:

• Як ви, діти, вважаєте : пам’ять про яких людей не згасає? )

 Міні – диктант із синтаксичним завданням

    У другому реченні визначити граматичні основи.

У кожному слові рідної мови не тільки звукове позначення явища, події, а й найтонші відтінки почуттів і переживань. Ми промовляємо слово обрій – і перед нами – гарячий літній день, степ цвіте і духмяніє, блакитне небо десь далеко – далеко доторкнулося своїм кришталевим куполом до землі.

Кожне слово рідної мови має своє обличчя. Як у квітки, у нього свій неповторний аромат і відтінок барви, - а цих відтінків кожна барва містить тисячі.

Літературна сторінка

     Виразно прочитати текст.   Дати відповідь на запитання :

• Для чого потрібні чарівні слова людини ?

(Не забувайте їх вживати у своєму мовленні.)

Густим лісом ішли двоє подорожніх – Дідусь і Онук. Була спека, подорожнім хотілося пити.

Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Подорожні нахилилися, напилися. Дідусь сказав :

- Спасибі тобі, струмочок.

Онук посміхнувся.

- Чому ти посміхаєшся, Онуче ? – спитав Дідусь.

- Навіщо ви, Дідусю, сказали струмкові спасибі ? Адже він не жива істота : не почує ваших слів, не знатиме про вашу подяку.

Дідусь замислився. Струмочок все дзюрчав і дзюрчав. У лісі співали пташки. Помовчавши, Дідусь сказав :

- Це так... Струмок нічого не почує. Якби води напився вовк, він міг би не подякувати, а ми не вовки, а люди – не забувай цього, Внучку. А знаєш, для чого людина говорить спасибі ? Знаєш, кого це слово підносить ?

 Онук замислився. Він ще ні коли не думав над цим.

- Людину, - сказав Дідусь. – Ми говоримо спасибі для того, щоб не

 стати ні вовком, ні віслюком, ні безмозкою куркою.

                                                                            ( За В.Сухомлинським)

Критичне мислення. Метод “ Мікрофон ”

• А як ви думаєте, діти ?

III. Сприйняття й розуміння учнями навчального матеріалу.

 Прочитати виразно наведений нижче уривок з художнього тексту. З’ясувати, що він собою являє: окремі речення чи зв’язний текст. Довести свою думку, відповівши на запитання :

• Хто піднімається з ліжка ?
• Хто прилетить ?
• Чи подобається вам хлопчик, який підгодовує пташку ?

До якої частини мови належать ці слова ? (Звернути увагу на те, що вони не називають предметів, а лише вказують на них.)

       Як синичка будить мене

... прилітає маленька жовтогруда пташка. То – синичка. Ша-почка в неї чорно – оксамитова, щічки біляві. На зеленкувато – сірих крильцях кожна пір’їнка ніби пензликом намальована. Синичка стукає гострим дзьобиком у заплакану шибку, заглядає агатовим оченятком у кімнату. Розвиднюється, я піднімаюся з ліжка, виношу шматочок несоленого сала. Синичка дзьобає сало й співає :

 «  Пінь – пінь». Це вона говорить: «  Дякую, завтра вранці я знову прилечу».

Висновок.

       Займенником називається частина мови, яка вказує на предмет, ознаку чи кількість, але не називає його.

  Робота з таблицею .

                Розряди займенників

 

Розряд	Займенники
Особові       (рос. личные) Зворотний  ( возвратный ) Питальні     ( вопросительные ) Відносні     ( относительные ) Неозначені ( неопределенные )   Заперечні    ( отрицательные )     Присвійні   ( притяжательные )   Вказівні      ( указательные )   Означальні ( определительные )	я, ти, ми, ви, він, вона, вони себе хто? що?  який? чий? котрий? скільки? хто, що, який, чий, котрий, скільки хтось, хто-небудь, будь-який, абищо, казна-що, деякий, щось ніхто, ніщо, ніякий, нічий   мій, твій, свій, наш, ваш, їхній   той, цей, такий, стільки   весь, всякий, кожний, самий, сам, інший
Зворотний займенник себе вказує на особу, яка виконує дію, не має при відмінюванні називного відмінка, а також роду й числа.

     Слово вчителя.

     Займенники, як правило, змінюються за відмінками. Займенники, що вказують на ознаку, змінюються ще й за родами та числами.

У реченні займенник може бути підметом, додатком, означенням.

Запитання до учнів :

• На що вказують особові займенники ? Назвати їх.
• Як вони відмінюються ?
• Чим відзначається зворотний займенник себе ?

Робота біля дошки. Записати речення, знайти в ньому займенники.

     Визначити їх розряд за значенням. Зробити морфологічний розбір виділеного слова.

1. Подивилося сонце на берези й не впізнало їх – у зелених косах золоті стрічки.

2. Ми стояли, зачаровані незвичайною музикою весняних лугів.

 Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти,

Треба трошки відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки.

Вище руки підніміть,

І спокійно опустіть.

Розведіть їх у сторони,

Плесніть, діти, кілька раз,

За роботу, все гаразд.

Гра « Спіймай займенник»

( Вчитель читає текст, учні долонями « ловлять»(плещуть) займенник, якщо той зустрічається в реченні).

Визначити синтаксичну роль займенників у реченні.

         Я люблю зустрічати сонце. Задовго до сходу воно сповіщає про своє пробудження. Забарвлює своїми променями нічний небосхил, гасить зорі. Барви в небі грають, тремтять. Біля самої землі – темна, багряно – червона смуга. Далі – оранжева – потім – рожева, червона, блакитна, лілова, синя. Де, в якій глибині надр народжується ця краса ? Чи завжди сяятиме сонце ?

Робота біля дошки.

   Записати речення, визначити займенники та їх  розряди за значенням. Виділені слова розібрати за

будовою.

Пам’ятай, що в кожного народу є своя святиня – герої, які віддали життя на вівтар свободи і щастя людства.

 

Коментоване письмо

Завдання:  визначити займенники.

                                  Школа

Школа – святиня і надія народу. У школі навчають не тільки читати, писати, рахувати, мислити, пізнавати навколишній світ, багатства науки і мистецтва. У школі учать жити.

У школі живе багатовікова культура твоєї Вітчизни. По тому, як людина ставиться до своєї школи, судять про її внутрішню культуру і благородство, про її здатність дорожити честю і славою свого народу. Твій обов’язок – на все життя зберегти ставлення до школи як до святині.

Робота в малих групах. Інтерактивна вправа « Чарівна торбинка»

1 група

Творча робота

Написати твір – мініатюра « Моя улюблена квітка»,  вживаючи займенники.

  2 група

Пояснити епіграф до уроку: « Любить свій край – це значить все любити» 

Переклад тексту

     Прочитати текст, перекласти українською мовою. Підкреслити займенники та визначити їх розряди.

              Что самое главное в жизни ?

              Что самое главное в жизни ? Шахтер говорит: самое главное – уголь. Если бы не было угля, стали бы машины, не было бы металла, люди замерзли бы …

Металлург говорит: самое главное – металл. Без металла не было бы ни машин, ни хлеба, ни одежды.

Хлебороб говорит: самое главное – хлеб. Без хлеба не трудились бы ни шахтер, ни металлург, ни летчик, ни пограничник.

Но кто же из них прав? Что самое главное в жизни? Самое главное – труд. Без труда не было бы ни угля, ни металла, ни хлеба.

 Вибірковий диктант

      Виписати з тексту займенники.

Поздоровлення з народженням людини – одна з ознак людської культури.

Для кожної людини день народження – найщасливіший день у її житті. Якщо ніхто не поздоровив її з днем народження, навіть не згадав їй про це – це людина одинока і нещасна. Ти повинен знати і все життя пам’ятати день народження матері, батька, дідуся, бабусі, братів, сестер. Щастя сім’ї у тому, що ми віддаємо один одному теплоту своїх сердець.

У день народження дорогої для тебе людини встань раніше, ніж звичайно, прийди до іменинника і скажи йому: «  Поздоровляю з днем народження. Бажаю Вам від всього серця доброго здоров’я і щастя, сильного духу і ясної думки».

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Робота учнів з дидактичним матеріалом

 ( індивідуально).

Підсумок уроку

Метод « Рефлексія».

Я не знав, а тепер знаю…

Я  не вміла, а тепер вмію…

Оцінювання

Д/З:   п. 28,  написати твір – мініатюру  на тему: « Мій улюблений куточок природи»

Література

Жаровська Н. В. Метод проектів на уроках української мови та літератури. – Тернопіль – Харків: Ранок, 2010. – 144 с.

Мельничайко О. І. Рідна мова. Творчі роботи на основі неповного тексту. 4 – 6 класи. Посібник для вчителя і учня. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 80 с.

Сухомлинський В. О. Вічна тополя: Казки. Оповідання. Етюди. – К.: Генеза,

2003.

Сухомлинський В. О. Гаряча квітка. Оповідання  та казки. – К.: Веселка,

1978.

Сухомлинський Василь. Казки Школи під Голубим Небом: Казки, притчі, оповідання. – К.: Рад. Шк.., 1991.

Якуніна Ю. В. Українська мова. Збірник текстів для диктантів. – Донецк: ТОВ « ВКФ « БАО», 2010. – 128 с.