Жанрова специфіка фольклорної літературної казки.
Різновиди казок (про тварин, чарівні, соціально-побутові та інші), їх характерні ознаки.
Мета — формувати компетентності: предметні переказувати тексти раніше прочитаних казок (окремі фрагменти й цілісно); висловлює враження та власне ставлення до подій у казці; вміти давати характеристику казкових персонажів, оцінювати їхні вчинки, моральні якості; називати основні ознаки фольклорної і літературної казки, наводить приклади з прочитаних творів; виявляє елементи будови казок (зачин, основна частина, кінцівка, діалоги, повтори та ін.); розкривати національний колорит народних казок, окремі засоби його створення (деталі побуту, національні образи, мовні засоби та ін.);
ключові набувати досвіду спілкування з природою; навчатися цінувати власну свободу, ініціативність, обстоює власні позиції; використовувати народну мудрість у повсякденному житті для уникнення конфліктних ситуацій; навчатися кмітливості й винахідливості.
Тип уроку: урок опанування нових знань.
Обладнання: збірки українських народних казок, світових народних казок, ілюстрації до відомих народних казок.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Доброго дня, любі дітки. Сьогодні ми розпочинаємо з вами чудову подорож у дитинство, коли ви були ще зовсім малесенькі і ваші мами та бабусі перед сном читали вам улюблені казочки. Світ казки чарівний. Він переносить нашу уяву далеко-далеко за межі реального. Світ казки добрий. Безліч казкових героїв змушують нас посміхатися, коли нам сумно. І не важливо скільки людині років, казка завжди нас повертає у дитинство. То ж давайте не баритися, а швидше відправимося з вами у світ КАЗКИ!
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Евристична бесіда
Пригадайте ваших улюблених казкових героїв. Розкажіть нам за що ви їх полюбили, чим вони так запали в вашу душу? Яка казочка була вашою улюбленою і чому?
III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Робота з ілюстраціями
А чи знайомі вам герої, яких ви бачите перед собою? З яких казок вони?
2. Вступне слово вчителя
Народна казка — найдавніший вид казок. Їх особливістю є відсутність особи автора. Народні казки — це витвір усього суспільства. Звичайно, що кожна казка в основі має розповідь, яку розповіла певна людина, але з з того часу ця казка як правило переказується великою кількістю людей і досить сильно змінюється.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Робота з підручником
За підручником давайте познайомимось з поняттям що таке казка, історією її виникнення та її характерними ознаками.
Казка (народна) — розповідний народно-поетичний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил.
Характерні ознаки казки:
• походження та поширення в усній формі;
• розповідна форма (з відповідними зворотами, зверненнями тощо);
• вигаданість (фантастичність того, про що йдеться в казці);
• умовність зображуваних подій і героїв (відсутність конкретики,лише загальне уявлення
про персонажів, про час і місце, де відбувається дія);
• боротьба добра і зла з обов’язковою перемогою добра;
• чітка побудова (зачин, основна частина, кінцівка);
• послідовність розвитку подій;
• утілення народних уявлень та ідеалів;
• традиційні художні засоби (утілення рис людей в образах тварин або рослин, випробування героїв, повтори (у мові та в подіях), перебільшення, порівняння, діалоги тощо).
2. Евристична бесіда
Що відображено у казках?
Якою є художня мова казок?
Якою є традиційна будова казки?
Як казки дійшли до наших днів?
Як звали найвідоміших збирачів казок?
3. Слово вчителя (запис до зошитів)
Казки мають декілька особливостей, на які варто звернути увагу. Так, наприклад, у казках завжди зустрічаються числа 3,7,9,12 (відгадати 3 загадки, 3 випробування, 3 брати, 12 голів у змія). Ці числа вважалися магічними. Вони створюють динамічну ритміку оповіді, та сприяють запам'ятовуванню казки. Дуже цікавими є також зачин та кінцівки казок.
Виділяють три основних види казок: казки про тварин, чарівні казки, та соціально-побутові.
Казки про тварин — це казки, в яких головними героями є тварини — лісові та домашні, а також птахи та комахи. В образах тварин ми бачимо алегорію, тобто ці казки мають виразний соціальний підтекст. В цих казках ми бачимо звірів за суто людськими справами: вони воюють, обирають царів, судяться та ін. Ці казки висміюють людські недоліки та пороки такі, як заздрість, агресивність та жадоба.
Чарівні казки ще називають фантастичними, або героїко-фантастичними. Ці назви пов’язані з тим, що характерною особливістю цього різновиду казок є перевага чарівного (фантастичного) над реальним. Чарівність проявляється в усьому: у зустрічі героїв із фантастичними істотами або силами (Дракон, Змій, Баба Яга, Кощій тощо); у використанні чудодійних предметів (яблуко, горіх, персик, жива і мертва вода, чоботи-скороходи, скатерка-самобранка, літаючий килим та ін.); у незвичайності часу та простору, де відбувається дія (наприклад, мертве царство, країна ельфів та ін.); у наділенні героїв здатністю творити дива, розуміти мову природи, перемагати чудовиськ; у випробуванні героїв різними фантастичними засобами;
Соціально-побутові казки порівняно з іншими казками з’явилися набагато пізніше — приблизно в ІХ-Х ст. У соціально-побутових казках значно меншу роль відіграють елементи чарівного. Тут, навпаки, більше значення припадає па зображення реальності, сімейних стосунків, суспільних відносин, повсякденного життя людей. Героями соціально-побутових казок виступають кмітливий солдат (наймит, бурлака, селянин, мандрівник або ін.), бідна дівчина (що є мудрою й працьовитою), дурень (що виявився найрозумнішим), падчерка (яку гноблять мачуха та її донька), сварлива жінка, багатий пан (але дурний), чоловік і жінка та ін. Нерідко в цих творах зустрічаються персонажі, що є узагальненнями понять: Правда, Кривда, Доля, Лихо, Щастя тощо. Соціально-побутові казки на відміну від умовності казок про тварин і чарівних казок насичені реаліями людського побуту (речі вжитку, їжа, посуд, помешкання, одяг та ін.). Простір і час також відзначаються більшою конкретністю.
4. Словникова робота (запис до зошитів)
Казка (народна) — розповідний народно-поетичний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил.
Алегорія (від грецьк. Allos — інший та agoreuo — говорю) — художній засіб, який дає змогу втілити загальні поняття (якості, риси, стосунки) у конкретних образах. Це спосіб інакомовлення, тобто коли йдеться про одне, а на увазі мається зовсім інше.
Він ґрунтується на перенесенні характеристик одного поняття на інший предмет або образ. Алегоричні персонажі тварин у народних казках відображають світ людей, їхні стосунки, уявлення про чесноти, працютощо.
Антитеза (з грецьк. аntithesis — суперечність) — протиставлення протилежних персонажів, характерів, понять, явищ.
5. Творча робота учнів (за випереджальним домашнім завданням)
Презентуйте народну казку, яка вам найбільше подобається, яку ви прочитали самостійно. Визначте її різновид. Охарактеризуйте персонажів, назвіть їхні чесноти або вади.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ
Основна мета казки – навчити слухачів розуму, довіряти не зовнішньому вигляду чогось, а його сутності, проникати в глибину явищ і довколишнього світу, а також бути собою, учитись розрізняти тих, хто своїми хитрощами вводить в оману інших. В образах тварин утілено риси людей, що нерідко трапляються і в нашому житті.
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Евристична бесіда
Що таке казка?
Чого навчають нас казки?
Які є різновиди казок?
Які характерні ознаки казки?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати індійську народну казку «Фарбований шакал», намалювати ілюстрацію до прочитаної казки (за бажанням); Скласти асоціативне гроно до слова «КАЗКА»;