Тема. Життєва правда і художня її реалізація в новелі В.Стефаника “Новина”

Мета: розкрити трагедію українського села к. XIX - п. XX ст., зображену в новелі; розкрити загадку сили впливу твору В.Стефаника на читача; зробити ідейно-художній аналіз новели; розвивати вміння учнів висловлювати свої думки з приводу прочитаного; визначити роль художньої деталі як засобу розкриття внутрішнього стану героя; розвивати в учнів навички аналітичного мислення, стимулювати до власних висновків; розвивати вміння на основі матеріалу, дібраного в процесі аналізу твору, робити висновки про типовість героя; засвоїти поняття “психологічна новела”; усвідомлювати унікальність, неповторність художнього стилю письменника; прищеплювати шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей; виховувати в дітей співчуття та співпереживання.

Тип уроку: спроба типологічного аналізу з елементами психологічного дослідження.

Методи, прийоми та форми роботи: групове дослідження тексту, словникова робота, твір-речення, “Поетична хвилинка”, “Спільний проект”, рольова гра, ситуативне завдання, міні-дослідження, дискусійна сітка Алверманна, прогнозоване завдання, психологічне дослідження, метод “Пошук”

Проблемне запитання: “Чи можна виправдати вбивство?”

Епіграфи:     ... Як  коротко, сильно і страшно пише ця людина.

                                                                                           М.Горький

                          Я свою душу пустив у душу народу.

                                                                                           В.Стефаник

Обладнання, наочність: портрет В.Стефаника, ілюстрації до новели “Новина” В.Касіяна, В.Скакандія (альбом “ Василь Стефаник”, с.11), Й.Куриласа, словники: літературознавчий, психологічний, тлумачний; схеми, листки самооцінювання;  портрет Л.ван Бетховена, фонозапис “Дев’ятої симфонії” Л.ван Бетховена, план, епіграфи, словник до твору, аркуші паперу, картки із завданнями, фарби, пензлики, склянка з водою.

Міжпредметні зв’язки: українська мова (діалектизми, риторичні запитання, емоційно-експресивна лексика), музика (Л.ван Бетховен “Дев’ята симфонія”), живопис (твори В.Касіяна, В.Скакандія, Й.Куриласа), історія (колоніальна політика австрійської монархії на західноукраїнських землях, становище селянства).

Теорія літератури: художня деталь, порівняння, новела, психологічна новела, мала проза, символічні образи, психологізм, прийоми зображення характеру в епічних творах.

Методична ремарка: урок розроблений за Навчальною програмою для середньої загальноосвітньої школи з гуманітарним профілем. Українська література

10-11 класи. Укладачі: Г.Ф.Семенюк, В.І.Цимбалюк.

 

                                                        Хід уроку

 

1. Організаційний момент
2. Повідомлення теми уроку. Мотиваційний етап

                      План роботи  над текстом

1. Трагізм і правдивість ситуації.
2. Роль художньої деталі в новелі, зокрема в розкритті психології Гриця Летючого.
3. Стислість і змістова наповненість викладу.
4. Гостре викриття експлуататорського ладу в новелі.

Вступне слово вчителя

В.Стефаник – один з найвизначніших новелістів світу. Кожне його слово – це згусток народного горя, кожен його звук – це стогін народу. Недаремно він казав:”Я свою душу пустив у душу народу”. Письменник залишив нам небагато творів. Але скільки думок у них! Скільки сліз людських! Наприклад для О.Кобилянської це була “закривавлена поезія”. А збірка новел В.Стефаника в російському перекладі (1911 року) мала назву “Капли крови”.

                                              Бесіда

1.              А що відчували ви, читаючи новелу?
2.              Які думки виникли у вас після того, як перегорнули останню сторінку?
3.              Які рядки викликали емоційну напругу і чому?

            У невеличкому творі на 2 сторінки розкрито людську трагедію, яка хвилювала й хвилюватиме всіх, хто ознайомиться з новелою.

Російський письменник О.Горький, прочитавши новелу “Новина”, сказав дуже влучно:”Як коротко, сильно і страшно пише ця людина”. Справді, лаконізм вислову досягає у Стефаника крайньої межі, за якою – глибока прірва людського горя, страждань, важких переживань.

(Звучить запис “Дев’ятої симфонії” Л.ван Бетховена).

•                                      Що є людина?
•                                      Чого варте її життя?
•                                      А що таке смерть?
•                                      Чи можна знищити зло?
•                                      Варто боротися чи слід змиритися з обставинами і скоритися долі?

Саме на ці та інші запитання намагався відповісти автор у новелі. Спробуємо знайти відповідь на них і ми.

Словникова робота

Людина – будь-яка особа; кожний, індивід, персона.

Життя – існування всього живого; протилежне смерть.

Смерть – припинення життєдіяльності організму і загибель його.

Зло – 1. Щось погане, недобре. 2. Нещастя, лихо, горе.

Запитання для роздумів

-               Чим керувався В.Стефаник, даючи своїй новелі назву “Новина”?

-               Що називається “новиною”?

Словникова робота

Новина – щойно або недавно одержане повідомлення, звістка і т.ін. про кого-, що-небудь; вість.

-  Які почуття викликає у вас новела з такою назвою: позитивні чи негативні?

-   Що було джерелом написання новели? (Реальні події).

Повідомлення учня

В основу твору лягла реальна подія, яка мала місце в покутському селі Трійця. Стефаник їздив у те село, розмовляв із сестричкою втопленої, із селянами. Про це схвильовано розповідав у листах до О.Кобилянської та В.Морачевського. Ці листи є першими спробами художньо осмислити факт.

 - Де вперше була надрукована новела “Новина”? (У збірці “Синя книжечка”).

- Яка тема твору? (Вбивство батьком своєї дитини).

  - На чому автор зосередив головну увагу? (На психологічному вмотивуванні дій Гриця Летючого).

Словникова робота

Психологія – наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот.

•             Як автор повідомив про страшну новину? (Першою фразою).(Читання 1 та  2 речень).
•             Що ми дізнаємося про життя Гриця? (Страждає з двома недоглянутими дітьми вже 2 роки).
•             Яким було їхнє життя? (Нестерпним).
•             В якому часі подається подія в творі? (Теперішньому).
•             Від кого ми дізнаємося про життя сім’ї ?

Складання схеми (колективно).

                                          Манера розповіді

 

                                         “трьома голосами”

 

            автор                               село                                       сусіди  

 

бідування батька            “усе село про нього                 “боявся сидіти в хаті”,

вже 2 роки.                      заговорило”, страшний          “...ходив по сусідах, а вони

                                          задум   Гриця.                           оповідали, що він дуже

                                                                                              журився”.

•             У чому незвичність манери?
•             З якою метою автор саме так подає оповідь? (Відтворює психологічне в тісному зв’язку з епічним, переплетення потоку життя і душевних змін у внутрішньому житті героя).
•             За допомогою яких слів автор передає стан душі Гриця? (Холод, голод, нестатки, пустка).
•             Чи залишилося  в тій хаті щось живе і світле? (Його доньки).
•             Пригадуєте, кинувши дітям кусень хліба, Гриць потрясає хату страшними прокльонами, які пронизують серце холодом і страхом? (Текст).
•             На кого він сердиться: на себе чи на дітей? Чому?
•             Чому автор називає дівчаток голодними щенятами? (Від нелюдського життя вони втратили людську подобу і перетворилися на голодних щенят, котрі живуть одним лише бажанням – їсти).
•             З новелою якого письменника співзвучні ці слова? (М.Коцюбинський “Intermezzo”).
•             А що ж діти? (“Дівчата не слухали татової бесіди, бо таке було щогодини і щоднини, і вони привикли”).
•             Чому автор використовує слово “бесіда”, а не “лайка”, “крик”?

Словникова робота

Бесіда – розмова з ким-небудь, балачка, розмовляння, гутійка.

 - Що криється за цими словами? (Дівчатка не реагували на батькові крики, бо це було дуже часто, голодні діти були зайняті куснем хліба).

•             Якими художніми прийомами зображено в новелі внутрішні переживання Гриця? (Художня деталь).
•             Що називається художньою деталлю?

Теорія літератури

Художня деталь – така виразна подробиця, риса, штрих, яка особливо збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину, робить зображення дуже відчутним і яскравим.

•             З якою метою автор використовує їх у творі? (Вони несуть значне емоційне навантаження).
•             Назвіть їх в цьому абзаці. (“Очі” – дзеркало душі, символ духовного життя; “кістки” – голод, смерть, виснаженість).
•             Коли вперше Гриць побачив своїх  дітей  “мерцями”? (Коли вони їли хліб).

 

                                                        “Чогось”

 

                                          ще не знає, але відчуває

 

(Перша частина безособова,що передає стан героя)

 -    Чому ж він не кинувся добувати їм харч? Не попросив допомоги у сусідів?

•             Подумайте самі: ще ж молодий чоловік (вік дітей – тому свідчення), і ніде у новелі не сказано, що йому бракувало здоров’я. Тобто міг би, як тисячі інших, якось зводити кінці з кінцями... Міг, та чомусь не хотів? Чому?

Ситуативне завдання

•             А який вихід із цієї ситуації запропонували б ви?
•             Вчинки Гриця залежать від зовнішніх обставин, чи від внутрішніх (душевних)? (Внутрішніх).
•             Що ж став робити Гриць Летючий? (Молитися).
•             А чи вірив він у Бога?
•             Що ж вирішує зробити батько? (Врятувати ті живі ще очі своїх дітей (свою душу) від остаточного змертвіння).
•             Що Гриць відчув, коли у нього виникла така думка? (Текст).
•             Як він боровся з цим рішенням? Чи боровся?
•             Яку роль виконують портретні деталі в розкритті психічного стану героя? Скільки часу пройшло від виникнення думки про потоплення дітей до її здійснення? (“Кілька день”).
•             Як в цей час почував себе Гриць? (Морально страждав).
•             З чого це видно? (Нагромадження дієслів).

 

“Спільний проект”

                               Моральні страждання Гриця Летючого

 

“напудився так, що аж піт      “боявся сидіти в хаті”      “ журився”       “ камінь давив йому     обсипав”                                                                                                           груди “

                                       “Мерці”

 

“довго йшов лугами”

“здригнувся, коли побачив річку”

“річка заморозила його”

“довгий пас пік у серце”

“над самою річкою він побіг”

“з усієї сили кинув Доцьку у річку”

 

•             Які художні деталі розкривають важкий психічний стан батька, що замислив жахливе? (Зачитати уривок від слів:”Через кілька день...” до “...давив груди”).
•             Художні деталі зовнішні чи психологічні? (Психологічні – думки, почуття, переживання).
•             Що це за камінь? (Душевний тягар, страшне рішення).  
•             Як можна назвати психічний стан героя? (Страх).

Словникова робота

Страх – стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чогось неприємного, небажаного.

•             Страх від чого? Від вигляду дітей чи від наміру вбити їх?
•             Наскрізь пройнятий страшною думкою, він противиться їй чи ні? (Спочатку так, а потім – ні. План визрів).
•             З чого видно, що батько любив своїх дітей?
•             Доцька легша, бо менша, до того ж, змарніла від голоду. Чому її так важко нести?
•             Скільки часу йшов Гриць з дівчатками до річки? (Довго).Текст.
•             Вас тут нічого не здивувало? (“Йшов довго лугами та став на горі”).
•             Чому такий прийом використав автор? (Передати внутрішній стан героя. На душі було дуже важко. Кульмінація в душі героя).
•             Яку роль тут відіграє пейзаж? (Необхідний для розвитку дії. Вигляд річки змушує Гриця Летючого здійснити свій намір – втопити дітей).

Теорія літератури

Пейзаж -  (фр. paysage , від   pays – місцевість, країна) – у літературі це словесне зображення природи.

 -     Що побачив Гриць з гори: долину, луг? (Текст).

•             Прикметне, що Гриць чинить усе в місячному світлі. Що символізує місяць?

Теорія літератури

Символ – (від гр. symbolon – умовний знак, прикмета) – предмет чи слово, що умовно виражає сутність якогось явища.

 

                                          Місяць

 

                                           символ

 

чогось лиховісного       несвідомість       підсилення трагізму й

                                                                     абсурдності ситуації

 

•             Які художні деталі передають батьківські муки? (Текст. “Гриць скреготав зубами, аж гомін лугом розходився”, “чув на грудях довгий огневий пас, що його пік у серце і в голову”).
•             Чи погоджуєтеся ви із словами Є.Ільїна: “Деталь – перлина тексту.

Скупа дрібниця і ціла поема”?

•             І нарешті, чому Гриць побіг, “борзенько взявши Доцьку і з усієї сили кинув у воду”? Боявся передумати? (З наближенням до річки він втрачає волю і контроль над собою. Нерви натягнуті до краю. До душевних мук додається й усвідомлення жахливої суті задуманого вчинку. Гриць близький до божевілля).
•             У якому стані він здійснює злочин? (У стані афекту).

Словникова робота

Афект – стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження.

•             З чого це видно? (Самовиправдання). Текст.
•             Чому Гриць так легко відпустив другу доньку, коли вона  попросилася? (Напруга в його душі спала. Він готовий  і хоче відповісти за скоєне. Прокльони зникли, з’явилася розсудливість і турбота за майбутнє доньки. Людина вільна вибирати таке життя, якого сама прагне).
•             Чому Гриць не пішов до суду коротким шляхом, через брід? (Найвищу кару він визначив собі сам. Річка – могила його доньки).

Робота в парах

I ряд – дискусійна сітка Алверманна

 

                         Так                                                             Ні

 

                                          Чи був Гриць Летючий

                                           жорстокою людиною?

 

 

II ряд – робота з Т-сіткою

 

 

                                       Хто він?

Злочинець?                                                    Жертва?

                        ?                       

 

 

 

 

•             Чи був у нього інший вибір?
•             Чому Стефаник у новелі не називає ні річки, ні міста?
•             А Гриць – це сумний виняток чи типовий характер? (Його думки, життя, почуття – то звичайні щоденні будні мільйонів зубожілих селян).

Теорія літератури

Типове – найбільш вірогідне для даної ситуації або системи відліку, єдність загального та індивідуального.

•             Герой твору викликає у нас осуд чи співчуття? (Наш розум вимагає кари, але не Грицю, а тому, хто штовхнув його на цей злочин і прирік на трагічну безвихідь. Він викликає у нас жаль і співчуття).
•             А кого засуджує автор цією новелою? Кому співчуває? (Письменник дає виразну відповідь на це питання: не Гриць, а лихварі та урядовці, весь той несправедливий лад, що прирік трудящу людину на голод і злидні, є його справжні винуватці).
•             Як ви вважаєте, чому автор приводить свого героя саме до такого фіналу?

Теорія літератури

Фінал – (від лат. finis  - кінець) – заключна частина в творі; може становити собою підсумкове авторське висловлювання.

Прогнозування долі героя

•             Яким буде його подальше життя?
•             Яка позиція автора в творі? Активна чи пасивна? (Активна).
•             Як вона виражена? (Через окличні і риторичні запитання та експресивно-оціночні вислови (“бо коби-то лишень діти, але то ще й біда і нестатки”, “бог знає, як ті дрібонькі кісточки держалися вкупі”).

Теорія літератури

Риторичні запитання – це запитання, якими висловлюється ствердна думка чи на яке відповідає той, хто його ставить.

Експресивно-оціночні вислови -  особливі зображувальні й виражальні якості художньої мови, які створюються використанням відповідної лексики, тропів, фігур тощо.

Рольова гра

•             Як ви собі уявляєте суд над Грицем Летючим?
•             Що міг сказати прокурор, що – підсудний, що – суддя, що – адвокат?

Робота в групах (учні об’єднуються в 4 групи. Кожна група отримує картку із завданням, над яким працює 5 хв. Після цього доповідає представник групи, решта доповнюють).

•             Зверніть увагу на проблемне запитання, записане на дошці:”Чи можна виправдати вбивство?”. Спробуйте на основі вивченого твору, власного життєвого досвіду знайти на нього відповідь.

Завдання I групі

 -   Простежте зміну психологічних настроїв героя в творі.

Орієнтовна відповідь

 

Легке роздратування        душевні муки       страх      напівбожевілля       афект

 

     Завдання II групі

 -  Навіть перебуваючи у такому стані, чи можна виправдати вбивство з точки зору природного права людини, юридичного закону?

Орієнтовна відповідь

Людина від народження має право вибору. Ми самі робимо свій вибір, але права на вбивство людини не маємо. Бо до чого б це призвело? До хаосу.

Завдання III групі

 -  Чи можна виправдати вбивство з точки зору християнської моралі?

Орієнтовна відповідь

Біблія вчить:”Не вбий!” (Одна із 10 головних заповідей Божих).

 

•             Що ж робити Грицю?
•             Як не заплямувати совісті, не сплюндрувати душу?

Висновок. За  християнськими і моральними законами людина не має права вбивати. Якщо вона скоїла злочин, то повинна понести покарання.

 -     Тож на чому будується життя людини? (На моральних цінностях).

•             Чи це так, з’ясуємо, провівши психологічне дослідження.

Теорія літератури

Психологічне дослідження (аналіз) – глибоке, детальне відтворення світу персонажа, його почуттів, думок, переживань, спонукань.

Чорний ящик (метод “Пошук”).(В ящику лежать ножиці, картки, мотузка). Потрібно розташувати картки в певній послідовності та  прокоментувати слова, записані на них.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

•             Що залишається? (Вузли).
•             Що вони, на вашу думку, символізують?

                                     Орієнтовні відповіді

•             Це рани на душі Гриця.
•             У нього немає фундаменту.
•             Він піщинка у великому світі, а душа його – вузол.

 

•             Отже, який висновок можна зробити?

Висновок. Споруда життя Гриця розпадається.

Завдання IV групі

 Тест Фідлера.  Асоціативна вправа “Словесне малювання”

•             Уявіть, що перед вами мольберт, фарби, пензлі. В кольоровій гамі (усно або зображально) вам потрібно змалювати загальне враження від прочитаного.
•             Які кольори ви використовували? (Тьмяні – чорний, сірий).
•             А тепер до цього кольору додайте відтінок, який би характеризував Гриця.

(Презентація матеріалу).

Завдання V групі

Дослідіть композиційні особливості новели.

 Будова новели “Новина”

Розв’язка – лаконічне повідомлення про злочин селянина Гриця Летючого.

Експозиція – розповідь про життя  удівця Гриця з двома дітьми після смерті дружини.

Зав’язка – внутрішній світ головного героя, його рішення втопити дітей.

Кульмінація – дітовбивство.

•             Як викладається сюжет? (З навмисною зміною послідовності, з розв’язки).

(Зачитати 1-2 речення).

 - Чи не  здається вам, що такий композиційний прийом дуже сміливий, адже все стає одразу відомим? Далі можна і не читати? Тим більше, що в центрі уваги письменника злочинець, дітовбивця. Отже, людина, яка завчасно приречена на осуд і зневагу. (Та в цьому й чудодійна сила мистецтва Стефаника, що непомітно, але владно веде нас за собою і, здається, без зусиль переконує, що тільки так і міг вчинити Гриць Летючий).

Цитати для  роздумів

 Тільки великому знавцеві людської душі і гуманістові під силу досягти того, що вдалося Василеві Стефаникові: викликати гаряче співстраждання і співчуття до дітовбивці, виправдати його перед вищим судом совісті.

 Герой новели Василя Стефаника лишився людиною , в його серці горить великий жертовний вогонь батьківської любові і батьківського страждання.

                                                                                                           М.Грицюта

        Вищий суд – суд  совісті.

                                                В.Гюго                                                                                     

 

III. Закріплення

Хвилинка творчості

•             Слухаючи музику, напишіть твір-речення. (Як зразок – слова О.Горького).

(Звучить “Дев’ята симфонія” Л.Бетховена).

Учнівські проекти

1. Яке жорстоке життя!
2. Як важко бути людиною...
3. Вражаюча сила художньої правди.
4. Смерть легша, ніж життя.
5. Самознищення сім’ї – самознищення нації.

  -    Як ви вважаєте,  яка група виконала завдання найкраще?

•             До речі, хто з вас може назвати автора і назву музичного твору, який звучав сьогодні на уроці? (“Дев’ята симфонія” Л.Бетховена).

Міні-дослідження

•             Чому В.Стефаника називають українським Бетховеном?

(Його  творчість віддана селянській долі. Вміння спостерігати за життєвими явищами, глибоко вникати в душу людини, переживати бачене й почуте надало новелам письменника того болю, що гримів як музика Бетховена).

Вчитель. Дослідники не раз  звертали увагу на спорідненість слова В.Стефаника і музики великого Л.Бетховена. Передусім, вражають тональна подібність творчості цих митців, їх тяжіння до мінорних, трагедійних інтонацій, що були виявом не хворобливості й безсилля, а, як це не парадоксально, вибухом могутньої життєствердної енергії. Пригнічені й водночас надзвичайно пристрасні інтонації В.Стефаника і Л.Бетховена – це інтонації турботи, великого вболівання за людину, піднесено-натхненний образ людської скорботи.

IV. Підсумок уроку

•             Що називається новелою?
•             Назвіть її найголовніші ознаки.

Ознаки новели:

5.                           драматично-трагічна загостреність конфлікту;
6.                           психологізм у розкритті внутрішнього світу людини;
7.                           лірична схвильованість;
8.                           акцентування характерної деталі;
9.                           надзвичайна стислість зображення.

•             Яку новелу називають психологічною?
•             Чи можемо ми стверджувати, що новели В.Стефаника – психологічні? Чому?
•             Які почуття викликає новела “Новина”? (Жаль і дітей, і батька).
•             Назвіть проблему новели. (Трагедія сільської бідноти).
•             Яка роль діалектизмів у творі? (Покутський діалект як засіб характеристики героїв).

Теорія літератури

Діалектизми -  ( від гр. dialektos -  розмова, говір, наріччя) – слова, звороти, форми слів і синтаксичні конструкції, яких немає в літературній мові, але які побутували чи й побутують в розмовній мові людей певної території чи якоїсь групи населення. Діалектизми використовуються в літературі для мовної характеристики персонажів, для відтворення особливостей їхнього побуту, для створення місцевого колориту.

•             Сімдесят дві новели. Публіцистика. Епістолярна спадщина. Багато це чи мало? (“Писав мало, а написав багато, бо створене ним  - велике і величне”. Гнат Хоткевич, український письменник, композитор).
•             Чи “мала” мала проза письменника?

“Художня галерея”

 - Зіставте ілюстрації В.Касіяна, В.Скакандія (альбом “Василь Стефаник”, К., 1983, с.11), Й.Куриласа (путівник “Літературно-меморіальний музей В.С.Стефаника” (Ужгород, 1971) з текстом твору.

•             Обговоріть, які саме моменти твору і як відображені художниками.

Цитати для роздумів

Пишучи свої новели, він (Стефаник) гарячкував. Він глибоко переживав дії своїх героїв і зливався з ними до того ступеня, що писав не про них, а про себе.

                                                                                                        Ю.Гаморак

Він був незрівнянним психологом. Інтуїція, якою він володів, давала змогу йому відкривати найпотаємніші думки й бажання свого співбесідника, вбирав у слова те, що інші лише відчували, але назвати того не могли.

                                                                                                       В.Костащук

Його новели – як найкращі народні пісні.

                                                                                                       І.Франко

Поетична хвилинка

                                    Стефаник

Він витесував слово, як брилу,

Він трудився завзято, як віл,

Аж допоки не падав безсило

Горілиць на холодний діл.

І коли відчинялися двері,

Щоб гукнути його на двір,

Він лежав, наче мрець на папері,

Та зате був живий папір.

                                                                             П.Сорока

Заключне слово вчителя

- Кожна  новела В.Стефаника – це картина трагедії селянського життя, разючої бідності, безнадійності, світ, повний смутку і несказанної краси та ніжності до народу, який письменник любив по-синівськи і на все життя.

V. Оцінювання (самооцінювання, взаємооцінювання)

Учні коментують відповіді однокласників. Разом із учителем виставляють оцінки.

VI. Домашнє завдання. Інструктаж до виконання

Завдання (для всіх): прочитати новелу В.Стефаника “Камінний хрест”, визначити художні деталі, що розкривають психологічний стан Івана Дідуха, його дружини. Дати цитатні заголовки до кожного розділу новели.

Завдання (за бажанням): дослідити літературні паралелі:

I група – типологічна спорідненість новели В.Стефаника “Новина” та оповідання К.Чапека “Сільський злочин”.

II група – тема дітовбивства у творчості В.Стефаника та Гі де Мопассана.

III група – групі “Журналістів” написати замітку про урок.

 

 

-  Дякую за співпрацю. Сподіваюся, що знайомство з творчістю В.Стефаника було для вас приємним відкриттям.

 

 

 

 

                                                                                                         Додаток до уроку

                           Словничок діалектних слів

                                   (покутський діалект)

Дєдя – батько, тато

Аді – а дивись

Начинєйтеси – їжте

Ї – її

Вікінула – викинула

Напудився – налякався

Глемедали – ковтали, жадібно їли

Борзо – швидко

Пас – пояс, ремінь, пасок

Ніц = нічого

Ліпше – краще

Пацити – мучитись, терпіти

Бідити – бідувати

Мелдуватися – зголоситись, повідомити про щось

Оцев – цією

Бучок – паличка, лозина, кий

Мнєоця – в ім’я отця

Бараболя – картопля

Віпроситися – випроситися

Дранки – порвана, стара одежина

Задеревеніти - замерзнути

 

 

 

 

                      Рекомендована література

 

1. Стефаник В.С. Твори / Передм. В.Лесина. – К.: Дніпро, 1984.
2. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України, №10, 2004.
3. Гнідан О. Василь Стефаник: Життя і творчість. – К., 1991.
4. Онацький Є. В. Стефаник – співець трагіки українського села // Портрети в профіль. – Чикаго, 1965.
5.         Шудря М. Бетховен українського слова /  Дивослово. - №9. – 1996.
6.         Лесин В.М. Василь Стефаник – майстер новели. –К., 1970.
7.         Грицюта М.С. Художній світ В.Стефаника. –К., 1982.