Урок Життєва правда і художня її реалізація в новелі В.Стефаника "Новина". 10 клас

Про матеріал

Конспект уроку допоможе розкрити трагедію українського села к. XIX - п. XX ст., зображену в новелі; розкрити загадку сили впливу твору В.Стефаника на читача; зробити ідейно-художній аналіз новели; розвивати вміння учнів висловлювати свої думки з приводу прочитаного; визначити роль художньої деталі як засобу розкриття внутрішнього стану героя; розвивати в учнів навички аналітичного мислення, стимулювати до власних висновків; розвивати вміння на основі матеріалу, дібраного в процесі аналізу твору, робити висновки про типовість героя; засвоїти поняття “психологічна новела”; усвідомлювати унікальність, неповторність художнього стилю письменника; прищеплювати шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей; виховувати в дітей співчуття та співпереживання.

Перегляд файлу

Тема. Життєва правда і художня її реалізація в новелі В.Стефаника “Новина”

Мета: розкрити трагедію українського села к. XIX - п. XX ст., зображену в новелі; розкрити загадку сили впливу твору В.Стефаника на читача; зробити ідейно-художній аналіз новели; розвивати вміння учнів висловлювати свої думки з приводу прочитаного; визначити роль художньої деталі як засобу розкриття внутрішнього стану героя; розвивати в учнів навички аналітичного мислення, стимулювати до власних висновків; розвивати вміння на основі матеріалу, дібраного в процесі аналізу твору, робити висновки про типовість героя; засвоїти поняття “психологічна новела”; усвідомлювати унікальність, неповторність художнього стилю письменника; прищеплювати шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей; виховувати в дітей співчуття та співпереживання.

Тип уроку: спроба типологічного аналізу з елементами психологічного дослідження.

Методи, прийоми та форми роботи: групове дослідження тексту, словникова робота, твір-речення, “Поетична хвилинка”, “Спільний проект”, рольова гра, ситуативне завдання, міні-дослідження, дискусійна сітка Алверманна, прогнозоване завдання, психологічне дослідження, метод “Пошук”

Проблемне запитання: “Чи можна виправдати вбивство?

Епіграфи:     ... Як  коротко, сильно і страшно пише ця людина.

                                                                                           М.Горький

                          Я свою душу пустив у душу народу.

                                                                                           В.Стефаник

Обладнання, наочність: портрет В.Стефаника, ілюстрації до новели “Новина” В.Касіяна, В.Скакандія (альбом “ Василь Стефаник”, с.11), Й.Куриласа, словники: літературознавчий, психологічний, тлумачний; схеми, листки самооцінювання;  портрет Л.ван Бетховена, фонозапис “Дев’ятої симфонії” Л.ван Бетховена, план, епіграфи, словник до твору, аркуші паперу, картки із завданнями, фарби, пензлики, склянка з водою.

Міжпредметні зв’язки: українська мова (діалектизми, риторичні запитання, емоційно-експресивна лексика), музика (Л.ван Бетховен “Дев’ята симфонія”), живопис (твори В.Касіяна, В.Скакандія, Й.Куриласа), історія (колоніальна політика австрійської монархії на західноукраїнських землях, становище селянства).

Теорія літератури: художня деталь, порівняння, новела, психологічна новела, мала проза, символічні образи, психологізм, прийоми зображення характеру в епічних творах.

Методична ремарка: урок розроблений за Навчальною програмою для середньої загальноосвітньої школи з гуманітарним профілем. Українська література

10-11 класи. Укладачі: Г.Ф.Семенюк, В.І.Цимбалюк.

 

                                                        Хід уроку

 

  1. Організаційний момент
  2. Повідомлення теми уроку. Мотиваційний етап

                      План роботи  над текстом

  1. Трагізм і правдивість ситуації.
  2. Роль художньої деталі в новелі, зокрема в розкритті психології Гриця Летючого.
  3. Стислість і змістова наповненість викладу.
  4. Гостре викриття експлуататорського ладу в новелі.

Вступне слово вчителя

В.Стефаник – один з найвизначніших новелістів світу. Кожне його слово – це згусток народного горя, кожен його звук – це стогін народу. Недаремно він казав:”Я свою душу пустив у душу народу. Письменник залишив нам небагато творів. Але скільки думок у них! Скільки сліз людських! Наприклад для О.Кобилянської це була “закривавлена поезія. А збірка новел В.Стефаника в російському перекладі (1911 року) мала назву “Капли крови.

                                              Бесіда

  1.              А що відчували ви, читаючи новелу?
  2.              Які думки виникли у вас після того, як перегорнули останню сторінку?
  3.              Які рядки викликали емоційну напругу і чому?

            У невеличкому творі на 2 сторінки розкрито людську трагедію, яка хвилювала й хвилюватиме всіх, хто ознайомиться з новелою.

Російський письменник О.Горький, прочитавши новелу “Новина, сказав дуже влучно:”Як коротко, сильно і страшно пише ця людина. Справді, лаконізм вислову досягає у Стефаника крайньої межі, за якою – глибока прірва людського горя, страждань, важких переживань.

(Звучить запис “Девятої симфонії Л.ван Бетховена).

  •                                      Що є людина?
  •                                      Чого варте її життя?
  •                                      А що таке смерть?
  •                                      Чи можна знищити зло?
  •                                      Варто боротися чи слід змиритися з обставинами і скоритися долі?

Саме на ці та інші запитання намагався відповісти автор у новелі. Спробуємо знайти відповідь на них і ми.

Словникова робота

Людина – будь-яка особа; кожний, індивід, персона.

Життя – існування всього живого; протилежне смерть.

Смерть – припинення життєдіяльності організму і загибель його.

Зло – 1. Щось погане, недобре. 2. Нещастя, лихо, горе.

Запитання для роздумів

-               Чим керувався В.Стефаник, даючи своїй новелі назву “Новина”?

-               Що називається “новиною”?

Словникова робота

Новина – щойно або недавно одержане повідомлення, звістка і т.ін. про кого-, що-небудь; вість.

-  Які почуття викликає у вас новела з такою назвою: позитивні чи негативні?

-   Що було джерелом написання новели? (Реальні події).

Повідомлення учня

В основу твору лягла реальна подія, яка мала місце в покутському селі Трійця. Стефаник їздив у те село, розмовляв із сестричкою втопленої, із селянами. Про це схвильовано розповідав у листах до О.Кобилянської та В.Морачевського. Ці листи є першими спробами художньо осмислити факт.

 - Де вперше була надрукована новела “Новина? (У збірці “Синя книжечка).

- Яка тема твору? (Вбивство батьком своєї дитини).

  - На чому автор зосередив головну увагу? (На психологічному вмотивуванні дій Гриця Летючого).

Словникова робота

Психологія – наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот.

  •             Як автор повідомив про страшну новину? (Першою фразою).(Читання 1 та  2 речень).
  •             Що ми дізнаємося про життя Гриця? (Страждає з двома недоглянутими дітьми вже 2 роки).
  •             Яким було їхнє життя? (Нестерпним).
  •             В якому часі подається подія в творі? (Теперішньому).
  •             Від кого ми дізнаємося про життя сімї ?

Складання схеми (колективно).

                                          Манера розповіді

 

                                         “трьома голосами

 

            автор                               село                                       сусіди  

 

бідування батька            “усе село про нього                 “боявся сидіти в хаті,

вже 2 роки.                      заговорило, страшний          “...ходив по сусідах, а вони

                                          задум   Гриця.                           оповідали, що він дуже

                                                                                              журився.

  •             У чому незвичність манери?
  •             З якою метою автор саме так подає оповідь? (Відтворює психологічне в тісному звязку з епічним, переплетення потоку життя і душевних змін у внутрішньому житті героя).
  •             За допомогою яких слів автор передає стан душі Гриця? (Холод, голод, нестатки, пустка).
  •             Чи залишилося  в тій хаті щось живе і світле? (Його доньки).
  •             Пригадуєте, кинувши дітям кусень хліба, Гриць потрясає хату страшними прокльонами, які пронизують серце холодом і страхом? (Текст).
  •             На кого він сердиться: на себе чи на дітей? Чому?
  •             Чому автор називає дівчаток голодними щенятами? (Від нелюдського життя вони втратили людську подобу і перетворилися на голодних щенят, котрі живуть одним лише бажанням – їсти).
  •             З новелою якого письменника співзвучні ці слова? (М.Коцюбинський “Intermezzo”).
  •             А що ж діти? (“Дівчата не слухали татової бесіди, бо таке було щогодини і щоднини, і вони привикли).
  •             Чому автор використовує слово “бесіда, а не “лайка, “крик?

Словникова робота

Бесіда – розмова з ким-небудь, балачка, розмовляння, гутійка.

 - Що криється за цими словами? (Дівчатка не реагували на батькові крики, бо це було дуже часто, голодні діти були зайняті куснем хліба).

  •             Якими художніми прийомами зображено в новелі внутрішні переживання Гриця? (Художня деталь).
  •             Що називається художньою деталлю?

Теорія літератури

Художня деталь – така виразна подробиця, риса, штрих, яка особливо збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину, робить зображення дуже відчутним і яскравим.

  •             З якою метою автор використовує їх у творі? (Вони несуть значне емоційне навантаження).
  •             Назвіть їх в цьому абзаці. (“Очі – дзеркало душі, символ духовного життя; “кістки – голод, смерть, виснаженість).
  •             Коли вперше Гриць побачив своїх  дітей  “мерцями? (Коли вони їли хліб).

 

                                                        “Чогось

 

                                          ще не знає, але відчуває

 

(Перша частина безособова,що передає стан героя)

 -    Чому ж він не кинувся добувати їм харч? Не попросив допомоги у сусідів?

  •             Подумайте самі: ще ж молодий чоловік (вік дітей – тому свідчення), і ніде у новелі не сказано, що йому бракувало здоров’я. Тобто міг би, як тисячі інших, якось зводити кінці з кінцями... Міг, та чомусь не хотів? Чому?

Ситуативне завдання

  •             А який вихід із цієї ситуації запропонували б ви?
  •             Вчинки Гриця залежать від зовнішніх обставин, чи від внутрішніх (душевних)? (Внутрішніх).
  •             Що ж став робити Гриць Летючий? (Молитися).
  •             А чи вірив він у Бога?
  •             Що ж вирішує зробити батько? (Врятувати ті живі ще очі своїх дітей (свою душу) від остаточного змертвіння).
  •             Що Гриць відчув, коли у нього виникла така думка? (Текст).
  •             Як він боровся з цим рішенням? Чи боровся?
  •             Яку роль виконують портретні деталі в розкритті психічного стану героя? Скільки часу пройшло від виникнення думки про потоплення дітей до її здійснення? (“Кілька день).
  •             Як в цей час почував себе Гриць? (Морально страждав).
  •             З чого це видно? (Нагромадження дієслів).

 

“Спільний проект

                               Моральні страждання Гриця Летючого

 

“напудився так, що аж піт      “боявся сидіти в хаті      “ журився       “ камінь давив йому     обсипав                                                                                                           груди “

                                       “Мерці

 

“довго йшов лугами

“здригнувся, коли побачив річку

“річка заморозила його

“довгий пас пік у серце

“над самою річкою він побіг

“з усієї сили кинув Доцьку у річку

 

  •             Які художні деталі розкривають важкий психічний стан батька, що замислив жахливе? (Зачитати уривок від слів:”Через кілька день... до “...давив груди).
  •             Художні деталі зовнішні чи психологічні? (Психологічні – думки, почуття, переживання).
  •             Що це за камінь? (Душевний тягар, страшне рішення).  
  •             Як можна назвати психічний стан героя? (Страх).

Словникова робота

Страх – стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чогось неприємного, небажаного.

  •             Страх від чого? Від вигляду дітей чи від наміру вбити їх?
  •             Наскрізь пройнятий страшною думкою, він противиться їй чи ні? (Спочатку так, а потім – ні. План визрів).
  •             З чого видно, що батько любив своїх дітей?
  •             Доцька легша, бо менша, до того ж, змарніла від голоду. Чому її так важко нести?
  •             Скільки часу йшов Гриць з дівчатками до річки? (Довго).Текст.
  •             Вас тут нічого не здивувало? (“Йшов довго лугами та став на горі).
  •             Чому такий прийом використав автор? (Передати внутрішній стан героя. На душі було дуже важко. Кульмінація в душі героя).
  •             Яку роль тут відіграє пейзаж? (Необхідний для розвитку дії. Вигляд річки змушує Гриця Летючого здійснити свій намір – втопити дітей).

Теорія літератури

Пейзаж -  (фр. paysage , від   pays – місцевість, країна) – у літературі це словесне зображення природи.

 -     Що побачив Гриць з гори: долину, луг? (Текст).

  •             Прикметне, що Гриць чинить усе в місячному світлі. Що символізує місяць?

Теорія літератури

Символ(від гр. symbolon – умовний знак, прикмета) – предмет чи слово, що умовно виражає сутність якогось явища.

 

                                          Місяць

 

                                           символ

 

чогось лиховісного       несвідомість       підсилення трагізму й

                                                                     абсурдності ситуації

 

  •             Які художні деталі передають батьківські муки? (Текст. “Гриць скреготав зубами, аж гомін лугом розходився, “чув на грудях довгий огневий пас, що його пік у серце і в голову).
  •             Чи погоджуєтеся ви із словами Є.Ільїна: “Деталь – перлина тексту.

Скупа дрібниця і ціла поема?

  •             І нарешті, чому Гриць побіг, “борзенько взявши Доцьку і з усієї сили кинув у воду? Боявся передумати? (З наближенням до річки він втрачає волю і контроль над собою. Нерви натягнуті до краю. До душевних мук додається й усвідомлення жахливої суті задуманого вчинку. Гриць близький до божевілля).
  •             У якому стані він здійснює злочин? (У стані афекту).

Словникова робота

Афект – стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження.

  •             З чого це видно? (Самовиправдання). Текст.
  •             Чому Гриць так легко відпустив другу доньку, коли вона  попросилася? (Напруга в його душі спала. Він готовий  і хоче відповісти за скоєне. Прокльони зникли, зявилася розсудливість і турбота за майбутнє доньки. Людина вільна вибирати таке життя, якого сама прагне).
  •             Чому Гриць не пішов до суду коротким шляхом, через брід? (Найвищу кару він визначив собі сам. Річка – могила його доньки).

Робота в парах

I ряд – дискусійна сітка Алверманна

 

                         Так                                                             Ні

 

                                          Чи був Гриць Летючий

                                           жорстокою людиною?

 

 

II ряд – робота з Т-сіткою

 

 

                                       Хто він?

Злочинець?                                                    Жертва?

                        ?                       

 

 

 

 

  •             Чи був у нього інший вибір?
  •             Чому Стефаник у новелі не називає ні річки, ні міста?
  •             А Гриць – це сумний виняток чи типовий характер? (Його думки, життя, почуття – то звичайні щоденні будні мільйонів зубожілих селян).

Теорія літератури

Типове – найбільш вірогідне для даної ситуації або системи відліку, єдність загального та індивідуального.

  •             Герой твору викликає у нас осуд чи співчуття? (Наш розум вимагає кари, але не Грицю, а тому, хто штовхнув його на цей злочин і прирік на трагічну безвихідь. Він викликає у нас жаль і співчуття).
  •             А кого засуджує автор цією новелою? Кому співчуває? (Письменник дає виразну відповідь на це питання: не Гриць, а лихварі та урядовці, весь той несправедливий лад, що прирік трудящу людину на голод і злидні, є його справжні винуватці).
  •             Як ви вважаєте, чому автор приводить свого героя саме до такого фіналу?

Теорія літератури

Фінал – (від лат. finis  - кінець) – заключна частина в творі; може становити собою підсумкове авторське висловлювання.

Прогнозування долі героя

  •             Яким буде його подальше життя?
  •             Яка позиція автора в творі? Активна чи пасивна? (Активна).
  •             Як вона виражена? (Через окличні і риторичні запитання та експресивно-оціночні вислови (“бо коби-то лишень діти, але то ще й біда і нестатки”, “бог знає, як ті дрібонькі кісточки держалися вкупі”).

Теорія літератури

Риторичні запитання – це запитання, якими висловлюється ствердна думка чи на яке відповідає той, хто його ставить.

Експресивно-оціночні вислови -  особливі зображувальні й виражальні якості художньої мови, які створюються використанням відповідної лексики, тропів, фігур тощо.

Рольова гра

  •             Як ви собі уявляєте суд над Грицем Летючим?
  •             Що міг сказати прокурор, що – підсудний, що – суддя, що – адвокат?

Робота в групах (учні об’єднуються в 4 групи. Кожна група отримує картку із завданням, над яким працює 5 хв. Після цього доповідає представник групи, решта доповнюють).

  •             Зверніть увагу на проблемне запитання, записане на дошці:”Чи можна виправдати вбивство?. Спробуйте на основі вивченого твору, власного життєвого досвіду знайти на нього відповідь.

Завдання I групі

 -   Простежте зміну психологічних настроїв героя в творі.

Орієнтовна відповідь

 

Легке роздратування        душевні муки       страх      напівбожевілля       афект

 

     Завдання II групі

 -  Навіть перебуваючи у такому стані, чи можна виправдати вбивство з точки зору природного права людини, юридичного закону?

Орієнтовна відповідь

Людина від народження має право вибору. Ми самі робимо свій вибір, але права на вбивство людини не маємо. Бо до чого б це призвело? До хаосу.

Завдання III групі

 -  Чи можна виправдати вбивство з точки зору християнської моралі?

Орієнтовна відповідь

Біблія вчить:”Не вбий!” (Одна із 10 головних заповідей Божих).

 

  •             Що ж робити Грицю?
  •             Як не заплямувати совісті, не сплюндрувати душу?

Висновок. За  християнськими і моральними законами людина не має права вбивати. Якщо вона скоїла злочин, то повинна понести покарання.

 -     Тож на чому будується життя людини? (На моральних цінностях).

  •             Чи це так, зясуємо, провівши психологічне дослідження.

Теорія літератури

Психологічне дослідження (аналіз) – глибоке, детальне відтворення світу персонажа, його почуттів, думок, переживань, спонукань.

Чорний ящик (метод “Пошук).(В ящику лежать ножиці, картки, мотузка). Потрібно розташувати картки в певній послідовності та  прокоментувати слова, записані на них.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  •             Що залишається? (Вузли).
  •             Що вони, на вашу думку, символізують?

                                     Орієнтовні відповіді

  •             Це рани на душі Гриця.
  •             У нього немає фундаменту.
  •             Він піщинка у великому світі, а душа його – вузол.

 

  •             Отже, який висновок можна зробити?

Висновок. Споруда життя Гриця розпадається.

Завдання IV групі

 Тест Фідлера.  Асоціативна вправа “Словесне малювання

  •             Уявіть, що перед вами мольберт, фарби, пензлі. В кольоровій гамі (усно або зображально) вам потрібно змалювати загальне враження від прочитаного.
  •             Які кольори ви використовували? (Тьмяні – чорний, сірий).
  •             А тепер до цього кольору додайте відтінок, який би характеризував Гриця.

(Презентація матеріалу).

Завдання V групі

Дослідіть композиційні особливості новели.

 Будова новели “Новина

Розвязка – лаконічне повідомлення про злочин селянина Гриця Летючого.

Експозиція – розповідь про життя  удівця Гриця з двома дітьми після смерті дружини.

Завязка – внутрішній світ головного героя, його рішення втопити дітей.

Кульмінація – дітовбивство.

  •             Як викладається сюжет? (З навмисною зміною послідовності, з розв’язки).

(Зачитати 1-2 речення).

 - Чи не  здається вам, що такий композиційний прийом дуже сміливий, адже все стає одразу відомим? Далі можна і не читати? Тим більше, що в центрі уваги письменника злочинець, дітовбивця. Отже, людина, яка завчасно приречена на осуд і зневагу. (Та в цьому й чудодійна сила мистецтва Стефаника, що непомітно, але владно веде нас за собою і, здається, без зусиль переконує, що тільки так і міг вчинити Гриць Летючий).

Цитати для  роздумів

 Тільки великому знавцеві людської душі і гуманістові під силу досягти того, що вдалося Василеві Стефаникові: викликати гаряче співстраждання і співчуття до дітовбивці, виправдати його перед вищим судом совісті.

 Герой новели Василя Стефаника лишився людиною , в його серці горить великий жертовний вогонь батьківської любові і батьківського страждання.

                                                                                                           М.Грицюта

        Вищий суд – суд  совісті.

                                                В.Гюго                                                                                     

 

III. Закріплення

Хвилинка творчості

  •             Слухаючи музику, напишіть твір-речення. (Як зразок – слова О.Горького).

(Звучить “Дев’ята симфонія” Л.Бетховена).

Учнівські проекти

  1. Яке жорстоке життя!
  2. Як важко бути людиною...
  3. Вражаюча сила художньої правди.
  4. Смерть легша, ніж життя.
  5. Самознищення сім’ї – самознищення нації.

  -    Як ви вважаєте,  яка група виконала завдання найкраще?

  •             До речі, хто з вас може назвати автора і назву музичного твору, який звучав сьогодні на уроці? (“Дев’ята симфонія” Л.Бетховена).

Міні-дослідження

  •             Чому В.Стефаника називають українським Бетховеном?

(Його  творчість віддана селянській долі. Вміння спостерігати за життєвими явищами, глибоко вникати в душу людини, переживати бачене й почуте надало новелам письменника того болю, що гримів як музика Бетховена).

Вчитель. Дослідники не раз  звертали увагу на спорідненість слова В.Стефаника і музики великого Л.Бетховена. Передусім, вражають тональна подібність творчості цих митців, їх тяжіння до мінорних, трагедійних інтонацій, що були виявом не хворобливості й безсилля, а, як це не парадоксально, вибухом могутньої життєствердної енергії. Пригнічені й водночас надзвичайно пристрасні інтонації В.Стефаника і Л.Бетховена – це інтонації турботи, великого вболівання за людину, піднесено-натхненний образ людської скорботи.

IV. Підсумок уроку

  •             Що називається новелою?
  •             Назвіть її найголовніші ознаки.

Ознаки новели:

  1.                           драматично-трагічна загостреність конфлікту;
  2.                           психологізм у розкритті внутрішнього світу людини;
  3.                           лірична схвильованість;
  4.                           акцентування характерної деталі;
  5.                           надзвичайна стислість зображення.
  •             Яку новелу називають психологічною?
  •             Чи можемо ми стверджувати, що новели В.Стефаника – психологічні? Чому?
  •             Які почуття викликає новела “Новина? (Жаль і дітей, і батька).
  •             Назвіть проблему новели. (Трагедія сільської бідноти).
  •             Яка роль діалектизмів у творі? (Покутський діалект як засіб характеристики героїв).

Теорія літератури

Діалектизми -  ( від гр. dialektos -  розмова, говір, наріччя) – слова, звороти, форми слів і синтаксичні конструкції, яких немає в літературній мові, але які побутували чи й побутують в розмовній мові людей певної території чи якоїсь групи населення. Діалектизми використовуються в літературі для мовної характеристики персонажів, для відтворення особливостей їхнього побуту, для створення місцевого колориту.

  •             Сімдесят дві новели. Публіцистика. Епістолярна спадщина. Багато це чи мало? (“Писав мало, а написав багато, бо створене ним  - велике і величне. Гнат Хоткевич, український письменник, композитор).
  •             Чи “мала мала проза письменника?

“Художня галерея”

 - Зіставте ілюстрації В.Касіяна, В.Скакандія (альбом “Василь Стефаник”, К., 1983, с.11), Й.Куриласа (путівник “Літературно-меморіальний музей В.С.Стефаника” (Ужгород, 1971) з текстом твору.

  •             Обговоріть, які саме моменти твору і як відображені художниками.

Цитати для роздумів

Пишучи свої новели, він (Стефаник) гарячкував. Він глибоко переживав дії своїх героїв і зливався з ними до того ступеня, що писав не про них, а про себе.

                                                                                                        Ю.Гаморак

Він був незрівнянним психологом. Інтуїція, якою він володів, давала змогу йому відкривати найпотаємніші думки й бажання свого співбесідника, вбирав у слова те, що інші лише відчували, але назвати того не могли.

                                                                                                       В.Костащук

Його новели – як найкращі народні пісні.

                                                                                                       І.Франко

Поетична хвилинка

                                    Стефаник

Він витесував слово, як брилу,

Він трудився завзято, як віл,

Аж допоки не падав безсило

Горілиць на холодний діл.

І коли відчинялися двері,

Щоб гукнути його на двір,

Він лежав, наче мрець на папері,

Та зате був живий папір.

                                                                             П.Сорока

Заключне слово вчителя

- Кожна  новела В.Стефаника – це картина трагедії селянського життя, разючої бідності, безнадійності, світ, повний смутку і несказанної краси та ніжності до народу, який письменник любив по-синівськи і на все життя.

V. Оцінювання (самооцінювання, взаємооцінювання)

Учні коментують відповіді однокласників. Разом із учителем виставляють оцінки.

VI. Домашнє завдання. Інструктаж до виконання

Завдання (для всіх): прочитати новелу В.Стефаника “Камінний хрест, визначити художні деталі, що розкривають психологічний стан Івана Дідуха, його дружини. Дати цитатні заголовки до кожного розділу новели.

Завдання (за бажанням): дослідити літературні паралелі:

I група – типологічна спорідненість новели В.Стефаника “Новина та оповідання К.Чапека “Сільський злочин.

II група – тема дітовбивства у творчості В.Стефаника та Гі де Мопассана.

III група – групі “Журналістів написати замітку про урок.

 

 

-  Дякую за співпрацю. Сподіваюся, що знайомство з творчістю В.Стефаника було для вас приємним відкриттям.

 

 

 

 

                                                                                                         Додаток до уроку

                           Словничок діалектних слів

                                   (покутський діалект)

Дєдя – батько, тато

Аді – а дивись

Начинєйтеси – їжте

Ї – її

Вікінула – викинула

Напудився – налякався

Глемедали – ковтали, жадібно їли

Борзо – швидко

Пас – пояс, ремінь, пасок

Ніц = нічого

Ліпше – краще

Пацити – мучитись, терпіти

Бідити – бідувати

Мелдуватися – зголоситись, повідомити про щось

Оцев – цією

Бучок – паличка, лозина, кий

Мнєоця – в імя отця

Бараболя – картопля

Віпроситися – випроситися

Дранки – порвана, стара одежина

Задеревеніти - замерзнути

 

 

 

 

                      Рекомендована література

 

  1. Стефаник В.С. Твори / Передм. В.Лесина. – К.: Дніпро, 1984.
  2. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України, №10, 2004.
  3. Гнідан О. Василь Стефаник: Життя і творчість. – К., 1991.
  4. Онацький Є. В. Стефаник – співець трагіки українського села // Портрети в профіль. – Чикаго, 1965.
  5.         Шудря М. Бетховен українського слова /  Дивослово. - №9. – 1996.
  6.         Лесин В.М. Василь Стефаник – майстер новели. –К., 1970.
  7.         Грицюта М.С. Художній світ В.Стефаника. –К., 1982.

 

 

doc
До підручника
Українська література 10 клас (Міщенко О.І.)
Додано
28 червня 2018
Переглядів
1413
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку