Урок " Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями України. Фантастичне і реальне в ній"

Тема: Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями України. Фантастичне  і реальне в ній. 

Мета: ознайомити п’ятикласників із життєвим та творчим шляхом Зірки Мензатюк; вчити учнів аналізувати художній твір, оцінювати вчинки героїв; вдосконалювати вміння переказувати найяскравіші фрагменти твору, характеризувати образи головних героїв, висловлювати власні думки про прочитаний твір,  дискутувати про значення історичної пам’яті для сучасної людини; сприяти формуванню національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті , розвивати культуру зв’язного мовлення, пам'ять, логічне мислення, увагу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Міжпредметні зв’язки: історія, українська мова.

Обладнання: портрет та  бібліотечка творів Зірки Мензатюк.

Людина, яка не знає свого минулого , 

не варта майбутнього.

                      Гете

Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.

О.Довженко

Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, 

свою землю – і ти побачиш свій шлях у житті.

Григорій Сковорода

Перебіг уроку

І.  Організаційний момент

IІ. Оголошення теми й мети уроку

         1.Вступне слово вчителя

      Любі діти,  а чи любите ви читати книжки про пригоди, про усілякі детективні історії?

           Мабуть, любите і самі мандрувати, щоразу бачити щось нове, незнане. А якщо ви ще не мандрували, то скажемо  відверто, що то дуже й дуже цікава річ. Особливо мандри різними історичними місцями, де відбувались важливі події, битви, зустрічі.  Полюбляє такі мандри і письменниця , з якою ми сьогодні познайомимось. Це Зірка Захаріївна Мензатюк.  «Причому, то мають бути «дикі» мандри з наметом, наплічником — по місцях, які не затоптали туристи. Казанок на в Україні, відвідаємо фортеці, замки, історичні заповідники.

        2.Розповідь вчителя про життя і творчість письменниці.

Зірка Мензатюк народилася 21 жовтня 1954 року в селі Мамаївцях Кіцманського району Чернівецької області, Україна. Писати почала, коли вчилася у другому класі. Це сталося так: одного разу вчителька задала написати вдома переказ "Ліс восени". Почавши з переказу, Зірка написала про лисячу нору, яку бачила в лісі, про білочку, що збирала ліщинові горіхи, а далі й про те, яким ліс стане взимку, коли його засипле сніг. Замість кількох рядочків переказ розтягнувся на цілих п'ять сторінок. І їй так сподобалося викладати на папері власну розповідь, що письменниця на цьому не зупинилася і написала ще й віршовану "Казку про кицю Мурку і дівчину Ганну", а в наступні дні — чимало віршиків. Однокласники чомусь не повірили, що дівчинка пише вірші сама, і стали говорити, що все те написав її прадід Олекса та й закопав, а вона викопала і видає за свої.

Закінчивши школу, Зірка вступила на факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Вступ, насправді, виявився нелегким, але їй допомогли численні публікації творів у газетах, здобуте перше місце на обласній олімпіаді з української мови і літератури та ще рекомендація Спілки письменників, яку вона дістала як авторка-початківець.

Закінчивши у 1977 р. університет з червоним дипломом, вона працювала кореспондентом газети "Радянська Україна". Робота була цікавою і відповідальною, проте скоро письменниця стала відчувати, що пише не про те, не так, як хоче, тому відмовилася від кар'єри, залишила газету і присвятила себе творчості для дітей.

З 1995 р. Зірка Мензатюк — член Національної Спілки письменників України; з 1997 р. веде в дитячому журналі "Соняшник" рубрики "Храми України", "Фортеці України", "Щоб любити", "Щоденник мандрівника"; з 2004 р. — автор рубрики про святині України в освітній радіопередачі для школярів "АБЦ" Національного радіо.

Казки письменниці почали друкувати в журналах "Барвінок", "Соняшник", "Малятко", у закордонному журналі "Веселка", який виходив у США і Словаччині.

У 1990 році видавництво "Веселка" випустило її першу книжку казок "Тисяча парасольок". Невдовзі в тому ж видавництві вийшла друга книжка "Арніка" (1993) — казка про найчарівніше зілля Карпат. У видавництві "Лелека" побачила світ книжка "Мільйон мільйонів сестричок" (1999).

У 2002 р. як спеціальний випуск журналу "Соняшник" вийшла друком книга про найвідоміші церкви та монастирі України, адресована дітям, "Наші церкви: історія, дива, легенди", де у цікавій, доступній формі письменниця оповідає про різні стилі церковної архітектури, будову іконостаса, про чудові ікони України, найвизначніших українських святих, вміщує легенди і перекази, багато з яких на той час публікувалися вперше.

Не могла письменниця не написати і казок про Київ — нашу столицю — казкове місто, про яке складали казки ще за княжих часів. Всі ми їх знаємо: казку про киянина з Подолу Кирила Кожум'яку, про чарівницю Добраду та ін. І от у 2006 р. "Видавництво Старого Лева" надрукувало книгу під назвою "Київські казки". Цього ж року у видавництві побачили світ ще два видання письменниці — "Таємниця козацької шаблі" і "Казочки-куцохвостики", яке здобуло титул "Книжка року-2006" у номінації "Дитяче свято" і 3-тю премію київського ярмарку "Книжковий світ-2006" у номінації "Краща дитяча книга".

У 2007 р. у видавництві "Букрек" вийшла книга "Катрусині скарби", в якій письменниця знайомить юного читача з традиційним народним мистецтвом України. Цього ж року у видавництві "Грані-Т" побачила світ збірка казкових історій "Як до жабок говорити" про пригоди хлопчика-мрійника Іванка, якого називали чарівним не за те, що він умів робити чудеса всілякі, а тому, що вірив у них. Разом з ним можна навчитися говорити до жабок, равликів, ластівок та інших істот, зрозуміти, чому долиною цвіте бузьків вогонь, ведмежа цибуля та заяча конюшина.

У своїх казках Зірка пише про вічні цінності українського народу. У 2008 р. у видавництві "Школа" побачила світ її книжка "Макове князювання", в яку включено казки про наші свята, адже саме в них приховано багато казкового, чарівного! От хоча б перетворення звичайного яєчка в красуню-писанку, що несе на собі чарівні знаки. Про неї письменниця розповіла в казці "Писанка". Або звичай справляти на Великдень обновки, про який нам нагадує вірш Тараса Шевченка "На Великдень, на соломі". Чому їх справляли? Що вони значили? Про це — казка "Молоданчик". А хіба не варті казок свято Івана Купала, коли зілля набирається найбільшої сили, або повна краси й поезії Зелена неділя, в якій можна віднайти загублену гармонію життя, і Різдво, і Спаса та Маковія, і чимало інших свят. Вони прикрашали її дитинство, без них життя втратило б свої найяскравіші барви, тому бережімо їх!

Зірка Мензатюк — лауреат міжнародного літературного конкурсу у США, літературної премії імені Лесі Українки, Наталі Забіли.

IІІ. Засвоєння нових знань, формування умінь і навичок.

1. Читання тексту твору ланцюжком з коментарем.
2. Обмін думками за змістом прочитаного.

• Чи сподобався вам твір? 
• Що вас найбільше вразило? Схвилювало?
• Які епізоди найбільше запам’ятались? 
• Хто з героїв викликає симпатію? А хто відразу?

      Назвіть героїв твору.

• ( дружна родина Руснаків: тато, мама, їхня донечка Наталочка; легкова машина на ім’я Машка;
•  дядько Богдан ;
•  національно   свідомий, дуже патріотично налаштований привид ;
•  пластуни зі Львова Северин та Василь;
• родина національно несвідомих чортів: мати, батько та їхній син — молодий, чепурний чортик Антип;
• «Добірне товариство» , яке складалось із чортів, відьом та відьмаків, пан Щуровський (нині щур) колись був козаком, який зрадив своїх у бою під Берестечком;

                миршавий та дебелий  та ін..)

3. Ідейно-художній аналіз змісту повісті

Тема: зображення подорожі сімї Руснаків у пошуках реліквії – козацької шаблі; опис небезпечних, часом смішних пригод Наталочки Руснак; мандри різними історичними місцями, де відбувались важливі події, битви, зустрічі; шалені перегони, небезпечна , сповнена містики і захвату мандрівка  замками України у пошуках козацької шаблі.

Ідея: утвердження значення історичної пам’яті для сучасної людини; повага до памяток історії та культури ; формування національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті; уславлення мужності, героїзму, винахідливості, рішучості Наталки та її друзів; засудження сил зла, жорстокості, корисливості, лжепатріотизму. 

Жанр: пригодницька повість 

 ПРИГОДНИЦЬКА ПОВІСТЬ – це твір,у якому зображені непередбачені, несподівані події, що трапляються з героями.

Пригодницький твір має складний,заплутаний сюжет, із героями трапляються цікаві, часом неймовірні пригоди, вони опиняються у складних життєвих ситуаціях, з яких, звичайно ж, виходять переможцями. Пригоди можуть бути значні, як у творі «П’ятнадцятирічний капітан» Жюля Верна, або звичайні, які часто трапляються з дітьми у повсякденному житті, як-от у «Тореодорах з Васюківки» Всеволода Нестайка

4. Словникова робота

Булава- палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була знаком гетьманської влади(в Україні і Польщі).

Корогва(хоругва)- прикріплене до довгого держала полотнище із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу.

Отаман – головний керівник козацького війська.

Жупан – старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений позументами та хутром – показник належності до польської шляхти і заможного козацтва.

Шляхта – дрібне дворянство колишньої феодальної Польщі.

Литаври – ударний мембранний музичний інструмент у вигляді півкулі на підставках, отвір якої затягнений шкірою, різновид барабана.

Кольчуга – частина старовинного захисного військового спорядження у вигляді сорочки з металевих кілець.

Гетьман – виборний ватажок козацького війська Запорізької Січі.

Старшина – офіцерський чин у козацьких військах, що відповідав чинові підполковника. 

5. Бесіда за запитаннями:

• Хто така Машка?

   (Легкова машина на ім’я Машка. Та машина не нова, не вельми гарна, уже підстаркувата. Зате трішки чарівна. Коли треба, нікого не питаючи, мчить по дорозі швидше нового іноземного джипа. Машка сама включає та виключає звуковий сигнал, а якось її «ясні кришталеві очі» у потрібний момент своїм блиском легко розігнали усіх чортів та відьом під час їхнього бенкету у Підгорецькому замку. Можна сказати, врятували Наталочці життя.)

        - З якими географічними назвами , історичними заповідниками , фортецями , замками ви зустрілися в повісті?  

     (Берестечко, де 1651 року під проводом Богдана Хмельницького відбулась одна із найтрагічніших в нашій історії битв — битва козаків з поляками, Дубно, Тараканівський форт, Олеський замок — резиденцію колишніх польських королів, Кам’янець-Подільська та Хотинська фортеці, Козацькі могили неподалік Берестечка.

     Разом з родиною Руснаків , подорожуючи  Україною, можна ознайомитись , запам’ятати  назви та місцезнаходження багатьох річок рідної землі, таких, як Дніпро, Ірпінь, Здвиж, Тетерів, Горинь, Золочівка, Стрипа, Серет, Гнізна, Золота Липа (є й така). А назви сіл! «Кругом не назви, а шедеври! Кобиловолоки! Болязуби! Або Ракобовти! Або Паликорови! Ще краще Печихвости», Ставища, Мрія, Царівка. Це все історичні назви. «Козаки не раз хитрували. Заманювали вороже військо в таке місце, щоб воно не мало куди розбігтися, тоді бикам — головешку під хвіст, і оскаженіле стадо стоптувало ворогів до цурки... Від того Печихвости і Паликорови». Звичайно, з точки зору милосердя не дуже то добре. Але такий був час, а деколи і безвихідь. )  Перегляд мультимедійної презентації

• А з чого все почалося? Де зав’язка твору? 
• опишіть пригоди нашої героїні ( розвиток подій)

    - яка розвязка повісті? 

6.  Гра «Впізнай героя»

 « Ти смілива і … гарна» (Наталка)

 « …який хоч і крутив дулі , проте палко переймався долею національної реліквії» (Привид)

 «Хлопці стояли , мов гетьмани: поважні, виструнчені , акуратні – по всьому видно , що то українські лицарі, ще й численні нашивки на їхніх рукавах виглядали так значимо»( Северин та Василь)

« татів приятель … історик, мандрівник і взагалі вельми цікавий чоловік» (Дядько Богдан)

 «… модного , розумного , упевненого в собі» , «кульгавого хлопчика , елегантного , прилизаного , з двома горбочками на голові» (Антипчик)

IУ. Підсумок уроку

Дякую всім за роботу і пропоную закінчити речення:

         На сьогоднішньому уроці  я дізнався(лася)…

                                                 я навчився(лася)…

                                                 мені було важко…

                                                 мій найбільший успіх…

V. Оцінювання учнів

VI. Домашнє завдання

Визначте і запишіть нереальне, фантастичне у характерах героїв повісті «Таємниця козацької шаблі», їхній мові, зовнішності та вчинках.

Створіть власні ілюстрації до твору (за бажанням).