1
Конспект уроку
Тема: О. Олесь. «Микита Кожум'яка» драматичний твір на тему народної казки.
Мета:
- ознайомити учнів з драмою-казкою Олександра Олеся «Микита Кожум'яка», з поняттям драматичний твір і його побудовою, поняттям гіпербола;
- розвивати навички виразного читання драматичних творів, читання за ролями; вміння визначати найнапруженіші епізоди;
- зацікавити історичним минулим українського народу; виховувати кращі людські якості, любов до рідного краю.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, вмінь і навичок
Обладнання: зображення богатирів.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Актуалізація опорних знань. (переказ тексту та бесіда за питаннями)
Богатир - оспіваний у народній творчості герой, хоробрий воїн, людина - велетень з надзвичайною силою і відвагою (створення «асоціативного куща»).
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.
- Вступне слово вчителя.
Олександр Олесь, справжнє ім’я якого Олександр Кандиба народився 5 грудня 1878 року на Сумщині в селянсько-чумацькій сім’ї. З малечку він був дуже здібним і людяним хлопчиком. В 4 роки вже навчився читати, відбулося його перше знайомство з творами Т. Шевченка. В О. Олеся була спадкова пристрасть – рибальство. У батьківському роду була рибна традиція: дід О. Олеся – Федір Кандиба – торгував рибою, а батько працював на рибних промислах в Астрахані, де й втопився у Волзі, коли Олесю було 11 років. Олександр залишися з мамою і двома сестрами. В 1893 році він вступає до хліборобської школи, але жаги до знань не мав. Вчився аби закінчити. Саме в цій школі відбувся його творчий дебют – у рукописних журналах з’являються його перші вірші «Комета» та «Первоцвіт». Після школи стає слухачем вільних та безкоштовних курсів Харківського ветеринарного інституту і паралельно працює на скотобійні «Дарниця». Високу оцінку за свої твори він отримав від першої у царській Росії жінки-професора Олександри Єфименко, що спонукало його творити далі. Визначною подією у його житті стала поїздка до Полтави на відкриття пам’ятника Котляревському у 1903 році. Саме там він знайомиться та заводить хороші товариські відносини з Л. Українкою, Б. Грінченком, М. Коцюбинським. Знайомство з велетнями українського слова спонукало його перейти на написання творів тільки українською. В тому ж році він знайомиться зі своєю дружиною Вірою Свадковською, яка подарувала йому сина Олега Ольжича та вперше підписує твори Олесь. «Більшість творів писав у кав’ярнях та пивних чи дома вранці за чаєм. Писав на клаптиках паперу, часто їх губив, забував. …Не зносив банкети і свої власні ювілеї… В 1905 році в альманасі «Багаття» вперше публікуються його твори. Заводить міцну дружбу з О.Кобилянською та В. Гнатюком, знайомиться з І. Франком та П. Тичиною. Останній вважав Олеся своїм вчителем і наставником і навіть свою першу збірку посвятив Олександру Олесю. Після Жовтневої революції 1917 року змушений емігрувати, залишивши дружину і сина в Україні. Там він пише свої найкращі твори «Минуле України в піснях» та «Земля обітована». Віра Свадковська, залишився в Україні, ледве зводить кінці з кінцями, викладаючи в університеті. Син Олег в свої 22 роки стає наймолодшим доктором археології, але не зміг розділити радість з батьком, який проживав у Чехії. Коли розпочалась Друга світова війна, син Олександра Олеся стає учасником руху Опору. В 1944 році нацисти його схоплюють і закатовують у концтаборі Заксенгаузен. Перебуваючи в еміграції до кінця свого життя, поет вивчає чеську, французьку та німецьку мови. Листуючись з дружиною, він переконує її вивчати українську мову, висилає з-за кордону словники та збірники, написані українською. Між ними збереглися теплі відносини, хоча називали один одного вони лише на «Ви». Помер Олесь в Празі в 1944 році.
Ще з дитинства Олександра Олеся манив театр. Часом узимку, щоб подивитися якусь українську п’єсу, він долав двадцять верств. Це непереборне захоплення театром певним чином визначалося й обдарованням поета - він зіграв десятки ролей у самодіяльному театрі, створив цілу низку драматичних етюдів, тісно співпрацював з театральними діячами. У 20-30-х роках був чи не єдиним творцем української драматичної казки, корені якої сягають народної творчості. Він працював над інсценізаціями таких народних та літературних казок, як «Івасик-Телесик», «Лісовий цар Ох», «Лисичка, Котик і Півник», створював власні драми - казки. Усна народна творчість завжди була в й залишається невичерпним джерелом натхнення письменників. Ось і Олександр Олесь за мотивами народних казок, легенд, билин створив чудову драму - казку «Микита Кожум’яка».
Народ складав про мужніх лицарів пісні, легенди, казки, у яких ці воїни мужньо боролися з ворогами - загарбниками, захищаючи рідну землю. Прагнули уславити Київську Русь, довести її могутність і велич. Пригадайте, яких билинних богатирів ви знаєте?
(Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня Никитич).
На сьогоднішньому уроці ми детально ознайомимося з драматичною казкою Олександра Олеся «Микита Кожум’яка», написаною за мотивами народних казок, переказів, билин; визначимо, які найкращі риси втілено в образі богатиря Микити; розкриємо особливості драматичного твору.
IV. Сприймання і засвоєння навчального матеріалу.
Основною ознакою драматичного твору є призначення його для театрального спектаклю. Текст драматичного твору складається з двох частин - мови героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів.
Крім цього драматичний твір має ще кілька суттєвих ознак:
- в драмі події відбуваються в теперішньому часі. На це вказують дієслова у формі
теперішнього часу;
- у драматичному творі майже немає описових елементів тексту, прямої мови, а про всі події читач дізнається з розмов дійових осіб. Слова дійової особи, з якими вона звертається до іншої дійової особи в драматичному творі називають реплікою.
- властива одна сюжетна лінія й головна подія, герої показані в критичний момент свого життя, а дії у творі стиснуті в часі;
- автор у драматичному творі майже непомітний. Він описує вигляд сцени, іноді додає короткі портрети дійових осіб або вставляє зауваження, наприклад, з якою інтонацією герой говорить, які рухи робить тощо. Такі додаткові зауваження й пояснення у драматичному творі автор називає ремарками. Ремарки завжди в тексті виділено іншим шрифтом. Вони допомагають творцям театральної вистави правильно зрозуміти, як поставити твір на сцені, а читачеві – уявити героїв та їхні дії, міміку, жести.
- драматичний твір поділяється на дії. Кожна нова дія відбувається в іншому місці або в ній беруть участь інші особи.
Народна казка “Кирило Кожум'яка” не поділена на дії, але можемо легко їх визначити. Поділ на картини у драматичних творах, зокрема в драмі-казці “Микита Кожум'яка”, викликаний тим, що зображене може відбуватися в різних місцевостях.
“Микита Кожум'яка” дещо відрізняється від традиційної форми побудови драматичного твору, хоч і має його елементи. Має схожість і з казкою. Найперше тут діє казковий персонаж, наділений надзвичайною силою. Як і в казках, найбільшого напруження набуває розповідна частина твору, у якій описано битву за правду, справедливість, чесність.
Отже, а своїми жанровими ознаками, “Микита Кожум'яка” — це драма-казка.
Читання твору з коментарем.
- Як автор зображує ворогів?
- Який момент у казці, на вашу думку, є найбільш напруженим? Зачитайте його.
- Як ви гадаєте, особистий чи громадський інтерес змусив Микиту битися із Змієм?
- Чому Микита вирішив боротися із Змієм лише тоді, коли про це попросили діти?
- Чи знайшов Володимир героя серед своїх вояк? Хто зголосився
захистити батьківщину?
- Як минав двобій? Знайдіть описання в тексті,
- Хто переміг? Як ця непересічна подія назавжди увійшла в історію нашої країни?
V. Підсумок уроку.
Усно охарактеризувати Микиту Кожум’яку, князя, воєвод.
VI. Домашнє завдання.