Урок " О. Олесь. «Микита Кожум'яка»- драматичний твір на тему народної казки"

Конспект уроку

Тема: О. Олесь. «Микита Кожум'яка» драматичний твір на тему народної казки.

Мета: 

- ознайомити учнів з драмою-казкою Олександра Олеся «Микита Кожум'яка», з поняттям драматичний твір і його побудовою, поняттям гіпербола;

- розвивати навички виразного читання драматичних творів, читання за ролями; вміння визначати найнапруженіші епізоди;

- зацікавити історичним минулим українського народу; виховувати кращі людські якості, любов до рідного краю.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань, вмінь і навичок

Обладнання: зображення богатирів.

Хід уроку

I. Організація класу. 

II. Актуалізація опорних знань. (переказ тексту та бесіда за питаннями)

1. Творчість якого письменника ми вивчаємо?
2. Який твір його на сьогодні Ви прочитали? Чи сподобався він вам?
3. У якому стані була держава, коли на престол зійшов князь Ярослав Мудрий? Наведіть уривок з твору.
4. Спираючись на текст, розкажіть як Ярославу Мудрому вдалося досягти розквіту Київської Русі.
5. Чому Ярослав Мудрий не хотів воювати? Як це його характеризує?
6. Якими словами можна охарактеризувати князя?
7. Що заповідав своїм нащадкам Ярослав та чи дотрималися вони заповіту батька?
8. Хто такий богатир? (огляд ілюстрацій)

Богатир - оспіваний у народній творчості герой, хоробрий воїн, людина - велетень з надзвичайною силою і відвагою (створення «асоціативного куща»).

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

- Вступне слово вчителя.

Олександр Олесь, справжнє ім’я якого Олександр Кандиба народився 5 грудня 1878 року на Сумщині в селянсько-чумацькій сім’ї. З малечку він був дуже здібним і людяним хлопчиком. В 4 роки вже навчився читати, відбулося його перше знайомство з творами Т. Шевченка. В О. Олеся була спадкова пристрасть – рибальство. У батьківському роду була рибна традиція: дід О. Олеся – Федір Кандиба – торгував рибою, а батько працював на рибних промислах в Астрахані, де й втопився у Волзі, коли Олесю було 11 років. Олександр залишися з мамою і двома сестрами. В 1893 році він вступає до хліборобської школи, але жаги до знань не мав. Вчився аби закінчити. Саме в цій школі відбувся його творчий дебют – у рукописних журналах з’являються його перші вірші «Комета» та «Первоцвіт». Після школи стає слухачем вільних та безкоштовних курсів Харківського ветеринарного інституту і паралельно працює на скотобійні «Дарниця». Високу оцінку за свої твори він отримав від першої у царській Росії жінки-професора Олександри Єфименко, що спонукало його творити далі. Визначною подією у його житті стала поїздка до Полтави на відкриття пам’ятника Котляревському у 1903 році. Саме там він знайомиться та заводить хороші товариські відносини з Л. Українкою, Б. Грінченком, М. Коцюбинським. Знайомство з велетнями українського слова спонукало його перейти на написання творів тільки українською. В тому ж році він знайомиться зі своєю дружиною Вірою Свадковською, яка подарувала йому сина Олега Ольжича та вперше підписує твори Олесь. «Більшість творів писав у кав’ярнях та пивних чи дома вранці за чаєм. Писав на клаптиках паперу, часто їх губив, забував. …Не зносив банкети і свої власні ювілеї… В 1905 році в альманасі «Багаття» вперше публікуються його твори. Заводить міцну дружбу з О.Кобилянською та В. Гнатюком, знайомиться з І. Франком та П. Тичиною. Останній вважав Олеся своїм вчителем і наставником і навіть свою першу збірку посвятив Олександру Олесю. Після Жовтневої революції 1917 року змушений емігрувати, залишивши дружину і сина в Україні. Там він пише свої найкращі твори «Минуле України в піснях» та «Земля обітована». Віра Свадковська, залишився в Україні, ледве зводить кінці з кінцями, викладаючи в університеті. Син Олег в свої 22 роки стає наймолодшим доктором археології, але не зміг розділити радість з батьком, який проживав у Чехії. Коли розпочалась Друга світова війна, син Олександра Олеся стає учасником руху Опору. В 1944 році нацисти його схоплюють і закатовують у концтаборі Заксенгаузен. Перебуваючи в еміграції до кінця свого життя, поет вивчає чеську, французьку та німецьку мови. Листуючись з дружиною, він переконує її вивчати українську мову, висилає з-за кордону словники та збірники, написані українською. Між ними збереглися теплі відносини, хоча називали один одного вони лише на «Ви». Помер Олесь в Празі в 1944 році.

Ще з дитинства Олександра Олеся манив театр. Часом узимку, щоб подивитися якусь українську п’єсу, він долав двадцять верств. Це непереборне захоплення театром певним чином визначалося й обдарованням поета - він зіграв десятки ролей у самодіяльному театрі, створив цілу низку драматичних етюдів, тісно співпрацював з театральними діячами. У 20-30-х роках був чи не єдиним творцем української драматичної казки, корені якої сягають народної творчості. Він працював над інсценізаціями таких народних та літературних казок, як «Івасик-Телесик», «Лісовий цар Ох», «Лисичка, Котик і Півник», створював власні драми - казки. Усна народна творчість завжди була в й залишається невичерпним джерелом натхнення письменників. Ось і Олександр Олесь за мотивами народних казок, легенд, билин створив чудову драму - казку «Микита Кожум’яка». 

Народ складав про мужніх лицарів пісні, легенди, казки, у яких ці воїни мужньо боролися з ворогами - загарбниками, захищаючи рідну землю. Прагнули уславити Київську Русь, довести її могутність і велич. Пригадайте, яких билинних богатирів ви знаєте?

(Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня Никитич).

На сьогоднішньому уроці ми детально ознайомимося з драматичною казкою Олександра Олеся «Микита Кожум’яка», написаною за мотивами народних казок, переказів, билин; визначимо, які найкращі риси втілено в образі богатиря Микити; розкриємо особливості драматичного твору.

IV. Сприймання і засвоєння навчального матеріалу.

Основною ознакою драматичного твору є призначення його для театрального спектаклю. Текст драматичного твору складається з двох частин - мови героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів.

Крім цього драматичний твір має ще кілька суттєвих ознак:

- в драмі події відбуваються в теперішньому часі. На це вказують дієслова у формі

теперішнього часу;

- у драматичному творі майже немає описових елементів тексту, прямої мови, а про всі події читач дізнається з розмов дійових осіб. Слова дійової особи, з якими вона звертається до іншої дійової особи в драматичному творі називають реплікою.

- властива одна сюжетна лінія й головна подія, герої показані в критичний момент свого життя, а дії у творі стиснуті в часі;

- автор у драматичному творі майже непомітний. Він описує вигляд сцени, іноді додає короткі портрети дійових осіб або вставляє зауваження, наприклад, з якою інтонацією герой говорить, які рухи робить тощо. Такі додаткові зауваження й пояснення у драматичному творі автор називає ремарками. Ремарки завжди в тексті виділено іншим шрифтом. Вони допомагають творцям театральної вистави правильно зрозуміти, як поставити твір на сцені, а читачеві – уявити героїв та їхні дії, міміку, жести.

- драматичний твір поділяється на дії. Кожна нова дія відбувається в іншому місці або в ній беруть участь інші особи.

Народна казка “Кирило Кожум'яка” не поділена на дії, але можемо легко їх визначити. Поділ на картини у драматичних творах, зокрема в драмі-казці “Микита Кожум'яка”, викликаний тим, що зображене може відбуватися в різних місцевостях.

   “Микита Кожум'яка” дещо відрізняється від традиційної форми побудови драматичного твору, хоч і має його елементи. Має схожість і з казкою. Найперше тут діє казковий персонаж, наділений надзвичайною силою. Як і в казках, найбільшого напруження набуває розповідна частина твору, у якій описано битву за правду, справедливість, чесність.

   Отже, а своїми жанровими ознаками, “Микита Кожум'яка” — це драма-казка.

Читання твору з коментарем.

- Як автор зображує ворогів? 

- Який момент у казці, на вашу думку, є найбільш напруженим? Зачитайте його.

- Як ви гадаєте, особистий чи громадський інтерес змусив Микиту битися із Змієм?

- Чому Микита вирішив боротися із Змієм лише тоді, коли про це попросили діти?

- Чи знайшов Володимир героя серед своїх вояк? Хто зголосився

захистити батьківщину? 

- Як минав двобій? Знайдіть описання в тексті, 

- Хто переміг? Як ця непересічна подія назавжди увійшла в історію нашої країни?

V. Підсумок уроку.

Усно охарактеризувати Микиту Кожум’яку, князя, воєвод.

VI. Домашнє завдання.

• Дочитати твір, навчитися його переказувати;
• За бажанням намалювати ілюстрації до уривку з драми, який найбільше сподобався.