Урок "Значущі частини слова"

Про матеріал

Сформувати в учнів уявлення про основні значущі частини слова, їх особливості та взаємозв’язки; поглиблювати уміння дітей виділяти значущі частини слова; виховувати любов до рідної мови.

Перегляд файлу

Тема: Значущі частини слова, 5 клас

Мета: навчальна: сформувати в учнів уявлення про основні значущі частини слова, їх особливості та взаємозв’язки; поглиблювати уміння виділяти значущі частини слова; виховна: виховувати любов до української мови.

Обладнання: підручник.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ

Орг. момент.
Повідомлення теми, мети, завдання уроку.
Актуалізація опорних знань.

1). Перевірка домашньої вправи.

2). Робота біля дошки.

Визначити основу та закінчення в словах: черевички, тихесенького, письменник, пушок, криниченька.

IV. Сприймання і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Робота за підручником.

Слово вчителя.

Порядок розташування частин слова такий:

префікс корінь суфікс закінчення .

Основа — частина слова без закінчення, яка виражає лексичне значення слова, є спільною для всіх форм слова (сел-о, сел-а, сел-у, сел-ом).

Лише тільки з основи складаються незмінювані слова:

незмінювані іменники: манто, ситро, таксі, Марокко;
форми дієслова — інфінітиви: малювати, читати, будувати;
форми дієслова — дієприслівники: малювавши, читаючи, будуючи;
форми дієслова — безособові форми на -но, -то: намальовано, читано, побудовано;
прислівники: смачно, охайно, по-друге, натщесерце.

Незмінювані слова не мають ніякого закінчення: читати, солодко.

Закінчення — змінна значуща частина слова, що виражає його граматичне значення (рід, число, відмінок, особу, час тощо,) і слугує для зв’язку слів у словосполученні й реченні. Наприклад, у слові солянка закінчення |а| вказує на жіночий рід, однину, називний відмінок.

Закінчення мають усі змінні слова, хоча воно може бути нульовим, тобто таким, що не виражається звуком і не позначається літерою, але має певне граматичне значення: день (чоловічий рід, однина), написав (минулий час, чоловічий рід, однина).

Не мають закінчень незмінювані слова:

— прислівники (ніжно, увечері, зранку);

— дієприслівники (співаючи, переробивши);

— інфінітив дієслова (листати, знати);

— незмінювані слова іншомовного походження (поні, бюро).

Корінь слова — головна значуща частина, що містить спільне значення спільнокореневих слів (доля, доленька). Коренем слова є спільна частина споріднених слів, яка є носієм основного лексичного значення.

Увага! Треба відрізняти спільнокореневі слова від слів з омонімічними коренями.

Спільнокореневі слова – це слова, що мають спільний корінь, але відрізняються за лексичним значенням. (Літо- літній, літечко, влітку, літувати.)

Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня та слугує дія творення слів з новим лексичним значенням або відтінком у значенні: учити — учитель, учителювати).

Словоформа – коли відмінюємо слово за відмінками, числами, родами, тоді змінюємо форму слова. Тобто ми змінюємо лише закінчення слова, а основа залишається сталою. Наприклад: вода, води, воді, водою).

Префікс — значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів. У слові може бути кілька префіксів. Наприклад: пречудовий, якнайвищий.

Більша частина префіксів української мови є словотвірними, тобто допомагають утворювати нові слова.

Творча робота.

Завдання: до поданих групами слів дописати відповідні префікси: без-, роз-, від-. Чи змінилося від цього значення слів? Виділити префікси.

І. водний, звучний, зоряний, сумнівний, шумний;

ІІ. питати, танути, хитати, шукати, в’язати;

ІІІ. ділити, жити, звучати, тягти, дзвонити.

Робота біля дошки.

Завдання: згрупувати слова з однаковими префіксами і записати їх.

Вибілити, переколоти, привезти, висушити, пробігти, перерубати, вимісити, проїхати, прибігти, перепиляти, присунути, проскочити.

Творча робота.

До поданих слів дібрати споріднені слова з префіксами, виділити префікс, корінь, закінчення.

сад, квітка, мова, казка, ліс.