Тема: Значущі частини слова, 5 клас
Мета: навчальна: сформувати в учнів уявлення про основні значущі частини слова, їх особливості та взаємозв’язки; поглиблювати уміння виділяти значущі частини слова; виховна: виховувати любов до української мови.
Обладнання: підручник.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
ХІД УРОКУ
1). Перевірка домашньої вправи.
2). Робота біля дошки.
Визначити основу та закінчення в словах: черевички, тихесенького, письменник, пушок, криниченька.
IV. Сприймання і засвоєння учнями навчального матеріалу.
Робота за підручником.
Слово вчителя.
Порядок розташування частин слова такий:
префікс корінь суфікс закінчення .
Основа — частина слова без закінчення, яка виражає лексичне значення слова, є спільною для всіх форм слова (сел-о, сел-а, сел-у, сел-ом).
Лише тільки з основи складаються незмінювані слова:
Незмінювані слова не мають ніякого закінчення: читати, солодко.
Закінчення — змінна значуща частина слова, що виражає його граматичне значення (рід, число, відмінок, особу, час тощо,) і слугує для зв’язку слів у словосполученні й реченні. Наприклад, у слові солянка закінчення |а| вказує на жіночий рід, однину, називний відмінок.
Закінчення мають усі змінні слова, хоча воно може бути нульовим, тобто таким, що не виражається звуком і не позначається літерою, але має певне граматичне значення: день (чоловічий рід, однина), написав (минулий час, чоловічий рід, однина).
Не мають закінчень незмінювані слова:
— прислівники (ніжно, увечері, зранку);
— дієприслівники (співаючи, переробивши);
— інфінітив дієслова (листати, знати);
— незмінювані слова іншомовного походження (поні, бюро).
Корінь слова — головна значуща частина, що містить спільне значення спільнокореневих слів (доля, доленька). Коренем слова є спільна частина споріднених слів, яка є носієм основного лексичного значення.
Увага! Треба відрізняти спільнокореневі слова від слів з омонімічними коренями.
Спільнокореневі слова – це слова, що мають спільний корінь, але відрізняються за лексичним значенням. (Літо- літній, літечко, влітку, літувати.)
Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня та слугує дія творення слів з новим лексичним значенням або відтінком у значенні: учити — учитель, учителювати).
Словоформа – коли відмінюємо слово за відмінками, числами, родами, тоді змінюємо форму слова. Тобто ми змінюємо лише закінчення слова, а основа залишається сталою. Наприклад: вода, води, воді, водою).
Префікс — значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів. У слові може бути кілька префіксів. Наприклад: пречудовий, якнайвищий.
Більша частина префіксів української мови є словотвірними, тобто допомагають утворювати нові слова.
Творча робота.
Завдання: до поданих групами слів дописати відповідні префікси: без-, роз-, від-. Чи змінилося від цього значення слів? Виділити префікси.
І. водний, звучний, зоряний, сумнівний, шумний;
ІІ. питати, танути, хитати, шукати, в’язати;
ІІІ. ділити, жити, звучати, тягти, дзвонити.
Робота біля дошки.
Завдання: згрупувати слова з однаковими префіксами і записати їх.
Вибілити, переколоти, привезти, висушити, пробігти, перерубати, вимісити, проїхати, прибігти, перепиляти, присунути, проскочити.
Творча робота.
До поданих слів дібрати споріднені слова з префіксами, виділити префікс, корінь, закінчення.
сад, квітка, мова, казка, ліс.
Творча робота.
Доберіть до поданих слів спільнокореневі слова; утворіть від поданих слів їх форми.
Риба, мова, казка, ліс, сон.
Творча робота.
Скласти слова, будова яких відповідає поданим схемам.
VI. Підсумки уроку. Оцінювання.
VI Домашнє завдання.
§ __________, вправа _______.