Урок "Зображення відчуження особистості в новелі "Перевтілення". Образ Грегора Замзи:проблемність, символічність"

Тема: Зображення відчуження особистості в новелі «Перевтілення». Образ   

           Грегора Замзи: проблемність, метафоричність, символічність

Мета: розкрити образ Грегора Замзи, показати відчуження особистості 

          шляхом дослідницько – аналітичного методу, розкрити проблемність,

          метафоричність, символічність; розвивати уміння висловлювати власні 

         думки, критичне мислення, допомогти зрозуміти сенс назви новели й 

         центральної метафори; виховувати у школярів повагу до особистості,

         співчуття до людського лиха, милосердя, почуття відповідальності за    

         своє життя та ближнього.

Тип уроку: комбінований

Міжпредметні зв’язки: історія, мистецтво.

Обладнання: портрет письменника, текст новели «Перевтілення»,   

                       ілюстративний матеріал, презентація за матеріалом уроку,

                       відеоматеріал, медіазасоби

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

   Слово вчителя.

      Щоб краще збагнути суть твору Кафки « Перевтілення», треба добре знати життєвий шлях самого автора. Тільки детальне розуміння біографії Франца дасть змогу краще збагнути розкриття долі «маленької людини»  через твір « Перевтілення».

•                   Повторення біографії пропоную провести у вигляді гри «Ключові слова».

(На стікерах великими літерами написані слова та словосполучення, які можуть стати ключовими до теми «Життєвий шлях Кафки». Дібрати ті, які можна пов’язати зі створенням твору, до кожного словосполучення знайти  пояснення. Стікери:  «Релігія»,  «Самотність і відчуження», «Служба», «Європа ХІХ – ХХ ст.», «Пошуки любові», «Сердечний параліч», «Лабіринт життя» ). Один учень вибирає стікер і пропонує іншому однокласнику дати відповідь. Ланцюжком повторюємо біографію письменника.

Приблизні відповіді учнів.

1.               «Самотність і відчуження».

( Кафка народився в м. Празі в німецькомовній єврейській родині. Це була незаможна родина, не дивлячись на те, що Герман Кафка – батько майбутнього письменника, був комерсантом(мав невеличку галантерейну крамницю). Важка праця та сімейні негаразди вплинули на майбутнього письменника (смерть 2 братів, хвороби сестер). Хлопець потребував уваги, тепла, турботи, а відчував лише самотність і відчуження. Ніхто не переймався стражданнями сина. У сім’ї батько був деспотичним тираном, який своєю прискіпливістю та жорстокістю робив життя усіх мешканців нестерпним, а особливо сина Франца. Герман Кафка душив волю хлопця, позбавляв віри у свої сили, викликав почуття страху, ненависті та відрази до себе. Батько для сина став втіленням прогматичного світу, в якому Кафка задихався. «Немає у нього пристанища, немає даху над головою», - писала Мілена Єсенська).

2.«Європа ХІХ – ХХ ст.»

(Не тільки родинна атмосфера вплинула на Кафку, а й соціально – політична ситуація в Європі наприкінці 19 – початку 20 ст. Це був період підготовки до Першої світової війни, воєнні події, революційні рухи. Все це викликало в покоління відчуття тривоги, беззахисності. Не маючи душевного та соціального захистку, він вирішує зайнятися літературою. )

3.«Сердечний параліч».

(«Я відділений від усіх речей порожнім простором, через межі якого я навіть не прагну пробитися». «Сердечним паралічем» він найчастіше називав байдужість, що не залишає навіть щілинки для сумніву чи віри, для любовної відрази чи для відваги або страху перед чимось визначним. Він вважав, що він інший, що він існує ніби в інших вимірах, в іншій системі понять. І це і є сюжетом його життя – отже, його прози теж.)

4. «Лабіринт життя»

(Напруження в суспільстві зростало. Кафка в цей час виконував обов’язки дрібного чиновника зі страхування й займався літературною творчістю.«Для мене це було страшне подвійне життя, вихід з якого – божевілля». Такі настрої опановують ним настільки сильно, що від них уже немає захисту. І тоді з’являються записи, що говорять самі за себе: усе – ілюзія: родина, служба, друзі, вулиця; усе – фантазія, більш – менш близька, і дружина – фантазія; найближча ж правда тільки в тім, що ти б’єшся головою об стіну камери, у якій немає ні вікон, ні дверей».)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

      Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

      Нерідко фантастичність твору відволікає недосвідчених читачів від суті , але для тих, хто справді шанує філософські глибини творчості Кафки, цей твір досить цікавий і повчальний.

ІУ. Робота над темою уроку

Слово вчителя

      Шляхом пошуково – дослідницької діяльності ми повинні вирішити декілька проблемних питань.

• Ким, на вашу думку, є Грегор Замза після перевтілення: людиною чи комахою?
• Чому автор залишає героєві розміри  людини?
• Чи набуває зміст новели загальнолюдського значення?

1.Робота с текстом художнього твору.

• Яким ми бачимо Грегора Замзу до перевтілення?

(Пройшов військову службу, у той час був веселий та безтурботний. Спочатку працював дрібним конторником. Потім отримав посаду комівояжера. Утримував усю родину. Роздуми Грегора говорять про те, що йому ця робота не подобалася і тримався він її тільки заради родини, щоб віддати батьків борг. Для цього йому потрібно років 5 -6.

«Хай би я спробував так у свого шефа: миттю вилетів би з роботи. А втім, хтозна, може, мені було б і краще. Якби я не тримався місця через батьків, то давно б кинув його; пішов би просто до шефа й сказав би йому геть усе, що думаю».

Грегор був дуже відповідальним, ніколи не запізнювався, боявся втратити цю роботу, так як піклувався про родину. Мати говорить, що він весь час думає про фірму. Ввечері нікуди не виходить:  сидить з сім’єю і читає газету або вивчає розклад поїздів. Іноді розважається: вирізає лобзиком. Любить робити рамки. Грегор пишається тим, що забезпечує спокійне життя своїй родині.

Повірений спочатку характеризує його як спокійну, розумну людину. Але через те, що він не поїхав, змінює свою думку. Називає його впертим і говорить про те, що його становище на фірмі далеко не міцне. Останнім часом вони не задоволені його роботою. Грегор це заперечував, спираючись на угоди, укладені ним.)

- Що ж трапилося з Грегором Замзою?

(Одного ранку він перетворився на страхітливу комаху. Спина у нього була тверда, схожа на панцир. Живіт був рудий, дугастий, поділений на кільця. Два рядка лапок, таких мізерних супроти звичайних ніг безпорадно метлялися йому перед очима.)

-Як він реагує на метаморфозу, що з ним відбулася?

(Грегор спокійний, він не вірить в перетворення, вважає, що це йому здається. Сум на нього наводить дощ, а не зміни, що сталися з ним. «А що, коли б ще трохи поспав і забув усі химери»,- подумав він.

Герой вважає, що це перевтома. «Який важкий фах я собі вибрав! День у день дорога». Доводиться багато хвилюватися. Погана їжа, жахлива їзда.

«Отак щодня вставати вдосвіта, то можна зовсім отупіти. Людині треба висиплятися». Поступово спокій його полишає: він стає розлюченим через те, що не може встати з ліжка. Прагне знайти вихід із ситуації, навіть якусь мить згоден був позвати на допомогу батька та служницю. Під час розмови з повіреним хвилюється. Через деякий час знову стає спокійний.)

2.Покажіть зміни внутрішнього стану героя графічно(прийом «психологічний ландшафт»).

    Учні звертають увагу на те, що герой абсолютно спокійний, впевнений, що це тимчасове явище. Його напруга зростає в той момент, коли він не може встати з ліжка, відчинити двері –  він розлючений. Після невдалої розмови з повіреним він знову спокійний. Грегор ніби вірить в те, що все буде гаразд.

3.Перегляньте уривок з художнього фільму (прийом «Стоп кадр»)

 -  На вашу думку, як родина відноситься до Грегора?

 -   Як реагує  на жахливе перетворення героя?

(На перший погляд всі добре відносяться до нього. Переживають, цікавляться, що з ним трапилося. «Грегоре! Грегоре, гукнув батько. Що сталося?...»

«Грегоре!- почувся голос: це була мати. Лагідний материн голос.»

А крізь треті двері тихенько покликала сестра. «Грегоре, тобі погано? Може тобі, щось треба?»

Йому дійсно хотілося родинної підтримки, уже тоді, коли він відчиняв двері. «Якби вони всі гукнули йому, а надто батько й мати: «Сміливіше, Грегоре!», якби крикнули: «Крути дужче, крути!». Та він обійшовся без їхньої підтримки.

     Мати, побачивши Грегора, опустилася додолу посеред своїх спідниць, сховавши обличчя на грудях. Батько з ворожим виразом обличчя стиснув кулаки, наче хотів заштовхати його назад до кімнати, потім затулив очі руками і заплакав «аж йому затрусилися могутні груди».

Коли Грегор - комаха застряв у дверях, батько його добре турнув ззаду так, що він упав серед кімнати.

Сестра забезпечувала його їжею. Поступово Грегор  став в’язнем у своїй кімнаті. З кімнати винесли всі речі. Його боялися та ненавиділи. Батько жбурляв у нього яблука і т.д.)

3.Перегляньте уривок з  художнього фільму.

«Грегор не зважаючи на свій жалюгідний і бридкий вигляд, все ж таки член родини і його не можна трактувати як ворога, а навпаки, закони родини вимагають проковтнути огиду і терпіти, тільки терпіти».

  Грегор втратив рухливість, став, мов каліка. Перетворення для родини - сором. Його кімнату прибирали все гірше й гірше.

• Як сестра почала реагувати на брата – комаху?

(Прийом «Цитатна доріжка»)

«Я не хочу називати цю потвору своїм братом, я кажу лише одне: треба якось здихатися її».

«Його треба спекатися!» - крикнула сестра.

«Гляньте – но, вона здохла! Лежить і не кивається!»

«Вони були трохи заплакані».

4. Ситуативне моделювання геометричними фігурами «Грегор Замза та сім’я».                 У. Узагальнення і систематизація здобутих знань.

1. Бесіда (прийом «теоретична скринька»)

- Як ви вважаєте, яка головна проблема твору?

- Що таке символічність, метафоричність?

Метафора – перенесення ознак одного предмета чи явища на інший. Перетворення людини у комаху.

Символізм – таємна ідея, прихована у глибині всіх навколишніх явищ. Комаха – символ самітності.

 Автор говорить образами, тому, що мислить образами.

2. Постановка і розв’язання  проблемних питань.

3. Ситуативна вправа.

Створити модель долі сучасної людини, яка опинилася у ситуації, що нагадує символічну картину перевтілення.

УІ. Рефлексія (прийом «обмін думками»)

• Чи згодні ви з тим, що світ такий песимістичний, як його показав Кафка?

Слово вчителя

•                 Новела Кафки має основу притчі. Автор застерігає: людина не повинна бути відірвана від духовного світу, не повинна бути страждаючою, одинокою. Любов до  ближнього, добро – шлях до життя в гармонії.

УІІ. Домашнє завдання: написати есе та тему: «Що важче: бути комахою чи людиною?»