Урок "Звертання. Звертання поширені і непоширені"

Тема. Звертання поширені і непоширені. Роль звертань у реченні

Мета: поглибити знання восьмикласників про звертання, їх стилістичну роль у мовленні; розвивати вміння виділяти в реченнях непоширені й поширені звертання, правильно інтонувати речення зі звертаннями; формувати загальнопізнавальні вміння визначити спосіб морфологічного вираження звертань; удосконалювати творчі вміння складати речення із звертаннями за опорними словами, за моделями, використовувати їх в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і пошану до Батьківщини.

Правопис: розділові знаки в реченнях зі звертанням.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів – прислів’їв і приказок.

Граматика: способи морфологічного вираження звертань.

Культура мовлення і стилістика: додержання правильної інтонації в реченнях із звертанням.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь сприймати й відтворювати висловлювання типу розповіді з використанням речень із звертаннями.

Міжпредметні зв’язки: література, музика.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: підручник, картки, магнітофон, презентація.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Визначення  емоційної готовності учнів до уроку.

Перед вами на парті лежить малюнок квітки. Напишіть, будь ласка, у кожній пелюсточці своєму сусідові по парті побажання щодо нашого уроку.

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдання уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Лірична хвилинка. Д.Білоус «Слова покличні – прості й величні».

В джерелах слова – душі криниця,

а рідна мова – як чарівниця.

Дивися – в кличнім простім відмінку:

“Ой не стелися, зелен барвінку...”

Одвертий кличний – немов дитинний,

музичний, звичний та ще й гостинний.

Звертання щире, душевне, щедре –

Василю, Павле, Іване, Петре!

І так сердечно, і так ласкаво –

Наталю, Лесю, а чи Любаво!

А найсвятіше душа приємле –

моя Вкраїно, кохана земле,

ти, сивий Дніпре, і ти, Дунаю, –

миліших серцю звертань не знаю.

ІV. Актуалізація опорних знань учнів.

Лінгвістична розминка «Так-ні»

•     Звертанням називається слово чи словосполучення, за допомогою якого звертаються до чогось чи когось.
•     Звертання виражається будь-якою частиною мови.
•     Іменники, котрими виражаються звертання, стоять у  Р.в.
•     При звертанні найчастіше вживаються коми.
•     Звертання у реченні може займати будь-яке місце.
•     Звертання найчастіше виступає підметом.

V. Повторення й узагальнення теоретичних положень з теми

      Колективна робота з текстом

► Прочитати виразно текст, дотримуючись особливостей інтонації при  звертанні. З'ясувати стиль і тип мовлення, жанр висловлюван­ня. Описати обставини й умови використання цього тексту. Чому автор називає мову стражденницею, великомученицею?

 Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути зеленому вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово наша! Передчасно постаріла, посивіла, змарніла, на хресті мук розіп’ята, за ребро на гак повішена дітьми-покручами. Стражденнице, великомученице! Матір Божа наша, в сибіри й на колими погната, в соловецьких ямах згноєна, за моря й океани розвіяна, голодомором викошена, лютим чоботом розтоптана, стона­дцять раз розстріляна, чорнобильською погибеллю засіяна!

Прости ж їх, рідна! Прости гріхи їхні вільні й невільні, прости той чорнобильський плід і те дике зілля, що густо вродило на нашому трагічному лану. І прости цю велестражденну землю (К. Мотрич).

VІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу підручника.

- Що нового дізналися?

2. Учитель.  Пісне, ти серце народу, його душа, його крила. Витворена народом,  пахнеш ти травневими дощами, лютневими снігами, теплом маминих рук, торкаєш найтонші  струни людської душі, впливаєш на наші почуття…

Гра «Впіймай слово». Звучать фрагменти пісень, у яких треба «зловити» звертання.

Пісні: «Пісня про рушник», «Пісня про матір», «Лебеді материнства», «Вечірня пісня», «Києве мій», «Чом, чом, земле моя», «Україно».

3. Диктант-відновлення

Відновити прислів’я, дібравши слова із довідки і поставивши їх у кличному відмінку.

Терпи…отаманом будеш. Хвали мене…бо до вух роздеру. Мовчи…дістанеш паляничку. Їж…мати ще підкине. Хапай, …, поки тепле. На тобі…що мені негоже.

Довідка: козак, моя губонька, язичок, Мартин, Петро, небіж.

4. Інформаційна хвилинка

На форму вибору звертання значний вплив мають національні традиції.

Шанобливо-ввічливе звертання пане існує в українській мові із XIV ст.  Спочатку  воно існувало як офіційне звертання до високопоставлених привілейованих верств суспільства. Пізніше узвичаїлося як ввічлива форма звертання до людей незалежно від їх соціального стану. У свідомості попередніх поколінь слово «пан» мало негативне значення. Насправді слово Пан у грецькій міфології означає "покровитель усієї природи; господар".

Звертання добродію (добродійко, добродії) вважають давньою почесною назвою осіб, що роблять добро. Як етикетне звертання існує з XVII ст. Поширене було здебільшого на сході України.

Звертання товаришу з'явилося в українській мові наприкінці XIX-початку XX ст. і використовувалося в значеннях "1. Людина, зв'язана з ким-небудь дружбою. 2. Людина, ідейно зв'язана з іншими людьми". У радянський час це слово витіснило всі інші звертання, ідеологізувалося і функціонувало для називання соратника по партії.

5.Графічний диктант

1. Моя Вітчизно дорога яка в тобі горить снага. (А.Малишко)

2. Глянь оком щирим о Божий Сину на нашу землю, на Україну.(О.Закидальська)

3. Благословенний будь мій краю (Д.Павличко)

4. Скажи Україно скажи моя мила звідки могутність незламна твоя?

  (М. Нагнибіда)

5. Життя моє Дозволь тебе любити. (А. Стеценко).

6.Робота в групах

І група. Творче моделювання

Складіть зі словами прості речення,  у яких подані слова виступали б то звертанням, то підметом.

Народ,  земля.

ІІ група. Творче конструювання

Скласти речення зі звертаннями з поданих слів, розставити і пояснити розділові знаки.

1. Рідна у нас наша одна Батьківщино, ти ж! (М. Сингаївський)

2. Зішли і Україні щастя Боже і долю! (Ю. Шкрумеляк)

3. Хай Україно пісня  злітає як птах твоя у блакить (Ф.Пантов)

ІІІ група. Дослідження-трансформація

Записати речення, змінюючи місце звертання. Пояс­нити особливості інтонації кожного речення.

1. Мамо рідненька, прийми мої привітання. 2. Відроджуйся і роз­квітай, рідна мово. 3. Друже, розпочнімо гарну працю.

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Виконання тестових завдань.

1. За будовою звертання бувають:

а) прості і складні;

б) односкладні і двоскладні;

в) поширені і непоширені. 

2. Знайдіть речення із звертанням:

а) Відлетіли сірі гуси, в лісі осінь вже гуде (М. Стельмах);

б) Мій дід теж Матвієм звався (М. Стельмах);

в) Балакай, пане Свириде, побачиш, що з того вийде (Нар тв.).

3. Знайдіть речення із поширеним звертанням:

а) Візьміть мене хмари на крила свої. ( О.Олесь )

б) Не шуміть ліси зелені! Спати йдіть вітри студені! (О.Маковей )

в) Не шуми ти луже. (В.Сосюра ) 

4. Знайдіть речення, в якому звертання стоїть в середині:

а) Дзвінко бийте, ковалі! (П. Тичина);

б) Мовчи, язичку, дістанеш паляничку (Нар тв.);

в) Нарешті я догнав тебе, царівно! (І. Кочерга).

5. Знайдіть речення, в якому звертання стоїть в кінці:

а) Гей, рицарю жадібний, стережись! (М. Бажан);

б)           Розмахніться дужче, теслі! (П. Тичина);

в) Коли б ти, нічко, швидше минала (Л. Українка).

6. Знайдіть неправильно записане речення:

а) Ти ж куди, Оксано, проти ночі? (М.Стельмах)

б) Ким хочеш бути хлопчику в житті? (М.Рильський)

в) Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно. ( В.Сосюра )

VІІІ. Підсумок уроку

ІХ. Домашнє завдання на вибір

Скласти 5 речень із «найдорожчими» для вас словами-звертаннями.

Виписати з творів художньої літератури 5 речень зі звертання­ми.

Складіть лист, адресований українцям.