23 квітня о 18:00Вебінар: Шкільна територія як об'єкт STEАM-дослідження

Уроки - розвитки мовлення "Рідне місто"

Про матеріал
Дані уроки про особливі місця міста Білгорода-Дністровського. Учні знайомляться з легендами та історією рідного міста.
Перегляд файлу

Уроки розвитку мовлення про рідний край для 8 класу

Тема. Розвиток мовлення. Контрольний письмовий стислий переказ  розповідного тексту   з елементами опису місцевості в художньому стилі  (за складним планом)

 

Мета:

  •               перевірити вміння восьмикласників писати перекази розповідного тексту з  елементами опису місцевості;
  •               удосконалювати вміння  працювати над складним планом;
  •               з'ясувати  рівень мовної грамотності, вміння висловлювати свої думки;
  •               розвивати  культуру усного та писемного мовлення, мислення, увагу, емоції;
  •               виховувати  любов до рідного краю.             .

Обладнання: текст переказу, ілюстрації до твору

 

Перебіг  уроків

І. Організація класу

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів, визначення мети, завдань уроку, послідовності роботи, повідомлення про вид переказу.

 

ІІІ. Робота над переказом

1.Читання тексту вчителем

 

       Одного дня бурлаки примітили серед рівного степу високу синю смугу; то був високий бессарабський берег по той бік Дністровського лиману. Та синя смуга все наближалась до їх, ніби висовувалась з-під землі. Вже було видко гори, вкриті лісом, а між горами глибокі долини та яри. Вже на горах забілів Акерман з церквами та садками. Бурлаки зійшли на крутий берег над лиманом і стали над кручею: перед ними заблищав широкий лиман. Сонце високо стояло на небі. Хоч була рання весна, але надворі було вже гаряче, як серед літа. З лиману повіяло холодком. Картина за лиманом була дуже пишна. Гори неначе поламались та порепались балками до самого долу. І гори і круті балки зеленіли свіжою весняною травою. Акерман був розкинутий на горах і ніби виставив напоказ проти сонця свої біленькі хати, закидані садками та виноградниками. Над самим лиманом стояла давня генуезька твердиня з високими, довгими, темними стінами з визубнями й зазубнями зверху. Поверх стін, порослих зеленим бадиллям, стриміли високі башти.

         Муровані стіни з баштами ніби виходили просто з води, а в воді одбивались такі самі стіни й башти, неначе хотіли впасти в глибоку синю безодню. На горах біліли й блищали бані церков, шпичасті верхи дзвіниць. Увесь височенький зелений берег з садками, церквами одбивався в воді, як у дзеркалі, а над горами синіло, мов густа синька, пишне південне гаряче небо. Дністро вливався в закруглений лиман, неначе вилазив з зелених густих очеретів та ситників, що звуться там чагарями.

          Зелені, як пух, чагарі тяглись по обидва боки Дністра й понад лиманом широкою смугою. Між ними подекуди блищали озера, а над озерами й чагарями високо піднімались гори, вкриті лісами. Блискучий лиман розливавсь вшир на вісім верстов, мов розтоплене скло. Той край за лиманом здавався зеленим раєм після рівного нудного порожнього степу.

       — Постривайте ж, хлопці, — сказав швидкий Корчака, — хоч за лиманом край трохи вольніший, але й туди вдень не можна їхать, бо й там є станові. Треба діждатись ночі. Лягаймо спати, бо цієї ночі буде нам багато роботи. Та готуйте гроші, коли хочете приписатися до будь-якого села.

         Наші бурлаки знайшли глибоку балку, пополуднували і полягали спати. Ввечері, як почало смеркать, Корчака побудив бурлак, і вони всі пішли до перевозу, де стояли човни.

        На Бассарабії не було такої панщини, як на Україні. Люди одробляли панам за поле, але пани не мали права продавати й купувать людей. Бессарабські пани з великою охотою приймали на свої землі українських утікачів, бо в їх було землі багацько, а людей мало. Сюди втікали за часів панщини українці з Поділля, з Київщини, з Херсонщини і навіть з-за Дніпра, з Полтавщини. Вони оселялись в Акерманщині, в Бендерщині, і навіть між молдаванами скрізь по Бассарабії. В Акерманщині всі нові села ділились на посади; в кожному посаді був пристав, цебто поліція, й староста з писарем, замість волосного голови. Народ приписувавсь в міщани, бо в Акерманщині панщанних селян не було. Пристави, як і всяка поліція, таки добре обдирали українських бурлак, котрі хотіли оселитись в акерманських посадах (За повістю Івана Нечуя-Левицького «Микола Джеря»).

 

2. Словникова робота

 З'ясування значення вжитих у тексті переказу слів: бурлаки, діл, верства, Акерманщина,  Бендерщина,  Бассарабія.

 

3. Аналіз структури тексту

1.  З’ясувати тип і стиль мовлення тексту.

2. Які типи мовлення наявні в тексті?

3. Які види описів вам відомі?

4.  Як створює пейзаж письменник?

 

4.Бесіда за змістом тексту

1. Що примітили бурлаки серед рівного степу?

2. Яка пора року згадується в тексті?

3. Яким постає Акерман перед подорожніми?

4. Як зображено генуезьку твердиню?

5. Чим здавався бурлакам той край за лиманом  після рівного нудного порожнього степу?

 

5. Повторне читання вчителем тексту по частинах і робота над планом, запис плану. Підберіть назву до поданого тексту.

 

6. Заключне, цілісне читання тексту

 

 7. Підготовка чорнового варіанту переказу

- Як написати стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі

1. Прочитати або прослухати текст, який необхідно переказати стисло.

2. Визначити тему й основну думку висловлювання.

3. Вдуматися в тему, пропоновану для стислого переказу.

4. Виділити з тексту основну інформацію.

5. Продумати композицію переказу, тип мовлення.

6. Зробити тематичні виписки.

7. Самостійно скласти план переказу.

8. Виписати художні засоби, що допомагають авторові описати місцевість.

9. Дібрати слова та речення для зв’язку частин тексту.

 

 8.  Самостійний письмовий переказ прочитаного

 

9. Редагування виконаної роботи

 

10. Переписування учнями переказу начисто

 

11. Зачитування 2-3 робіт за вибором учителя, колективне обговорення якості переказу з погляду змісту і мовного оформлення, відповіді на запитання.

 

VI. Підбиття підсумків уроків

  Інтерактивна вправа «Мікрофон»

- Чи справдилися ваші передбачення?

 

VII. Домашнє завдання

 

  1. Теоретичний матеріал   підручника (ст. )  і вправа  №    .
  2. Виписати з  повісті Івана Нечуя-Левицького «Микола Джеря» 5 складних речень, одна або обидві частини яких є односкладними  простими реченнями. Зробити синтаксичний розбір двох складених речень.

 

 

 

 

 

Тема. Розвиток  мовлення. Контрольний вибірковий усний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису пам’яток історії та культури (за складним планом)

 

Мета: 

  •                 удосконалювати вміння учнів відтворювати почутий текст;
  •                 учити точно викладати свої думки;
  •                 розвивати культуру писемного мовлення, мислення;
  •                 сприяти збагаченню словника;
  •                 удосконалювати навички самостійної роботи;
  •                 виховувати повагу до історичних пам’яток рідного краю.

Обладнання:  текст для переказу, ілюстрації до твору.

 

Перебіг уроку

 

 І.   Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

1)   Перевірка письмового завдання.

2)   Фронтальне опитування.

3)   Перевірка індивідуального завдання.

 

 ІІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроків

Завдання й запитання до учнів.

З’ясуйте лексичне значення слів «пам’ятка», «пам’ят­ник». Що в них спільного, а що відмінного?

 

 ІІІ.  Робота над переказом

 

  1.              Читання тексту для переказу вчителем

                           Білгород-Дністровська фортеця

В усі часи твердиня захоплювала, дивувала своєю могутністю та неприступністю. Збудована на високім скелястім березі Дністровського лиману з місцевого каменю — вапняку, фортеця у плані являє собою неправильний багатокутник площею близько 9 гектарів. Піднявшись на бічний майданчик мурів, можна обійти фортецю периметром та ознайомитися з архітектурними особливостями захисної лінії. Протяжність її захисних мурів, завтовшки 1,5 —5 м, становить близько 2,5 км, висота мурів і башт — від 5 до 15 м. З півночі фортецю омивають води лиману, а з решти трьох боків її оточує глибокий рів, вирубаний у скелі. Первісно рів, завглибшки близько 20 м та завширшки 14 м, у разі необхідності заповнювався водою. Через нього до головного входу у фортецю — Кілійської брами — перекидався підйомний міст. Сьогодні тут розмістились численні ятки з сувенірами, а при вході до фортеці, якщо ви не загарбник, ваш гаманець не дорахується певної суми.

У фортечні мури було вбудовано 26 (за іншою інформацією — 34) веж, деякі з них збереглися донині і пов’язані з давніми легендами та переказами. Так, наприклад, одна з башт носить ім’я Овідія. Переповідають, що саме місто Білгород стало прихистком для римського поета-вигнанця Овідія, на честь якого й названо вежу. Але це не більше, ніж легенда, адже Овідій відбував покарання у містечку Томи, що є районом нинішньої Констанци, де згодом була виявлена його могила.

Овідієва вежа має й другу назву — Дівоча. Про виникнення цієї назви існує така легенда.

У молдовського господаря Олександра Доброго буцім-то була донька — принцеса Тамара. Жорстока принцеса оточила себе розбещеною прислугою і, користуючись відсутністю батька, який часто очолював походи на битву з ворогами, грабувала навколишні поселення. Одного разу, коли Олександр зібрався у новий похід, Тамара попросила в нього грошей — нібито на будівництво монастиря. На таку справу батько не відмовив. Отримавши гроші, Тамара наказала з усього князівства зігнати людей до Білгорода. Проте не дім для божих слуг насправді задумала споруджувати доня. Над лиманом незабаром виросла могутня фортеця, до якої перебралася Тамара з челяддю, оголосивши себе незалежною царицею. Відтоді розбійницькі набіги здійснювалися з фортеці. Пограбування та пожежі знелюднили навколишні міста і села. Чутки про жорстоку царицю-самозванку поширились далеко за Дністер та Дунай, навіть за Чорне море. Й ось повернувся з походу Олександр Добрий. Замість монастиря він побачив твердиню, але найбільшу прикрість батько мав з того, що володаркою цих неприступних мурів виявилася його дочка-зрадниця. Засумував батько і зрікся Тамари, прокляв її та звелів ув’язнити до вежі, аби стражданнями і смертю спокутала вона свої гріхи. Тільки-но батьківські прокльони донеслися до темниці, донька одразу заснула вічним сном. Сплячу і внесли її до вежі, названу відтоді Дівочою. Далі легенда переповідає, що Тамара може прокинутись, якщо з’явиться лицар, який подвигами своїми спокутує її провину і візьме принцесу собі за дружину.

 Проте минули сторіччя, а лицар не прийшов і не прокинулась Тамара. Ця поетична вигадка говорить про те, що нарузі над народом, зраді, клятвопорушенню ніколи не було й не буде прощення.

 

2.   Бесіда за текстом

 До якого типу мовлення належить текст?

 Який стиль цього тексту? Доведіть свою думку.

 Які тема та головна думка висловлювання?

 

3.   Словникова робота

З’ясуйте значення вжитих у тексті слів: лиман, ятка,брама. Доберіть синоніми до слів: прихистком, прислугою, знелюднили, донеслися .

 

4.   Повторне читання тексту для переказу вчителем

 

5. Самостійне складання плану тексту

Пам'ятки «Як працювати над стислим переказом».

1) Прочитайте текст, визначте тему та головну думку.

2) Встановіть адресата і мету висловлювання.

3) Виділіть частини тексту (основні і другорядні).

4) З'ясуйте, які частини можна усунути, а які об'єднати, узагальнити.

5) Складіть план стислого переказу.

6) Доберіть узагальнюючі слова і речення.

7) Стисло викладіть кожну частину.

 

6.   Складання усного переказу учнями

 

7.   Самостійна робота учнів над письмовим переказом

 

  ІV.  Підсумки уроків

Заключна бесіда.

— Чи впоралися ви з роботою?

— У чому відчули труднощі?

— Як ви їх подолали?

 

V.         Домашнє завдання

1. Теоретичний матеріал   підручника (ст. )  і вправа      .

2. Виписати з  книги В.С.Місюка «Легенди Бессарабії»  8  односкладних  простих речень. Зробити синтаксичний розбір двох  речень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Контрольний диктант за І семестр.

Мета: 

  •                 з’ясувати рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності;
  •                 удосконалювати вміння застосовувати тео­ретичні знання на практиці;
  •                 розвивати орфографіч­ну пильність, слухову пам’ять;
  •                 виховувати самостійність, вміння застосовувати набуті знання на практиці.

Обладнання: текст диктанту, ілюстрації до тексту.

 

Перебіг уроку

 

  1. Оголошення теми й мети уроку

 

  1. Мотивація навчальної діяльності школярів

 

  1. Основний зміст роботи

Написання учнями контрольного диктанту

Парасковія криниця

Церква Іоанна Сучавського - підземна церква побудована над криницею, де, згідно з легендою, був страчений православний купець Іван з Трапезунда.

            Іоанн, який торгував в Акермані, за наказом посадника Золотої Орди був замучений через  відмову прийняти мусульманство.

            Купця піддали жорстоким тортурам.  Вночі сталося чудо - місце страти освітилося.

            З того часу святий вважається покровителем торговців, а джерело на морському узбережжі, яке часто відвідував купець, було назване його ім'ям.

               Вода з цього джерела вважається цілющою, скуштувати її життєдайну силу приїжджають віруючі з усіх околиць.

              Це джерело в народі ще називають "Парасковія криниця" на честь дівчини, яка не хотіла бути наложницею градоначальника. На її благання  камінь під нею розійшовся і прийняв дівчину, а на цьому місці забило джерело з холодною та цілющою водою.

              Пам'ятник дуже своєрідний, не має аналогів в архітектурній спадщині України.

 

IV. Підбиття підсумків уроку

Заключна бесіда.

– Чи впоралися ви з роботою? У чому відчували труднощі? Як ви їх подолали?

– Що нового ви дізналися на уроці?

 

V. Домашнє завдання

Скласти картки-опитувальники для однокласників з теми «Сло­восполучення і речення».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
До підручника
Українська мова 8 клас (Ющук І.П.)
Додано
20 лютого
Переглядів
64
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку