Уроки для сталого розвитку. Досвід роботи.

Організація навчальної діяльності на уроках для сталого розвитку * з досвіду роботи вчителя біології, основ здоров’я та курсу Уроки для сталого розвитку Морозової Любові Миколаївни

Павлоградська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 Уроки для сталого розвитку Захист дослідницьких робіт

Мы не унаследовали Землю у наших родителей – мы взяли ее в долг у наших детей. (В.И. Вернадский)

Сталий розвиток «Сталий розвиток» – це такий розвиток суспільства, який задовольняє потреби нинішніх поколінь і не ставить під загрозу можливості наступних поколінь задовольняти свої потреби». Звіт Комісії ООН під керівництвом Гро Харлем Брутланд, 1987 р. Сталий розвиток відноситься до моделі людського розвитку, в рамках якої використання ресурсів спрямоване на задоволення людських потреб з одночасним забезпеченням сталості природних систем та навколишнього середовища, щоб ці потреби могли бути задоволені не тільки для нинішнього, а й для майбутніх поколінь. Сталий розвиток вимагає чіткого підходу до використання ресурсів. Такий підхід пов'язаний з нашою здатністю розумно використовувати, створювати і фінансувати ресурси, що становлять основу нашої економіки.

Глобальні цілі сталого розвитку

Концепція сталого розвитку Виділяють 4 рівні сталого розвитку: індивідуальний, локальний, національний, глобальний. Основними принципами сталого розвитку є: - повага і турбота до всіх живих співтовариств; - поліпшення якості людського життя; - збереження життєздатності і розмаїтості Землі; - забезпечення сталого використання відновлюваних ресурсів; - мінімізація виснаження невідновлюваних ресурсів; - зміна індивідуальних позицій і діяльності. Таким чином, концепція сталого розвитку відбиває розуміння тісного взаємозв’язку екологічних, економічних і соціальних проблем людства і того факту, що вони можуть бути вирішені лише комплексно, за умови тісної співпраці і координації зусиль усіх країн світу.   Сталий розвиток ставить питання про мету існування людини і суспільства, вимагає перегляду взаємовідносин між людиною і природою, а також соціальної справедливості і рівності.

Сталий розвиток в Україні Україна задекларувала своє бажання перейти на шлях до сталого розвитку ще на Конференції ООН з довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро у 1992 р., підписавши Декларацію з навколишнього середовища і розвитку та Порядок денний на XXI століття. Пріоритетні напрями діяльності «Живої планети»: стале споживання стала енергетика сталий спосіб життя і освіта стале виробництво сталі закупівлі сталий розвиток населених пунктів

Освіта для сталого розвитку. У березні 2005 року Україна стала однією з 55-ти країн, які підписали документ ООН «Стратегія освіти для сталого розвитку». Пропонований курс реалізує завдання освіти для сталого розвитку і забезпечує дотримання Україною відповідних міжнародних зобов’язань. Основні засади світової стратегії сталого розвитку в галузі освіти: освіта здійснюється протягом усього життя людини та є невід’ємною частиною процесу загальної освіти; вона не повинна обмежуватись системою формальної освіти; у межах формальної освіти на всіх рівнях бажано поступово досягти міждисциплінарності; виховувати свідомих членів суспільства на розумінні взаємозв’язку і взаємозалежності людини і природи, усвідомленні необхідності збереження глобальної рівноваги та причетності кожного до проблем навколишнього середовища; забезпечити розповсюдження знань, умінь, навичок для прийняття рішень. Основна ідея «Уроків для сталого розвитку» полягає у реалізації у навчально-виховному процесі та житті учнів основних принципів сталого розвитку – забезпечення зрушень у їх звичках, поведінці та стилі повсякденного життя, спрямованих на раціональне ставлення до використання ресурсів планети й їх свідоме заощадження. Такий спосіб життя дітей і дорослих передбачає певні дії в домашньому господарстві, школі та місцевій громаді для: розумного споживання енергії та води; зменшення марних витрат сировини; зменшення викидання сміття; збільшення частки екологічних продуктів у щоденних покупках; зміцнення власного здоров’я. Психолого-педагогічні і методичні основи освіти для сталого розвитку ґрунтуються на інноваційних ідеях педагогіки «емпауермент», концептуальними засадами якої є надання учням свободи вибору форм і способів діяльності.

Структура курсу 8 кл. Тема 1. Вступ - 2 Зустрічі Тема 2. Сміття - 4 Зустрічі Тема 3. Вода - 4 Зустрічі Тема 4. Енергія – 4 Зустрічі Тема 5. Стосунки – 4 Зустрічі Тема 6. Покупки – 4 Зустрічі Тема 7. Здоров’я – 4 Зустрічі Тема 8. Рослини – 4 Зустрічі Тема 9. Новий стиль мого життя 9 (10) кл. Тема 1. Вступ - 2 Зустрічі Тема 2. Повітря - 3 Зустрічі Тема 3. Вода - 3 Зустрічі Тема 4. Енергія – 3 Зустрічі Тема 5. Харчування – 3 Зустрічі Тема 6. Відходи – 3 Зустрічі Тема 7. Економіка – 3 Зустрічі Тема 8. Суспільне життя – 3 Зустрічі Тема 9. Здоров’я – 3 Зустрічі Тема 10. Взаємовідносини – 3 Зустрічі Тема 11. Навчання – 3 Зустрічі

Організація навчального процесу Курс має усталену архітектоніку: вступна частина (2 уроки); тематичні блоки (по 3 уроки-зустрічі у кожному); заключна частина (урок). На початку проводять два вступні уроки, на яких учні ознайомлюються із його метою і завданнями, основними поняттями та способами роботи; створюють команди, визначають лідерів тем. Кожна тема курсу вивчається на трьох зустрічах і здійснюється відповідними методами. Перша зустріч – мотиваційно-організаційна. Її організовують у формі уроку, на якому учні усвідомлюють актуальність теми. Для цього використовують різні способи і прийоми мотивування (у тому числі кількісний і якісний аудит). Друга зустріч – практична. На уроці учні представляють результати власних проектів-досліджень та, працюючи у групі, ознайомлюються зі шляхами розв’язання проблеми, обирають дії, які реалізуються у позаурочний час. Третя зустріч – підсумкова за темою. Відбувається у формі обговорення набутого досвіду та результатів досліджень, їх узагальнення. Учні об’єднуються у групи для виготовлення творчого продукту щодо екологічно свідомих звичок і стилю життя. Після опрацювання всіх тематичних блоків проводяться заключний урок «Новий стиль мого життя», під час якого учні узагальнюють набутий досвід екологічно доцільної діяльності, демонструють батькам, учням інших класів та представникам громади свої досягнення.

Організація навчального процесу Об’єднання в екокоманди за допомогою жеребкування. Знайомство між собою за допомогою гри “Приховані скарби” (у кожної людини є щось чим вона пишається і що може стати скарбом для всієї команди). Визначення теми (шляхом жеребкування). Назва екокоманди. Девіз. Розподілення обов’язків (лідер теми, дослідники, збирачі інформації). Дослідження починається з вивчення теоретичної інформації з теми. Обов’язковою умовою є практична частина , особистий внесок. Презентація творчого продукту.

Робота учнів в малих групах Протягом навчального року учні працюють у малих групах по 5–6 осіб – екокомандах. Об’єднання в екокоманди відбувається шляхом жеребкування. Діти сідають групами, поряд, детальніше знайомляться один з одним – виявляють спільні риси. Учні далі працюватимуть над темою, котру також обирають шляхом жеребкування. Пропонується розподілити обов’язки серед членів команди: лідер теми, секретар, спікер, редколегія. Кожна команда надалі буде вести своє портфоліо, де буде внесено назву, девіз, список учасників екокоманди, список скарбів учнів (гра «Приховані скарби»), теоретичні матеріали з теми та практичні дослідження. Таким чином, портфоліо команди – наробітки для майбутнього проекту. По завершенню вивчення теми, після захисту досліджень, знову відбувається жеребкування, змінюється склад екокоманд, обирається нова тема, відбувається новий розподіл обов’язків серед учасників (при цьому вчитель рекомендує дітям змінити ролі), робота продовжується.

Організація роботи учнів Діяльність учителя й учня на уроках курсу має свої особливості. Передусім вона базується на інтенсивній та взаємоприйнятній співпраці з учнями. Потенціал змісту курсу щодо розвитку навчально-пізнавальної самостійності школярів забезпечується виконанням учителем особливих функцій, а саме: пропагандиста і агітатора (долучає учнів до діяльності, мотивує, надихає, підтримує, заохочує, спрямовує до реалізації поставленої мети); носія інформації (володіє знаннями та вміннями в кількох галузях, надає індивідуальні та групові консультації); радника (допомагає учням знайти оптимальний напрям діяльності відповідно до їхніх психологічних, соціальних, піз- навальних потреб); керівника (організовує діяльність учнів, створює для неї відповідні умови, забезпечує необхідними ресурсами, підтримує контакт з батьками та іншими учасниками освітнього процсу); координатора (допомагає учням виконувати роботу відповідно запланованому, сприяє налагодженню контактів між усіма учасниками екокоманди, підтримує зворотній зв'язок); експерта (аналізує процес і результати виконаного).

Підтримка від вчителів школи Добре, коли у колективі педагогів знаходяться вчителі-ентузіасти, які надаватимуть кваліфіковані консультації учням та будуть супроводжувати екокоманди протягом всього дослідження, до підсумкового заходу – захисту проектів. Відбувається зв’язок між учнями та вчителями різних предметів та між колегами-вчителями, безпосередньо. У такому випадку дійсно можна стверджувати, що школа задіяна у Міжнародному освітньому проекті «Освіта для сталого розвитку». Презентація проведеного дослідження. Виступ вчителя-консультанта Пиляєва Олександра Васильовича

Що собою являє проект екогрупи? Це – друкована робота, головними частинами якої є – Вступ, Теоретична частина, Практична частина, Висновки, Рекомендації, Список джерел інформації, Додатки. У Теоретичній частині описуються основні засади з теми, у Практичній – дослідження (аудити, особисті дії, експерименти), просвітницька діяльність. Важливою віхою є рекомендації, особливо коли вони підкріплені учнівськими спостереженнями. У науковому дослідженні використовуються різноманітні методи – спостереження, порівняння, математичний аналіз, побудова діаграм, графіків, тощо. Наглядно використані методи групи мають можливість демонструвати у презентаціях на захисті проектів.

Пізнавальні екскурсії Розширити кругозір учнів, наштовхнути їх до нових ідей допомагають пізнавальні екскурсії. Це можуть бути екскурсії екологічного змісту, або екскурсії, що знайомлять з технологічними процесами на підприємствах регіону, або ж екскурсії комплексного характеру. Вихід за межі шкільного подвір’я спонукає дітей пов’язати отримані теоретичні знання з повсякденним життям, відбувається соціалізація особистості.

Просвітницька діяльність відповідальний етап роботи учнів, що може відбуватися до – та після захисту проектів, може бути складовою практичних частин проектів. Яким чином діти поширюють корисну інформацію? Це – виступи перед іншими учнями на класних годинах, шкільних заходах; розклеювання стіннівок, оголошень, закликів, звернень до громади; виготовлення буклетів-пам’яток; розміщення інформації у мережі Інтернет.

Захист проектів – свято Захист проектів проходить на високому рівні та потребує стовідсоткової готовності учнів. На захід запрошуються батьки, вчителі-консультанти, представники базових підприємств, організацій, куди здійснювалися екскурсії, представники громади. У аудиторії панує доброзичлива атмосфера, відбувається обмін інформацією, обговорення результатів, рекомендацій.

Який досвід отримують учні, виконуючи наукові дослідження? вміння самостійно знаходити необхідну інформацію, критично мислити; безпосередній зв’язок між отриманими знаннями та застосуванням їх у повсякденному житті; вміння самостійно ставити перед собою завдання та знаходити шляхи їх виконання; готовність до написання правильно структурованої наукової праці; вміння працювати у команді; гуртування родини, задіяність членів сім’ї у виконанні дослідження; підвищується ступінь відповідальності до навчання взагалі; реалізується творчий потенціал особистості; відшліфовується ораторська майстерність учнів; діти здатні до узагальнення набутого досвіду, демонстрації досягнень. відбувається актуалізація підготовки учнів до свідомого вибору життєвих перспектив та майбутньої професії. Наукове дослідження є способом мотивації учнів до дій, що відповідають потребам сталого розвитку.

Розповсюдження ідей сталого розвитку «День Сталого розвитку» у школі. Робота станції «Креативна» Станція «Ощадлива життєдіяльність» Станція «Енергозберігаюча» Станція «Флористична»

Працюючи у такий спосіб, ми можемо досягти позитивних змін у житті дітей, батьків, громади, а саме – відбудуться зрушення у звичках, поведінці та стилі повсякденного життя, спрямованих на раціональне ставлення до використання ресурсів планети й їх свідоме заощадження.