Уроки додаткового читання із зарубіжної літератури

Про матеріал

Матеріал призначений для учнів 5 класу для додаткового читання із зарубіжної літератури, адже читання — один з найважливіших видів мовної діяльності, тісно пов'язаний як з вимовою, так і з розумінням мови. Також «читання» — це здатність сприймати, розуміти інформацію, яка передана тим або іншим способом або відтворена.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уроки додаткового читання із

зарубіжної   літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З досвіду роботи

вчителя зарубіжної літератури

Стенятинської ЗШ І-ІІІ ступенів

Пухевич Н.С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Уроки додаткового читання у 5 класі

 

Серед творів для додаткового читання нашу увагу привернула   повість А. Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха». Насамперед тому, що авторка писала її для своєї доньки, дівчинки віку сучасних п’ятикласників. Далі можна відзначити, що учні на уроках позакласного читання завжди із великим задоволенням вибирають, читають та обговорюють саме цю книжку. І, зрештою, премія ім. Г.-К. Андерсена, яку саме діти з різних країн вирішують, кому вручати, говорить на користь А. Ліндгрен.                                                                                                               Ця авторка має не тільки нестримну фантазію, яка так подобається дітям; вона справді вміє їх навчити. Розповідаючи про кумедні пригоди Пеппі, письменниця торкається дуже важливих проблем, що дає можливість вчителю обговорити з учнями всі ключові компетентності.                                                                                                                                      Так, піклування Пеппі про коня і пана Нільсона (кумедну мавпочку) допоможуть дітям усвідомити взаємозв’язок всього живого на землі (НЛ-1). Фантазії дівчинки про те, де зараз її мама і тато (мама - ангел, а тато - негритянський король) дозволять вчителю підвести учнів до розуміння важливості сімейних зв’язків (НЛ-2). Те, як дівчинка сама собі готує їжу, як вона захищає незнайомого хлопчика від хуліганів, підведуть п’ятикласників до осмислення необхідності дотримуватися здорового способу життя та важливості ненасильницького розв’язання конфліктів (НЛ-3). А креативність як важлива риса людського характеру (НЛ-4) присутня практично у кожному слові чи вчинку Пеппі.                                                    

 Думки про витівки героїні не раз викличуть посмішки на обличчях юних читачів. Якщо вчитель правильно «прорекламує» книжку, п’ятикласники самі шукатимуть її у бібліотеках. А якщо дати дітям достатньо часу, вони обов’язково прочитають її повністю. Як нам вбачається, вивчення цієї повісті варто включити до розділу «Сучасна література. У колі добрих героїв». Програма пропонує педагогам вибрати 1-2 твори. Думається, одним із цих двох творів доречною буде саме книжка «Пеппі Довгапанчоха».                                                          

У шостому класі учні повернуться до вивчення творчості А. Ліндгрен («Міо, мій Міо!»). Наскільки легше вчителю буде спонукати їх читати програмовий твір, якщо вони памятатимуть про кумедну дівчинку з волоссям морквяного кольору. 

                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Тема: Яскравість художнього світу А. Ліндгрен, авторки повісті «Пеппі Довгапанчоха»                                                                

 Очікувані результати: учень називає імена сучасних дитячих письменників та їх твори,   порівнює дитячі персонажі у класичній та сучасній літературі, визначає актуальні ідеї               повісті                                                                                        

 Обладнання: виставка творів сучасних та класичних дитячих письменників, портрет А.Ліндгрен, ілюстрації до її книг, ТЗН                         

 Тип уроку: комбінований

 

    Хід уроку

 

             «Дивна країна ця»

1.Організаційний момент                                                                             

 Оголошення теми уроку, очікуваних результатів, запис у зошити.        

2. Перевірка домашнього завдання.                                                                     

 Кожен із учнів мав принести будь-яку книгу, звичайно, ту, яку він прочитав і яку б він радив прочитати своїм однокласникам. Зараз бажаючі будуть рекламувати свою книжку, а ми їх оцінимо.                                 

  3. Робота зі словником.                                                                                           

  Вчитель пояснює різницю між словами «класична» і «сучасна» література, учні з його підказками класифікують принесені книжки, ставлячи їх на окремі виставкові столи.                                                                                                                                                 4.Презентація.                                                                                                          

 Вчитель розповідає про А.Ліндгрен, демонструючи слайди з образами персонажів її книг (Роня, Карлсон, Расмус, Міо та ін..)                                       

  5. Проблемне запитання.                                                                                   

 Чи зустрічалися нам схожі персонажі у інших творах – українських чи зарубіжних авторів, вивчені на уроках чи прочитані самостійно?         

6.Робота над епіграфом.                                                                                         

 Чи можемо ми всіх вигаданих героїв вивчених на уроках та прочитаних самостійно книг помістити у окрему країну? Як би ми назвали цю країну? Чи хотіли б ми у ній жити?                                                                        

 7. Інсценізація.                                                                                                         

 Наперед підготовлені учні розігрують уривок із повісті «Малюк і Карлсон, що живе на даху» (про баночку з варенням).                                 

  Присутні діляться роздумами, чи віддали б вони улюблене варення (морозиво, цукерки, фрукти) такому ненажері?                                                                                                                                                                                              8. Представлення книги.                                                                                       

  Авторка не тільки вміє нас розсмішити і зацікавити. Вона ще й багато може нас навчити. Зокрема, як наперекір обставинам радіти життю, як знаходити друзів і знаходити вихід із безвихідних ситуацій, як шити  одяг і готувати їжу, як піклуватися про тварин. Про все це ви можете дізнатися, якщо прочитаєте повість «Пеппі Довгапанчоха» (запис у зошитах назв творів А.Ліндгрен, повісті та імен героїв).                                                 

 9.Домашнє завдання.                                                                                            

   Переглянути ті сторінки повісті, у яких Пеппі спілкується з дорослими персонажами (вчитель, поліцейські, злодії ).

 Тема: Світ дорослих та світ дітей у повісті «Пеппі Довгапанчоха»                                                                                                                   Очікувані результати: учень осмислює необхідність дотримання здорового способу життя, важливість ненасильницького               розв’язання конфліктів, оцінює креативність як важливу рису людського характеру, розрізняє поняття «персонаж» та «герой», переказує близько до тексту зміст прочитаного                                                                                   

 Обладнання: текст повісті, тлумачний словник та словник  літературознавчих термінів, ТЗН                                                                                                            Тип уроку: дослідження тексту

    

    Хід уроку

 

          «Дивні люди ці дорослі» 

 

 1 Організаційний момент.                                                                         

Оголошення теми уроку, очікуваних результатів, запис у зошити.                                                                                         2. Робота над епіграфом.                                                                                          

 Вчитель просить пригадати, хто і за яких обставин сказав ці слова (того з учнів, який назве Маленького принца і його автора, буде оцінено). Далі учні мають пригадати, у яких ще вивчених на уроках чи прочитаних самостійно творах були непорозуміння між дітьми і дорослими (за кожен названий твір – цукерка від учителя).                  

 3. Робота над текстом повісті.                                                                          

 Учні переказують ті уривки твору, у яких відбилися стосунки між Пеппі та дорослими (поліцейські, вчитель, злодії, моряки, сусіди).     Всі решта – оцінюють ці стосунки з т. з. дорослих і дітей.                                     

 4. Проблемне запитання.                                                                                      

  Як вдавалося дівчинці виходити з конфліктних ситуацій? (Учні мають сказати, що вона була винахідливою).                                                                   

 5. Перегляд епізоду з фільму.                                                                              

 Діти переглядають та коментують вчинки Пеппі.                                                

  6. Робота зі словником.                                                                                                

 Пояснити значення слова «креативність». Одночасно пояснити різницю між словами «герой» і «персонаж». Попросити учнів навести приклади щойно вивчених термінів, запис у зошит.                                                                     

  7. Домашнє завдання.                                                                                           

 Повторити епізоди повісті, у яких розповідається про стосунки                                               Пеппі з іншими дітьми. Одягти костюм будь-якого казкового героя.                                                                                                                                                                                                                                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Тема: Мужність і доброта Пеппі, героїні повісті А.Ліндгрен     

Очікувані результати: учень характеризує героїню, усвідомлює  взаємозв’язок всього живого на землі, розуміє важливість               сімейних зв’язків, висловлює власні судження                                                                      Обладнання: текст повісті, ілюстрації, ТЗН, цукерки, костюми                                                                                                                       Тип уроку: урок – інсценізація

 

    Хід уроку

 

        «Не бійтеся, я не пропаду»  

 

1. Організаційний момент.                                                                              Оголошення теми уроку, очікуваних результатів, запис у зошити.                         

  2. Представлення героїні.                                                                                          До нас сьогодні на урок дуже просилася одна дівчинка. Звичайно, з нею можуть бути проблеми, але школа не має права відмовити дитині, яка прийшла і хоче вчитися. Тим більше, що вона прийшла не з порожніми руками, а з цукерками. Їх вона роздаватиме нам за кожну правильну відповідь.                                                                                                3. Робота над текстом.                                                                                

   Привіт! Я бачу, що сьогодні не лише я кумедно вбрана. А тому першу цукерку отримає кожен, хто назве свого героя. (Учні рекламують себе):

 – коли я роздавала цукерки у повісті? (на свій день народження)           

 - я героїня повісті чи персонаж?                                                                              

  - де я живу? (у віллі «Хованка»)                                                                            

 - чому мене не відправили у дитячий будинок? (бо цей дім дитячий)               

 - з ким я живу? (кінь і пан Нільсон)                                                                      

  - розкажіть про моїх друзів (Томмі і Аніка)                                                        

  - де мої батьки? (мама - ангел, тато - негритянський король)                                 

- чому вчителька боялася впускати мене у клас? (були інциденти)        

 - наведіть приклади моїх стосунків з іншими дітьми у повісті                                                                        - наведіть приклади вашої креативності                                                              

   - коли і кому я сказала слова, які стали епіграфом уроку?                                

  4. Робота над епіграфом.                                                                                        Учні розмірковують, які риси вдачі Пеппі допомогли їй у житті та чого могла б їх навчити ця дівчинка.                                                                     

 5. Домашнє завдання.                                                                                                Пеппі просить учнів переказати письмово той епізод повісті, який їм найбільше сподобався. 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Уроки додаткового читання у 6 класі

                                                                                                              

Серед творів для додаткового читання нашу увагу привернула повість німецького письменника Джеймса Крюса «Тім Талер або Проданий сміх». Насамперед, тому що автор є лауреатом міжнародної премії імені Г.-К. Андерсена та «Премії за книги для молоді». Як відомо, обидві премії вручають за найкращі сучасні твори для дітей, а тому учням буде цікаво ознайомитися з творчістю автора, чиї книги перекладені всіма європейськими мовами. А ще, як нам вбачається, при вивченні цієї повісті з дітьми можна буде обговорити надзвичайно важливі питання життєвих цінностей – справжніх та уявних.                                                                                                       У чому ж секрет привабливості творів Д. Крюса? Це поєднання вільної фантазії і реалістичного зображення побуту звичайних людей, психології дитини і ненав’язлива повчальність. Саме тому, на наш погляд,  найбільш доречним буде включити розгляд повісті «Тім Талер або Проданий сміх» до розділу «Людські стосунки». Цей розділ у Програмі стоїть першим у ІІ семестрі і якщо насамперед у ньому поставити твір Д. Крюса, то під час довгих зимових канікул учні, особливо не перепрацьовуючи, зможуть прочитати книжку німецького автора.                                                                                                                                       При обговоренні повісті вчитель зможе формувати такі ключові компетентності учнів як розуміння залежності людини від навколишнього середовища (НЛ–1), усвідомлення цінності життя і розуміння небезпеки потрапляння у критичні ситуації (НЛ-3).  Також при проведенні уроків буде можливість  застосовувати інноваційні технології розвитку критичного мислення та проблемного навчання.  А ще – навчити дітей вирізняти у окремих епізодах підтекст, визначити прихований зміст висловлювання, пояснити символічний зміст назви, тобто розглянути певні предметні компетентності.                                                        З резервних годин на вивчення цього твору можна використати три або чотири уроки (в залежності від того, вважати написання творчої роботи «Потрапляння у критичні ситуації» уроком розвитку зв’язного мовлення чи не вважати таким). Якщо врахувати, що сюжетом повісті є потрапляння у критичну ситуацію та пошуки виходу з неї, то учні із задоволенням допоможуть Тімові порадами, а потім з не меншим задоволенням про це напишуть у своїх роботах.

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Тема життєвих цінностей у повісті Д. Крюса «Тім Талер  або Проданий сміх»                                                                                                    

 Очікувані результати: учень розрізняє певні духовні цінності та  усвідомлює цінність життя, висловлює своє ставлення до               порушених питань, пояснює символічний зміст назви твору                                  

 Обладнання: ТЗН, портрет автора, виставка його творів (чи творів  лауреатів дитячих премій), тлумачний словник                                                                                        Тип уроку: засвоєння нових знань

 

    Хід уроку                                                             

 

 1. Організаційний момент.                                                                              Оголошення теми уроку та очікуваних результатів, запис у зошит.                           2. Перевірка домашнього завдання.                                                                            Учні називають ті епізоди прочитаної повісті, які їм сподобалися найбільше, таким чином рекламуючи книжку і спонукаючи читати своїх однокласників.                                                                                                   3. Домашнє завдання.                                                                                              Пригадати, яким був головний герой на початку твору, у середині та у кінці (виписати цитати).                                                                                            

 4. Робота зі словником.                                                                                           «Цінність», поділ на матеріальні і духовні.                                                           

 5. Повідомлення вчителя.                                                                                        Найважливішими виявляються ті речі, які за гроші не купиш. Ми називаємо їх безцінними або морально-духовними цінностями. Такі цінності можна класифікувати (розділити на певні групи): релігійні, національні, сімейні, особистісні. Та найбільшою цінністю для людини має бути життя – своє чи чуже.                                                                                   6. Презентація.                                                                                                           Автор, його життєвий шлях, твори, премії.                                                            

7. Представлення книги.                                                                                           Учні шляхом запитань і відповідей називають гроші різних країн (талер – німецькою), пригадують книги з подвійними назвами, розмірковують про індивідуальні особливості кожної людини, слухають сміх як заставку телефону і переглядають уривки з анімаційних та художніх фільмів (сміх персонажів).                                                                                         8. Проблемне запитання.                                                                                          Що має зробити людина для захисту свого життя? (насамперед не ризикувати намарно, бути свідомими його цінності).

                                                                                                                                                                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Динаміка образу Тіма Талера, героя повісті Д. Крюса                                  Очікувані результати: учень розкриває внутрішні порухи,               поривання, мрії і прагнення героя, пояснює його вчинки,               усвідомлює  цінності життя, виявляє особливості сюжету,               шукає у ньому               підтекст                                                                                                          Обладнання: текст повісті, словник літературознавчих термінів, ТЗН 

 Тип уроку: дослідження тексту

 

    Хід уроку

 

      «Бо тільки тим людина пізнається,                                                                                                          що в слушну мить вона сміється» 

 

 1. Організаційний момент.                                                                                        Оголошення теми уроку, очікуваних результатів, запис у зошит.                   

 2. Перевірка домашнього завдання.                                                                          Учні зачитують цитати, порівнюючи героя на початку, у середині та наприкінці повісті.                                                                                                  

  3. Робота над текстом.                                                                                          

 Ми бачимо ніби різних людей – і за віком, і за вдачею. Спробуємо дослідити, чому так змінювався Тім Талер:                                                         

  - розповісти про життя хлопчика до зустрічі з незнайомцем (мачуха, Ервін, школа, іподром, смерть тата).                                                                  

  Запис у зошит: були хороші і сумні моменти, жив бідно, сміявся рідко; не цінує того, що має.                                                                                              

  – розповісти про життя з бароном Трочем (заклади, гроші, реклама, самотність).                                                                                                               Запис у зошит: найбагатша і найнещасніша дитина; шкодує за втраченим.                                                                                                                    – розповісти про життя Тіма наприкінці повісті (друзі, улюблене заняття, дуже веселий).                                                                                              

 Запис у зошит: навчився цінувати життя, став оптимістом.                                                                4. Робота над епіграфом.                                                                                           Учні пригадують виставу «Липкохвіст», зміст німецької народної казки «Золота гуска», переглядають уривок із фільму.                                                                                                                         5. Робота зі словником.                                                                                             «Підтекст», учні знаходять підтекст всіх вчинків героя (бажання повернути свій сміх) і основну думку автора, яка підтекстом звучить  протягом всього твору (не боятися).                                                                      

 6. Домашнє завдання.                                                                                              Розповісти про одного із друзів Тіма Талера (пан Рікерт, Джонні або Крешимир).                                                                                                              7.  Актуалізація життєвого досвіду.                                                                            Чи правда, що оптимістам живеться легше? Навести приклади з життя Тіма, інших героїв програмових творів, власного життя для підтвердження чи заперечення цих слів. Роздуми про «слушну мить».

 

 

 

 

Тема: Друзі та вороги Тіма, героя повісті «Проданий сміх»                      Очікувані результати: учень визначає актуальні проблеми твору,                розуміє небезпеку потрапляння у критичні ситуації, висловлює               своє ставлення до порушених питань                                                                             

Обладнання: ТЗН, анкета шкільного психолога, текст повісті                           Тип уроку: узагальнення знань

 

    Хід уроку                                                                 

 

 1. Організаційний момент.                                                                                      Оголошення теми уроку та очікуваних результатів, запис у зошит.                    

  2. Повідомлення шкільного психолога.                                                        Розповідь про критичні ситуації, перегляд відеоролика, заповнення анкети на задану тему, підбиття її підсумків.                                                                                           3. Проблемне запитання.                                                                                     

 Як не втрапити у критичну ситуацію?                                                                   Учні наводять приклади з власного життєвого досвіду, пригадують ситуації з прочитаних книг та переглянутих фільмів.                                         

  4. Домашнє завдання.                                                                                                 Підготуватися до написання творчої роботи «Потрапляння у критичні ситуації» (на основі повісті Д. Крюса).                                                                   

 5.  Критична ситуація у житті Тіма Талера.                                                         Шляхом запитань та відповідей підвести учнів до усвідомлення того, що хлопчина сам винен у тому, що з ним трапилося і що ситуація справді була критичною:                                                                                           

  -  чому герой втратив свій сміх? (підписав договір, не усвідомлює)                                                -  як він познайомився з бароном? (підкинуті гроші)                                           

   - чи був інший спосіб отримати бажане? (гроші можна заробити)                                        -  коли Тім зрозумів, що накоїв? (Крешимир)                                                                       -  чи шукав способи вирватися від барона? (десятки)                                           

   -  скільки часу перебував у критичній ситуації? (п’ять років)                                  6.  Друзі у житті героя.                                                                                     Шляхом запитань та відповідей підвести учнів до думки, що з будь – якої критичної ситуації завжди є вихід:                                                                            

 -  як Тім повернув свій сміх? (заклад з Крешимиром)                                           

  -  чи можливо це було зробити без друзів?                                                                   -  чому друзі не допомогли хлопцеві відразу? (ізоляція від них)                           

  -  чого нас має навчити пригода Тіма?                                                                        -  чи нема зараз поруч того, хто потребує вашої допомоги?                                                                                                         

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІІ. Уроки додаткового читання у 7 класі

Серед творів для додаткового читання нашу увагу привернув роман англійського письменника Т.М.  Ріда «Вершник без голови». Насамперед тим, що про цю книгу є багато прекрасних відгуків у соціальних мережах. Та і сам роман можна читати онлайн, що для сьогоднішніх підлітків є важливим. А також можна скачати його на телефон. Тобто, всі зацікавлені учні легко зможуть знайти і прочитати текст роману.  Правда, інколи  називають  американським письменником. Він справді деякий час жив у США, але народився в Ірландії і завжди позиціонував себе як англійський автор.                                                          Дослідники  творчості  Томаса  Майн  Ріда  (1818-1883)  відзначали достеменне, майже наукове знання рослинного і тваринного світу, повагу до звичаїв і культури тих країн, які він відвідав і які описав потім у своїх творах. Для сучасних школярів це дуже важливо, бо дає змогу застосувати набуті знання під час інших уроків. На жаль, ми можемо пригадати ще тільки Жюля Верна, який відрізнявся такими енциклопедичними знаннями, описаними у своїх творах.                                              А ще дослідники  виділяли уміння автора володіти увагою читачів від першої до останньої сторінки.   Погодьтеся, сучасних дітей, які дуже неохоче розгортають книжку, такий автор зможе зацікавити. А ще – його незмінна впевненість у перемозі добра над злом, що також необхідне тим, на кого щоденно ллється бруд з інформаційного простору.                                                                                                                                     Отже, роман з такою яскравою назвою, красивими героями і карколомними пригодами має сподобатися семикласникам. Зрештою, Програма  пропонує їм всього кілька великих за об’ємом творів і що робити вчителю з тими дітьми, які люблять читати і обговорювати на уроках прочитане? Як нам бачиться, роман вдало підійде для розділу «Дружба і кохання».                                                                                                                   Саме тут є можливість формувати такі ключові компетентності як важливість духовного і емоційного збагачення людини (НЛ-1), красу високих почуттів чи меркантилізму і прагматизму (НЛ-2), віру у власні здібності, здатність ухвалювати нестандартні рішення для втілення мрії (НЛ-4). Також при проведенні уроків вчителі зможуть застосувати певні інноваційні  технології: ігрові, проектні. А ще – можна провести інтегровані уроки (разом з вчителями всесвітньої історії, географії, біології,   образотворчого мистецтва).   

                                                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Т.М. Рід «Вершник без голови». Історична основа роману                                 Очікувані результати: учень виявляє історичну основу твору,               висловлює судження щодо переваг мирного співіснування               народів, підтверджує свою думку цитатами з тексту                                              

Обладнання: портрет автора,  виставка його книг та інших  історичних  творів, географічна карта, словник, ТЗН                                                                 Тип уроку: інтегрований

 

    Хід уроку

  

     «В історії – своя правда, в легенди – своя»                                                                                                                                                                                                            В. Гюго  

                                                                                                                                1.  Організаційний момент.                                                                                        Оголошення теми уроку, очікуваних результатів, запис у зошити.                     

 2.  Перевірка домашнього завдання.                                                                         Повідомлення учнів про «історичний роман» (визначення, жанрові ознаки, творець, представники жанру та їх твори).                                             

 3.  Робота над епіграфом.                                                                              

Учитель виразно зачитує легенду, що лягла в основу роману і нагадує учням поняття художнього вимислу.                                                                     

 4. Техас середини ХІХ ст.                                                                                   Наперед підготовлений учень зачитує повідомлення з підручника історії та відкритих джерел про включення штату до США, сутички індіанців та мексиканців з переселенцями, військові форти.                              

 5.Проблемне запитання.                                                                                             Чи можливе мирне співіснування різних народів?                                                     Вчитель зачитує цитати з тексту роману, учні мають сказати про сучасний світ (мирне співіснування не тільки можливе, а й необхідна умова для існування людства).                                                                                                                     

 6. Презентація.                                                                                                         Про автора, його історичні романи, перебування в Америці, ставлення до індіанців, дату (1866 р.) і причини написання роману (життя переселенців з Ірландії).  Запис у зошити.                                                                           

 7. Домашнє завдання.                                                                                                 Виписати цитати для характеристики Моріса Джеральда.                                                                                                                       8. Історичний колорит роману.                                                                                              Учні шукають значення слів зі словником (прерія, форт, мустанги…) та мандрують Техасом разом з переселенцями за картою.                                                                                                                  

    

 

 

 

 

 

 

Тема: Втілення в образі Моріса Джеральда найкращих  людських якостей                                                                                            

Очікувані результати: учень характеризує образ героя роману,  висловлює судження щодо важливості духовного й емоційного               збагачення людини                                                                                                   Обладнання: текст роману, ілюстрації до нього, ТЗН, словник         

 Тип уроку: дослідження тексту

 

    Хід уроку

                                                                                                                         1.Організаційний момент.                                                                              Оголошення теми уроку, очікуваних результатів, запис у зошит.         

 2. Перевірка домашнього завдання.                                                                          Учні зачитують цитати, доповнюючи один одного.                                            

 3. Робота над текстом.                                                                                           

 У романі, де йде мова про протистояння трьох різних народів, героєм виявилася людина, яка може мирно співіснувати з усіма. Спробуємо дослідити, як йому це вдається:                                                                              

  - хто Моріс за національністю? (ірландець)                                                           

 - чому він опинився у Техасі? (автор пропонує здогадатися)                               

 - де і як він живе? (відлюдник, хатина у прерії)                                                       

 - багатий чи бідний? (продає коней – має гроші, не хвалиться)                            

- чим заслужив повагу мексиканців? (порятунок доньї Ісідори)                           

 - чим заслужив повагу індіанців? (вправний мисливець)                                   

  - чим заслужив повагу американців? (чесний торговець)                                   

  - чи давав підстави для ненависті Касію? (ні, перестрілка)                                     4. Риси вдачі Моріса Джеральда.                                                                                     Учні називають, наводять приклади. Запис у зошити.                                     

   5. Робота зі словником.                                                                                       «Благородність». Приклади благородних людей чи вчинків (з літератури, кіно, власного досвіду).                                                              

 6. Перегляд уривку з фільму.                                                                      Побачення в саду з Луїзою, суперечка з Генрі.  Обговорення побаченого.                                                                                   7.Проблемне запитання.                                                                                                                     Чи можна вважати Моріса ідеалом справжнього чоловіка?                                                  8. Домашнє завдання.                                                                                                  Виписати цитати для характеристики Касія Колхауна.                                         

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Касій Колхаун – уособлення меркантилізму                                    Очікувані результати: учень усвідомлює красу високих почуттів,               висловлює критичну думку щодо вияву меркантилізму,               прагматизму у людських стосунках, називає художні засоби               для створення образу                                                                                    Обладнання: текст роману, ТЗН, словник, ілюстрації до тексту                            Тип уроку: дослідження тексту

 

     Хід уроку

 

1.  Організація навчальної діяльності.                                                                     Оголошення теми уроку, очікуваних результатів, запис у зошити.                  

  2. Перевірка домашнього завдання.                                                                          Учні зачитують цитати, доповнюючи один одного.                                              

3. Робота над текстом.                                                                                            

 Ви вже, сподіваюсь, зрозуміли, що на сьогоднішньому уроці ми будемо працювати за схемою минулого уроку. Тільки от результату я чекаю протилежного:                                                                                                          

 - хто Касій за національністю? (американець)                                                        

  - чому він опинився в Техасі? (мріє про багатство)                                               

  - де і як він живе? (з родичами у власному домі)                                                                     - чому прикидається бідним? (прохання містера Пойндекстера)                           

 - як ставився до містера Пойндекстера? (зверхньо)                                                           - чи справді любив Луїзу?                                                                                      

   - чи сумує з приводу смерті Генрі? (страх)                                                                 - чому спілкується з Мігелем Діасом? (вигода)                                                                            -  чому ненавидить Моріса, який не зробив йому нічого поганого?                                                 4.  Риси вдачі Касія Колхауна.                                                                                    Учні називають, наводять приклади. Запис у зошити.                                         

  5.  Робота зі словником.                                                                                         «Меркантилізм», «прагматизм». Приклади подібних людей з літератури, кіно, власного досвіду.                                                                           

6. Перегляд уривку з фільму.                                                                                  Сцена освідчення у коханні. Обговорення побаченого.                                       

7.  Проблемне запитання.                                                                                         Чому Луїза вибрала Моріса, а не Касія, наперекір волі свого батька?  

 8. Домашнє завдання.                                                                                            Письмова відповідь на запитання: «Чим нас відштовхує Колхаун?» 

                                                                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Жіночі образи роману «Вершник без голови»                               Очікувані результати:  учень порівнює образи персонажів, виявляє               схожість і відмінності між ними, усвідомлює переваги               здорового способу життя та безпечної поведінки                                                                  

  Обладнання: текст роману, ілюстрації до нього                                                     Тип уроку: комбінований

 

    Хід уроку        

 

 1.  Організація навчальної діяльності.                                                                    Оголошення теми уроку, очікуваних результатів, запис у зошит.                      

 2.  Порівняльна таблиця.                                                                                           Учні креслять її у зошитах, дають відповіді на запитання вчителя і поступово заповнюють обидві колонки (Луїза  та донья Ісідора):                                                                                                                                                                                 - обидві дуже красиві                                                                                             

 - обидві дуже багаті                                                                                                     

 - обидві мають родичів, здатних їх захистити                                                      

  -  обидві зневажають Касія Колхауна                                                                       

 - обидві закохані у Моріса Джеральда                                                                          - обидві не зважають на думку оточуючих                                                             

 - обидві милосердні                                                                                                

  - обидві безстрашні                                                                                                

  -  обидві мають запальну вдачу                                                                             

  3. Перегляд уривку з фільму.                                                                                             Зустріч у хатині Моріса Джеральда. Обговорення побаченого (учні мають звернути увагу на гордовиті погляди двох дівчат).                                        

 4. Проблемне запитання.                                                                              

Чи у літературі або кіно знайдеться подібна схожість? Що хотів підкреслити автор, створюючи таких подібних героїнь?                                              

 5. Розвиток критичного мислення.                                                                          Учням пропонується поміркувати про  те, що обидві невиправдано ризикують своїм життям у прерії – хижі звірі, озброєні небезпечні злочинці (Койот) і непередбачувані індіанці, безлюдна місцевість (якщо скине кінь, то порятунку можна не дочекатися), примхливий клімат. На їх щастя, поруч завжди був благородний герой, інакше вони створили б багато неприємностей для своїх родичів.                                

 6.Домашнє завдання.                                                                                       Підшукати відомості про прерію (рослинний і тваринний світ).                                                                      

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Віра у власні здібності Зебулона Стампа                                               Очікувані результати: учень розкриває взаємозв’язки людини і               навколишнього середовища, цінує віру у власні здібності,               розуміє невідворотність покарання злочину, висловлює               судження щодо переваг фізичної витривалості, здорового               способу життя                                                                                         Обладнання: текст роману, ілюстрації, тлумачний словник, ТЗН                       Тип уроку: комбінований

 

    Хід уроку

                                                                                                                                                                                                                      «Прерія – це велика книга,  дивовижна                                                                                     велика книга. Треба тільки вміти її читати»   

 

 1.Організація навчальної діяльності.                                                                        Оголошення теми уроку, очікуваних результатів, запис у зошит.                     

 2.  Проблемне запитання.                                                                                     

Як трапилося, що Зеб з непримітного персонажа перетворився на головного героя роману? (розповісти про якості лідерів).                                                                                        3.  Характеристика образу:                                                                                  

  - який спосіб життя він вів? (мисливець)                                                             

  - чи були у нього вороги? (ні, непримітний)                                                         

  - чому саме він розкрив таємницю вершника? (спостережливий)                                                - чи допомагав би він, якби смерть загрожувала комусь іншому, а не його другові? (так, був справедливим)                                                                     

 - чому продовжує жити непримітно, ставши героєм?                                             

4.  Робота над епіграфом:                                                                                         

  - як називають людей, які вміють читати сліди?                                                    

  - чому офіційний слідопит Спенглер виявився неспроможним виконати свою роботу?                                                                                                               

 - про що розповіла прерія Стампові?                                                                        

- як би розвивалися події, коли б не було такого персонажа?                             

  5.  Символіка роману.                                                                                                      Учні переглядають уривок з фільму (вершник без голови) і міркують над тим, що саме Зеб Стамп має стати символом «вершника з головою» у романі: він розкрив злочин, врятував невинного, був найрозумнішим і найпоряднішим, не хоче слави, нагород, лише справедливості.                                                                                                                   6. Домашнє завдання.                                                                                            Навчитися бути спостережливим, читати твори про Ш. Холмса.                                                                                                                                                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІV. Уроки додаткового читання у 8 класі

 

 Список творів для додаткового читання пропонує прекрасні тексти як класичної, так і сучасної літератури. На жаль, Програма для восьмикласників є надзвичайно перенасиченою іменами, літературознавчими термінами, напрямами та епохами. Разом з тим, нам пропонується на свій розсуд використати шість уроків. Три з цих годин буде доречним присвятити текстуальному вивченню п’єси «Ромео і Джульєтта».                                                                                                                Епосі  Відродження відведено дванадцять годин. Хоч би як ми планували уроки, більше п’яти з них не вдасться виокремити на вивчення творчості В. Шекспіра. Оскільки діти з великим задоволенням читають повний текст драми, вважаємо доречним більш детально обговорити з ними прочитане.                                                                Як геніальний драматург, у своїй п’єсі автор торкається «вічних» тем – кохання, життя і смерті, долі, батьків і дітей, дружби.  Дві перші з них вчитель має можливість обговорити зі своїми учнями на відведених Програмою уроках. Але інші теж є надзвичайно важливі для формування певних ключових компетентностей. Якщо учні вже прочитали текст, то чому б з ними не поговорити, застосувавши, до того ж, деякі інноваційні технології?  Наприклад, евристичного навчання, розвитку критичного мислення, проектну чи ігрову.                                                                  Звісно, про «вічні» теми восьмикласники вже знають досить багато. Майже кожен автор у своїх творах тією чи іншою мірою торкається однієї чи й двох подібних тем. Але саме В. Шекспір є загальновизнаним світовим генієм. Тим цікавіше буде обговорити з дітьми його бачення, наприклад, проблеми стосунків батьків і дітей. Чи його погляд на стосунки друзів.                                                                   Центральною темою п’єси є саме тема кохання, тому її обговорення варто поставити насамкінець. Натомість, розподіл чотирьох інших тем може бути довільним. Оскільки дітей хвилює відповідь на питання, хто винен у смерті героїв, нам бачиться доречним поговорити з учнями про те, що винні всі. І їх батьки, і їх друзі, і їх зла доля, і вони самі. На ту чи іншу подію у кожного може бути свій погляд, тим цікавішими будуть відповіді учнів. Тим більшою несподіванкою для вчителя може стати урок, коли діти говоритимуть про кохання героїв.                                                                                                                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема батьків і дітей у п’єсі «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра                    Очікувані результати: учень цінує людську гідність, усвідомлює               право кожного на власну думку, розкриває особливості               художньої мови твору, наводить відповідні цитати                                                         

 Обладнання: текст п’єси, ілюстрації до тексту, ТЗН                                           Тип уроку: дослідження тексту

 

    Хід уроку

 

       «Мовчи! Ти мені не донька!»  

 

   1. Організація навчальної діяльності.                                                             Оголошення теми уроку, очікуваних результатів, запис у зошити.

 2. Перевірка домашнього завдання.                                                                 Учні пригадують програмові твори, у яких була розкрита тема батьків і дітей, переказують спогади своїх батьків про стосунки з їх батьками.                                                                                                             3. Робота над текстом.                                                                                    

 Учні ставлять одне одному запитання щодо теми уроку, демонструючи знання тексту (або запитує вчитель):                                                                                        - чи були у родинах Монтеккі і Капулетті інші діти?                                         

 - чому мама Джульєтти розмовляє з донькою про Паріса у присутності няньки?                                                                                             - чому батьки Ромео просять Бенволіо розпитати про причину суму їх сина, а не розпитують самі?                                                                          

 - якою була  реакція двох родин, коли вони дізналися про кохання Ромео і Джульєтти?                                                                                                 

 - якою була б реакція двох родин, якби вони дізналися про кохання героїв до їх смерті?                                                                                            

 - чи справді батько вигнав би Джульєтту з дому, як погрожував, коли вона відмовлялася виходити за Паріса?                                                 

  -  чи міг він її примусити вийти заміж?                                             

 4. Робота над епіграфом.                                                                                    Вчитель пропонує учням звернути увагу на слово «Мовчи!» і поміркувати, що батьки самі винні у смерті своїх дітей.                               

  5. Перегляд уривку з екранізації.                                                                        Учні слухають текст англійською мовою, бо і так, на жаль,  все зрозуміло (батько погрожує доньці).                                                                                                               6. Запрошення до дискусії.                                                                                              Вчитель пропонує щось порадити героям, які опинилися у безвихідній (стосовно їх батьків) ситуації.                                                                                     7. Домашнє завдання.                                                                                                                                                                                                         Виписати цитати про долю, які звучать у тексті п’єси і які зможуть знайти у інших творах чи Інтернеті. 

 

 

 

 

 

Тема долі у п’єсі В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»                                    Очікувані результати: учень осмислює взаємозв’язки між рішеннями та їх наслідками, визначає риси гуманізму у               літературі Ренесансу, критично оцінює засоби досягнення               поставленої мети                                                    Обладнання: текст твору, ілюстрації, ТЗН, крилаті вислови                    

Тип уроку: комбінований

 

    Хід уроку 

                                                                                                                                                                                                                          «Того, що суджене, боятися не треба»

                  Омар Хайям

 

1. Організація навчальної діяльності.                                                               Оголошення теми уроку, очікуваних результатів, запис у зошит.                

2. Робота над епіграфом.                                                                                      Учні погоджуються чи заперечують слова філософа, наводячи як приклад крилаті вислови інших поетів, письменників чи філософів.

 3. Повідомлення вчителя.                                                                                   Вірити чи не вірити у долю – особиста справа кожного. Очевидно, що Шекспір у неї вірив, адже дуже часто використовував це слово у своїх творах - як сонетах, так і драматичних. Зрештою, епоха Відродження,   чиїм яскравим представником був драматург, своєю метою поставила відродження тих ідеалів, що були притаманні Античності. А там буквально кожен твір наповнений богами, які втручалися у долі людей. Гуманісти Ренесансу у жорстокі часи Середньовіччя (яке продовжувало панувати у Європі), закликаючи до ідеалів гуманізму, пояснювали цю жорстокість саме долею.                                                                                                  На сьогоднішньому уроці пропоную вам створити кілька проектів, розмірковуючи над питанням: «Що було би, якби…»     

4. Робота над проектом.                                                                                  

 Учні діляться на групи, наосліп (тема долі!) вибирають один із запропонованих висловів героїв п’єси і прогнозують інший розвиток подій. Для роботи над груповими проектами використовують ілюстрації, крилаті вислови про долю, цитати з тексту (наперед роздруковані вчителем чи  залишені з попередніх уроків):                                                                                                                             -  «Той, хто тримає кермо моєї долі, вже напнув вітрила (Ромео друзям  перед будинком Капулетті)                                                                              

 -  «О! Доля грається мною!» (Ромео після вбивства Тібальда)                        

  -  «Ти думаєш, ми ще зустрінемось?» (Джульєтта, проводжаючи Ромео у Мантую)                                                                                                          

 - «Чума на обидві ваші родини!» (Меркуціо, помираючи)                                                              - «Інша сила, вища за мою, завадила мені» (Лоренцо Джульєтті у склепі)                                                                                                                             5.  Дискусія.                                                                                                           Захист проектів та їх обговорення. Осмислення взаємозв’язків між рішеннями та їх наслідками.                                                                              

 6. Домашнє завдання.                                                                                                 Пригадати друзів Ромео і Джульєтти, виписати крилаті вислови про дружбу.                       

 

Тема дружби у п’єсі В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»
Очікувані результати: учень поглиблює розуміння вічних тем у  літературі, розвиває вміння вести дискусію, виховує уважне               ставлення до оточуючих
Обладнання: текст п’єси, ілюстрації, ТЗН, вислови про дружбу
Тип уроку: дослідження тексту

    Хід уроку


              «Вбережи  мене, Боже, від друзів»                                                                                                                                                    Вольтер

1. Актуалізація опорних знань.
На початку уроку вчитель завжди перевіряє домашнє завдання. Вашим завданням було прочитати п’єсу, але я не питатиму, чи ви її прочитали. Чому? (Все буде видно із опитування). Іншим вашим завданням було назвати вічні теми літератури та які з них присутні у «Ромео і Джульєтті» (учні називають).  
2. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми, мети, проблемного запитання, епіграфу (проблемне запитання та епіграф учні мають визначити самостійно, виходячи з теми уроку). Запис у зошитах.
3. Дослідження тексту
Назвати друзів Ромео і Джульєтти і охарактеризувати кожного з них, керуючись визначенням з тлумачного словника: цікаво провести вільний час, розповісти про найпотаємніше, отримати допомогу:
- Меркуціо
- Бенволіо
- няня
- Тібальт
- Лоренцо
Звернути при опитуванні увагу на такі речі:
- Чому саме Бенволіо просять батьки розпитати про причини смутку Ромео?
- Чи кинувся би Ромео мстити Тібальту, якби той вбив когось іншого?
- Чим керувалася няня, коли радила Джульєтті виходити заміж за Паріса?
- Чому Джульєтта не просить Тібальта домовитися про дату весілля?
- Для кого кращим другом був Лоренцо – Ромео чи Джульєтти?
4. Перегляд уривку з кінофільму
Сцена дуелі стала переломним моментом, від якого почався відлік до трагедії. Змінити вже не можна було нічого. Переглянувши уривок з фільму, пригадайте дії кожного з учасників і проаналізуйте їх. Спробуйте відповісти на запитання: для чого потрібні друзі?
5. Робота над епіграфом
Чи можемо ми вслід за одним з найрозумніших людей всіх часів і народів сказати ці слова стосовно Ромео і Джульєтти?  (спробувати переглянути ключові події п’єси з точки зору Вольтера: якби не друзі, Ромео і Джульєтта могли залишитися живими, не зважаючи на ворожнечу їх сімей).
6. Домашнє завдання
Переглянути текст п’єси стосовно наступної вічної теми, яка буде темою уроку –

 

життя і смерті (виписати цитати героїв твору та філософів).
7. Підсумок
Вічні теми літератури тому і називають вічними, що вони для кожного нового покоління є цікавими. Сподіваюсь, ви з сьогоднішнього уроку щось нове дізналися про героїв п’єси, про себе і про своїх друзів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Розділ V. Уроки додаткового читання у 9 класі

 

 Серед творів для додаткового читання нашу увагу привернув роман польського письменника Генріха Сенкевича «Камо грядеши?». Так, твір великий за обсягом і складний за тематикою, але – надзвичайно цікавий за змістовною лінією і, як жоден інший, відповідає головній меті вивчення предмета «Зарубіжна література» в загальноосвітній школі – «прилучення учнів до кращих здобутків зарубіжної літератури та культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти».

 Роман було відзначено однією із перших (1905 р.) Нобелівських премій, автор окремі розділи (ще до завершення роботи над текстом) друкував у львівських журналах і наші земляки могли першими оцінити масштаб задуму.  Г. Сенкевич у своєму історичному романі показав два світи – зовнішній блиск епохи Нерона і внутрішню красу епохи перших християн.  Автор торкається теми, яка практично не розглядається у жодному іншому програмовому творі жодного класу – віра в Бога. 

 Як нам бачиться, вивчення тексту роману варто поставити між двома розділами: «Реалізм» та «Нові тенденції у драматургії кінця ХІХ – початку ХХ ст.». Не лише за хронологією, а й тому, що при обговоренні змісту можна формувати якраз ті ключові і предметні компетентності, що їх пропонує нам розглянути Програма при вивченні даних розділів. Зокрема, розрізняти справжні і уявні життєві цінності, щирі і меркантильні наміри, усвідомлювати  причинно - наслідкові рішення між поведінкою, здоровям  та безпекою, виробляти вміння опановувати себе.
 А ще у тих реаліях, коли багато учнів планують продовжувати  навчання у закордонних вишах (зокрема, польських), варто запропонувати дітям окремі розділи прочитати мовою оригіналу. Можливо, вони задумаються, чи під силу це їм. Щодо творчої роботи, то для її написання, як нам бачиться, можна використати запропоновану годину із резервних, а можна – урок розвитку зв’язного мовлення. У будь якому випадку, учням варто письмово викласти свої роздуми про значення віри у їх житті.
     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Генріх Сенкевич «Камо грядеши?» Історична основа роману

Очікувані результати: учень здійснює пошуково-дослідницьку  діяльність у галузі літератури (збирання відомостей про               письменника, систематизація фактів, підготовка               повідомлення)

Обладнання: портрет письменника, виставка історичних романів,  ілюстрації (до тексту роману та епохи), ТЗН

Тип уроку: лекція з елементами бесіди

 

    Хід уроку

 

       «В історії – своя правда, в легенди – своя»

           В. Гюго

 

1.Організація навчальної діяльності

Визначити, хто які уривки з роману прочитав, похвалити тих, хто читає повний текст, спитати про труднощі у розумінні теми. Оголосити теми наступних уроків (тема кохання у романі, тема віри в Бога, творча робота).

2. Оголошення теми і мети уроку. Запис у зошит.

- про автора (польський письменник, лауреат Нобелівської премії, творець всесвітньовідомих історичних романів «Хрестоносці», «Потоп», «Вогнем і мечем»)

- про роман (був написаний у 1900 р., привітання Папи римського, Нобелівська премія, три екранізації)

- про історичні романи (які вчили на уроках зарубіжної чи української літератури читали самостійно, повторити визначення).

3. Робота над епіграфом

Пригадати, які можливі історичні джерела, чи завжди ми маємо їм довіряти; що таке – легенди, міфи, думи, перекази; чи завжди співпадають перші з другими у розумінні подій і особистостей. Поміркувати, чому В. Гюго протиставив історію і легенду.

4. Епоха Нерона

 Бесіда з учнями, яких імператорів Риму вони можуть назвати або що їм взагалі відомо про Давній Рим; перегляд ілюстрацій чи відеороликів з Інтернету.

Вчитель: Імператор Клавдій, взявши за дружину свою племінницю Агрипіну Молодшу, всиновив її сина, Нерона. Доля Клавдія була вирішена: Агрипіна отруїла свого чоловіка, а преторіанці оголосили імператором сімнадцятирічного Нерона. Згодом Нерон віддячив матері, наказавши стратити її у 59р. н.е. Так молодий імператор став на шлях злочинів, хоча у юності не проявляв своєї підлої вдачі (його наставником був філософ Сенека). У 63р. н.е. Нерон наказав отруїти свою дружину Октавію і одружився з Поппеєю. Злочини імператора, які вражали навіть звичних до всього римлян (серед них – пожежа в Римі в липні 64р.), викликали змову серед сенаторів. «Змова Пізона» у квітні 65р. н.е. була розкрита, загинули десятки відомих людей, серед них – Сенека і Петроній. Репресіями Нерон наблизив нову громадянську війну і в червні 68р. н.е. він покінчив життя самогубством.

5. Епоха перших християн

Бесіда з учнями, що їм відомо про зародження християнства, чому саме Рим

 

став центром нової релігії, перегляд ілюстрацій чи відеороликів.

Вчитель: «Щоб відвести від себе підозри, пов’язані з підпалом Риму, Нерон наказав стратити тих, хто своїми безчинствами накликав на себе загальну ненависть і кого натовп називав християнами. Христа, від імені якого походить ця назва, стратив за часів Тиберія прокуратор Понтій Пилат. Придушене на деякий час, це зловредне повіря стало знову прориватися на поверхню, і не тільки в Іудеї, звідки пішла ця згуба, але і в Римі» (Тацит, Аннали ХV, 44). Ці слова давньоримського літописця Тацита, що їх інколи бездоказово вважали пізнішою вставкою, стали першим історичним свідченням про поширення в Римі християнства. Звичайно, Тацит поділяв всі погляди свого часу відносно нового вчення. Спосіб життя перших християнських общин в Римі відомий дуже погано, він був дуже замкнутим, що стало приводом для диких підозр. Говорили, що християни поклонялися ослячій голові, приносили в жертву дітей тощо.

6. Назва роману

Бесіда з учнями, які асоціації в них викликає це запитання.

Вчитель: Саме з епохою Нерона християнська традиція повязує перебування в Римі і мученицьку смерть апостолів Петра і Павла. Сучасна наука вважає Павла реальною історичною особою, римським громадянином. Більш легендарна постать апостола Петра. В одній з легенд йдеться про те, як апостол, рятуючись від переслідувань Нерона, вночі покидає Рим. За мурами міста він зустрічає Христа і питає Його: «Куди йдеш, Господи?» Христос відповідає: «Якщо ти покидаєш мій народ, то я йду в Рим, на нове розпяття». Петро відчув у цих словах свою мученицьку смерть і повернувся в Рим, де був розіп’ятий. Саме на цьому місці згодом постав Собор святого Петра у Римі (перегляд ілюстрацій чи відеороликів).

7. Підсумок

В основі роману – протиставлення двох світів. Письменнику це давало великі переваги (у порівнянні краще видно, хто є хто). З одного боку – неймовірна розкіш (у Петронія 400 рабів), з іншого – вбогість (перебування Вініція серед християн). З одного боку – крайня межа бездуховності (Ватінія вважали покидьком навіть наближені Нерона), з іншого – високі моральні якості (розповідь Хілона про перебування серед християн). З одного боку – розпуста (Поппея), з іншого – доброчесність (Лігія). З одного боку – зовнішня сила і внутрішній страх Нерона, з іншого – зовнішня слабкість і внутрішня сила апостола Петра. (якщо учні наводитимуть свої приклади таких протиставлень, значить, вони добре засвоїли текст і заслуговують найвищих балів).

8. Домашнє завдання.

Розповісти про одного із героїв роману, реальних історичних осіб (Нерон, Поппея, Сенека, Тігеллін, Петроній, апостол Павло).

 

 

 

 

 

Тема: Кохання Лігії і Вініція, героїв роману Г. Сенкевича «Камо грядеши?»

Очікувані результати: учень розрізняє щирі і меркантильні  наміри, характеризує художні образи, виявляє у тексті               художні засоби їхнього створення, аналізує текст цілісно і в               окремих фрагментах

Обладнання: текст роману, крилаті вислови про кохання,  ілюстрації чи  відеоролики про Стародавній Рим, ТЗН

Тип уроку: дискусія

     Хід уроку

 

«Кохання схоже на привида: всі про нього                              говорять, але мало хто його бачив»

          Ларошфуко

 

1.Оголошення теми і мети уроку, запрошення до дискусії

Чи можна сказати про кохання щось нове після вивченої мало не на пам'ять п’єси «Ромео і Джульєтта»?

2. Перевірка домашнього завдання

Перед нами – історичний роман на християнську тематику. Коротко охарактеризуйте реальних історичних осіб і поміркуйте, чи міг автор щось вигадати про їх спосіб життя?

Що нам відомо про життя перших християн (використайте доречні Божі Заповіді)

3. Шлюбні стосунки другорядних  персонажів роману

- Нерон і Поппея Сабіна (врода – влада, ненависть – страх, нетривкі)

- Авл і Помпонія Грецина (повага і підтримка без взаєморозуміння)

- Петроній і Евніка (насолода без зобов’язань)

4. Кохання Лігії і Марка Вініція

- описати зовнішність героїв (обоє – дуже вродливі, квітка - Паріс)

- чи мала значення їх зовнішність для їх почуттів (ні, тільки риси вдачі)

- чому Вініцій  вибрав Лігію, чи був у нього інший вибір («жодна дівчина Риму йому б не відмовила», Поппея)

- чому Лігія відмовляє Вініцію, адже вона щиро його кохає (розмова з апостолом)                                                                                                                                   - чим Вініцій доводить свої почуття (хоче померти замість неї)

- чим Лігія доводить свої почуття (він вірить їй без слів)

5. Робота над епіграфом

Як звичайно, давайте пригадаємо відомі вам з літератури і кіно образи закоханих. Чим відрізняються від них Лігія і Марк Вініцій?

6. Перегляд  та коментування уривків екранізації (або інсценізація епізоду), коли апостол Петро благословляє кохання Лігії і Вініція (християнські сімейні цінності)

7. Домашнє завдання

Переглянути сторінки роману, у яких йдеться про тему християнства.

8. Підсумок

Всі ми знаємо Божу Заповідь «Не чужолож!» Але чи багато можемо навести прикладів вірних подружніх пар? Пригадуєте впевненість Вініція у тому, що за жодних обставин Лігія його не зрадить: «Навіть якщо мене зрадить весь світ, вона залишиться зі мною». Бажаю вам такої ж вірної і красивої любові.

 

Тема: Генріх Сенкевич «Камо грядеши?»  Шлях до Бога героїв  роману

Очікувані результати: учень інтерпретує вчинки персонажів, дає  їм власну оцінку, висловлює судження щодо певних               ситуацій, аргументує свою позицію прикладами і цитатами

Обладнання: текст роману, костюми для інсценізацій, цитати  автора на екрані, Біблія, ТЗН

Тип уроку: дослідження тексту

 

    Хід уроку

 

І.Мотивація навчальної діяльності

Пояснити, чому урок проходить у кабінеті християнської етики. Представити священика, який буде нашим консультантом.

II. Оголошення теми і мети уроку

Світ, який нас оточує, є страшним. Бандитизм, насильство, корупція, шахрайство – це те, що ви постійно бачите на екранах, про що читаєте у пресі та з чим, на жаль, вже зустрічалися у реальному житті. Трапляються ситуації, коли допомогти не може ніхто: ні найближчі люди, ні лікарі, ні міліція. Тоді залишається одне – молитва. Це розуміли герої роману, які один за одним вибирали шлях служіння Господу. Тема нашого уроку – «Шлях до Бога героїв роману». Ми розглянемо, як і чому стали християнами Лігія, Марк Вініцій і Хілон Хілонід. Я вибрала саме цих героїв, тому що їх шлях є показовим. На мою думку, саме ці три шляхи є основними для людей, які приходять до віри в Бога.

III. Шлях Лігії

1. Дослідження тексту роману

- що ми знаємо про її минуле (в дитинстві її як заложницю привезли в Рим)

- за яких обставин вона стала християнкою (її у цій вірі виховала Помпонія)

- Акта дивується: «Як вона може спати перед лицем смертельної небезпеки?». Доведіть, що Лігію дійсно охороняла вища сила (палац, пожежа, тюрма, арена)

- автор назвав її «однією з тих християнок, які змінили стару душу світу», як ви розумієте ці слова

2. Монолог Лігії (молитва в палаці Нерона)                                                                                                                                  3. Запис у зошиті: її шлях легкий, її віра схожа на довірливість дитини, це інтуїтивна любов до Бога, за допомогою серця, а не розуму.

IV. Шлях Вініція

1. Дослідження тексту роману

- що ми знаємо про його минуле (син консула, учасник оргій Нерона)

- автор сказав: «У нього було істинно римське, а значить, вовче серце». Як ви розумієте ці слова? (переслідує Лігію як хижий звір)

- чи став би він християнином, якби не Лігія (ні)

- доведіть, що він щиро повірив у Бога (всі вчинки із середини і до кінця роману)

- Вініцій вважає, що «світ або має змінитися, або приречений до загибелі». Чи ви теж так вважаєте?

2. Монолог Марка Вініція (побачення з Лігією в саду)

3. Запис у зошиті: його шлях складний, це шлях дорослої людини за допомогою розуму, шлях страждань, від байдужості через ненависть до віри, надії і любові.

V. Шлях Хілона

1. Дослідження тексту роману

- що ми знаємо про його минуле (родина Главка)

 - як він ставився до християн (зневажав, вважав слабкими)

- як ставився до Нерона, Поппеї, Петронія (за гроші був ладен продати душу)

- за яких обставин став християнином (Главк на хресті)

- автор характеризує його словами: «Я вірю тільки в те, в що мені вигідно вірити». Чи може людина, руки якої по лікті у крові, щиро розкаятися?

2. Монолог Хілона (біля хреста)

3. Запис у зошиті: його шлях страшний, це усвідомлення, що після смерті доведеться відповідати за свої гріхи, від цинізму через підлість до покори.

VI. Слово для отця Івана

Ми просимо пояснити нам вчинки і слова деяких персонажів роману («Акта вважала себе християнкою»; Петроній стосовно християнської віри сказав, що це не для нього, хоча був дуже порядною людиною; чи можливе навернення до Бога грішників, чиї руки в крові).                                                                                                                                VII. Домашнє завдання

Підготуватися до написання творчої роботи, обдумати відповідь на запитання про місце віри у нашому житті.

VIII. Підсумок

Кожен з нас рано чи пізно поставить собі запитання, яке поставив своїм героям Г. Сенкевич: «Куди йдеш?», якою дорогою – добра чи зла, честі чи підлості? Кожен сам робитиме свій вибір, як і сам відповідатиме за свої вчинки. А щоб зробити цей вибір для вас було легше, ми зараз промовимо спільну молитву і нехай сьогодні, може, вперше в житті, слова тої молитви, яку ви промовляєте щодня, прозвучать для вас свідомо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Творча робота «Шлях до Бога героїв роману Г. Сенкевича»

Очікувані результати: учень висловлює власні судження щодо  актуальних тем і проблем, аргументує свою думку               цитатами, цінує вияв милосердя та співчуття до людини,               усвідомлює християнські цінності                                                     Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення

 

    Хід уроку

 

1.Мотивація навчальної діяльності

Пояснити, що на задану тему творчих робіт ще не писали, а значить, буде можливість висловити оригінальні думки у письмовій формі. Підкреслити, що це саме їм доведеться писати твір за заданим планом, а значить, мають відповідально поставитися до складання цього плану.

2. Колективна робота над складанням плану

I. Віра у житті людини.

II. Шлях до Бога героїв роману.

 1. Лігія – приклад істинної християнки.

 2. Шлях до покори гордого Вініція.

 3. Чи можливе прощення для грішника?

III. Мої роздуми над прочитаним.

3.Поради щодо висвітлення кожної окремої точки плану.

I. Використати слова «Віра є доказ речей невидимих», з якими вони працювали на уроках християнської етики. Поставити запитання, відповідь на які допоможе при написанні даного абзацу: «Чи можна прожити без віри в Бога?», «Як віра допомагає людям у житті?», «Чому не всі люди вірять в Бога?»

II. Показати, що шляхи різних людей бувають різними – у дитинстві, у зрілому віці, перед смертю (оскільки про це йшла мова на попередньому уроці, то труднощів не повинно виникнути).

1. Використати цитати, записані у класному зошиті. Запропонувати запитання, чому Лігію автор назвав істинною християнкою.

2. Використати цитати із класного зошита. Запропонувати запитання, відповідь на яке допоможе при написанні даного абзацу: «Чи був шлях Вініція легким?»

3. Використати цитати із класного зошита. Запропонувати учням навести відомі їм (з книг чи життя) приклади покаяння великих  грішників.                                                                                                      

III. Підкреслюю, що при написанні останнього абзацу я оцінюватиму оригінальність думок і прошу писати те, що вони дійсно думають, а не те, що, на їх думку, я хочу від них почути. Для слабших учнів можна поставити запитання: «Чий шлях до Бога ви схвалюєте?», «Чого мене навчили герої роману?»

4. Підсумок

Обговорити об’єм роботи, терміни, побажати успіхів.

 

 

 

 

 

                                                                  

 Розділ VІ. Уроки додаткового читання у 10 класі

                                                                                                                               Рівень стандарту пропонує нам лише дві години резервного часу, але і їх достатньо, щоб «прилучити учнів до кращих зразків світової літератури». Як нам бачиться, з перелічених творів для додаткового читання найкращим є роман Л. Толстого «Війна і мир». На жаль, оновлена програма у жодному із класів не дає змоги вчителю текстуально вивчити бодай якийсь твір генія світової літератури. Тому дуже доречними будуть резервні години.              Для сучасних старшокласників мірилом популярності будь-якого автора є екранізації його творів. Роман «Анна Кареніна» екранізували більше п’ятдесяти разів. Роману «Війна і мир» у цьому питанні пощастило менше, але не через сюжет, а через об’єм тексту. І все ж дітям варто нагадати, що екранізація 1966р. була удостоєна «Оскара», а нещодавня екранізація зібрала схвальні відгуки критиків у різних країнах.                                                                                                Л.Толстой у романі «Війна і мир» звертає увагу на майже всі «вічні» теми літератури, але велику роль відводить проблемі формування особистості у колі сім’ї. «Думка сімейна» була центральною як у романі «Війна і мир», так і у інших творах, так і  у житті самого автора. Тому дуже доречною, як нам бачиться, буде можливість обговорити із сучасними десятикласниками тему, яка є близькою для кожного з них.                                                                                          При обговоренні темі сім’ї у романі вчитель зможе формувати, крім інших ключових компетентностей, навіть математичну (встановлення причинно-наслідкових зв’язків між типовими характерами та типовими обставинами їх формування). А ще -  уміння здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, розвивати мотивацію до навчання, вести полеміку і обстоювати власну думку щодо моральних проблем, порушених у творі.                                                

Розгляд  роману (його уривків), як нам бачиться, варто ввести у розділ «Роман ХІХ ст.». Два великі за об’ємом тексти (за вибором вчителя) вивчаються на межі двох семестрів, тому діти зможуть під час зимових канікул переглянути запропоновані вчителем уривки з роману «Війна і мир». Враховуючи той факт, що попередній і наступний розділи програми - «Поезія», учні, які люблять читати, матимуть достатньо часу для читання як програмових, так і позапрограмового твору.

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема сім’ї у романі Л.Толстого «Війна і мир»                                                 Очікувані результати: учень називає різновиди роману,  розуміє                формування  ціннісних орієнтирів особистості у період її               становлення, розвиває критичне мислення                                        

  Обладнання: текст роману, виставка творів Л.Толстого та інших  авторів (тема сім’ї), ілюстрації до тексту                                            

 Тип уроку: комбінований

 

    Хід уроку

                                                                     

«Всі щасливі сім’ї схожі одна на одну,                    кожна нещасна сім’я нещасна по-своєму»

 

1. Організаційний момент.                                                                                  Оголошення теми уроку, очікуваних результатів, запис у зошит.                  

2. Перевірка домашнього завдання.                                                                  Учні називають вивчені на уроках української та зарубіжної літератури твори, у яких була розкрита тема сім’ї, коротко характеризують ці сім’ї, ставлять книги на виставковий стіл.                                 

3.Повідомлення вчителя про автора.                                                           Розповідь про сирітське дитинство, щоденники батька, власні щоденники, одруження за власним вибором та подальші проблеми у сімейному житті (розбіжності у поглядах щодо виховання дітей). Коротка характеристика творів (у яких центральною є тема сім’ї).

4.Робота над епіграфом.                                                                                        Учитель просить старшокласників поділитися своїми поглядами на те, якою має бути сім’я, для чого люди створюють сім’ї, їх баченням щасливих і нещасливих сімей (сімейні цінності).                                                                 5.Робота над текстом роману.                                                                             Учні називають сім’ї Курагіних, Болконських, Ростових та їх представників (у кожній - син і донька приблизно одного віку). Окремо називають головного героя роману, пов’язаного родинними чи дружніми зв’язками із кожною сім’єю. Запис у зошити.                                                                                                                 6. Домашнє завдання.                                                                                     Підготувати повідомлення про одну із родин (сімейні цінності, доля, цитати для характеристики, приклади поведінки між членами родини та у соціумі) або про П’єра Безухова.

7. Проблемне запитання.                                                                                                Що дала вам ваша родина?                                                                                                                                                                                               

 

 

 

 

 

 

 

  Тема: Л.Толстой «Війна і мир». Формування особистості у колі  сім’ї                                                                                                           Очікувані результати: учень здійснює пошуково – дослідницьку               діяльність, розвиває уміння оцінювати життєві явища, дає               характеристику героям,   використовуючи   навички               критичного               мислення                                                                                                Обладнання: ТЗН, текст роману, ілюстрації до тексту                                                                        Тип уроку: дослідження тексту

 

    Хід уроку

 

1.Організаційний момент.                                                                                        Оголошення теми уроку та очікуваних результатів. Запис у зошит.

2. Проектна діяльність.                                                                                       Повідомлення вчителя про види проектів, пропозиція створити проект, об’єднавшись у групи, щоб порівняти три родини. Завдання для кожної групи: - суспільне становище – матеріальне становище – ставлення батьків до дітей – ставлення дітей до батьків – як склалася доля – сімейні цінності.                                                              А) Родина Курагіних                                                                                 

 князь Василь займає впливову посаду(міністр), використовує її для матеріального збагачення, допомагає іншим (Анна Друбецька) лише з розрахунку; дітей одружує (чи намагається одружити) ради багатства (Елен – Пєр, Анатоль – княжна Марія); велике багатство і ще більші борги (бездумне витрачання грошей на розваги); батько синів називає дурнями (Іполит-спокійний, Анатоль-неспокійний), мати заздрить вроді та способу життя доньки, обоє не осуджують їх аморальні вчинки; і Елен, і Анатолю від батьків потрібні лише гроші; донька померла від венеричної хвороби, син став калікою і не бачить сенсу у подальшому існуванні; кожен член родини живе сам для себе, цінністю вважає гроші.                                 

 Б) Родина Ростових                                                                                       

  граф Ростов був дуже хлібосольним, скликав у гості різноманітне  товариство, любив грати в карти і полювати; непрактичний, чим  розорив своїх дітей, за що просить перед смертю пробачення у дружини і сина; щиро разом з дружиною любив своїх дітей, ніколи їх не осуджували (програш Миколи в карти, намір Наташі втекти з Анатолем та спроба самогубства); у Наташі були надзвичайно                                              довірливі стосунки з матір’ю, Микола відмовляється ради матері                                                                                                                                     від кар’єри і мріє повернути втрачений батьком маєток; обоє дуже щасливі у сімейному житті, отримали багатство,  вміють любити; сім’я для них – найбільша цінність (допомога, підтримка, душевний спокій, вміння радіти успіхам, довіра).                                                                  

В) Родина Болконських                                                                               

 князь, хоча і живе у сільському маєтку, цікавиться суспільно-політичним життям, хвилюється за долю країни; сина навчив дбати про своїх підданих і служити для загального блага, матеріальні блага для них не важливі, хоча родина є дуже багатою; батько любить своїх дітей, але стриманий у вияві своїх почуттів і надзвичайно вимогливий, помилки Андрія і Марії неможливі в принципі, тому не можна сказати, як батько б до цього поставився; показовим є прохання Андрія у випадку його загибелі, щоб саме батько виховував його

 

сина, Марія вважає гріхом для себе навіть подумки осудити свого батька; син загинув на війні (куди пішов добровольцем), донька по-справжньому щаслива у заміжжі (хоча батько пророкував, що її візьмуть заміж тільки ради грошей); діти росли без материнської любові, тому не вміють відкрито показати свої почуття, цінують родинне тепло, але важливішим вважають загальне благо.                                                                                                       3. Проблемне запитання.                                                                                 

Що дали своїм дітям їх родини?                                                      

  (Підвести учнів до думки, що Ростови навчили жити для себе і знаходити щастя у родинному колі (для себе); Болконські – жити для загального блага і знаходити щастя у служінні людям (для людей); Курагіни – не дали нічого взагалі, тому їх діти у кінцевому рахунку нічого і не отримали від життя (ні собі, ні людям). Запис у зошити.                                                                                                                     4. Модель найкращої сім’ї.                                                                                                   Щоб визначити, модель якої сім’ї є найкращою (враховуючи, що Л.Толстой – філософ і геній світової літератури), звернімося до образу його улюбленого героя, графа Безухова:                                                          

- які життєві цінності йому дала родина? (жодних, незаконнородж.)

– як склалися його стосунки з Курагіними? (відштовхує обох)                        

 - як склалися стосунки з Болконськими? (дружні з обома)                                                - як склалися стосунки з Ростовими? (родинні)                                                           - чи був би щасливим без сімї?...а без суспільної діяльності?                                                                                                                         5. Математична компетентність.                                                                                                       Встановлення причинно – наслідкових зв’язків між типовими характерами та типовими обставинами їх формування. (Вчитель просить учнів поміркувати, як би склалася доля наших героїв, якби вони виховувалися у інших сім’ях: Елен і Анатоль – у родині Ростових,  Микола і Наташа – у родині Болконських, Андрій і Марія – у родині Курагіних).                                                                                   6. Підсумок.                                                                                                      

Ви вже настільки дорослі, аби самим вирішити, яка модель ближча до вашої родини і яку ви будете прогнозувати у майбутньому, коли творитимете свою сім’ю.

 

docx
Додано
30 жовтня 2018
Переглядів
519
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку