ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ 2 КЛАС
Тема: |
Чи легко приносити радість іншим? В. Сухомлинський «Покинуте кошеня». Анатолій Костецький «Хвостата мова». Надія Кир’ян «Ми в цьому світі не самі». Підсумок за темою. |
Мета: |
Поглиблювати навички роботи над різними жанрами творів, удосконалювати вміння виразного читання; розвивати зв’язне мовлення учнів, виховувати любов до Батьківщини, бережливе ставлення до природи. |
Обладнання: |
Предметні малюнки домашніх тварин, «калина»,альбом для малювання, кольорові олівці. |
Хід уроку
І Організаційний момент:
Пролунав дзвінок веселий,
Запросив до класу нас.
Працювати будем гарно,
Щоб засвоїти все враз.
ІІ Актуалізація опорних знань:
1. Мовленнєва розминка.
1) Робота над скоромовкою:
Ой був собі коточок,
Украв собі клубочок
Та й сховався у куточок
2) Гра «Оркестр».
Ок – ок – ок – он маленький їжачок.
Ки – ки – ки – в лісі звірі та пташки
Ать – ать – ать – вибіг зайчик погуляти.
2. Гра «Впіймай слово і склади прислів’я»:
– без Нема рослини, кореня а нас, без Батьківщини людей.
(Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини.
3. Перевірка домашнього завдання.
Читання й стислий переказ «Казки про яблуню» А. М ястківського.
ІІІ Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
– Діти, ви чули вислів «наші менші брати»
Що воно означає?
– Як слід поводитися з домашніми тваринами? Чому?
– Якими ми повинні бути хазяєвами?
Вчитель: З юних літ візьми за звичай –
Птахам, звірам помагай
Світ прекрасний навкруг тебе
Люби, шануй, оберігай!
ІV Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Покинуте кошеня».
1. Читання вчителем.
– З яким настроєм ви слухали оповідання?
– Що вразило більше за все?
– Яких частин складається оповідання?
2. Читання мовчки. Гра «Диктор телебачення».
– Прочитайте опис кошенятка.
– Чому воно нявчало?
– Прочитайте, як люди відносилися до котика.
– Чи допоміг хтось із цих людей котику?
– Скільки часу сиділо кошеня саме?
– Коли ви найбільше хвилювались? Чому?
3. Розвиток зв’язного мовлення.
Доберіть до слів, близькі за значенням:
хата – … (оселя, дім, будинок, житло),
дорога – … (шлях, стежка, траса),
настав – … (почався, наступив),
притулилось – … (пригорнулось, притиснулось),
Доберіть до слів, протилежні за значенням:
виніс – … (заніс),
маленьке – …(велике),
сумно – … (весело),
вечір – … (ранок).
4. Робота в групах (четвірках):
Пофантазуйте і складіть продовження цього оповідання (Чи зміниться тоді назва твору?)
Фізкультхвилинка:
Лапки боки, вгору вушка –
Скачуть білочки – подружки
Один, два, три, чотири, п’ять,
По гілках вони летять.
Один, два, три, чотири, п’ять,
Люблять білочки стрибати.
V Опрацювання вірша Анатолія Костецького «Хвостата мова».
Читання вчителем.
– Як ви вважаєте, чому хлопчик зрозумів хвостату мову.
– Чи доводилось вам спілкуватися такою мовою?
– Намалюйте в альбомах маленьке цуценя таким, яким ви його уявляєте.
2 Читання мовчки.
– У яких рядках передано впевненість хлопчика, а у яких – радість?
– Чим схожі цей вірш і оповідання «Покинуте кошеня»?
– Про що варто подумати перш ніж взяти додому кошеня або цуценя?
VІ Опрацювання вірша «Ми в цьому світі не самі» Надії Кир’ян.
1. Прочитайте заголовок вірша. Як ви вважаєте, про що у ньому піде мова?
2. Читання вчителем.
3. Бесіда за змістом.
– Що в цьому вірші привернуло вашу увагу?
4. Гра «Бджілка». Напівголосне читання.
– Як у вірші сказано про взаємну залежність людей і тварин?
– Про який небесний дах іде мова?
– До чого закликає нас поетеса?
– Чи поділяєте її заклик?
– Прочитайте слова вірша, у який висловлено головну думку.
Фізкультхвилинка:
Україна (діти розводять руки),
Рідний край (піднімають руки вгору),
Поле, річка (повороти тулуба вправо, вліво),
Синій гай (пританцьовують),
Любо стежкою йти (ходьба на місці),
Тут живемо я і ти! (беруться за руки).
VІІ Підсумок уроку.
1) А зараз ми підходимо до підсумку за темою.
– Діти, скажіть, будь ласка, яку тему ми вивчили?
– Які асоціації виникають у вас зі словом Батьківщина?
«Асоціативний кущ» (учні виходять до дошки з написаними словами на аркуші і зачитують їх, а потім прикріпляють до намальованого куща калини).
2) А тепер давайте повернемося до нашої рідної оселі (дошка).
У рідній домівці оселилися ваші родичи.
– Які народні символи прикрасили українську хату?
– Який символ сподобався вам більше? Чому?
– Пригадайте, в яких творах ви читали про нього.
3) Опрацювання підсумкових запитань на с. 65.
VІІІ Домашнє завдання:
Підготувати відповідь на запитання до розділу «Рідна домівка, рідна сім’я – тут виростає доля моя». (с. 65)