Урок "Осінь у твоєму місті чи селі. Оповідання А.Григорука «Дивовижні імена».

Тема: Осінь у твоєму місті чи селі. Оповідання А.Григорука «Дивовижні імена».

Мета:

• Формування предметних компетентностей:

розширювати знання учнів про характерні ознаки осені в природі; викликати естетичні переживання, захоплення красою природи; активізувати і збагачувати словниковий запас  учнів; закріплювати навички літературної вимови;  розвивати мовлення школярів, уяву, активність, творчість, мислення, спостережливість; формувати уміння бачити красу осінньої пори; виховувати любов до природи, до рідного краю;

• Формування ключових компетентностей:

уміння вчитися: формувати здатність розуміти мету навчальної діяльності; дотримуватися певної послідовності виконання завдань; здатність перевіряти свої результати праці;

здоров’язбережувальної: учити дбати про своє здоров’я під час роботи за партою;

 соціальної: удосконалювати уміння висловлювати власні думки, робити висновки;

 громадянської: виховувати любов та повагу до рідного краю та природи.

Завдання: стимулювати розвиток критичного мислення та свідомого ставлення до медіапродукції загалом.

Тип уроку: ознайомлення з новим твором.

Обладнання:  мультимедійний комплект;

 

Хід уроку

І. Організація класу

Створення позитивного психологічного клімату класу.

Ось дзвінок сигнал подав —

До роботи час настав.

Ось і ми часу не гаймо,

А урок свій починаймо.

ІІ. Підготовчі вправи для читання. Фонетична зарядка.

Вправи на постановку дихання та розвиток артикуляції.

•          «Задми свічки»

Уявіть, що перед вами – іменинний торт. На ньому багато маленьких свічок. Зробіть глибокий вдих і намагайтеся задути якомога більше свічок.

•          «Розпиліть подихом кульбабу»

Уявіть, що перед вами велика галявина кульбабок. Видихніть і зробіть глибокий вдих -  неначе ви нюхаєте  запашну квітку на лузі, а тепер давайе разом здуємо кульбабку.

•          «Зобразіть свист вітру»

Уявіть, що на вулиці сильний вітей, давайте разом зобразимо свист вітру.

Гімнастика для очей: Гра «Пишем носом».

Сісти зручно, опустити руки на коліна. Уявіть собі, що у вас ніс, як у Буратіно. Із закритими очима уявно напишіть на дошці своє ім’я. Цим самим відновлюється кровообігу у рухомих м’язах ока. Спочатку пишемо повільно, після цього – швидко. Опустіть голову виз і швидко – швидко, покліпайте очима, погляньте один на одного і усміхніться.

 

Чистомовка:

Рі – рі – рі – на деревах снігурі.

Ір – ір – ір – горобців повен двір.

Ла – ла – ла –вже берізка зацвіла.

Ей – ей – ей –вона радує людей.

 

 Розчитка

Край узлісся на осичці –

Листя шелестіло,

Лисенятам і лисичці –

Стежинку золотило.

Мовна – розминка:

1. Промовляння хором (двічі).

2. Тихо промовляємо скоромовку.

3. Повторення без голосу (працюють губи та язик).

4. Напівголосне промовляння з підвищенням швидкості.

5. Індивідуальне промовляння.

Край узлісся на осичці –

Листя шелестіло,

Лисенятам і лисичці –

Стежинку золотило.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Виразно прочитай.

Ахи-ахи-ахи: бігають мурахи

Ють-ють-ють: на листки сідають

Ає-ає-ає: вітер подуває

 Ить-ить-ить: от-от листочок взлетить 

Іше-іше-іше: тримайтеся сильніше

На-на-на: радості сповна

Они-они-они: вийшли справжні перегони

 

Ритмічна вправа

https://www.youtube.com/watch?v=6sf8el2KrEw

 

Вправа мікрофон

- Котрий з цих місяців є початком осені, серединою, кінцем?

- А які ще зміни в природі відбуваються восени? (Сонце опускається нижче, стає холодніше, відлітають пташки у теплі краї, на деревах жовтіє листя.)

- І не тільки жовтіє, а й коричневіє, червоніє, стає фіолетовим. Ось як гарно про це написала Наталя Карпенко:

Ще в нас осінь молодиця,
Ще лісам фарбує лиця,
Ще стоїть золотокоса,
А вже холод суне носа.

Зажурилась хризантема,
В неї сукня ще зелена.
Вона тільки-но розквітла,
А вже темінь цупить світло,
А вже ходять зимні ночі,
А у цвіту ніжні очі.

І горіху не до сміху,
Стало холодно горіху. 
А була ж така чуприна,
Накривала плечі й спину… 

Ще в нас осінь молодиця,
Ще лісам фарбує лиця,
Ще стоїть золотокоса,
А вже холод суне носа.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

Погляньте на портрет. Це А. Григорук.

Розповідь учителя про Анатолія Григорука.

     Анатолій Іванович народився в селі Махаринці на Вінниччині. Змалку хотів навчатися і сам переступив поріг школи ще у 5 з половиною років. У цьому віці він добре читав, та до школи прийняли лише наступного року. Два роки вчителював на Хмельниччині. Перейшов на роботу в редакцію журналу «Малятко». Перша книжка «Семафори відкрито». За нею побачили світ «Гусак Червонолап», «Сніговик-дражнилко», «Жилетка «Пінгвін», «В цьому дворку як у вінку», «Пухова сніговиця», «Солом’яне море», «Чим хата багата», «Що край, то звичай», «Побрехенька про лиху напасть», «Волелюбний вітер», «Праправнук барона Мюнхгаузена», «З курми лягай, з півнями вставай».

Вірші, казки, оповідання, слова до пісень — власне, майже всі популярні жанри дитячої літератури не лишаються поза увагою письменника.

Анатолій Григорук любить писати для маленьких читачів.

«Мозковий штурм»

•          Що ви запам’ятали про А. Григорука?
•          Де знаходиться Вінниця? (В Україні)
•          Як називають жителів України? (Українцями)

Проблемне питання

Скільки дійових осіб в оповіданні? Назви їх.

Читання тексту вчителем.

Робота з підручником. ст.40-41

Дивовижні імена

Дідусь сидів у парку на лавці, а неподалік грався м’ячем хлопчик. Підкинув хлопчик м’яч, ударився той об стовбур дерева й відкотився прямо дідусеві до ніг. Підняв він м’яч і чекає, що буде далі.

 — Ти хто? — запитав дідусь.

— Петрик! — баском відказав хлопчик.

— А прізвище своє знаєш? — Знаю, Козаченко.

— А ще ти хто?

Хлопчик мовчав.

 — У якому місті ти мешкаєш?

 — У Києві.

— Значить, ти не тільки Петрик Козаченко, — усміхнувся дідусь,  — а й киянин.

Крім того, ти — українець, бо народився в Україні й належиш до українського роду. А ще ти — європеєць. Адже наша країна розташована не в Африці, не в Америці, не в Австралії, а в Європі. І, нарешті, ти — землянин, бо живеш на планеті Земля. Ось хто ти, Петрику Козаченку!

Дідусь простяг хлопчикові м’яч. Той узяв його й побіг розказувати мамі. Виявляється, у нього скільки цікавих, просто дивовижних імен.

 

Фізкультхвилинка.

https://www.youtube.com/watch?v=MTnsAGf5waQ

 

V. Закріплення вивченого

1. Словникова робота.

Читання за вчителем

Діалог

-Як ви розумієте значення цього слова?

- Чи чули ви його раніше?

- Прочитайте тлумачення слова у підручнику після тексту.

Діалóг — це розмова двох осіб.

2. Комбіноване читання.

Спочатку учні читають  «дощиком», потім - «ланцюжком», «на буксир», самостійно напівголосно, «відлунням», а інші - читання лежачи.

 

3. Робота над змістом тексту

•          Прочитайте заголовок. Чому так називається?
•          Як би ви продовжили назву оповідання?
•          Хто написав це оповідання?
•          Про кого йдеться на початку твору?
•          Описом яких подій відкривається оповідання?
•          У якій послідовності з’являлися дійові особи?
•          Як розгорталися події у творі?
•          Чим закінчується оповідання?
•          На які частини можна поділити текст? (Зачин, основна частина, кінцівка.)
•          Про що йдеться в зачині? Як інакше називається ця частина? (Зачин або початок.)
•          Про що йдеться в основній частині?
•          Про що йдеться в кінцівці? Прочитайте кінцівку. 
•          Як починається розповідь про головного героя?
•          Як Ви вважаєте, яка головна думка цього оповідання?
•          На якій думці зосереджує увагу?
•          У якій частині оповідання висловлено головну думку?
•          Яку інтонацію читання підказує знак питання?
•          Яку інтонацію читання підказує знак оклику?

 

4. Розвиваймо творчі здібності . Вправа «Хвости»

Розкажи про себе: хто ти? Використай слова дідуся, які він сказав Петрикові Козаченку.

•          Моє ім’я…
•          Прізвище…
•          Моє місто/село називається…
•          Я живу на вулиці…
•          Чому кожного з нас можна назвати європейцем?

 

5. Інсценування оповідання. Читання за особами.

•          Підготуйся назвати всіх дійових осіб. 
•          Скільки дійових осіб в оповіданні? Назви їх.
•          У якій послідовності вони діяли?
•          Де відбувалися події, описані в оповіданні?
•          Що робив хлопчик у парку? З ким він там був?
•          Що робив дідусь? У що він був убраний?

 

VI. Підсумок

Проведення узагальнюючої бесіди, встановлення ідейного змісту твору.

• Що таке оповідання?
• Про що дізнався Петрик від дідуся?

 

VII. Рефлексія

•          «Незакінчене речення», «Мікрофон»
•          Я дізнався…
•          Я можу…
•          Мені сподобалося…
•          Складання пірамідки настрою «Лего».

 

VIII. Домашнє завдання

С. -86-87 підручника: читати за особами, відповідати на запитання.