Уславлення подвигу в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками в героїчній баладі «Вересовий трунок» Р.Л.Стівенсона. Фольклорні елементи у творі

                             Зарубіжна література 7клас

Тема: Уславлення подвигу в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками в героїчній баладі «Вересовий трунок» Р.Л.Стівенсона. Фольклорні елементи у творі

                                                                       Людину можна знищити,

                                                                       але здолати її неможливо…

                                                                                                   Е.Хемінгуей

Мета: поглибити знання учнів про життєвий та творчий шлях Р.Л.Стівенсона, ознайомити їх з історичним тлом балади, проаналізувати її текст, визначити  в ньому характерні ознаки літературної балади та вплив фольклорної балади, проаналізувати поведінку персонажів твору; формувати навички виразного читання та аналізу поетичного тексту за технологією критичного мислення; виховувати почуття гордості за незалежну батьківщину, любов до свободи, рідного краю.

Обладнання: портрет Р.Л.Стівенсона, виставка книг митця, текст балади «Вересовий трунок» у перекладі Євгена Крижевича,ілюстрації до балади А.Харшака.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їх основі вмінь і навичок.

                                                         Хід уроку

І.Оголошення теми, мети та епіграфа уроку.

• Слово вчителя.

•      Діти, виходячи з теми, мети та епіграфа уроку, напишіть, будь ласка, на стікерах, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку.

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів.

•      сформулюйте кодекс лицарської честі за баладою Фрідріха Шиллера «Рукавичка».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

• Слово вчителя.

Сьогодні ми з вами вирушаємо до Англії XIX  століття, а звідти, завдяки уяві і творчому натхненню англійського письменника Роберта Льюїса Стівенсона (презентація портрета письменника) – у сиву давнину англійської історії.

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо один із яскравих зразків літературної балади – твір Р.Л.Стівенсона «Вересовий трунок».

•      Як ви розумієте слова Е.Хемінгуея, які є епіграфом сьогоднішнього уроку? (Дати відповідь методом «Прес»).

На сьогоднішньому уроці ми повинні дати відповіді на такі запитання:

•      Чим і заради чого пожертвував герой балади Р.Л.Стівенсона?
•      Чи є щось дорожче за власне життя і життя свого сина?

ІV. Сприйняття та засвоєння нових знань.

• Слово вчителя.

Ім’я Роберта Льюїса Стівенсона вам уже знайоме. Зверніть, будь ласка, увагу на виставку книг письменника і знайдіть знайомі («Острів скарбів»).

•      Пригадайте, що вам відомо про життя та творчість Р,Л,Стівенсона (Дати відповідь методом «Мікрофон»).
•      А тепер давайте узагальнимо наші знання (Робота в парах, прийом «Гронування»).

• Додатковий матеріал про Р.Л.Стівенсона.

 

 

Літературознавець

Р.Л.Стівенсон почав складати вірші ще за дитячих років. Завжди  цікавився фольклором, збирав народні легенди. Захоплювався шотландськими баладами. Своїм учителем вважав Роберта Бернса. Стівенсона підкорила простота й виразність його віршів. Перебуваючи у Франції, він ознайомився із творчістю Франсуа Війона, переклав кілька його балад англійською мовою. У 1890 році вийшла його збірка «Балади».

Взявши за основу старовинну легенду, обробивши її в дусі свого часу, Р.Л.Стівенсон створив баладу «Вересовий трунок», тема якої актуальна і тепер.

Історик

Колись давно на території Шотландії жив народ – пікти. За переказами, вони були малі на зріст, але дуже войовничі. Вони здійснювали набіги на римську Британію, в 60-х роках ІV століття дійшли до Лондона.

 В VII  столітті прийняли християнство. В середині IX століття були завойовані скоттами і змішалися з ними.

• Слово вчителя.

Легенда про вересовий напій проголошує право кожного народу на свободу землі, свої традиції. Ідеї волі, патріотизму, честі ніколи не відійдуть на другий план, поки існуватиме людство.

Спогадаймо давню давнину,

Спогадаймо повість незабутню

Про далеку вільную країну,

Про стару Шотландію славутню.

                                   Леся Українка

 

• Виразне читання балади вчителем.
• Словникова робота.

Пікти – народ, що жив на території Шотландії і чинив запеклий опір завойовникам .

Верес – вічнозелений низенький кущик із дуже дрібним і численним листям та лілово-рожевими або червоними квітками.

Трунок – напій.

Броварі – пивовари.

Можновладець – володар.

Васал – підлеглий короля.

Пучина, нурти – вир.

Буруни – навальні пінисті хвилі.

• Бесіда за змістом балади (метод «Мікрофон»).

•      Які ваші враження від знайомства із баладою?
•      Про які події розповідається в баладі?
•      Чому в «темрявих підземеллях» пікти «долі раділи своїй»?
•      У чому трагедія народу піктів?

• Виразне читання балади учнями .

•      Якими постають перед нами завойовники?
•      Як ставилися вони до піктів?
•      З чим порівнюється доля маленьких людей?
•      Чому, навіть винищивши піктів, шотландський король був незадоволений?
•      Зачитайте першу строфу балади. Чому автор підкреслює, що пікти варили напій разом? Яку ідею допомагає розкрити це слово? (Їх єдність).
•      Якого кольору був цей напій? (Червоного).
•      Рослина, з якої варили напій, була свідком загибелі останніх піктів. З вересу варили «трунок медовий», нікому не відкриваючи секрету його приготування. Що ж це за таємниця? З’ясуйте переносне значення вислову «секрет вересового напою» (Метод «Коло ідей»).(Це секрет духовної стійкості піктів, що полягає у прагненні здобути свободу).
•      Чому король хотів будь-що знайти  таємницю приготування вересового трунку? Який підтекст цієї таємниці? (Метод «Коло ідей»).(Підтекст цієї таємниці  полягає у стійкості духу тих, які разом виробляли напій).
•      То що ж символізує верес? Чому за таємницю його приготування старий пікт сплачує таку високу ціну?(Метод «Коло ідей»).

• Слово вчителя.

Верес, вересовий трунок – символ національної незалежності, пролитої за неї крові. Духовної єдності піктів, вільнолюбивого духу народу, символ любові до батьківщини.

• Робота в групах.

І група. Визначити наявність ознак літературної балади у творі «Вересовий трунок». (заповніть другу колонку таблиці).

Характерні ознаки літературної                     балади	Наявність ознак літературної балади у творі «Вересовий трунок»
1.Невеликий за обсягом ліро-епічний твір.
2.Має конкретного автора.
3.Проблематика філософська, морально-етична.
4.Відзначається напруженістю сюжету, що часто зумовлений переживаннями героя.
5.Висловлення авторської оцінки подій.
6.Наявність прихованих діалогів.
7.Використання антитези, анафори,                         рефрену.

ІІ група. Визначити наявність  ознак фольклорної балади у творі «Вересовий трунок».

Характерні ознаки фольклорної                        балади	Наявність їх у творі
1.Повязана з історією країни, певними історичними подіями.
2.В основі сюжету балади надзвичайний випадок, драматична, іноді трагічна подія.
3.Увага зосереджена не на самих діях, а на моральних якостях героїв.
4.Часто перемагає зло, герой гине, утверджуючи моральну перемогу над силами зла.
5.Обов’язково наявний діалог.
6.Виражена узагальнена народна мораль.

ІІІ група. Визначте елементи сюжету у баладі «Вересовий трунок».

Експозиція	Розповідь про піктів, про вересовий трунок, який вони «варили і випивали і … долі раділи своїй»
Зав’язка	Знищення піктів шотландським королем
Розвиток дії	Прагнення короля дізнатися про секрет вересового напою; захоплення в полон двох останніх піктів – батька й сина; пропозиція батька; убивство хлопчика.
Кульмінація	Загибель батька, який не видав таємниці.
Розв’язка

 

• Евристична бесіда (із застосуванням методу «Прес»)

•      Чому в баладі немає сюжетної розв’язки? Невже тільки тому, що вона й так відома, бо невідворотна? (Дати відповідь методом «Прес»).

• Слово вчителя.

Твір закінчується не смертю героя, а моральною поразкою короля, який так і не дізнався, як готувати «чарівний напій», навіть знищивши останніх піктів. Як король, він може наказати скарати своїх ворогів, але неспроможний скорити волелюбний народ, навіть винищивши його до останньої людини. Такий кінець є трагічним, але й оптимістичним водночас.

 

•      У перекладі балади О.Ніколенко є такі рядки.

             Стояв на скелі батько –

             І в ньому жив народ.

Як ви їх розумієте? Які думки вони у вас викликають?

•      Чому автор не називає імен піктів? (Підкреслює типовість образів).
•      Визначте тему та основну думку твору.

Тема: загибель нескорених піктів та їхнє презирство до короля – вбивці.

Основна думка: боротьба за незалежність і свободу проти вбивць - поневолювачів.

•      Яким є пейзаж у творі? Яка його роль? (Пейзаж підкреслює драматизм подій, трагічність долі маленького народу. Він весь час оновлюється, немовби нагадуючи про вічність життя та пам’ять поколінь).
•      Який зображений король у творі? Що уособлює цей образ? (Зіставте свою уяву з ілюстраціями А.Харшака до балади «Вересовий трунок»).
•      Яки зображені останні пікти – батько й син? (Зіставте свою уяву з ілюстраціями А.Харшака до балади «Вересовий трунок»).

• Робота в парах (скласти «Сенкан» до образу короля та піктів).

Король                                                                                Пікти

Жорстокий, пихатий                                                Сміливі, непереможні

Їде, знаходить, вимагає                                          Стоять, вмирають, перемагають

Хоче підкорити непримиренний народ.             Не видають своєї таємниці.

            Вбивця                                                                                 Патріоти

•      Який композиційний прийом лежить в основі зображення образів останніх піктів та короля з його васалами? (контраст).
•      Наведіть приклади антитези у творі? («володар шотландський» - «бідні» пікти; погрозлива мова короля – обачлива й мудра мова пікта; маленький зріст піктів – велич їхнього духу і т.д.)
•      У чому полягала хитрість батька, який спонукає короля, щоб він наказав знищити молодого пікта? Чи справді батько не любить сина, не вірить у його стійкість та мужність?
•      Чому батько не відповів королю, як виготовити вересовий напій? Чи вартий сам рецепт людського життя?
•      Чи був у батька вибір між життям і смертю? (Ні, бо неволя для нього - це не життя. Батько розуміє, що варвари не зглянуться на дитячі літа його сина, свідомо іде на смерть разом з ним, але доводить вбивцям, що вони навіть повним винищенням усього народу не здатні придушити його волю і любов до рідної землі).

• Проблемне запитання

Хто вийшов переможцем із протистояння піктів і шотландського короля?

• Робота в групах. Створення «Павутинки дискусії».
• Альтернативна дискусії.

Вважаємо, що хоч пікти й загинули, вони не стали рабами, не підкорилися шотландському королю. Адже вересовий трунок – це символ національної незалежності, духовної єдності піктів, духу народу, символ любові до батьківщини.

Пікти не видали таємниці вересового трунку, але загинули. Ще один мужній народ перестав існувати. Це не можна вважати перемогою.

                                                    Висновок

Піктів не можна вважати переможеними, тому що король – вбивця не заволодів секретом вересового напою, тобто не зламав духу народу.

V.Рефлексія.

• Слово вчителя.

Польський поет Адам Міцкевич у баладі «Світязянка» писав:

Вбиймо себе, бо загибель вже, близько.

Смерть від загибелі урятує!

•      Чи співзвучні ці слова зі змістом балади «Вересовий трунок»?
•      Повернення до епіграфа уроку, слів Е.Хемінгуея: «Людину можна знищити, але здолати її неможливо…». Чи отримав радість від перемоги шотландський король?

• Прийом «Незакінчені речення»

1.У баладі «Вересовий трунок» Р.Л. Стівенсон проголошує… .

2.Мені близька ця балада тим, що… .

3.З головною думкою балади «Вересовий трунок» перегукуються такі твори, вивчені на уроках української літератури, як… .

• Слово вчителя.

У баладі «Вересовий трунок» Р.Л.Стівенсон проголошує право кожного на свою свободу. Тому балада виходить  за межі шотландської тематики, набуваючи узагальненого, уселюдського значення.

До героїчної боротьби піктів за незалежність звертався й Редьярд Кіплінг.

Його вірш «Заповіт піктів» звучить як гімн маленького народу і заклик до усіх народів боротися за волю і справедливість. (Підготовлений учень читає вірш напам’ять).

                               Римлянин вбік не зверта –

                               Марно нещасний вола,

                                Чавить залізна п’ята

                                Піктів маленькі тіла.

                                Та легіони підуть –

                                Ми встаємо, як трава,

                                Тільки жалка наша лють,

                                 Здатна лише на слова.

                                 Що ж, хай негідно людьми

                                 Зватися піктам малим,

                                 Ще підкопаємо ми

                                 Ваш набундючений Рим!

                                 Ми непомітні, ми всі,

                                 Як хробаки лісові

                                 Ми – неначе скалка в нозі,

                                 Ми – як трутизна в крові!

                                 Корінь гноїтиме цвіль,

                                 Висушить дуб омела,

                                 Гризтиме дірочки міль –

                                 Впертих ніщо не здола.

                                 Хай нас не видно, та час

                                 Камені точить тверді.

                                 Ви ще помітите нас,

                                 Пізно лиш буде тоді!

                                 Хай ми занадто слабкі     

                                 Вибороть волю свою –

                                 Прийдуть народи, які

                                 Подолають в бою.

                                 Пікти, одвічні раби,            

                                 Скрізь проведуть вражу рать,

                                 Стануть на римські гроби

                                 Й будуть на них танцювать!

                                                                                   (Переклад М.Стріхи)

• Аналіз карток очікування.

•      Діти, чи справдились ваші очікування від уроку?

• Очікувані результати:

Учень:

•      Розповідає про історичне тло балади (боротьба піктів проти іноземних загарбників);
•      Висловлює власне судження про поведінку старого пікта, який пожертвував сином і власним життям, але не відкрив іноземцям таємниці вересового трунку;
•      Виразно читає і аналізує баладу Р.Л.Стівенсона «Вересовий трунок».

• Оцінювання учнів та мотивація оцінок.

VI. Домашнє завдання (на вибір учнів).

1. Скласти кросворд за вивченою темою.

2.Написати твір-роздум: «Як події балади «Вересовий трунок» перегукуються із нашим сьогоденням та заради яких ідеалів варто жертвувати життям».