Усний журнал «…Нам залишилось навчитися жити на землі, як люди» (Презентація книги В.Яворівського «Перед тим, як жити»)

Усний журнал «…Нам залишилось навчитися жити на землі, як люди»

(Презентація книги В.Яворівського «Перед тим, як жити»)

О.Ю.Яснопольська, учитель української мови та літератури вищої категорії;

                                                                               Н.О.Стрімовська, бібліотекар

 

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом В.Яворівського, його книгою «Перед тим, як жити», домогтися усвідомлення учнями сенсу людського буття,

формувати цілісне уявлення про людину як господаря власних вчинків і поведінки,

розуміння значимості толерантності, поваги, співчуття, милосердя, любові в житті кожної людини і суспільства в цілому, виховувати любов до Батьківщини, кращі риси людини.

Обладнання: книга В.Яворівського «Перед тим, як жити», виставка книг, записи музичних творів, портрет письменника, електронна  презентація «Ми навчились плавати під водою, як риби; ми навчилися літати у небі, як птахи; нам залишилось навчитися жити на землі, як люди» Д.Б.Шоу.

 

Перебіг заходу

 

Сторінка перша

«Ми навчились плавати під водою, як риби;

ми навчилися літати у небі, як птахи;

нам залишилось навчитися

жити на землі, як люди»

Д.Б.Шоу.

 

Учень. Людина народжується не для того, щоб зникнути безвісною, нікому не відомою пилиною. Людина народжується для того, щоб залишити по собі слід вічності.

 

Учень. Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди; значно більше треба для того, щоб бути справжньою людиною тоді, коли тебе ніхто не бачить.

В.Сухомлинський

 

Учень читає вірш Д. Луценка «Світе мій»

 

Учитель. Це складна, безперервна робота - рости, відкривати світ, пізнавати людей, учитися любити. А тому основне ваше завдання зараз, поряд з тим, що ви повинні здобувати знання, ви повинні вчитися жити в цьому великому світі за законами добра, краси, вчитися жити серед людей, вміти розрізняти добро і зло, вчитися не бути егоїстом, підлим і невихованим. Найважливіший обов’язок на землі - бути людиною. Кажуть, життя прожитии - не поле перейти.

 

Учень  читає вірш В.Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?»

Бесіда

- Як це спішити жити?

- Що, на вашу думку, означає бути гідним звання людини?

 

Учень.  Антуан Сент-Екзюпері казав: «Бути людиною означає відчувати свою відповідальність».

- За що?

- Як потрібно прожити життя, щоб лишити після себе достойну пам'ять?

 

Учень читає вірш В.Симоненка «Минуле не вернуть…»

 

Сторінка друга

«Я не вивчав життя. Воно вчило мене…»

В.Яворівський

 

Бібліотекар.  Ми всі вчимося жити. І у цьому постійному навчанні нам допомагає наш найвірніший друг - книга.

Книги - морська глибина.

Хто в них пірне аж до дна

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перла виносить.

Талановита книжка - завжди подія в житті суспільства. І сьогодні ми зібралися, щоб

презентувати книгу українського прозаїка Володимира Яворівського «Перед тим, як жити»  та поговорити про його життя та творчість.

 

Учень. «Я не вивчав життя. Воно вчило мене, кидаючи в найгостріші епізоди... Я нікуди не хочу тікати з сучасного. Ні як людина, ні як громадянин. Я хочу осмислити його і допомогти це зробити вам. Зрозуміти, щоб іти далі. Вже не наосліп». В.Яворівський                                              

 

Учень.  З досьє газети «Урядовий кур'єр»

Володимир Яворівський. Народився 1942 року в селі Теклівка на Вінниччині. Закінчив Одеський державний університет. Працював у пресі. Народний депутат України шести скликань. Очолював оргкомітет із створення Народного Руху, Національну спілку письменників України, Комітет з Державної премії імені Т. Шевченка. Автор багатьох книжок художньої прози, публіцистики. Лауреат Шевченківської премії.

 

Учень.  Членом спілки письменників СРСР він став у 29 років.До цього було опубліковано книгу «А яблука падають...»(1968). У рік прийому до Спілки з’явився   ще один твір «Грона стиглого винограду». Пішла публіцистика:  «Крила, вигострені небом»(1975), «Тут, на землі»(1977), «І в морі пам'ятати  джерело»(1980), «Право власного імені»(1985). Це непридумане. Конкретне вторгнення в життя. З фактами, іменами, датами, здійсненнями, боротьбою, пошуками... «

 

Учень. Багато сил і енергії у В.Яворівського забрала політика. Йому як   письменнику, можна стверджувати, пощастило, що він програв парламентські вибори 1998р., тому що на межі тисячоліть одержав нагоду, як дарунок долі, зосередитися на творчій роботі. «Література і політика не сумісні , однак я мирю їх між собою». Внаслідок чого маємо прецікаві прозові книжки, що відкривають новий етап у творчості письменника і за формою художнього вираження, і за глибиною соціального наповнення творів.

 

Сторінка третя

                               Талановита книжка - завжди подія в житті суспільства

 

                                        

Учень. Книжка «Перед тим, як жити» - яскравий художній документ нашого суперечливого, історично неминучого, динамічного й трагічного часу, саме художній документ, в якому, певно, більше і точніше сказано про суспільство, в якому ми живемо, ніж в протоколах засідань Верховної Ради і навіть в заведених на різного калібру кримінальних осіб багатотомних справах.

 

Учень.  Це густа, суперсучасна проза від реального, прекрасного і страшного життя. Вона перенасичена життям з його поруйнованими морально-естетичними цінностями, з ницістю й потоптаним благородством. Людська комедія і трагедія тут тісно переплітаються, переростають одна в одну, створюючи сейсмічне поле під знаком біди.

 

Учень.  Ця книга для тих, у кого всі питання - головні, всі проблеми - найважливіші, а вирішувати їх треба тут і зараз. Адже життя не гра - її не поставиш на паузу. Життя не контакт - не можна натиснути «Вийти» і залишити­ся живим. Життя - це все по-справжньому. Тому разом з цією  книгою ми запрошуємо тебе відкрити для себе інший (неглянцевий, негламурний і невіртуальний) світ почуттів і роздумів, кохання і перемог, вибору і по­разок, відкриттів і несподіванок.

 

                              

 

Учень. У новелах «Риба на березі», «Вовча ферма», «День переможених», як і в інших творах, письменник не розвінчує безпосередньо огидні явища в сучасному житті, він так змальовує своїх персонажів, так розкриває їх внутрішній світ, що вони самі розвінчують себе - в помислах, діях та вчинках. Те саме знаходимо і в повісті «Варвара серед варварів». Колоритні персонажі Бос, Шафа, бізнес-леді Ганька (вона ж Ганьчірка, Донна Ганька), її коханець Гань Дон; хитрий , підступний полковник-податківець Лященко; потворні і жорстокі рекетири Бомбовоз і Сікач, «сторожові пси» - охоронці Бомбовоза, що ладні за гроші катувати будь-кого; ласий на дурничку невдаха Вар(Варфоломій), його похітлива жона Варвара; чорнобильський самопоселенець Вампір, що живе в мертвій зоні та інші - все це аж ніяк не літературні моделі з уяви письменника.

 

Учень.  Ми впізнаємо в персонажах прози Яворівського знайомих, близьких і далеких, сучасних псевдо бізнесменів і псевдо політиків. У порівняно невеликій книжці постає перед нами велика панорама, насичена персонажами  перехідної доби, коли руїна в голові поглиблює руїну в економіці, веде до руйнівних деформацій у людських відносинах, знищення морально-етичних цінностей.

 

Учень. Про чільних героїв, точніше антигероїв нової прози В.Яворівського можна сказати: «Зажерливість росте, звіріє мисль...». А коли звіріє мисль, то діють переважно інстинкти. Із вражаючою психологічною точністю виписано не лише дії, а й мислення рекето-бізнесмена Вара, який опиняється прикутим до ланцюга в мертвій зоні Чорнобиля. Зраджений партнером Сікачем і уярмлений конкурентом Бомбовозом, він гине закованим. Ця смерть - символ і застереження. Не може бути вільною людина, яка насильницькими щодо інших людей методами прагне влаштувати собі розкішне життя. Цікаво, що персонажі - хапуни в книжці В.Яворівського цілком позбавлені думок і клопотів про загальне добро, не терзаються інтересами суспільства. Виходить, хто зорієнтований на дармівщину, той втрачає Батьківщину, а не тільки людську подобу.

 

 

Учень читає уривок з твору «Варвара серед варварів»                      

 

Учень

О Боже мій милий!

Пошли мені розум!

Пошли мені серце,

Пошли мені душу,

Щоб добре любила

І коїть не вміла

Ніякого зла!

О.Олесь «Моє благання»

 

Учень. Проблеми моралі хвилюють людство від найдавніших часів. Адже вся  історія - це боротьба добра і зла. Ареною цієї боротьби є душа людини. Внутрішній світ людини складається із сукупності почуттів, які, по суті, формують її мораль. Що людина відчуває, те вона і являє собою. Один мудрець казав, що людина - це її вчинки. Безперечно, що за свої вчинки людина відповідає перед своєю совістю, іншими людьми, Богом. На землі завжди цінували життя чесне, праведне. Але ж жити праведно і чесно треба вчитися. «Робити життя з кого?» З кого? Людина шукає ідеалів, наслідує когось...

 

Учень

- До чого ви готуєте вашого сина?- спитали якось видатного вченого Миколу Івановича Пирогова.

- Бути людиною.

Як бути людиною, якою бути людиною, як жити, які головні пріоритети в житті, як вчитися жити, з чого починається життя, що означає для людини Батьківщина, добро і зло, як зберегти красу душі, природи - про це книга В.Яворівського «Перед тим, як жити». Життя без прикрас, таке, яке є, з отим своїм бути чи не бути, з підлістю, злістю, нерозумінням, з коханням, красою, високістю душі, ніжністю, обов’язком. Треба тільки придивитися до нього, вибрати путь і пам’ятати, хто ти, звідки ти, якого ти роду.

 

Учень. Письменник Яворівський завжди перебуває в епіцентрі подій, в епіцентрі людських душ, вчинків. Говорить про те, що тільки любов і добро врятує наші душі від омертвіння. Але за добро і любов треба боротися. Яворівський для цієї боротьби використовує свою велику силу - своє щире слово.

 

Учитель.  Слово - найтонший доторк до душі. Слово у його новелах звучить соковито, пружно. Народна мова має для нього велику естетичну цінність, він тонко відчуває її красу і, безумовно, знаходить радість у тому, щоби відкривати нові барви і відтінки рідної мови.

 

Учень розповідає про свої враження від твору «Риба на березі»

Учні читають уривки з новели  «Риба на березі». 

 

Учень

Я не прошу краси, ані щастя, -

Дай мені сили, Боже,

Щоб не зламатись в бурі нещастя,

Дай мені міці, Боже.

Щоб не лякатись гіркої правди,

Дай незалежності, Боже,

Щоб дивитися в очі долі,

Прошу хоробрості, Боже.

Учень

Щоб вчиняти по добрій волі,

Дай мені гідності, Боже,

Щоб дивитися в очі долі,

Прошу хоробрості, Боже.

Щоб ніколи не стать на коліна,

Дай мені гідності, Боже.

І не зрадить у чорну годину,

Дай мені честі, Боже.

 

Учень

Щоб не мати на серці злого,

Прошу любові, Боже,

Не зробити нічого лихого -

Дай доброти мені, Боже.

І не бути байдужим у світі,

Не цуратися власного роду,

Я нічого не буду просити -

Дай мені тільки свободи!

 

Учень

Благословенні будьте, небеса,

І ясне сонце, будь благословенне,

Нехай панує на землі краса,

І не шугає полум’я шалене.

Нехай панує на землі добро,

Співає мати пісню колискову,

Хай не міліє батечко Дніпро

І вільно лине в далеч світанкову.

 

Учень. Герої Яворівського - породження нової доби. Нова доба - нові проблеми. Одні губляться від такої навали проблем, хтось хоче втекти з переляку в найзатишніше місце - туди, де все зрозуміло і звично. Інші прагнуть в один стрибок скочити у майбутнє, бо там, кажуть, як в Америці, всього багато і в кожного є гроші. Однак , перше і друге має сенс лише тоді, коли є сучасне, яким би важким воно не було.

 

Учні читають уривки з твору «Вовча ферма» і діляться своїми враженнями від прочитаного.

                                  

 

 

Учень читає вірш  Д. Чередниченка  «Пишається Париж і Рим»
 

Сторінка четверта

«Життя іде і все без коректур...»

Л.Костенко

Учень читає вірш Л.Костенко «Життя іде і все без коректур» 

 

Бесіда

- Так в чому ж сенс життя?

- Які риси найважливіші для людини, для вас, ваших друзів?

- Чи потрібні ці риси взагалі?

- Краса зовнішня, краса внутрішня... Як це?

- Що означає жити і існувати?

- Ти можеш стати творцем своєї духовної краси?

- Що служить основою людської повноцінності?(розум, душа, совість).

- В чому і як виявляється єдність добра і краси людини?

- Чи задумувались, чи добрі ви?

- Чи добрий В.Яворівський?

 

Учень. Ім’я  автора книги прози «Перед тим, як жити» відоме не лише на Україні. Одні знають його як національного політика - борця, який одним із перших піднявся відновлювати свободу і демократію для своєї Вітчизни, депутатом парламенту брав участь у проголошенні незалежності України, очолював парламентську комісію з питань чорнобильської катастрофи. Інші знають його як відкритого і пристрасного публіциста, який у пресі, на радіо, по телебаченню сміливо аналізує найгостріші проблеми сучасного українського життя.

 

Учень.  Однак, перш за все, В.Яворівський - письменник, бо найяскравіший він саме у своїх романах, повістях, новелах. Після чималої перерви, яку він повністю віддав політичній боротьбі за нову Україну, з’явився  начеб новий український прозаїк В.Яворівський. Його проза стала ще пружнішою, національнішою, соціально насиченішою і, сказати б, відчайдушно сміливою у творенні характерів сучасних українців. Саме таку книгу нових повістей і новел ви тримаєте в руках.

 

Учитель. Тож сміливо заходьте у світ В.Яворівського. Я думаю, що вас зацікавила книга В.Яворівського,  ви з задоволенням її прочитаєте.

 

 

Література

 

1. Яворівський В. Вовча ферма / В. Яворівський. – К. : Криниця, 2000. – 284 с.

2. Яворівський В. Перед тим, як жити : повісті, новели, оповідання / В. Яворівський. – К.:  Український письменник, 2001. – 287 с.

3. Яворівський В. Що ж ми за народ такий?. . : публіцистика / В. Яворівський. – К. :

Український письменник, 2002. – 350 с.

4. Розмаїття українського світу./ П.Осадчук, Р. Кудлик, М. Якубовська //Дивослово. – 2002. – №10. – с. 14 –18.

5. Воістину українець: короткі розповіді /А.Колісніченко // Пам'ять століть. – 2002. –

№5. – с.61 – 68.

6. Портрет мого сучасника: Володимир Яворівський: (Літературні нотатки на полях)/ В.Югов// Голос України. – 2006. – №75(22 квітня). – с.10 – 11.

7. «Літературі дозволено все»/ В. Яворівський// Літературна Україна. – 2006. – №39(12 жовтня). – с. 1, 2.

8. Письменник і політик Володимир Яворівський: «Література і політика не сумісні, але я мирю їх між собою»/ О.Вертіль // Урядовий кур’єр . – 2016. – №90. – с.6.

9. Яворівський Володимир Олександрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Яворівський Володимир Олександрович. – Заголовок з екрану.